Номер провадження: 33/813/1899/25
Номер справи місцевого суду: 498/1097/25
Головуючий у першій інстанції Чернецька Н. С.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
23.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 23 липня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 85 КУпАП, -
встановив:
Постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 23.07.2025 ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.85 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102,00 гривні. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн до спеціального фонду Державного бюджету України.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 02.09.2025 через систему Електронного Суду захисник Логінова О.В. подав апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного суду від 18.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 23.07.2025 повернуто апелянту.
20.09.2025 через систему Електронний Суд захисник ОСОБА_1 - адвокат Майко І.І. повторно звернувся з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з тих підстав, що встановлений процесуальний строк для подання апеляційної скарги ОСОБА_1 пропущено, у зв'язку із амбулаторним (стаціонарним) лікуванням. З цих підстав апелянт просить поновити строк.
Ознайомившись з зазначеним клопотанням та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду та поверненню даної апеляційної скарги особі, яка її подала, з нижченаведених підстав.
Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Тобто, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду.
Правом на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N15123/03, §55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та № 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржена постанова винесена місцевим судом 23.07.2025, тому строк на апеляційне оскарження спливав 02.08.2025, який є вихідним днем. З урахуванням наведеного останнім днем строку на апеляційне оскарження є 04.08.2025.
Однак, в межах строку на оскарження, ОСОБА_1 або його захисник постанову місцевого суду не оскаржував.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначав, що в судове засідання призначене на 23.07.2025 з'явився, однак його не було допущено до зали судового засідання, та останнім було надано письмові пояснення на протокол про адміністративне правопорушення, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 42). Крім того, останній вказував, що в день судового засідання секретарем було видано йому копію оскаржуваної постанови.
Серед іншого, відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 24.07.2025 було сплачено штраф визначений оскаржуваною постановою та судовий збір (а.с. 46-47)
Отже, вказані обставини свідчать про обізнаність ОСОБА_1 про наявність оскаржуваного рішення з 23.07.2025.
Також, в матеріалах справи наявна заява від ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи від 15.08.2025.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 вказує, що строк ним пропущено у зв'язку із амбулаторним (стаціонарним) лікуванням що підтверджується довідкою №258 від 27.08.2025 виданою КНП «Великомихайлівська багатопрофільна лікарня» Великомихайлівської селищної ради Одеської області.
Відповідно до наданої апелянтом довідки №258 від 27.08.2025 виданою КНП «Великомихайлівська багатопрофільна лікарня» Великомихайлівської селищної ради Одеської області, ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні у лікаря-хірурга з 22.07.2025 по 01.08.2025.
Апеляційний суд звертає увагу, що вперше з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду 02.09.2025.
З урахуванням всіх обставин, які наявні в матеріалах справи та наданих апелянтом на підтвердження пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд звертає увагу, що апелянтом підтверджено належним чином лише строк в період з 23.07.2025 по 01.08.2025.
Однак, апелянтом не підтверджено неможливість звернення до суду із апеляційною скаргою в строк до 04.08.2025, крім того, вперше апеляційна скарга подана 02.09.2025 тобто майже через місяць, та належних доказів неможливості подачі апеляційної скарги в період з 02.08.2025 по 02.09.2025, апелянтом не надано.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 подана із порушенням десятиденного строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст. 294 КУпАП, з дня ухвалення постанови місцевого суду.
Проте, ставлячи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, апелянт не вказує про існування у нього поважних причин пропуску строку, з наданням відповідних доказів, а відтак суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити відповідні причини пропуску строку на предмет поважності з подальшою оцінкою.
Апеляційний суд звертає увагу, що поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому КУпАП не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Як вбачається з аналізу рішень ЄСПЛ, він у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
При цьому, з практики ЄСПЛ виходить, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Слід зазначити, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Отже, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами, апеляційний суд констатує, що апелянт в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не зазначає будь - які причини пропуску строку, з дня ухвалення постанови місцевого суду, для можливості їх перевірки апеляційним судом з наданням відповідної оцінки.
За таких обставин, апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи клопотання апелянта про наявність у нього поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи наведені обставини у всій сукупності, суд приходить до висновку, що клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, тому скарга підлягає поверненню апелянту.
При цьому слід роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову суду першої інстанції з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження, з дня отримання постанови суду у строк передбачений ст. 294 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Великомихайлівського районного суду Одеської області від 23 липня 2025 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 23 липня 2025 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова