справа № 761/21737/24
головуючий у суді І інстанції Шаповалова К.В.
провадження № 22-ц/824/8131/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
17 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Буряка Олександра Геннадійовича на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2025 року
за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Горгіладзе Микити Сергійовичапро забезпечення позову
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал» про розірвання договору та стягнення коштів, -
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до ТОВ «ФК «Гарант Капітал», у якому просить суд:
1. Розірвати договір про участь у Фонді фінансування будівництва № 83513 від 30 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ «АРКАДА»;
2. Стягнути з ТОВ «ФК «Гарант Капітал» на користь ОСОБА_1 :
- сплачені за договором про участь у Фонді фінансування будівництва №83513 від 30 листопада 2017 року грошові кошти у розмірі 601 731 грн 79 коп.;
- неустойку у розмірі 578 276 грн 08 коп.;
- реальні збитки у розмірі 331 629 грн 92 коп.;
- моральну шкоду у розмірі 50 000 грн;
понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 45 000 грн.
Одночасно із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій він просив суд накласти арешт на грошові кошти ТОВ «ФК «Гарант Капітал» розміщені на рахунках товариства у банківських установах у розмірі 1 561 637 грн 79 коп.
Заява обґрунтована тим, що предметом позову у справі, зокрема є стягнення з відповідача коштів, які були передані позивачкою до Фонду фінансування будівництва з метою отримання у власність квартири в об'єкті будівництва, та станом на дату подання позову об'єкт інвестування позивачці не передано. Вважає, що незабезпечення позову у цій справі у спосіб, визначений у заяві, створить суттєві ризики неможливості виконання можливого судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не доведено належними чи допустимими доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Буряк О.Г.подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що сумніви щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача є обґрунтованими, у результаті чого виконання рішення суду стане значно утрудненим або неможливим.
Вказує, що незастосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти, що розміщені на рахунках відповідача, створює суттєві ризики неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову та повернення грошових коштів позивачу.
Крім того посилається на те, що судом першої інстанції не враховано доводи заяви про забезпечення позову щодо ціни позову, яка є суттєвою - 1 561 637 грн 79 коп.
Отже, на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано ціну позову, те, що є обґрунтовані сумніви щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача, в результаті чого виконання рішення суду стане значно утрудненим або неможливим.
Наголошує, що вжиття заходів про забезпечення виконання судового рішення в обраний позивачем спосіб - це реальна гарантія виконання судового рішення, виходячи з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі. Заявлений спосіб забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти є співмірним із заявленими позовними вимогами і таким, що не порушує баланс інтересів учасників провадження.
Від представника ТОВ «ФК «Гарант Капітал» - адвоката Колеснікової Ю.Е. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що відповідач є фінансовою компанією, яка здійснює управління майном для фінансування об'єктів будівництва, на підставі відповідної ліцензії.
Відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2020 року у справі № 910/14861/20 замінено управителя Фонду фінансування будівництва виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція», довірителем якого є позивач, з АТ АКБ «Аркада» на нового управителя - ТОВ «ФК «Гарант Капітал».
Таким чином, Товариство є фінансовою установою - управителем Фонду фінансування будівництва виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція» (далі - ФФБ), яке здійснює управління грошовими коштами в межах цього ФФБ.
Пунктом 3.10 Правил ФФБ виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція», затверджених рішенням Правління ПАТ АКБ «Аркада» від 29 травня 2017 року Протоколом № 45 визначено, що управитель при здійсненні управління ФФБ не несе відповідальності власним майном за виплату коштів довірителю ФФБ.
Тому обґрунтування припущення, що відповідач може використати кошти ФФБ на власний розсуд - не є очевидною річчю, як про це зазначає позивач, оскільки відповідач не може витрачати кошти ФФБ на власний розсуд - це заборонено законом.
Позивач, у свою чергу, не обґрунтував та не довів, у чому полягає імовірне утруднення виконання рішення, якщо рішення буде виконуватись за рахунок коштів ФФБ.
Однак позивач просить суд накласти арешт на всі рахунки відповідача, взагалі не обґрунтовуючи, чому арешт має бути накладений на всі рахунки Відповідача, якщо сума основної вимоги за позовом, щодо якої позивач просить застосувати захід забезпечення позову, - це кошти, які вона внесла в ФФБ, а не передала відповідачу як юридичній особі для особистого використання.
Вказує, що накладення арешту на всі рахунки відповідача заблокує можливість фінансувати будівництво, що змусить 8 500 довірителів двох ФФБ знову чекати відновлення будівництва.
Одночасно представником відповідача заявлене клопотання про поновлення строку на подання відзиву, посилаючись на те, що представник відповідача ознайомилася з матеріалами апеляційного провадження лише 28 квітня 2025 року.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина 2 статті 127 ЦПК України).
Відповідно до частини 2 статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Аналіз змісту заяви свідчить, що строк, про поновлення якого просить заявник, був встановлений судом, тому не може бути поновлений.
В той же час колегія суддів вбачає, що неотримання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів позбавляє сторону можливості вчасно подати відзив на апеляційну скаргу, строк для подання відзиву на апеляційну скаргу пропущений з поважних причин, а тому суд продовжує його.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Горгіладзе М.С. у судовому засіданні просив суд задовольнити апеляційну скаргу.
Представник ТОВ «ФК «Гарант Капітал» - Мовчан Д.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, дійшла висновку про таке.
Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Частиною 1, 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
У справі, що переглядається, предметом спору є розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 83513 від 30 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ КБ «Аркада» та стягнення з ТОВ «ФК «Гарант Капітал» на користь ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 1 561 634 грн 79 коп.
Звернувшись до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на грошові кошти ТОВ «ФК «Гарант Капітал» розміщені на рахунках товариства у банківських установах у розмірі 1 561 637 грн 79 коп., посилаючись на ризики неможливості виконання можливого судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
Апеляційний суд враховує, що позивачем не надано доказів та не обґрунтовано наявність ризиків вчинення відповідачем дій щодо ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі незастосування заходів забезпечення позову.
Відповідно до доданої до відзиву на апеляційну скаргу інформації з Єдиного реєстру боржників та Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 02 травня 2025 року відносно ТОВ «ФК «Гарант Капітал» відсутні відкриті виконавчі провадження.
Відомості щодо невиконання відповідачем судових рішень, у тому числі щодо стягнення коштів фонду фінансування будівництва, у матеріалах справи відсутні.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачкою не обґрунтовано, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які ними заявлено може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду у цій справі, правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Також апеляційний суд зауважує, що позивачка не позбавлена можливості повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову, надавши докази на підтвердження обставин, на які вона посилається.
Отже, суд першої інстанції правильно застосував положення статей 149, 150 ЦПК України та дійшов правильного й обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому цю ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанцій не спростовують.
Питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії апеляційним судом не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Буряка Олександра Геннадійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська