Провадження № 11-сс/803/1686/25 Справа № 183/7595/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
16 вересня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
представника особи, щодо майна якої
вирішується питання про арешт адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2025 року про арешт майна, -
Ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2025 року клопотання слідчого задоволено, накладено арешт на транспортний засіб марки «Lexus ES 350», державний номер: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , чорного кольору, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 від 26.07.2025р., ключі та брелок до вищевказаного транспортного засобу, дві банківські картки банку «Приватбанк» № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , одну купюру номіналом 100 доларів США серійний номер QE04448344А, з метою забезпечення збереження речових доказів, шляхом заборони на відчуження та розпорядження.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що в рамках даного кримінального провадження вказане майно було визнано речовими доказами, а також існує ймовірність застосування до нього спеціальної конфіскації на підставі ст. 96-1 КК України, а тому для його збереження є доцільним накладення арешту.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що до клопотання слідчого не долучено жодних доказів на підставі яких можна вважати, що транспортний засіб марки «Lexus ES 350», державний номер: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_6 , чорного кольору, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 від 26.07.2025р., ключі та брелок до вищевказаного транспортного засобу, дві банківські картки банку «Приватбанк» № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , одна купюра номіналом 100 доларів США серійний номер QE04448344А, які на праві власності належать ОСОБА_8 , відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, а отже арештоване майно не є речовим доказом.
У зв'язку із цим вважає, що при розгляді клопотання у слідчого судді були відсутні достатні підстави вважати, що зазначене майно відповідає критеріям речового доказу та є речовим доказом.
Вказує, що під час судового засідання адвокатом ОСОБА_7 було надано слідчому судді письмові докази того, що ОСОБА_8 за 2,5 роки служби в ЗСУ отримала понад 1 мільйон гривень доходу, свій попередній автомобіль «Мазда» ОСОБА_8 продала за 540 000 грн., а автомобіль «Lexus ES 350», державний номер: НОМЕР_1 , придбаний нею 850 000 грн. Також надано письмові докази того, що ОСОБА_8 перед придбанням автомобіля Lexus ES 350 взяла позику у розмірі 700 000 грн. у свого знайомого, а отже надано достатні докази того, що ОСОБА_8 придбано автомобіль Lexus ES 350 повністю за власні кошти, а тому відсутні жодні правові підстави вважати, що придбання вказаного транспортного засобу було здійснено за грошові кошти отримані нібито ОСОБА_9 злочинним шляхом.
Також вказує, що ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_10 не перебувають у шлюбі з квітня 2024 року, хоча проживають у одній квартирі.
Звертає увагу, що відомості про причетність ОСОБА_8 до будь-якого злочину не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно неї не здійснюється досудове розслідування, про підозру у вчиненні злочину ОСОБА_8 до цього часу не повідомлено, версія органу досудового розслідування про те, що майно, зазначене в ухвалі, необхідне для забезпечення відшкодування завданої потерпілим шкоди, належним чином не досліджена та не підтверджена жодними допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами.
За таких обставин, вважає, що арешт на належне ОСОБА_8 на праві власності рухоме майно накладено необґрунтовано.
Заслухавши суддю-доповідача; представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував; перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З наданих матеріалів вбачається, що в провадженні СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській областіперебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025042350000855 від 24.07.2025 року за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 189 КК України.
Згідно із доводами сторони обвинувачення, досудовим розслідуванням встановлено, що 24.07.2025р. приблизно о 11:00 годині ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою, знаходячись на сільськогосподарському полі поблизу с-ща Губиниха Самарівського району Дніпропетровської області, викрали гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно заволодівши автомобілем сина потерпілого марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер « НОМЕР_7 », та вивезли ОСОБА_13 проти його волі до с. Лиман Покровського району Донецької області, де шляхом вимагання заволоділи грошовими коштами останнього в сумі 70 000 доларів США.
12 серпня 2025 року у період часу з 12 години 51 хвилини до 15 години 30 хвилин на підставі ухвали слідчого судді Самарівського міськрайонного суду від 31.07.2025 року проведено обшук у автомобілі марки «Lexus ES 350», державний номер: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого було виявлено та вилучено наступне майно: транспортний засіб марки «Lexus ES 350», державний номер: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , чорного кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 26.07.2025р., яке поміщено до сейф-пакету PSP 2120550; ключі та брелок до вищевказаного транспортного засобу, які поміщено до сейф-пакету PSP1374837; дві банківські картки банку «Приватбанк» № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , які поміщено до сейф-пакету CRI 1138909; одну купюру номіналом 100 доларів США серійний номер QE04448344А, яку поміщено до спецпакету PSP 2120543.
12 серпня 2025 року постановою слідчого вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025042350000855 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 189 КК України.
Встановлено, що на ім'я колишньої дружини ОСОБА_11 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про розірвання шлюбу від 02.04.2024р.), яка спільно проживає із підозрюваним ОСОБА_11 в одному помешканні в м. Дніпро (що не заперечувалось будь-ким із учасників судового розгляду), 26.07.2025 року зареєстровано автомобіль марки «Lexus ES 350», VIN: НОМЕР_2 , державний номер: НОМЕР_1 , чорного кольору, 2018 року виготовлення, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , на підставі договору в ТСЦ 1249 м. Дніпро, Дніпропетровська область. Згідно договору, цей автомобіль придбано ОСОБА_8 за 850 000 гривень.
На даній стадії досудового розслідування наявні достатні підстави ґрунтовно припускати, що арештоване майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та є речовими доказами у кримінальному провадженні.
Також матеріалами встановлено, що прокурором своєчасно було здійснено звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході обшуку 12.08.2025 року, як це передбачено ч. 5 ст. 171 КПК України.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо необхідності накладання арешту на транспортний засіб марки «Lexus ES 350», державний номер: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , чорного кольору, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 від 26.07.2025р., ключі та брелок до вищевказаного транспортного засобу, дві банківські картки банку «Приватбанк» № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , одну купюру номіналом 100 доларів США серійний номер QE04448344А, оскільки дійсно вказані речі можуть містити інформацію, яка має доказове значення для кримінального провадження, а отже вони відповідають ознакам речових доказів, передбаченим ст. 98 КПК України. Також приймається до уваги, що постановою слідчого від 12.08.2025 року вказане майно було визнане речовим доказом у кримінальному провадженні, а в ухвалі слідчого судді прямо зазначено, що арешт накладається з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні та можливої конфіскації або спеціальної конфіскації.
При цьому колегія суддів зважає на те, що хоча шлюб між ОСОБА_8 , та ОСОБА_11 розірвано у квітні 2024 року, втім останні продовжують проживати спільно. Згідно із матеріалами справи, придбання автомобіля «Lexus ES 350», державний номер: НОМЕР_1 , було здійснено ОСОБА_8 26.07.2025 року, тобто через короткий час після того, як ОСОБА_11 , відповідно до повідомлення про підозру, 24.07.2025 року заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_13 у розмірі 70000 доларів США, які останньому до цього часу у повному обсязі не повернуті та їх місцезнаходження не з'ясоване.
Відтак на даному етапі досудового розслідування є підстави ґрунтовно припускати що вказаний автомобіль, із приналежними до нього речами, міг бути набутий за рахунок коштів, отриманих злочинним шляхом, а отже накладення на них арешту з метою збереження речових доказів та забезпечення можливої конфіскації/спеціальної конфіскації є виправданим.
Висунута апелянтом версія про придбання вказаного автомобіля виключно за рахунок власних коштів ОСОБА_8 підлягає перевірці у межах досудового розслідування, сприяти якій і має накладення арешту.
Аналізуючи надані матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Апеляційні доводи щодо допустимості та належності доказів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті.
Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження і те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора, що є достатньою підставою для накладання арешту, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги у цій частині колегія суддів оцінює, як безпідставні.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано, з дотриманням вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України наклав арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді на підставі доводів апеляційної скарги.
Одночасно суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що застосовані слідчим суддею обмеження полягають у забороні лише відчуження та розпорядження арештованим майном, але не користування ним, а відтак вони не є надмірно обтяжливими.
Колегією суддів, при апеляційному розгляді не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2025 року про арешт майна, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4