10 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 753/1527/22
провадження № 61-7670св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 24 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ВАТ АБ «Укргазбанк»), яке змінило найменування на ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 239-Ф/08, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 700 000,00 дол. США під 13,6 % річних із кінцевим терміном повернення до23 квітня 2018 року.
Дарницький районний суд міста Києва рішенням від 20 січня 2011 року у справі № 2-717/2011 стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором і процентами в сумі 801 575,16 дол. США, заборгованість за пенею у розмірі 751 367,62 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору та рішення суду, що підтверджується виписками за рахунками позичальника, банк має право на отримання трьох процентів річних від простроченої суми на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Враховуючи викладене, ПАТ АБ «Укргазбанк» просило суд стягнути з відповідача на свою користь три проценти річних за період з 02 листопада 2018 року до 01 листопада 2021 року у розмірі 64 572,88 дол. США, що еквівалентно 1 696 762,20 грн.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Суди переглядали справу неодноразово.
Дарницький районний суд міста Києва рішенням від 27 липня 2022 року у задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що з моменту визнання боржника ОСОБА_1 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (18 липня 2011 року) у позивача на підставі положень статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не було права на нарахування трьох процентів річних.
Київський апеляційний суд постановою від 24 травня 2023 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» залишив без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів також зазначила, що 21 червня 2012 року державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-717/2011 на підставі постанови Господарського суду Харківської області від 18 липня 2011 року у справі № 5023/4737/11, якою ОСОБА_1 визнано банкрутом.
Враховуючи, що вказану постанову державного виконавця не було оскаржено банком як кредитором у зобов'язанні, яке трансформувалося із грошового зобов'язання, що виникло із кредитних правовідносин, на зобов'язання, яке виникло з судового рішення, і в матеріалах справи відсутні докази відновлення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2011 року у справі № 2-717/2011, то зобов'язання ОСОБА_1 , встановлені цим рішенням, були припинені.
Таким чином, оскільки ПАТ АБ «Укргазбанк» нарахувало три проценти річних на вимогу, яка наразі існує в натуральному зобов'язанні у зв'язку із закінченням виконавчого провадження, яке не може бути розпочате знову, то відсутні підстави для задоволення позову.
Верховний Суд постановою від 29 листопада 2023 року касаційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» задовольнив частково. Постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції мотивував постанову тим, що висновки апеляційного суду про те, що зобов'язання між сторонами є натуральним, а тому положення статті 625 ЦК України не підлягають застосуванню, є помилковими, оскільки у цій справі основна вимога кредитора вже захищена судом у рішенні Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2011 року у справі № 2-717/2011, за яким з відповідача стягнуто суму заборгованості, а отже зобов'язання не можна вважати натуральним.
При цьому та обставина, що 21 червня 2012 року державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі постанови Господарського суду Харківської області від 18 липня 2011 року у справі № 5023/4737/11, якою ОСОБА_1 визнано банкрутом, і в матеріалах справи відсутні докази відновлення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2011 року у справі № 2-717/2011, не має правового значення, оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання із наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
У цьому випадку розмір заборгованості вже встановлений судовим рішенням у справі № 2-717/2011, яке набрало законної сили, та складає 801 575,16 дол. США та 751 367,62 грн.
При цьому ухвалою Господарського суду Харківської області від 17 лютого 2014 року у справі № 5023/4737/11 встановлено, що вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» виникли на підставі кредитного договору від 24 квітня 2008 року № 239-Ф/08 та іпотечних договорів від 24 квітня 2008 року № 1 і № 2, які укладалися із ОСОБА_1 не як з підприємцем, а як з фізичною особою - громадянкою. Враховуючи, що кредит надано на придбання нерухомого майна, не пов'язаного із здійсненням громадянином - підприємцем підприємницької діяльності, крім того, майно передано в заставу з підстав, не пов'язаних із здійсненням громадянином - підприємцем підприємницької діяльності, то банкрут не звільняється від подальшого виконання зобов'язань перед кредитором ПАТ АБ «Укргазбанк» згідно з указаним кредитним договором.
Апеляційний суд не врахував наведеного та не звернув уваги, що оскільки кредитор вже скористався судовим захистом та рішенням суду з боржника стягнуто суму основного боргу, то таке зобов'язання вже не є натуральним, а кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України.
Таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання, підтвердженого судовим рішенням, до моменту його повного виконання і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Київський апеляційний суд постановою від 09 квітня 2024 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» задовольнив частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що визнання ОСОБА_1 як суб'єкта господарської діяльності (підприємця) банкрутом та відкриття стосовно неї ліквідаційної процедури не позбавляє кредиторів ОСОБА_1 як фізичної особи вимагати від неї компенсації прострочення виконання грошового зобов'язання, у тому числі грошового зобов'язання, що виникло на підставі рішення суду.
Отже, у спірних правовідносинах, які виникли між сторонами у цій справі, кредитор (банк) має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України.
Таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання, підтвердженого судовим рішенням, до моменту його повного виконання і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в позові банку з тих підстав, що з моменту визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (18 липня 2011 року) у позивача на підставі положень статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не було права на нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Обґрунтовуючи розмір трьох процентів річних, які підлягають стягненню із ОСОБА_1 за період з 02 листопада 2018 року до 01 листопада 2021 року у сумі 64 572,88 дол. США, що еквівалентно 1 696 762,20 грн, ПАТ АБ «Укргазбанк» у позовній заяві вказало, що це є компенсація за невиконання позичальником як умов кредитного договору, так і рішення суду.
Із наданого банком розрахунку заборгованості відомо, що банк нараховував три проценти річних як компенсацію за несвоєчасне погашення кредиту і процентів згідно з рішенням суду, вказавши окремі періоди, суми та бази нарахування.
Однак використана банком формула не відповідає формулі та порядку обчислення трьох процентів річних за прострочення виконання судового рішення. Крім того, здійснюючи розрахунок, позивач не брав за основу період прострочення виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2011 року у справі № 2-717/2011 та визначену у цьому рішенні заборгованість (801 575,16 дол. США та 751 367,62 грн), а врахував суми несвоєчасного погашення кредиту і процентів.
Отже, оскільки у цьому випадку положення статті 625 ЦК України підлягають застосуванню саме за невиконання рішення суду про стягнення заборгованості, а наданий банком розрахунок трьох процентів річних здійснено не на основі стягнутих рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2011 року у справі № 2-717/2011 грошових сум та з використанням неправильної формули, то такий розрахунок не може бути належним та допустимим доказом у справі.
Враховуючи, що за загальним правилом суд не може збирати з власної ініціативи докази, що стосуються предмета спору, то за відсутності складеного позивачем належного розрахунку заборгованості апеляційний суд позбавлений об'єктивної можливості задовольнити позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних у межах заявленого предмета спору та на підставі наданих сторонами доказів.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У травні 2024 року ПАТ АБ «Укргазбанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заявник зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 та у постановах Верховного Суду від 20 травня 2021 року № 910/3077/20, від 08 червня 2022 року у справі № 688/2332/20, від 09 серпня 2023 року у справі № 201/6750/16.
Касаційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» мотивувало тим, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю чи частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд залишив поза увагою те, що у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.
Під час здійснення розрахунку трьох процентів річних ПАТ АБ «Укргазбанк» не могло використовувати суму боргу, зазначену у рішенні Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2011 року, оскільки ця сума зменшувалася у зв'язку з частковим погашенням заборгованості другим відповідачем у справі № 2-717/2011 та з урахуванням часткового погашення боргу за рахунок реалізації предмета іпотеки в процедурі банкрутства фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 , що відображено у розрахунку заборгованості та у виписках з особового рахунку позичальника.
Нарахування банком трьох процентів річних за окремі періоди пов'язане саме з частковим погашенням боргу та зміною кількості днів у році з 365 на 366, а не з тим, що цей розрахунок стосується невиконання позичальником умов кредитного договору.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 29 травня 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали з Дарницького районного суду міста Києва.
13 червня 2024 року справу № 753/1527/22 передано до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 28 серпня 2025 року призначив справу до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У частині другій статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
30 квітня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про передання на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 754/511/23 з підстав, передбачених частиною третьою статті 403 ЦПК України.
Ухвалу мотивовано необхідністю відступити від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22 серпня 2024 року у справі № 916/735/23, у якій касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з боржника сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, у зв'язку з тим, що можливість примусового стягнення кредитором вказаної заборгованості вичерпана. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважала, що оскільки кредитор вже скористався судовим захистом та рішенням суду з боржника стягнуто суму основного боргу, то таке зобов'язання вже не є натуральним, а кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України. Таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання, підтвердженого судовим рішенням, до моменту його повного виконання і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин у справі № 754/511/23.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25 червня 2025 року прийняла до розгляду цивільну справу № 754/511/23 (провадження № 14-63цс25).
За змістом пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 754/511/23 (провадження № 14-63цс25).
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити касаційне провадження у справі № 753/1527/22 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 754/511/23 (провадження № 14-63цс25).
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Є. В. Петров
Судді А. І. Грушицький
А. А. Калараш
І. В. Литвиненко
В. В. Пророк