18 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/10742/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
скаржника - ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 - особисто, Целіков В.В.,
керуючий реструктуризацією боржника - Кандаурова А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Парадайз Фінанс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 (колегія суддів у складі: Станік С.Р. - головуючий, Гончаров С.А., Сотніков С.В.)
у справі №910/10742/21
за заявою Фізичної особи ОСОБА_2
про неплатоспроможність,
Хід розгляду справи та стислий зміст заяви
1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 відкрито провадження у справі №910/10742/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, керуючим реструктуризацією заявника (боржника) призначено арбітражного керуючого Кандаурову А.П.
2. До Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Парадайз Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс") надійшла заява з кредиторськими вимогами до боржника, з урахуванням заяви про зменшення кредиторських вимог, на суму 1950490,52 грн.
3. Заяву мотивовано тим, що після примусової реалізації майна боржника у останнього залишилась заборгованість перед ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" за кредитним договором №77.1/ІЖ-030.08.1 від 15.02.2008 в сумі 1950490,52 грн.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
4. 15.02.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" (в подальшому змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк", далі - Банк) та боржником укладено кредитний договір №77.1/ІЖ-030.08.1 на суму 120000 тис. дол. США.
5. На забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки від 15.02.2008.
6. Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки ОСОБА_2 передав в іпотеку Банку належне йому нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
7. Також між ОСОБА_2 та Банком укладено кредитний договір №77.1/АК-553.07.2 від 20.08.2007 відповідно до умов якого боржнику видавався кредит на придбання автомобіля.
8. В подальшому, рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 06.11.2012 у справі №2-3546/12, яке змінене постановою Апеляційного суду міста Києва від 23.10.2013, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку суму боргу за кредитним договором №77.1/ІЖ-030.08.1 від 15.02.2008 та кредитним договором №77.1/АК-553.07.2 від 20.08.2007.
9. На виконання зазначеного рішення Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчі листи №2-4201/14 від 01.10.2014 та №2-4201/14 від 24.06.2015.
10. 09.10.2020 між Банком та ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" укладено договір №29 про відступлення права вимоги. В порядку та на умовах, визначених договором відступлення, Банк відступає новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів та фізичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників за кредитними договорами, договорами поруки, договорами іпотеки та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, а також за судовими рішеннями, ухваленими щодо правовідносин Банку з боржником, які виникли на підставі та внаслідок виконання зобов'язання за зазначеними договорами згідно з реєстром у Додатку №1 до договору відступлення.
11. Зокрема, відповідно до додатку №1 до договору відступлення, Банк відступив, а новий кредитор набув право вимоги за кредитним договором №77.2/ІЖ-030.08.1 від 15.02.2008 та договором іпотеки (з усіма додатковими угодами до них), укладеними між Банком та ОСОБА_2 . Крім того, згідно з додатком №1 до договору, Банк відступив, а новий кредитор набув право вимоги за кредитним договором №77.1/АК-553.07.2 від 20.08.2007 та договором застави транспортного засобу, укладеними між Банком та ОСОБА_2 .
12. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва у цивільній справі №2603/5200/12 замінено стягувача Банк на його правонаступника - ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" за позовом Банку до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №77.1/ІЖ-030.08.1 від 15.02.2008 та за кредитним договором №77.1/АК-553.07.2 від 20.08.2007.
13. На підставі зазначених виконавчих листів ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва із заявами про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду боржником.
14. У провадженні приватного виконавця на примусовому виконанні перебувало зведене виконавче провадження НОМЕР_7, до складу якого входило три виконавчі провадження, з яких:
- виконавче провадження НОМЕР_6 від 12.04.2021 з примусового виконання виконавчого листа №2-3546/12 від 09.02.2015, виданого Деснянським районним судом міста Києва, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором №77.1/ІЖ-030.08.1 від 15.02.2008 в сумі 2826404,73 грн;
- виконавче провадження НОМЕР_5 від 12.04.2021 з примусового виконання виконавчого листа №2-3546/12 від 09.02.2015, виданого Деснянським районним судом міста Києва, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку суму сплаченого судового збору - 3219,00 грн;
- виконавче провадження НОМЕР_4 від 11.06.2021 з примусового виконання виконавчого листа №2-4201/14 від 24.06.2015, виданого Деснянським районним судом міста Києва, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором №77.1/АК-553.07.2 від 20.08.2007 в сумі 1024,74 дол. США, 21454,75 грн та 248 грн судових витрат.
15. В ході проведення виконавчого провадження було реалізовано рухоме майно боржника, а саме транспортний засіб SUZUKI GRAND VITARA, 2007 року випуску, чорного кольору, ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , номер двигуна: НОМЕР_3 , тип кузова: легковий універсал. Ціна продажу рухомого майна, за вирахуванням виконавчого збору, склала 118468,34 грн.
