майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"15" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/809/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.
за участю: секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.,
представників сторін:
від позивача: Касімова М.О., представник, довіреність від 14.02.2023,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального
позовного провадження справу
за позовом: Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд"
про стягнення 13 197,37грн.
Процесуальні дії по справі.
Південне міжрегіональне Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - позивач, Управління) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 13 197,37грн заборгованості, з яких: 10 140,00грн основного боргу, 1 642,68 пені, 709,80грн штрафу, 569,87грн інфляційних втрат, 135,02грн 3% річних, а також судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товару №ДГ-0000084 від 13.05.2020 року.
Ухвалою суду від 26.06.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/809/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.07.2025.
Ухвалою суду від 18.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/809/25 до судового розгляду по суті на 15.09.2025.
28.07.2025 на адресу суду повернулося не вручене поштове відправлення, яким ТОВ "Покрів Гранд-Буд" направлялася ухвала суду від 18.07.2025 з відміткою пошти "повертається за закінченням строку зберігання".
Відповідач повноважного представника у судове засідання 15.09.2025 не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Відповідно до частин 3, 7 ст.120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 17.11.2021 у справі №908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі №910/18543/21).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16 (909/947/20).
Відтак господарський суд, направляючи ухвали у даній справі на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вжив усіх можливих заходів для належного повідомлення останнього про розгляд даної справи.
Згідно з частиною 1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Також суд зазначає, що ТОВ "Покрів Гранд-Буд" є юридичною особою, яка в обов'язковому порядку зобов'язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, однак не виконала такого обов'язку.
З огляду на те, що неявка в засідання суду представника відповідача та неподання ним письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з частиною 9 ст.165 ГПК України та частиною 2 ст.178 ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні 15.09.2025 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просила задовольнити позов у повному обсязі.
У судовому засіданні 15.09.2025 судом оголошено скорочене рішення (вступна та резолютивна частини).
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товару №ДГ-0000084 від 13.05.2020, на виконання умов якого відповідачем передано позивачу картки-талони на паливо. За твердженнями позивача, з січня 2025 року виникла проблема у заправці паливом службових транспортних засобів через відсутність пального на автозаправних станціях "Авіас", на підтвердження чого Управлінням надано акти фіксації відсутності палива на АЗС. Як наслідок, невикористаними / неотовареними залишились талони на 500 л. дизельного палива загальною вартістю 10 140,00грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивачем заявлено до стягнення 13 197,37грн заборгованості, з яких: 10 140,00грн основного боргу, 1 642,68 пені, 709,80грн штрафу, 569,87грн інфляційних втрат, 135,02грн 3% річних, а також судові витрати (а.с.1-25).
Відповідач правом на подачу письмового відзиву не скористався.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
13.05.2020 між Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солвінг Сістемс" (постачальник) укладено договір №ДГ-0000084 згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар за предметом закупівлі ДК 021:2015:09130000-9 "Нафта і дистиляти" (дизельне паливо, бензини - А-95) лот №3 - дизельне паливо, бензин А-95 для потреб Кіровоградської області (далі - товар) за відпускними обліковими смарт-картками або скретч-картками, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, оплатити та прийняти вказаний товар (а.с.36-39).
Відповідно до п.1.2 договору, кількість товару 10 000 літрів у тому числі: дизельне паливо 3 500 літрів, бензин А-95 6 500 літрів. Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру та ціна товару визначаються сторонами у специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.2.2 договору, відпуск товару здійснюється за картками-талонами постачальника, безпосередньо на автомобільних заправних станціях (далі - АЗС), що обслуговують картки-талони постачальника, окремими партіями згідно потреб замовника шляхом обміну талону на товар в кількості та асортименті зазначених в талоні.
Ціна договору становить 239 400,00грн, у тому числі ПДВ 39 900,00грн (п.3.1 договору).
Пунктом 3.4 передбачено, що у ціну товару включені усі додаткові витрати, пов'язані з доставкою товару Замовнику, а саме: вартість самого товару, витрати на транспортування товару, до місця поставки, страхування, навантаження, розвантаження, сплату податків і зборів (обов'язкових платежів) та інші платежі, усі інші витрати.
Відповідно до п.4.1 договору, оплата товару здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати фактичного отримання замовником товару у повному обсязі на підставі видаткових накладних.
Строк поставки товару з моменту підписання договору по 31.08.2020 (п.5.1 договору).
Пунктом 5.2 договору передбачено, що товар постачається у формі карток-талонів, згідно з номіналом та у кількості відповідно до специфікації до договору, шляхом доставки замовнику карток-талонів на замовлену партію товару.
Згідно п.5.3 договору, місце поставки: доставка карток-талонів замовнику відбувається за адресою: 25006, вулиця Дворцова, 6/7, місто Кропивницький. Місце виконання договору: місто Кропивницький (п.5.4 договору).
Відповідно до п.5.5 договору, передача карток-талонів замовнику підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної на товар, яка обов'язково повинна містити номенклатуру (асортимент), кількість та ціну товару відповідно до переданих карток-талонів, а також загальну суму до сплати.
Відвантаження товару, відповідно до п.5.6 договору, здійснюється на АЗС, що обслуговують картки-талони постачальника, перелік яких наведено в додатку №2, який є невід'ємною частиною договору.
У відповідності до п.5.9 договору, термін дії карток-талонів становить не менше 6 місяців з моменту укладення договору. У разі, якщо у встановлений в картці-талоні термін її дії замовник не отримав товар, постачальник на вимогу замовника протягом двох днів зобов'язаний обміняти такий картку-талон, термін дії якого закінчився на нові картки-талони терміном на 6 місяців, з відповідним асортиментом та кількістю товару.
Пунктом 5.11 договору передбачено, що право власності на пальне вважається переданим замовнику у момент його фактичного відпуску на АЗС.
Згідно п.5.12 договору, зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними після відвантаження замовнику всієї партії товару на АЗС.
Відповідно до п.5.13 договору, за безпідставну відмову від відвантаження товару по талонах на АЗС частково або повністю постачальник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 10% від ціни договору.
Відповідно до п.7.3 договору, за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотків від вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020 (п.10.1 договору).
Договір підписано представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками юридичних осіб.
Згідно з специфікацією від 13.05.2020, яка є додатком №1 до договору, загальна вартість товару складає 239 400,00грн, у тому числі ПДВ 39 900,00грн (а.с.41).
Додатком №2 до договору є перелік 14 (чотирнадцяти) автозаправних станцій, на яких здійснюється відвантаження товару, а саме: 8 (вісім) АЗС "Авіас", 1 (одна) АЗС "БРСМ", 1 (одна) АЗС "БРСМ-Нафта", 2 (дві) АЗС "Сан Ойл", 1 (одна) АЗС "Глуско", 1 (одна) АЗС "УПГ" (а.с.42).
Додатковою угодою №1 від 14.05.2020 до договору, сторони погодили зменшити ціну договору та викласти пункт 3.1 договору у наступній редакції: "Ціна цього договору становить 202 800,00грн, у тому числі ПДВ 33 800грн." (а.с.43).
Специфікацією від 14.05.2020, яка є додатком №1 до договору, погоджено що загальна вартість товару складає 202 800,00грн, у тому числі ПДВ 33 800грн (а.с.44).
На виконання умов договору про закупівлю №ДГ-0000084 від 13.05.2020, відповідачем передано на користь позивача картки-талони на 6 500 л. бензину А-95 та на 3 500 л. дизельного палива на загальну суму 202 800,00грн, а саме:
- за видатковою накладною №1348 від 14.05.2020 - картки-талони на 2 500 л. дизельного палива на загальну суму 50 700,00грн (а.с.45);
- за видатковою накладною №1349 від 14.05.2020 - картки-талони на 4 500 л. бензину А-95 на загальну суму 91 260,00грн (а.с.46);
- за видатковою накладною №1350 від 14.05.2020 - картки-талони на 1 000 л. бензину А-95 та 500 л. дизельного пального на загальну суму 30 420,00грн (а.с.47);
- за видатковою накладною №1351 від 14.05.2020 - картки-талони на 1 000 л. бензину А-95 та 500 л. дизельного пального на загальну суму 30 420,00грн (а.с.48).
Вартість вказаного товару у розмірі 202 800,00грн сплачена Управлінням на користь ТОВ "Солвінг Сістемс", що підтверджується банківською випискою (а.с.49-50; 133-135).
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ "Солвінг Сістемс" змінило найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" (далі - ТОВ "Покрів Гранд-Буд").
Постановою КМУ від 16.08.2022 №912 "Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції" реорганізовано Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) шляхом його приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Наказом Міністерства юстиції України від 22.09.2022 №4011/5 "Про реорганізацію міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції" Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) реорганізовано шляхом його приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). У п.5 наказу зазначено, що правонаступниками міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції, які реорганізовуються, є відповідні міжрегіональні управління Міністерства юстиції, до яких вони приєднуються.
За доводами Управління, з січня 2025 року у позивача виникла проблема у заправці паливом службових транспортних засобів, через відсутність пального на автозаправних станціях, на підтвердження чого надано акти фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами АЗС "Авіас" від: 06.01.2025, 16.01.2025, 12.02.2025, 14.02.2025, 17.02.2025 (а.с.67-73).
Згідно доповідних (службових) записок начальників відділів ДВС, які адресовані Управлінню забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Мін'юсту (м. Одеса), починаючи з січня 2025 року на АЗС "Авіас" відсутнє пальне, що унеможливлює використання службових транспортних засобів (а.с.74-82).
У матеріалах даної справи наявні копії карток-талонів на дизельне пальне у загальній кількості 500 л. з яких: номіналом по 20 л. - 20 шт. та по 10 л. - 10 шт. (а.с.51-54). Оригінали талонів оглянуті судом у судовому засіданні 18.07.2025.
Управління звернулося до Товариства з листом №16315/15.4-11 від 11.04.2025, у якому повідомило про те, що у зв'язку з неможливістю отримання палива за талонами на АЗС "Авіас", просило повернути грошові кошти за 500 л. дизельного палива у семиденний строк, з дня отримання даного листа (а.с.55-57; докази направлення а.с.58-60; 127-129). Даний лист надіслано на адресу, яка зазначена у договорі.
В подальшому, Управління звернулося до Товариства з листом №18064/15.4-11 від 23.04.2025, у якому також повідомило про неможливість отримання палива та просило повернути 10 140,00грн за 500 л. дизельного палива (а.с.61-63; докази направлення а.с.64-66; 130-132). Даний лист надіслано на актуальну юридичну адресу відповідача.
Вказані листи залишилися відповідачем без відповіді та задоволення.
У зв'язку з невідвантаженням відповідачем дизельного пального на суму 10 140,00грн, позивач звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Покрів Гранд-Буд" про стягнення 10 140,00грн у рахунок повернення попередньої оплати, а також 1 642,68 пені та 709,80грн штрафу (за непоставку товару) та 569,87грн інфляційних втрат та 135,02грн 3% річних (за порушення виконання грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати).
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частин 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 ст.526 ЦК України).
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про закупівлю №ДГ-0000084 від 13.05.2020 (далі - договір), який за своєю правовою природою є договором поставки. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020 (п.10.1 договору).
Частиною 1 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 ст.662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно зі статтею 669 ЦК України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
Відповідно до частини 1 ст.664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно п.1.1 договору, відповідач зобов'язався поставити товар за предметом закупівлі ДК 021:2015:09130000-9 "Нафта і дистиляти" (дизельне паливо, бензин А-95) за відпускними обліковими смарт-картками або скретч-картками, а позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в договорі, оплатити та прийняти вказаний товар. Згідно п.2.2 договору, відпуск товару здійснюється за картками-талонами постачальника, безпосередньо на АЗС, що обслуговують картки-талони постачальника, окремими партіями, згідно потреб замовника шляхом обміну талону на товар в кількості та асортименті зазначених в талоні.
Відповідно до пункту 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Пунктом 2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 №281/171/578/155 визначено, що талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Згідно п.5.2 договору, товар постачається у формі карток-талонів, згідно з номіналом та у кількості відповідно до специфікації до договору, шляхом доставки замовнику карток-талонів на замовлену партію товару.
Відповідно до п.5.5 договору, передача карток-талонів замовнику підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної на товар, яка обов'язково повинна містити номенклатуру (асортимент), кількість та ціну товару відповідно до переданих карток-талонів, а також загальну суму до сплати.
Судом встановлено, що на виконання умов договору про закупівлю №ДГ-0000084 від 13.05.2020, відповідачем, на підставі видаткових накладних (далі - ВН), передано на користь позивача картки-талони на 6 500 л. бензину А-95 та на 3 500 л. дизельного палива на загальну суму 202 800,00грн, а саме:
- за ВН №1348 від 14.05.2020 - картки-талони на 2 500 л. дизельного палива на загальну суму 50 700,00грн (а.с.45);
- за ВН №1349 від 14.05.2020 - картки-талони на 4 500 л. бензину А-95 на загальну суму 91 260,00грн (а.с.46);
- за ВН №1350 від 14.05.2020 - картки-талони на 1 000 л. бензину А-95 та 500 л. дизельного пального на загальну суму 30 420,00грн (а.с.47);
- за ВН №1351 від 14.05.2020 - картки-талони на 1 000 л. бензину А-95 та 500 л. дизельного пального на загальну суму 30 420,00грн (а.с.48).
Вартість вказаного товару у розмірі 202 800,00грн повністю сплачена позивачем на користь відповідача, що підтверджується банківською випискою (а.с.49-50; 133-135).
Водночас, відвантаження товару, відповідно до п.5.6 договору, здійснюється на АЗС, що обслуговують картки-талони постачальника, перелік яких наведено в додатку №2, який є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 5.11 договору передбачено, що право власності на пальне вважається переданим замовнику у момент його фактичного відпуску на АЗС.
У зв'язку з наведеним, господарський суд дійшов висновку, що за видатковими накладними №1348, №1349, №1350, №1351 від 14.05.2020 відповідачем було передано позивачу лише паливні талони, які є документами, що засвідчують право їх власника отримати паливно-мастильні матеріали на АЗС, а саме: 6 500 л. бензину А-95 та 3 500 л. дизельного палива, а не безпосередньо паливо, оскільки відвантаження та перехід права власності на товар відбувається саме у момент фактичного відпуску на АЗС.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Як було раніше зазначено судом, у відповідності до п.п. 5.1, 5.2 договору, строк поставки товару з моменту підписання договору по 31.08.2020. Товар постачається у формі карток-талонів, згідно з номіналом та у кількості відповідно до специфікації до договору, шляхом доставки замовнику карток-талонів на замовлену партію товару.
Відвантаження товару, відповідно до п.5.6 договору, здійснюється на АЗС, що обслуговують картки-талони постачальника, перелік яких наведено в додатку №2, який є невід'ємною частиною договору. Пунктом 5.11 договору передбачено, що право власності на пальне вважається переданим замовнику у момент його фактичного відпуску на АЗС. Згідно п.5.12 договору, зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними після відвантаження замовнику всієї партії товару на АЗС.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.670 ЦК України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (частина 2 ст.693 ЦК України).
Зі змісту частини 2 ст.693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець може діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. А тому волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №910/5444/17, від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 09.03.2023 у справі №910/5041/22, від 15.02.2024 у справі №910/3611/23, від 09.04.2024 у справі №909/335/23, від 14.05.2024 у справі №916/1164/23, від 16.07.2024 у справі №910/3574/23).
Позивач звертався до відповідача з листами №16315/15.4-11 від 11.04.2025, №18064/15.4-11 від 23.04.2025, у яких повідомляв про неможливість отримання 500 л. дизельного палива на АЗС "Авіас" у зв'язку з чим вимагав повернути грошові кошти в сумі 10 140,00грн у семиденний строк з дня отримання листа.
Слід зазначити, що лист щодо повернення коштів №16315/15.4-11 від 11.04.2025 направлений позивачем на адресу відповідача, яка вказана у договорі про закупівлю №ДГ-0000084 від 13.05.2020, а саме: м. Київ пр. Степана Бандери, буд. 16 А.
Представник позивача в судовому засіданні 15.09.2025 повідомила, що даний лист надсилався на адресу зазначену в договорі, оскільки відповідач не повідомляв позивача про зміну його місцезнаходження у відповідності до п. 11.4 договору.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 11.04.2025, Товариство зареєстроване за адресою: м. Новоград-Волинський , вул. Житомирська, буд. 73.
Водночас, судом враховується що у п.11.4 договору сторони погодили, що вони несуть повну відповідальність за достовірність вказаних ними свого місцезнаходження та банківських реквізитів та зобов'язуються письмово повідомити іншу сторону про їх зміну не пізніше трьох днів після настання таких змін, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних із цим несприятливих наслідків.
Враховуючи наведене, саме на відповідача покладався обов'язок повідомити позивача про зміну місцезнаходження Товариства. Відтак, суд приходить до висновку, що направлення позивачем листа відповідачу за адресою, яка вказана у договорі, за відсутності доказів повідомлення відповідачем позивача про зміну свого місцезнаходження, є належним способом його надісланням. Згідно відстеження за трек номером №2501000043695, поштове повернення повернулося не врученим відправнику, у зв'язку з закінченням терміну зберігання - 28.04.2025. Відтак, відповідач був зобов'язаний повернути позивачу попередню оплату за договором у семиденний строк - до 05.05.2025 (включно).
Водночас, лист позивача №18064/15.4-11 від 23.04.2025, направлений відповідачу за новою адресою: м. Новоград-Волинський, вул. Житомирська, буд. 73, також повернувся відправнику.
Обидва листи залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Судом встановлено, що позивачем не використано паливні талони на дизельне пальне у загальній кількості 500 л. з яких: номіналом по 20 л. - 20 шт. та по 10 л. - 10 шт. (за ціною 20,28грн за 1 л.), загальною вартістю 10 140,00грн, копії яких містяться у матеріалах справи (а.с.51-54). Оригінали паливних талонів оглянуті судом у судовому засіданні 18.07.2025.
Таким чином, обумовлений договором про закупівлю №ДГ-0000084 від 13.05.2020 та повністю оплачений позивачем товар у кількості 500 л. дизельного палива на суму 10 140,00грн був недоотриманий ним.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем зобов'язання з передачі позивачу дизельного пального у кількості 500 л. на загальну суму 10 140,00грн. Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 10 140,00грн (500 л. дизельного палива * 20,28грн) в рахунок повернення попередньої оплати за договором про закупівлю №ДГ-0000084 від 13.05.2020 є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом у повному обсязі.
Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 1 642,68 пені, 709,80грн штрафу за непоставку товару та 569,87грн інфляційних втрат, 135,02грн 3% річних за порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати.
1. Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 642,68 пені, яка нарахована за непоставку товару (у період з 06.01.2025 по 16.06.2025 на суму боргу у розмірі 10 140,00грн), та 709,80грн штрафу (7% від суми боргу у розмірі 10 140,00грн) на підставі п. 7.3 договору.
Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у тому числі неустойкою.
Частинами 1-3 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до п.7.3. договору, за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотків від вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ч. 1 ст. 627 ЦКУ).
Укладаючи господарські договори, сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на власний розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Положеннями ст. 629 ЦКУ передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦКУ).
Статтею 631 ЦКУ передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
За умовами пункту 10.1 укладеного між сторонами договору про закупівлю №ДГ-0000084 від 13.05.2020, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020.
Пунктом 10.2 договору передбачено, що згідно частини 5 статті 36 ЗУ "Про публічні закупівлі", дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Судом не встановлено обставин продовження строку дії договору в порядку ст. 10.2 договору, тому враховуючи погоджені сторонами умови п. 10.1, дія договору припинилась 31.12.2020.
Отже, оскільки в зазначений строк дія укладеного між сторонами договору припинилась, то відповідно 31.12.2020 і припинилось забезпечення виконання зобов'язання у вигляді сплати пені та штрафу за порушення строків поставки товару.
Оскільки позивач пеню та штраф (п.7.3 договору) нараховує за непоставлений товару у період з 06.01.2025 до 16.06.2025, тобто тоді, коли припинилось забезпечення виконання зобов'язання у вигляді сплати пені та штрафу, то вимоги позивача про стягнення 1 642,68 пені та 709,80грн штрафу є безпідставними. У задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.
2. Щодо вимог в частині стягнення 569,87грн інфляційних втрат та 135,02грн 3% річних, нарахованих за порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування трьох процентів річних та інфляційних на суму боргу є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За твердженнями Управління, з січня 2025 року у позивача виникла проблема у заправці паливом службових транспортних засобів, у зв'язку з відсутністю пального на автозаправних станціях, на підтвердження чого останнім надано акти фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами АЗС "Авіас" від: 06.01.2025, 16.01.2025, 12.02.2025, 14.02.2025, 17.02.2025 (а.с.67-73). Початок нарахування інфляційних втрат та 3 % річних позивач починає з 06.01.2025, а саме з дати складання першого акту.
Господарський суд критично оцінює надані позивачем акти фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС "Авіас", оскільки вказані документи складені позивачем в односторонньому порядку. До того ж у матеріалах справи відсутні докази їх направлення на адресу відповідача. При цьому, у додатку №2 до договору наведено перелік 14 (чотирнадцяти) автозаправних станцій, на яких здійснюється відвантаження пального, а саме: 8 (вісім) АЗС "Авіас", 1 (одна) АЗС "БРСМ", 1 (одна) АЗС "БРСМ-Нафта", 2 (дві) АЗС "Сан Ойл", 1 (одна) АЗС "Глуско", 1 (одна) АЗС "УПГ". Позивачем не надано доказів відмови у отоварені талонів на інших автозаправних станціях із зазначеного переліку, в тому числі відмови прийняття таких талонів. Відтак, початок нарахування позивачем інфляційних втрат та 3 % річних з 06.01.2025, суд вважає необґрунтованим.
Поряд з цим, як встановлено судом вище, позивач звертався до відповідача з листом №16315/15.4-11 від 11.04.2025 в якому повідомляв про неможливість отримання дизельного палива у зв'язку з чим вимагав повернення суми попередньої оплати. Цей лист містить відмітку АТ "Укрпошти" про його невручення відповідачу - 28.04.2025.
Направивши зазначене повідомлення позивачем таким чином вчинено дії щодо доведення до відома відповідача неможливість отримання палива та висунуто вимогу щодо повернення коштів. При цьому суд повторює, що отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Відповідно, відповідач був зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти у семиденний строк - до 05.05.2025 (включно). Відтак, прострочення виконання відповідачем зобов'язання з повернення суми попередньої оплати у розмірі 10 140,00грн почалося з 06.05.2025. Здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат та 3% річних (в межах заявлених позовних вимог), суд встановив, що стягненню з відповідача підлягає 34,17грн 3% річних та 213,99грн інфляційних втрат. В частині стягнення 100,85грн 3% річних та 355,88грн інфляційних втрат, суд відмовляє.
Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню з ТОВ "Покрів Гранд-Буд" на користь позивача підлягають: 10 140,00грн в рахунок повернення попередньої оплати, 34,17грн 3% річних та 213,99грн - інфляційних втрат. В частині стягнення 1 642,68 пені, 709,80грн штрафу, 100,85грн 3% річних та 355,88грн інфляційних втрат, суд відмовляє.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено 3 028,00грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №512 від 11.06.2025 (а.с.83).
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 9 ст.129 ГПК України передбачено, зокрема, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на наведені приписи законодавства, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань, з урахуванням мінімальної ставки судового збору, на відповідача покладається 3 028,00грн витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" (11700, Житомирська область, місто Звягель, вулиця Житомирська, будинок 73; код ЄДРПОУ 42524688) на користь Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49619, місто Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, будинок 21А; код ЄДРПОУ 43315529):
- 10 140,00грн - в рахунок повернення попередньої оплати,
- 34,17грн - 3% річних,
- 213,99грн - інфляційних втрат
- 3 028,00грн - витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 22.09.25
Суддя Кравець С.Г.
Направити:
1 - позивачу - електронний кабінет,
2 - ТОВ "Покрів Гранд-Буд" (Житомирська обл., Звягельський р-н, м. Звягель, вул. Житомирська, буд. 73; код ЄДРПОУ 42524688) - (рек. з
пов.).