79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"19" вересня 2025 р. Справа №914/1719/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни від 14 березня 2025 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2025 року (повний текст підписано 24.02.2025), суддя Крупник Р.В.
у справі № 914/1719/24
за первісним позовом Приватного підприємства “Алекслегно», м. Львів
до відповідача Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни , м. Львів
про стягнення боргу
та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни, м. Львів
до відповідача Приватного підприємства “Алекслегно», м. Львів
про стягнення збитків
встановив:
04 липня 2024 року Приватне підприємство “Алекслегно» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни про стягнення боргу.
25 липня 2024 року Фізична особа-підприємець Филипчук Меланія Тарасівна звернулась до Господарського суду Львівської області із зустрічним позовом до Приватного підприємства “Алекслегно» про стягнення збитків.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2025 року у справі № 914/1719/24 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни на користь Приватного підприємства “Алекслегно» 15 657,97 грн. заборгованості, 1 779,88 грн. судового збору та 529,03 грн. витрат на переклад. У задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни до Приватного підприємства “Алекслегно» про стягнення збитків відмовлено повністю.
Рішення суду в частині часткового задоволення первісного позову мотивоване тим, що в заявці сторони погодили гривневий еквівалент плати за перевезення в розмірі офіційного курсу євро (який становив 39,47 грн, станом на день завантаження товару - 22.11.2023), а не на день здійснення платежу, поряд з цим, матеріалами справи підтверджується, що згідно цього курсу ПП “Алекслегно» виставило ФОП Филипчук М.Т. рахунок на оплату №1595 від 27.11.2023 на загальну суму 157 864,00 грн, вказаний рахунок остання оплатила 15.04.2024 в сумі 142 206,03 грн, відтак, заборгованість ФОП Филипчук М.Т. за заявою на перевезення вантажу становить 15 657,97 грн.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову мотивоване тим, що ФОП Филипчук М.Т. не надано жодних доказів, які б спростовували факт пошкодження (замокання) товару неналежним його пакуванням, зокрема, в матеріалах справи відсутні докази того, що тент, який знаходився на транспортному засобі перевізника та його причепі неналежним чином був закритий та/або на ньому містилися пошкодження чи отвори, внаслідок чого могло трапитися замокання товару. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що ПП “Алекслегно» не допущено порушення умов договору перевезення вантажу, а тому зустрічні позовні вимоги про стягнення з нього збитків задоволенню не підлягають.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, Фізична особа-підприємець Филипчук Меланія Тарасівна звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2025 року у справі №914/1719/24 в частині відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Фізичної особи підприємця Филипчук Меланії Тарасівни до Приватного підприємства “Алекслегно» збитків у розмірі 15 657,97 грн
Зокрема, зазначає, що перевізник зобов'язаний зазначати свої зауваження та виявлені недоліки у всіх примірниках транспортної накладної, а не тільки у власному примірнику, оскільки при перевірці трьох накладних можна перевірити чи справді перевізник не був при завантаженні, поряд з цим, доказів недопуску перевізника до завантаження ПП “Алекслегно» не надано, а тому, перевізник не може посилатися на ті факти, які нічим не підтверджені. Крім цього, апелянт вважає, що перевізник відповідальний за перевезення вантажу, а отже саме перевізник повинен був забезпечити суду докази проставлення ним запису у графі 16 "не був на завантаженні" у всіх трьох примірниках CMR-накладної № 9560400, оскільки запис здійснюється на першому примірнику шляхом копіювання даних на інші примірники, разом з тим, суду не надано доказів, що перевізник здійснив запис у трьох примірниках CMR-накладної № 9560400. Одночасно вважає, що суд необґрунтовано прийняв як доказ фотоматеріали, не перевіривши їхню достовірність, час та місце зйомки та відсутні докази, що ці фото дійсно стосуються даного рейсу та відображають той самий вантаж, у свою чергу, долучені фотографії не були додатком до акту виявлення браку №F000952460 від 27.11.2023 року, що вбачається із самого акту. Поряд із неналежною оцінкою доказів у справі, суд поклав відповідальність доказування на експедитора, попри те, що чинне законодавство вимагає, щоб саме перевізник доводив свою невинуватість та надавав докази відсутності своєї вини. Також скаржник наголошує, що перевізник не повідомляв експедитора про жодний факт недопуску, а отже, суд помилково взяв до уваги аргумент перевізника про недопуску його до завантаження, а посилання суду на те, що перевізник повідомив експедитора про недопущення до завантаження у претензії, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки таке повідомлення мало бути здійснене під час завантаження. Крім цього, апелянт вважає, що судом першої інстанції не враховано, що перевізник вказав момент і місце де відбулося замокання, а саме: на митниці під час перевезення, коли відповідальність за вантаж ніс саме перевізник, тобто, якби автомобіль відповідав вимогам перевезення, замокання не сталося б, причиною замокання є нещільність тенту транспортного засобу, що є відповідальністю перевізника. Суд першої інстанції не взяв до уваги факт, що пошкодження вантажу відбулося внаслідок замокання не на завантаженні, а на митниці під впливом погодніх умов, що не включає відповідальність перевізника, що суттєво вплинуло на обґрунтованість та законність ухвалення рішення в частині відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі №914/1719/24 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни на рішення Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2025 року; витребувано з місцевого господарського суду матеріали справи; позивачу за первісним позовом надано строк (15 днів з дня отримання ухвали) на подання суду відзиву на апеляційну скаргу; справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.10 ст.270 ГПК України.