16. Частина отриманих коштів у розмірі 49515,13 грн ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" було зараховано в рахунок повного погашення заборгованості по кредитному договору №77.1/АК-553.07.2 від 20.08.2007, а частина коштів у розмірі 68953,21 грн ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" було зараховано як часткове погашення заборгованості по кредитному договору №77.1/ІЖ-030.08.1 від 15.02.2008.
17. 03.08.2021 в межах виконавчого провадження приватним виконавцем передано на реалізацію до ДП "Сетам" майно боржника, а саме: квартиру, загальною площею 53,60 кв.м, житловою площею 30,10 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
18. З огляду на те, що електронні торги з реалізації вказаного об'єкта нерухомого майна не відбулись, керуючись ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 49 Закону України "Про іпотеку", ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" залишило за собою нереалізоване майно боржника, а саме вказану квартиру за початковою ціною третього електронного аукціону - 806960,00 грн в рахунок часткового погашення заборгованості згідно з виконавчим листом №2- 3546/12 від 09.02.2015.
19. Отже, після примусової реалізації майна боржника у останнього залишилась заборгованість перед ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" за кредитним договором №77.1/ІЖ-030.08.1 від 15.02.2008 в сумі 1950490,52 грн.
20. В подальшому, 10.12.2021 між ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за яким було відчужено (продано) квартиру загальною площею 53,60 кв.м, житловою площею 30,10 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
21. Разом з тим, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі №910/10742/21(910/2324/23) позовні вимоги боржника задоволено; визнано недійсним акт №6511942/21-2 від 07.12.2021 про реалізацію предмета іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондаренко Г.О. та зареєстрованим в реєстрі за №4381.
22. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 №910/10742/21(754/246/22) за позовом ОСОБА_2 визнано недійсним свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 09.12.2021 №3975, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войновським В.С.; скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войновського В.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 09.12.2021, індексний номер 62160009; скасовано запис про державну реєстрацію права власності номер 45548236 від 09.12.2021, здійснений за рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войновського В.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 09.12.2021, індексний номер 62160009.
23. Отже, за доводами кредитора, квартира, загальною площею 53,60 кв.м, житловою площею 30,10 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , повинна бути включена в ліквідаційну масу боржника.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
24. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024, серед іншого, визнано кредитором щодо фізичної особи ОСОБА_2 ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" на суму 2757451,52 грн - позачергово.
25. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 скасовано в частині визнання ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" кредитором щодо боржника на суму 2757451,52 грн та прийнято в цій частині нове судове рішення, яким визнано ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" кредитором стосовно фізичної особи ОСОБА_2 на суму 1950490,52 грн - позачергово. В іншій частині вимог ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" відмовлено. Зобов'язано керуючого реструктуризацією внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 .
26. В подальшому, судом апеляційної інстанції ухвалою від 28.10.2024 було внесено виправлення до резолютивної частини постанови від 02.10.2024, яку постановлено читати: "Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/10742/21 скасувати в частині визнання ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" кредитором по відношенню до боржника на суму 2757451,52 грн та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" кредитором у справі №910/10742/21 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_2 на суму 1950490,52 грн та включити їх до другої черги реєстру вимог кредиторів боржника".
27. Постановою Верховного Суду від 29.01.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 28.10.2024) скасовано. Справу №910/10742/21 в скасованій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
28. Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про виправлення описки, допущеної під час виготовлення короткого і повного тексту постанови від 02.10.2024, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зокрема, приписи ст.ст. 240, 243, 284 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки змінивши в резолютивній частині постанови черговість вимог кредитора фактично змінив в непередбачений законом спосіб постанову після її проголошення, що є недопустимим та не відповідає положенням ст. 243 ГПК України.
29. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 скасовано в частині визначення суми та черговості. Ухвалено у скасованій частині нове рішення, яким заяву ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" (з урахуванням заяви про зменшення кредиторських вимог від 17.08.2022) до фізичної особи ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог на суму 1950490,52 грн задоволено. Визнано ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" кредитором стосовно фізичної особи ОСОБА_2 на суму 1950490,52 грн та включено їх до другої черги реєстру вимог кредиторів боржника. Зобов'язано керуючого реструктуризацією внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 , з урахуванням цієї постанови.
30. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на момент звернення ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" із заявою про визнання кредитором, так і на момент постановлення оскаржуваного судового рішення, право власності на квартиру загальною площею 53,60 кв.м, житловою площею 30,10 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належало ОСОБА_3 і вказане нерухоме майно фактично не повернуто ОСОБА_2 , тому відсутні підстави для визнання ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" забезпеченим кредитором, так як предмет іпотеки не належить боржнику.
31. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зменшення кредиторських вимог ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" до ОСОБА_2 на суму 806960,00 грн, оскільки саме у вказаному розмірі кредитор залишив за собою нереалізоване майно боржника за початковою ціною третього електронного аукціону, а включення зазначеної вище суми до розміру кредиторських вимог є фактично подвійним стягненням з боржника. Крім того, суд апеляційної інстанції врахував і те, що у заяві про уточнення кредиторських вимог, яка надійшла суду першої інстанції 17.08.2022, ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" просило задовольнити кредиторські вимоги в сумі 1950490,52 грн.
32. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про визнання ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" кредитором щодо боржника на суму 1950490,52 грн та включення цих вимог до другої черги вимог кредиторів боржника.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
33. ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" (далі - скаржник) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
34. Касаційну скаргу з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги подано з підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
35. Так, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 30.05.2024 у справі №910/10742/21(754/246/22), відповідно до яких майно (квартира), яке може бути повернуто у власність боржника, повинно бути включено до ліквідаційної маси згідно з ч. 2 ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
36. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції зробив передчасні висновки щодо віднесення вимог ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" до другої черги вимог кредиторів, адже вирішення цього питання можливе після вирішення питання про повернення чи неповернення квартири у власність боржника та включення її до ліквідаційної маси.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
37. Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
38. Керуючись вимогами ст.ст. 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги.
39. При цьому Верховний Суд не бере до уваги аргументи скаржника, які зводяться виключно до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій і не стосуються неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, передбачених ч. 2 ст. 287 ГПК України, зокрема п. 1 наведеної норми, на який посилається скаржник при зверненні з касаційною скаргою.
40. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України однією з підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
41. Отже, для касаційного перегляду судових рішень з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
42. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Тобто на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.
43. Проаналізувавши зміст судового рішення, на яке посилається скаржник у касаційній скарзі (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги), Верховний Суд вважає безпідставними його доводи про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.05.2024 у справі №910/10742/21(754/246/22), з огляду на таке.
44. У справі позовного провадження №910/10742/21(754/246/22) були вимоги боржника до 1) ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс"; 2) ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, скасування реєстраційних записів, скасування рішення про державну реєстрацію, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на майно. Боржник у наведеній справі звернувся до суду за поновленням свого права на квартиру, яке він вважає порушеним внаслідок неправомірного відчуження на спірних публічних торгах всупереч введеному щодо боржника мораторію на задоволення вимог кредиторів та, як наслідок, реєстрації права власності на неї за відповідачем-1, а в подальшому за відповідачем-2.
45. Рішенням господарського суду першої інстанції, яке залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції, позов задоволено частково: визнано недійсним свідоцтво; скасовано рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; скасовано запис про державну реєстрацію права власності, а в іншій частині позову відмовлено.
46. Верховний Суд погодився з висновками обох судових інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги боржника про визнання за ним права власності на квартиру як неефективної, адже вона по суті спрямована на уникнення застосування приписів ст.ст. 387, 388 ЦК України щодо витребування квартири у її теперішнього володільця, з яким у боржника немає договірних відносин, що може бути здійснено залежно від добросовісності набувача, а також обставин вибуття майна з володіння власника.
47. Також Верховний Суд з урахуванням вимог ст.ст. 387, 388 ЦК України вказав, що власник може витребувати своє майно без оспорювання, зокрема, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, документів, які посвідчують відповідне право, та погодився з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права власності на квартиру за відповідачем-2, адже їх задоволення не призвело б до поновлення прав боржника на квартиру, які він вважає порушеними.
48. Однак Верховний Суд дійшов висновку про те, що не призведе до поновлення відповідних прав боржника на квартиру також і задоволення позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва, скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійсненого на його підставі запису про державну реєстрацію права власності, а задовольнивши частково позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, неправильно застосував ст.ст. 15, 16 ЦК України.
49. Отже, Верховний Суд скасовуючи судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, дійшов висновку про те, що боржник під час звернення до суду обрав неправильний спосіб захисту свого права, яке він вважає порушеним, адже такий спосіб не забезпечує поновлення відповідного права та/або отримання ним компенсації (в разі неможливості поновлення права) без повторного звернення до суду. Наведене є окремою підставою для відмови в задоволенні позову в цілому.
50. Враховуючи наведе, викладені в зазначеній постанові Верховного Суду висновки щодо застосування норм права, зокрема вимог ст.ст. 15, 16, 387, 388 ЦК України, тобто обрання позивачем неналежного способу захисту, що і стало підставою для відмови у задоволенні позову, не є подібними до питань правозастосування у справі, що розглядається.
51. У справі, що переглядається, предметом розгляду є кредиторські вимоги у процедурі банкрутства, тобто у справі вирішується питання застосування вимог КУзПБ, зокрема ст.ст. 45-47, 133 КУзПБ.
52. При цьому, Верховний Суд враховує, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
53. З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що правовідносини у справі, на яку посилається скаржник, є неподібними до правовідносин у справі, що переглядається, оскільки вони відрізняються як предметом (кредиторські вимоги і розгляд спору у позовному провадження), так і підставами позову та заяви з грошовими вимогами, змістом позовних та кредиторських вимог, а також матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин.
54. Отже, доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у наведеній постанові Верховного Суду, не знайшли свого підтвердження, адже вони стосуються правовідносин, які не є подібними, що є підставою для закриття касаційного провадження у справі відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Парадайз Фінанс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 у справі №910/10742/21.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Картере
Судді К. Огороднік
В. Пєсков