Номер провадження: 33/813/1799/25
Номер справи місцевого суду: 522/15226/25
Головуючий у першій інстанції Кривохижа Ю. А.
Доповідач Сегеда С. М.
17.09.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,
за участю:
секретаря Козлової В.А.,
захисника ОСОБА_1 - адвоката Шебанової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шебанова Світлана Вячеславівна, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Зазначеною постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до адміністративних матеріалів, 23.06.2025 року о 00 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Генуезькій, 3Б, у м. Одесі з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правила дорожнього руху України (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.130 КУпАП.
Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2025 року про визнання винним і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.13-15).
Не погоджуючись із вказаною вище постановою, 21 серпня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шебанова С.В., за допомогою підсистеми (модуля) «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.26-27).
В судовому засіданні представник скаржник - адвокат Шебанова С.В. також просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 07.08.2025 року, посилаючись на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова суду була ухвалена 07 серпня 2025 року без участі ОСОБА_1 . Повний текст постанови суду був отриманий останнім лише 12 серпня 2025 року, що підтверджується розпискою ОСОБА_1 та вбачається із тексту апеляційної скарги (а.с.25).
Відтак, зазначені обставини свідчать про те, що строк на апеляційне оскарження був пропущений скаржником з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що апеляційний перегляд судового рішення гарантовано учасникам справи п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, статтею 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практикою Європейського суду з прав людини.
Щодо суті правопорушення апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є:
по-перше: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
по-друге: передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
по-третє: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я (ч.4 ст. 266 КУпАП).
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст. 266 КУпАП).
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів, регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року N 1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно із п.4 розділу I Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п.3 розділу I Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п.12 Розділу II Інструкції).
Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок).
Згідно із пунктом 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Наведені вище приписи національного законодавства правоохоронцями дотримані.
Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відеозапис, інші документи.
Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд в основу оскаржуваної постанови поклав відомості, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №370023 від 23.06.2025 року, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - направлення), та відеозаписі, долученому правоохоронцями до матеріалів справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №370023 від 23.06.2025 року, поліцейськими зафіксовано, що: «23.06.2025 року о 00 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Генуезькій, 3Б, у м. Одесі, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у визначеному законом порядку, в медичному закладі у лікаря нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР» (а.с.1).
Апеляційний суд відхиляє доводи захисника про те, що фабула протоколу про адміністративне правопорушення суперечить вимогам Інструкції, оскільки зміст інформації, відображеної у протоколі не викликає будь-якого двозначного тлумачення чи б то не зрозумілості інформації, викладеної у протоколі. Поліцейськими на виконання вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що:
« ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП».
Твердження захисника Шебанової С.В. про те, що поліцейськими в протоколі не було зафіксовано жодного доказу наркотичного чи іншого сп'яніння у ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки як свідчить зміст адміністративного протоколу, серії ЕПР1 №370023 від 23.06.2025 року та направленням поліцейськими було зафіксовано наявність у водія ознак, характерних при наркотичному сп'янінні.
Протокол про адміністративне правопорушення та направлення, як джерела доказів, узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам цієї справи, доводи захисника про те, що направлення не відповідає фактичним обставинам справи та не кореспондується з іншими доказами у справі, є необґрунтованими.
Так, з відеозапису, долученого поліцейськими до матеріалів справи, належність та допустимість якого, як джерела доказу, вбачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , поліцейськими у водія було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим на адресу водія висловлено неодноразово вимогу пройти медичний огляду у спеціалізованому медичному закладі, на що водій відповідав: «комендантська година», «я не в стані алкогольного сп'яніння», «я мешкаю тут, на вул. Посмітного, будь ласка», «у мене мала дитина». Також поліцейськими було повідомлено ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за порушенням водієм вимог п.2.5 ПДР (урив. 0:05:09 - 0:08:49).
Тобто, апеляційний суд зазначає, що правопорушник ОСОБА_1 прямо не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, однак всі його дії були направлені саме на таку відмову.
Установивши у водія ознаки наркотичного сп'яніння, отримавши відмову водія від проходження медичного огляду у спеціалізованому медичному закладі, зафіксувавши ці обставини за допомогою відеозапису, правоохоронці правомірно склали відносно
ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з порушенням останнім вимоги п.2.5 ПДР.
Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, надав належну правову (юридичну) оцінку фактичним обставинам цієї справи, та підставно, посилаючись на відеозапис, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у порядку, вставленому законом.
Доводи апелянта щодо того, що ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про наявність у нього групи інвалідності та прийому лікарських засобів, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 2.9а. ПДР України водієві прямо забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Також, на думку апеляційного суду, дані доводи є спробою ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Посилання захисника на те, що працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було порушено кількість процесуальних норм суд не приймає до уваги, оскільки не можуть слугувати правовою підставою для задоволення апеляційних вимог та закриття провадження у справі з підстав відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції порушив право на захист ОСОБА_1 , так як розглянув справу за відсутності його адвоката, оскільки під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 в повній мірі були надані можливості для захисту його прав, через адвоката Шебанову С.В., передбачених ст. 268 КУпАП, чим відновлено його право на участь в судовому розгляді.
З урахуванням викладеного, доводи наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими та зводяться до незгоди апелянта з оскаржуваною постановою суду.
Апеляційний суд враховує, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних, достовірних і допустимих доказах, які будучи проаналізованими, не викликають сумнівів у наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шебанова Світлана Вячеславівна, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2025 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шебанова Світлана Вячеславівна, залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда