справа №752/17360/24 головуючий у суді І інстанції Кокошко О.Б.
провадження №22-ц/824/7705/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
16 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представницею - адвокаткою Гандзюк Тетяною Олегівною на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів,-
У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, у якому позивач просить:
розірвати договір №8939 на виконання будівельно-ремонтних робіт від 23 січня 2024 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 516 289,20 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
31 жовтня 2024 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою визначення наявності недоліків керамічної плитки та недоліків у виконанні робіт з її покладення відповідачем.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що предметом позову є відшкодування шкоди, завданої начебто в результаті неякісного виконання будівельних робіт ним, зокрема псування керамічної плитки за адресою: АДРЕСА_1 . На думку позивача, чорні риски, плями більш темного кольору та інші дефекти керамічної плитки, є пошкодженнями, спричиненими саме відповідачем. На думку відповідача, вказані недоліки керамічної плитки є природнім кольором плитки, що імітує природній колір натурального каменю, внаслідок чого не міг бути результатом начебто неякісної роботи відповідача. Просив призначити судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та на вирішення якої поставити питання: чи є риски чорного кольору, круглі плями, цятки та інші елементи зовнішнього боку керамічної плитки, покладеної за адресою: АДРЕСА_1 , природнім кольором та малюнком матеріалу, а не результатом її зовнішнього псування? чи є порушення будівельної технології під час покладення керамічної плитки за адресою: АДРЕСА_1 (зокрема в частині затирки міжплиточних швів)?
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2024 року задоволено клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Призначено по цивільній справі №752/17360/24 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експертного-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експертизи поставлено наступні питання: чи є риски чорного кольору, круглі плями, цятки та інші елементи зовнішнього боку керамічної плитки, покладеної за адресою: АДРЕСА_1 , природнім кольором та малюнком матеріалу, а не результатом її зовнішнього псування? чи є порушення будівельної технології під час покладення керамічної плитки за адресою: АДРЕСА_1 (зокрема в частині затирки міжплиточних швів). У разі виникнення необхідності за клопотанням експертів надати матеріали цивільної справи №752/17360/24. Витрати на проведення експертизи покладено на відповідача ФОП ОСОБА_2 . Зупинено провадження у цивільній справі №752/17360/24 на час проведення експертизи.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представниця ОСОБА_1 - адвокатка Гандзюк Тетяна Олегівна подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просила ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2024 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з грубим порушенням норм процесуального права, зокрема статей 103, 104, 110, 113 ЦПК України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року, висновків Верховного Суду у релевантних правовідносинах, що призвело до прийняття незаконного рішення.
До позовної заяви ОСОБА_1 надала висновок судового експерта за наслідком проведення будівельно-технічної експертизи №24-06-01/2024 від 05 липня 2024 року. Який є обґрунтованим, логічним, послідовним та таким, що виключає будь-яке двозначне трактування. Будівельно-технічна експертиза проведена з суворим дотриманням норм чинного законодавства.
Цивільним процесуальним кодексом та іншим законодавством України, за наявності в матеріалах справи висновку експерта, не передбачено можливості призначення первинної судової експертизи, а передбачено призначення або додаткової або повторної експертизи.
Судом першої інстанції, за наявності висновку експерта №24-06-01/2024 від 05 липня 2024 року в матеріалах справи та без зазначення обставин, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта, була призначена саме первинна судова будівельно-технічна експертиза, що є порушенням вимог ст. 113 ЦПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2025 року дану справу було призначено головуючому судді Гаращенку Д.Р., судді, які входять до складу колегії: Євграфова Є.П., Болотов Є.В.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 березня 2025 року суддею Гаращенком Д.Р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником адвокатом Гандзюк Тетяною Олегівною на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2024 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 березня 2025 року закінчено проведення підготовчих дій та призначено справу до розгляду на 14 травня 2025 року об 11 год 45 хв.
Відповідно до довідки від 14 травня 2025 року, справу знято з розгляду у зв'язку з зайнятістю судді Болотова Є.В. в іншому судовому засіданні. Призначено до розгляду справу на 02 липня 2025 року о 14 год. 45 хв.
Рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду від 19 травня 2025 року №6 суддю судової палати з розгляду цивільних справ Гаращенка Д.Р. переведено до складу судової палати з розгляду кримінальних справ та змінено спеціалізацію.
Розпорядженням №729/06.1-01/25 від 22 травня 2025 року у зв'язку з неможливістю суддею-доповідачем Гаращенком Д.Р. продовжувати розгляд судової справи №752/17360/24 (а/п №22-ц/824/7705/2025) призначено повторний автоматизований розподіл указаної цивільної справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 травня 2025 року дану справу було призначено головуючому судді Березовенко Р.В., судді, входять до складу колегії: Мостова Г.І., Лапчевська О.Ф.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 травня 2025 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні представниця ОСОБА_1 - адвокатка Гандзюк Тетяна Олегівна вимоги апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань щодо відкладення розгляду справи не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши думку учасника справи, який прибув у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На переконання колегії суддів, оскаржувана ухвала означеним вище вимогам відповідає, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції, з урахуванням предмету спору, дійшов висновку про необхідність призначення експертизи.
Колегія суддів повною мірою погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки спір у справі виник зокрема щодо стягнення грошових коштів за неналежної якості здійснені будівельні роботи.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, на підставі висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертних досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, постановлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до положень Наказу Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» до основних видів експертиз відноситься будівельно-технічна, основними завданнями якої є, у тому числі, визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
За приписами ч. ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з'ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з'ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі. Експертиза не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.
У постанові Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі №910/14452/20 сформовано висновок щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування; відзначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі №129/1033/13-ц.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами (Постанова Верховного Суду від 19 червня 2024 року у справі №278/2100/21).
Враховуючи предмет спору у даній справі, колегія суддів вважає, що проведення судової будівельно-технічної експертизи є одним із засобів доказування, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про призначення такої експертизи, адже її проведення необхідне для повного, об'єктивного і всебічного встановлення обставин справи, забезпечення стороні відповідача права на подання обґрунтованих доказів для підтвердження своїх заперечень.
Питання, які поставлені судом першої інстанції на вирішення експертів, прямо пов'язані з предметом розгляду справи та потребують спеціальних знань.
Необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті.
Доводи апеляційної скарги про наявність в матеріалах справи висновку експерта з питань, які визначив суд в оскаржуваній ухвалі, поданого разом з позовною заявою, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки нормами ЦПК України не заборонено призначати у справі судову експертизу за наявності висновку, підготовленого на замовлення учасника справи до подання позову.
Статтею 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв'язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі №201/15019/14-ц).
Процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 грудня 2022 року у справі №686/15304/14).
На вирішення експерту у висновку №24-06-01/2024 від 05 липня 2024 року були поставлені питання: чи відповідають конструкції оздоблення підлоги з керамогранітної, виконане у квартирі АДРЕСА_2 , виконане ФОП ОСОБА_2 за договором підряду №8939 від 23 січня 2024 року вимогам будівельних норм, правил, технічних стандартів, тощо? якщо ні, то які порушення, дефекти, пошкодження наявні та які шляхи їх усунення? яка вартість усунення дефектів та пошкоджень оздоблення підлоги з керамогранітної, виконане у квартирі АДРЕСА_2 , в разі їх виявлення.
Однак, оскаржуваною ухвалою суд поставив на вирішення експертів інші питання, ніж ті, що вирішені експертом у висновку №24-06-01/2024 від 05 липня 2024 року, а саме: чи є риски чорного кольору, круглі плями, цятки та інші елементи зовнішнього боку керамічної плитки, покладеної за адресою: АДРЕСА_1 , природнім кольором та малюнком матеріалу, а не результатом її зовнішнього псування? чи є порушення будівельної технології під час покладення керамічної плитки за адресою: АДРЕСА_1 (зокрема в частині затирки міжплиточних швів). У зв'язку з цим, призначена судом експертиза не є за своєю суттю повторною.
Що стосується доводів апелянта про можливість подати відповідачем рецензію на спростування поданого позивачем висновоку, то вони апеляційним судом розцінюються критично, оскільки апеляційний суд враховує положення Наказу Міністерства юстиції України від 03 лютого 2020 року №335/5 «Про затвердження Порядку проведення рецензування висновків судових експертів».
Пункт 2 вказаного Порядку визначає, що метою рецензування висновків судових експертів є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Рецензування не проводиться з метою спростування чи підтвердження висновків.
Таким чином, використання відповідачем свого процесуального права заявляти клопотання про призначення судової експертизи та виконання ним свого процесуального обов'язку доведення у законний спосіб обставин, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень проти позову відповідає принципам змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для її скасування, а зводяться виключно до незгоди із судовим рішенням.
При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з правом людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).
Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення ЄСПЛ у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги процесуального права при його постановленні, тому ухвалу суду, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до п. в), ч. 4 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Водночас розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Про це зазначив Верховний Суд у постанові від 11 травня 2023 року у справі №910/4631/22.
Ураховуючи, що Київський апеляційний суд ухвалив постанову за наслідками розгляду процесуальних питань, які виникли під час розгляду справи у суді першої інстанції (щодо призначення експертизи), а не рішення по суті позовних вимог, він не є тим судом, який уповноважений здійснювати розподіл витрат на даній стадії судового провадження.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану представницею - адвокаткою Гандзюк Тетяною Олегівною - залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 18 вересня 2025 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова