справа № 755/4396/24
головуючий у суді І інстанції Арапіної Н.Є.
провадження № 22-ц/824/4839/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
17 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною представника ОСОБА_1 - адвоката Лазорка Романа Йосиповича на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Павелків Тетяна Леонідівна про стягнення безпідставно набутих коштів, -
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва із позовом до АТ «Банк Форвард», у якому просила суд:
визнати виконавчий напис № 258 від 26 лютого 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 34 101 грн 16 коп., таким що не підлягає виконанню, у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
стягнути з АТ «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 у порядку повернення стягнутого за виконавчим написом грошові кошти у сумі 6 975 грн 66 коп.
Позов обґрунтовано тим, що 26 лютого 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований за № 258, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард», яке є правонаступником ПАТ «Банк руський Стандарт», суму заборгованості за договором № 95122580 від 04 лютого 2012 року у розмірі 33 251 грн 16 коп.
Позивач вказує, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки нотаріус не перевірив безспірності заборгованості, чим порушив норму статті 88 Закону України «Про нотаріат». Чинна редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л., в частині вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню залишено без розгляду.
Визнано зловживанням процесуальними правами дії представника позивача ОСОБА_1 - Лазорка Р.Й. , які виразилися у поданні декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що за відомостями, що містяться в ЄДРСР та АСДС, у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебувала справа № 755/8923/23 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 року у справі № 755/8923/23 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С., вчинений 26 лютого 2019 року, зареєстрований в реєстрі під номером 258.
Спір у справі № 755/8923/23 та у цій справі в частині вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про визнання зловживанням процесуальними правами дій адвоката Лазорка Р.Й., які виразилися у поданні позову у цій справі в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також неодноразовому використанню платіжних доручень про сплату судового збору.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Лазорко Р.Й. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року та повернути справу до Дніпровського районного суду міста Києва для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення рішення у справі № 755/8923/23 допущено помилку в номерах виконавчого напису: замість виконавчого напису під № 259 зазначено виконавчий напис під № 258.
Вказує, що відразу після отримання ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, позивач звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва з заявою про виправлення помилки в описовій та резолютивній частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 року у справі № 755/8923/23.
15 листопада 2024 року ухвалою Шевченківського району суду міста Києва у справі № 755/8923/23 за заявою позивача про виправлення помилки в судовому рішенні, виправлено описку в описовій та резолютивній частинах заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 року у справі № 755/8923/23, а саме: зазначено вважати вірним номер виконавчого напису - № 259, замість помилкового - № 258.
На думку скаржника, суд першої інстанції, посилаючись на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 року у справі № 755/8923/23 дійшов помилкового висновку щодо однакового предмету спору.
І тому оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
Від представника АТ «Банк Форвард» - Козацької О.К. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спір у справі № 755/8923/23 та у цій справі в частині вимог про визнання виконавчого напису таки, що не підлягає виконанню між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Лазорко Р.Й. до Київського апеляційного суду надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за відсутності апелянта.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 257 ЦПК України у зв'язку з тим, що у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває справа № 755/8923/23 між тими самими сторонами про той самий предмет - визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С., вчинений 26 лютого 2019 року, зареєстрований в реєстрі під номером 258.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
З матеріалів справи вбачається, що у цій справі № 755/4396/24 ОСОБА_1 у своєму позові порушується зокрема питання про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 258 від 26 лютого 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 34 101 грн 16 коп.
За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 року у справі № 755/8923/23 задоволено позов ОСОБА_1 та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С., вчинений 26 лютого 2019 року, зареєстрований в реєстрі під номером 258.
Однак, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року у справі № 755/8923/23 виправлено описку в описовій та резолютивній частинах заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 року у справі № 755/8923/23, а саме: зазначено вважати вірним номер виконавчого напису - № 259, замість помилкового - № 258.
Указані обставини свідчать про те, що у цій справі (№ 755/4396/24) та у справі № 755/8923/23 сторони є однаковими, однак предмети позову - різними.
Суду першої інстанції на час постановлення оскаржуваної ухвали (28 жовтня 2024 року) про це не могло бути відомо, оскільки описку в номері виконавчого напису, допущену у рішенні суду у справі № 755/8923/23, було виправлено пізніше - 15 листопада 2024 року.
Таким чином, судом першої інстанції зроблено помилкові висновки про зловживання процесуальними правами представником позивачки ОСОБА_1 - Лазорка Р.Й. , які виразилися у поданні декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, та про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії апеляційним судом не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лазорка Романа Йосиповича задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 22 вересня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська