707/3040/25
3/707/1246/25
23 вересня 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі судді Волкової Н.С., розглянувши в приміщенні суду в м. Черкаси матеріали, які надійшли від Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює на посаді слюсаря-ремонтника на ПП «Черкаси- водоканал», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
21.07.2025 о 23 годині 49 хвилин ОСОБА_1 ухилився від виконання своїх батьківських обов'язків по догляду та вихованню за своєю неповнолітньою дитиною ОСОБА_2 , 2008 року народження, у зв'язку з чим остання повідомила працівникам поліції неправдиву інформацію щодо позбавлення її волі та вживала алкогольний напій «Шейк» близько 200 гр.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що його донька ОСОБА_2 вже є дорослою особою і постійно контролювати її неможливо.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, зазначає, що адміністративна відповідальність згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виражається у різних видах адміністративно-карних дій (бездіяльності) зі сторони батьків або осіб, які їх замінюють, а саме у невиконанні цими особами обов'язків по вихованню та навчанню неповнолітніх дітей. Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, а саме у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З огляду на викладене, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не було конкретизовано, яких саме обов'язків особа не виконала та яким нормативно-правовим актом передбачені ці обов'язки, що прямо суперечить принципу правової визначеності.
Суд зазначає, що саме по собі вживання сімнадцятирічною дитиною алкогольного напою не є проявом ухилення батьком від виконання передбаченого законодавством обов'язку щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини. Батьки такої дитини мають нести відповідальність у зв'язку із вживанням дитиною алкогольних напоїв лише в тому випадку, якщо таке вживання було зумовлено діями або бездіяльністю батьків чи якщо батьки могли запобігти такому вживанню, але не зробили цього.
В даному випадку відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 міг запобігти вживанню його сімнадцятирічною донькою алкогольних напоїв в період перебування доньки без присутності батька. Отже, відсутні докази винної поведінки ОСОБА_1 та докази вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. В протоколі про адміністративне правопорушення також не вказано, які саме протиправні дії або бездіяльність ОСОБА_1 призвели до вчинення правопорушення.
Крім того, суд враховує, що зі змісту письмових пояснень ОСОБА_1 , 2008 р.н., вбачається, що вона здійснила повідомлення працівників поліції у зв'язку фактом можливого вчинення відносно неї неправомірної поведінки іншої особи. Тобто, повідомлення дитиною поліції за наявності у неї побоювань щодо можливого вчинення відносне неї неправомірної поведінки іншої особи не свідчить про те, що таке повідомлення було здійснена завідомо безпідставно. Отже, виклик дитиною поліції відбувся за відсутності в діях її батька ознак ухилення від виконання своїх обов'язків.
За таких обставин, провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 9, 33, 184, 221, 276, 277, 283, 284, 289, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Черкаський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Н. С. Волкова