Судом встановлено, що ухвала суду належним чином надіслана сторонам у справі, доставлена до їх електронних кабінетів, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, підписаними відповідальним працівником та отримана відповідачем за первісним позовом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що позивач за зустрічним позовом як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі не вказує в чому саме полягало недбале ставлення позивача до своїх обов'язків з перевезення товару. Фактично водій відповідача здійснив запис у всіх примірниках CMR про його недопущення до контролю завантаження товару, що також передбачено статтею 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та повідомив логіста відповідача, котрий телефоном повідомив позивача. Також звертає увагу суду на те, що позивачем за зустрічним позовом не заперечується та жодним чином не спростовано, що пошкодження, запломбованого митницею вантажовідправника, товару (намокання його зовнішнього упакування) сталося внаслідок задування снігу на неупаковані частини товару, а саме верх коробок з товаром, поряд з цим, напівпричіп відповідача відповідав вимогам заявки позивача. Крім цього, відповідачем не вчинено жодних протиправних дій чи бездіяльності, внаслідок яких сталося пошкодження товару (часткове намокання верху його зовнішнього упакування), які б спричинили збитки позивачу, навпаки намагався чітко виконати умови договору, відповідно у позивача відсутні підстави для стягнення збитків з відповідача.
До суду також надійшли письмові заперечення скаржника на поданий відзив, а також додаткові пояснення позивача за первісним позовом на заперечення скаржника на відзив.
Заяв про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ч.1 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.
Поняття “розумного строку» не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між ФОП Филипчук М.Т. (експедитор) та ПП “Алекслегно» (перевізник) укладено договір надання послуг перевезення вантажу від 16.10.2023, шляхом приєднання останнього до умов Публічного договору, який оприлюднено на офіційному сайті експедитора http://ob-eks.com.ua.
Відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 договору його предметом є доставка перевізником довіреного експедитором вантажу від місця завантаження до місця розвантаження у встановлений заявкою на перевезення термін та видача вантажу уповноваженій особі вантажоодержувача. Експедитор зобов'язується сплатити перевізнику за перевезення вантажу обумовлену в заявці на перевезення винагороду.
Конкретизовані та спеціальні умови кожного вантажного перевезення будуть визначатися та погоджуватися сторонами у заявці на перевезення вантажу.
Перевезення здійснюватиметься відповідно до положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (CMR) і протоколу складеного в Женеві 19.05.1956.
За змістом пункту 2.3 договору заявка на перевезення вантажу передбачає спеціальні умови, які мають пріоритет над умовами цього договору.
21 листопада 2023 року між сторонами укладено заявку на перевезення вантажу №2023-3763.1 до договору, за змістом котрої перевезенню підлягала гігієнічна продукція, 33 палети, 15т. за маршрутом Jaromer (CZ) - Київ (UA).
Відповідно до умов заявки на перевезення:
- перевезення здійснює водій Лаврів Ігор автомобілем д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ;
- тип П/П: тент, 86 - 90 куб.м., висота 2,7 м. по всій машині і в дверях;
- дата та адреса завантаження: 22.11.2023 о 08.00 год.; Kimberly Clark s.r.o., Czech Republic,; Jaromer-551-01, Dolecka 111.
- дата та адреса розвантаження: 28.11.2023 о 09.00 год.; згідно CMR;
- вартість перевезення: 4 000,00 євро згідно еквіваленту по курсу НБУ на день завантаження;
- термін оплати: 21 робочий день від дати отримання оригіналів документів.
Матеріалами справи підтверджується, що продукцією, котра підлягала перевезенню були гігієнічні жіночі прокладки Kotex UTPad OVN Duo; вантажовідправником цієї продукції виступало ТОВ “Кімберлі Кларк Б.В.», а вантажоодержувачем - ТОВ “Кімберлі Кларк Україна».
Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної № 9560400 товар було завантажено ПП “Алекслегно» 22.11.2023 в м. Яромнєрж (Чеська Ресубліка) та доставлено ТОВ “Кімберлі Кларк Україна». Вказана накладна в розділі “Застереження та зауваження перевізника» містить застереження “На завантаженні не був присутній».
При розвантаженні вказаного товару на складі одержувача було складено Акт виявлення браку №F000952460 від 27.11.2023, відповідно до якого виявлено намокання товару в кількості 53 коробки (848 шт.).
Цей Акт підписано водієм ПП “Алеклегно» Лаврівим І. із коментарем: “На паркінгу митниці Велика Димерка були складні погодні умови - сильний боковий вітер зі снігом (тент закритий без пошкоджень)».
Як зазначає ПП “Алекслегно», у зв'язку із здійсненням перевезення вантажу ним виставлено ФОП Филипчук М.Т. рахунок на оплату №1595 від 27.11.2023 на загальну суму 157 864,00 грн., а також передано для підписання Акт наданих послуг №1595 від 27.11.2023 на цю ж суму.
З матеріалів справи прослідковується, що експедиторка не підписала акт наданих послуг та своєчасно не оплатила рахунок №1595 від 27.11.2023, що стало підставою для пред'явлення їй претензії №04/04 від 04.04.2024.
В подальшому, а саме 15.04.2024 ФОП Филипчук М.Т. частково здійснила оплату виставленого рахунку в сумі 142 206,03 грн, що підтверджується наявною у справі банківською випискою. Відтак цей рахунок залишився неоплаченим в розмірі 15 657,97 грн.
Матеріалами справи також підтверджується те, що 02.02.2024 ФОП Филипчук М.Т. пред'явила ПП “Алекслегно» претензію №01/02-02 про сплату їй 15 657,97 грн. збитків, які вона понесла у зв'язку із пошкодженням (намоканням) гігієнічної продукції Kotex UTPad OVN Duo в кількості 33 коробки.
На підтвердження понесених збитків ФОП Филипчук М.Т. долучено:
- платіжну інструкцію №33 від 23.07.2024 про сплату 15 657,97 грн. на користь ТОВ “Бей-Транс» (експедитора в правовідносинах з котрим ФОП Филипчук М.Т. перебувала на підставі Договору №41 від 01.09.2023);
- претензію ТОВ “Бей-Транс» №01/02-02 від 02.02.2024 та платіжну інструкцію №78100 від 16.07.2024 про перерахування вказаним товариством коштів в сумі 15 657,97 грн. на користь ТОВ “Кімберлі-Кларк Україна»;
- претензію ТОВ “Кімберлі-Кларк Україна» №493-02 від 01.02.2024, пред'явлену ТОВ “Бей-Транс», а також докази розрахунку суми цієї претензії.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповіді на претензію №01/02-02 від 02.02.2024 ПП “Алекслегно» відмовило ФОП Филипчук М.Т. у відшкодуванні збитків у розмірі 15 657,97 грн. з тих підстав, що згідно міжнародної товарно-транспортної накладної № 9560400 від 22.11.2023 ТОВ “Кімберлі-Кларк Україна» при прийнятті товару жодних претензій до перевізника не заявляло, сам товар жодним чином не постраждав, оскільки намокла лише зовнішня сторона коробок з товаром. Водієм перевізника у накладній вчинено запис про те, що він був відсутній при завантаженні, оскільки не був допущений до нього вантажовідправником, як наслідок при відкритті напівпричепа для розвантаження було встановлене недостатнє обгортання палет стрейчовою плівкою (відсутність стрейчування верху палет з коробками), відсутнє додаткове покриття картоном палет з товаром, як це передбачено в пункті 7 Додаткових умов Заявки на перевезення.
Поряд з тим, у липні 2024 року Приватне підприємство “Алекслегно» звернулося до суду з цим позовом до Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни про стягнення боргу 26 637,89 грн.
У липні 2024 року Фізична особа-підприємець Филипчук Меланія Тарасівна звернулась до суду із зустрічним позовом про стягнення з Приватного підприємства “Алекслегно» 15 657,97 грн збитків.
Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2025 року у справі № 914/1719/24 первісний позов задоволено частково, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Слід зазначити, що рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення первісного позову сторонами не оскаржується.
Поряд з цим, предметом апеляційної скарги є вимоги Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланія Тарасівна про скасування рішення Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2025 року у справі № 914/1719/24 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про стягнення збитків у розмірі 15 657,97 грн.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Спір між сторонами в даній справі виник з публічного договору надання послуг перевезення вантажу від 16.10.2023, а також заявки на перевезення вантажу №2023-3763.1 від 21.11.2023 до цього договору.
Предметом зустрічного позову є матеріально-правові вимоги ФОП Филипчук М.Т. до ПП “Алекслегно» про стягнення понесених збитків за неналежне виконання перевізником своїх зобов'язань при перевезенні вантажу. Підставами зустрічного позову є обставини пошкодження (намокання) частини гігієнічної продукції під час здійснення перевезення.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (частина 2 статті 908 ЦК України).
За змістом статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
В пункті 3.2 договору сторони погодили, що перевізник несе повну відповідальність за вантаж з моменту завантаження і до моменту передання вантажу вантажоодержувачу.
Згідно із підпунктом 6.3.4 пункту 6.3 договору перевізник відшкодовує експедитору суму, що відповідає вартості вкраденого, втраченого або пошкодженого чи зламаного вантажу, із всіма додатковими зборами, податками та митом, що нараховані з боку податкового органу. Сторони погодилися, що доказом збитку, заподіяного за цим пунктом договору є претензія, подана клієнтом, разом із розрахунком збитку, відповідно до цін на товари, що зазначені у інвойсі та/або у ТТН/CMR або в накладній на інші види транспорту, включаючи митні, податкові донарахування, акцизний збір тощо.
Судом встановлено та матеріалами справи, зокрема міжнародною товарно-транспортною накладною № 9560400, підтверджується та обставина, що з 22.11.2023 по 27.11.2023 ПП “Алекслегно» вантажним транспортним засобом з причепом здійснювало перевезення гігієнічних жіночих прокладок Kotex UTPad OVN Duo кількістю 66 палет (2 376 коробок), загальною масою 7 302,504 кг. за маршрутом Jaromer (CZ) - Київ (UA). Вантажовідправником цієї продукції виступала іноземна компанія - ТОВ “Кімберлі Кларк Б.В.», а вантажоодержувачем - ТОВ “Кімберлі Кларк Україна». При отриманні вантажу було виявлено замокання частини продукції, а саме 53 коробок (848 шт.), про що складено Акт виявлення браку №F000952460 від 27.11.2023.
Враховуючи те, що перевезення вантажу здійснювалося автомобільним транспортним засобом, правовідносини сторін в даній справі, окрім договору та норм ЦК України, регулюються також Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, яка набрала чинності для України 17.05.2007.
Нормами пункту 1 статті 17 Конвенції теж передбачено відповідальність перевізника за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки.
Однак згідно пункту 2 статті 17 Конвенції перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.
При цьому, тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику (пункт 1 статті 18 Конвенції).
Таким чином, як умовами укладеного між сторонами договору, так і нормами цивільного законодавства України та Конвенції передбачено відповідальність ПП “Алекслегно», як перевізника, за втрату чи пошкодження вантажу, що мало місце з моменту прийняття його від вантажовідправника і до моменту передачі його вантажоодержувачу.
Крім цього, наведеними вище положеннями ЦК України та Конвенції встановлено загальне правило, що на ПП “Алекслегно» лежить тягар доказування того, що втрата чи пошкодження вантажу відбулися внаслідок дій або недогляду вантажовідправника та/або обставин, яким перевізник не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, як підстави звільнення його від відповідальності.
Колегія суддів бере до уваги те, що Конвенція також звільняє ПП “Алекслегно» від відповідальності із встановленням презумпції підстав втрати чи пошкодження вантажу, тягар спростування яких лежить на ФОП Филипчук М.Т.
Зокрема, відповідно до пункту 2 статті 18 Конвенції якщо перевізник встановить, що через обставини, які склалися утрата вантажу чи його пошкодження могли бути наслідком одного чи декількох особливих ризиків, зазначених у пункті 4 статті 17, то вважається, що вони відбулися внаслідок цього. Однак, позивач має право довести, що утрата або ушкодження фактично не були пов'язані, повністю або частково, з одним з цих ризиків.
В цей же час, згідно пункту 4 статті 17 Конвенції, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов'язаного з однією чи декількома з перерахованих нижче обставин:
а) з використанням відкритих безтентових транспортних засобів, якщо таке використання було погоджене і чітко зазначене у вантажній накладній;
b) з відсутністю чи дефектами упаковки, у випадках, коли вантажі, що перевозяться без упаковки чи без належної упаковки, за своєю природою піддаються псуванню чи пошкодженню;
с) з обробкою, навантаженням, складуванням чи вивантаженням вантажу відправником або одержувачем, чи особами, які діють від імені відправника або вантажоодержувача;
d) з природними властивостями деяких вантажів, внаслідок яких вони піддаються повній або частковій втраті чи пошкодженню, зокрема, внаслідок поломки, корозії, гниття, усушки, нормального витоку або дії молі чи шкідників;
е) з недостатністю або неадекватністю маркування чи нумерації вантажних місць;
f) з перевезенням худоби.
При цьому, якщо перевезення виконується транспортними засобами, спеціально обладнаними так, щоб вантаж не підпадав під вплив тепла, холоду, змін температури чи вологості повітря, перевізник не може посилатися на підпункт d) пункту 4 статті 17, якщо тільки він не доведе, що всі заходи стосовно вибору, обслуговування і використання вищезгаданого обладнання, яких він був зобов'язаний вжити з урахуванням обставин, були ним вжиті, і що він дотримувався будь-яких наданих йому спеціальних інструкцій (пункт 4 статті 18 Конвенції).
Матеріалами справи підтверджується, що ПП “Алекслегно» здійснювало перевезення вантажу Kotex UTPad OVN Duo транспортним засобом закритим тентом, 86 - 90 куб.м., висотою 2,7 м. по всій машині і в дверях. Саме такий тип транспортного засобу замовила ФОП Филипчук М.Т. в заявці на перевезення. Обраний тип транспортного засобу не вважається таким, що спеціально обладнаний для унеможливлення впливу тепла, холоду, змін температури чи вологості повітря на вантаж, який перевозиться.
З Акту виявлення браку №F000952460 від 27.11.2023 прослідковується, що такий підписано водієм ПП “Алеклегно» Лаврівим І. із зауваженням: “На паркінгу митниці Велика Димерка були складні погодні умови - сильний боковий вітер зі снігом (тент закритий без пошкоджень)».
На підтвердження складних погодних умов, ПП “Алекслегно» долучило до матеріалів справи витяг з архіву метеозведень погоди в м. Києві за 26-27.11.2023, як вбачається з цього витягу, протягом 26 та 27 листопада 2023 року в м. Києві був безперервний сніг слабкий/помірний, а також слабка або помірна низова заметіль, швидкість вітру 5-7 м/с.
Заперечуючи зустрічні позовні вимоги, представник ПП “Алекслегно» покликається на те, що замокання частини товару трапилося не з вини перевізника, а внаслідок недостатнього обгортання палет стрейчовою плівкою (відсутністю стрейчування верху палет з коробками), а також відсутністю додаткового покриття картоном палет з товаром. Перевірити зовнішній стан товару та його упаковки при завантаженні водій перевізника не мав можливості, оскільки не був допущений до нього вантажовідправником, про що водієм вчинено запис у товарно-транспортній накладні.
Таким чином, в даній справі має місце покликання ПП “Алекслегно», що пошкодження товару відбулося внаслідок обставин передбачених підпунктами b) та d) пункту 4 статті 17 Конвенції, котрі презюмуються та звільняють його від відповідальності, а тому тягар спростування цих обставин лежить на ФОП Филипчук М.Т.
За змістом статті 8 Конвенції приймаючи вантаж, перевізник перевіряє: (а) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць; (b) зовнішній стан вантажу і його упаковки.
Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті а) пункту 1 цієї статті, він повинен зробити обґрунтовані застереження у вантажній накладній. Він повинен також мотивувати всі зроблені ним застереження щодо зовнішнього стану вантажу і його упаковки. Ці застереження не мають обов'язкової сили для відправника, якщо останній не погодився бути зобов'язаним ними і не зробив про це запис у вантажній накладній.
Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні у належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній (пункт 2 статті 9 Конвенції).
В додаткових умовах заявки на перевезення вантажу сторони також погодили таке:
- Водій перевізника повинен особисто слідкувати за процесом завантаження і розвантаження транспорту. Якщо водія не допускають до процесу завантаження/розвантаження, водій зобов'язаний негайно повідомити про це експедитору і зробити запис в усі екземпляри CMR чи транспортної накладної для інших видів перевезень/транспорту (пункт 6);
- Водій перевізника зобов'язаний під час завантаження перевірити цілісність фірмової упаковки (зовнішній стан вантажу), перевірити чи застрейчований товар, слідкувати за порядком розміщення вантажу в транспорті, не допускати перевантаження, слідкувати за цілісністю пломб та контролювати цілісність вантажу в процесі завантаження/розвантаження. При виявленні пошкоджень здійснити відповідний запис у всі екземпляри CMR чи транспортної накладної для інших видів перевезень/транспорту (пункт 7).
- Якщо одночасно в усіх екземплярах CMR чи транспортної накладної для інших видів перевезень/транспорту відсутні застереження водія за умовами цієї Заявки, вважається, що вантаж було запаковано і завантажено правильно, без зауважень (пункт 9).
Як вбачається з міжнародної товарно-транспортної накладної № 9560400 дана накладна в розділі “Застереження та зауваження перевізника» містить застереження “На завантаженні не був присутній».
Колегія суддів також звертає увагу, що водія підприємства не було допущено до процесу завантаження товару, оскільки цей товар перевозився між взаємопов'язаними особами - ТОВ “Кімберлі Кларк Б.В.» та ТОВ “Кімберлі Кларк Україна».
Також про факт недопущення водія до процесу завантаження товару ПП “Алекслегно» повідомляло ФОП Филипчук М.Т. ще у Відповіді на претензію №01/02-02 від 02.02.2024, тобто задовго до моменту сплати нею збитків за пошкоджений товар (23.07.2024).
Обґрунтовуючи свої вимоги, ФОП Филипчук М.Т. покликається, що водієм перевізника вчинено не на всіх екземплярах транспортної накладної відмітку про те, що на завантаженні він не був присутній. Так, екземпляр цієї накладної, що знаходиться у ТОВ “Кімберлі Кларк Б.В.» не містить відповідної відмітки.
Судом враховано, що за змістом статті 5 Конвенції вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.
Представником ПП “Алекслегно» долучено до матеріалів справи оригінал примірника накладної № 9560400, який знаходився у нього, як перевізника. З вказаного оригіналу вбачається, що на ньому наявна відмітка водія про його відсутність на завантаженні товару.
Крім цього, судом першої інстанції в засіданні 20.01.2025 було оглянуто пред'явлений ФОП Филипчук М.Т. оригінал примірника накладної № 9560400, який супроводжував товар та знаходиться в ТОВ “Кімберлі Кларк Україна», що підтверджується протоколом судового засідання за відповідну дату, судом першої інстанції встановлено, що на цьому примірнику теж міститься відповідна відмітка водія.
Як встановлено судом першої інстанції щодо примірника накладної № 9560400, котрий знаходиться в ТОВ “Кімберлі Кларк Б.В.», то представник експедиторки не пред'явив його оригіналу, хоча суд надавав йому можливість надати цей доказ.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ФОП Филипчук М.Т. не доведено належним чином її твердження, що водієм перевізника не здійснено запису про його відсутність при завантаженні на усіх екземплярах товарно-транспортної накладної.
Відтак, враховуючи наявність зазначених вище відміток водія, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про неможливість застосування у цій справі презумції належного пакування гігієнічної продукції Kotex UTPad OVN Duo, передбаченої статтею 9 Конвенції та пунктом 9 додаткових умовах заявки на перевезення вантажу.
Судом враховано, що факт неналежного пакування доводиться матеріалами фотофіксації, здійсненої при розвантаженні цієї продукції 27.11.2023, зокрема, як вбачається з фотографій, частину коробок в яких перевозився товар застрейчовано (обтягнуто поліетиленовою плівкою), натомість частина коробок, в т.ч. тих, які замокли, є без стрейчування. При цьому доказів того, що відповідна частина була теж застрейчована і поліетиленову плівку було знято в процесі розвантаження цього товару матеріали справи не містять.
В цьому контексті колегія суддів зазначає, що як вбачається з Акту виявлення браку №F000952460 від 27.11.2023 при розвантаженні було встановлено не факт замокання безпосередньо продукції, яка перевозилася (гігієнічних жіночих прокладок Kotex), а факт намокання 53 коробок в яких ця продукція перевозилася (848 шт.).
Враховуючи те, що одержувач цієї продукції (ТОВ “Кімберлі Кларк Україна») вважає продукцію пошкодженою внаслідок пошкодження коробок де вона знаходилася, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що належним пакуванням гігієнічної продукції є належне упакування саме коробок.
Водночас колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пошкодження гігієнічної продукції могло бути наслідком особливих ризиків, зазначених у пункті 4 статті 17 Конвенції, які звільняють перевізника від відповідальності, беручи до уваги такі обставини, як (1) здійснення перевезення товару транспортним засобом спеціально необладнаним для унеможливлення впливу тепла, холоду, змін температури чи вологості повітря, (2) наявність несприятливих погодних умов в процесі перевезення, (3) відсутність доказів належного упакування товару, що перевозився.
Колегія суддів зауважує, що ФОП Филипчук М.Т. не надано жодних доказів, які б спростовували факт пошкодження (замокання) товару неналежним його пакуванням, зокрема, в матеріалах справи відсутні докази того, що тент, який знаходився на транспортному засобі перевізника та його причепі неналежним чином був закритий та/або на ньому містилися пошкодження чи отвори, внаслідок чого могло трапитися замокання товару.
Водночас колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПП “Алекслегно не допущено порушення умов договору перевезення вантажу, а тому зустрічні позовні вимоги про стягнення з нього збитків задоволенню не підлягають.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Беручи до уваги наведені вище обставини, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову про стягнення збитків у розмірі 15 657,97 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що саме перевізник повинен доводити свою невинуватість та надавати докази відсутності своєї вини, оскільки Конвенція звільняє ПП “Алекслегно» від відповідальності із встановленням презумпції підстав втрати чи пошкодження вантажу, тягар спростування яких лежить на ФОП Филипчук М.Т.
Щодо твердження апелянта, що якби автомобіль відповідав вимогам перевезення, замокання не сталося б, а причиною замокання є нещільність тенту транспортного засобу, що є відповідальністю перевізника, колегія суддів зазначає, що саме такий тип транспортного засобу замовила ФОП Филипчук М.Т. в заявці на перевезення, крім цього, обраний тип транспортного засобу не вважається таким, що спеціально обладнаний для унеможливлення впливу тепла, холоду, змін температури чи вологості повітря на вантаж, який перевозиться, поряд з цим, апелянтом не надано жодних доказів, які б спростовували факт пошкодження (замокання) товару неналежним його пакуванням, зокрема, в матеріалах справи відсутні докази того, що тент, який знаходився на транспортному засобі перевізника та його причепі неналежним чином був закритий та/або на ньому містилися пошкодження чи отвори, внаслідок чого могло трапитися замокання товару.
Щодо доводів апелянта про те, що суду не надано доказів, що перевізник здійснив запис у трьох примірниках CMR-накладної № 9560400, суд такі відхиляє, враховуючи що скаржником не доведено належним чином твердження, що водієм перевізника не здійснено запису про його відсутність при завантаженні на усіх екземплярах товарно-транспортної накладної.
Відтак, доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними.
Колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст.277 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Рішення Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2025 року у справі № 914/1719/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни - без задоволення.
Матеріали справи № 914/1719/24 повернути до Господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.