Рішення від 15.09.2025 по справі 906/880/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/880/25

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Газарової Є.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Лях І.М., довіреність від 09.10.2024,

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Коростишівської міської ради

до фізичної особи Дідківського Валерія Францовича

про стягнення 196 376, 31 грн

Процесуальні дії по справі.

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 11.07.2025 відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Коростишівської міської ради до фізичної особи Дідківського Валерія Францовича про стягнення 196 36, 31 грн.

Станом на дату судового засідання 29.07.2025 до Суду повернулося поштове повернення ухвали про відкриття провадження, яка надсилалась на адресу Відповідача без вручення (вх.г/с №9438 від 24.07.25).

Суд ухвалою від 29.07.2025 відклав судове засідання на 15.09. 2025, про дату, час ита місце проведення якого повідомив відповідача шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади України.

Щодо можливості розгляду справи по суті за відсутності відповідача чи його представника.

В частині 11 ст. 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 та інші).

В пункті 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 та в пункті 97 постанови від 17.05.2024 об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/17772/20 сформульовано висновки про те, що негативні наслідки через неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу (подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.07.2023 у справі № 906/638/22).

Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Відповідно до усталеної позиції Верховного Суду, викладену Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС.

На підставі викладеного , у судовому засіданні справу розглянуто по суті за наявними у ній матеріалами.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Коростишівська міська рада звернулася з позовом до суду про стягнення з фізичної особи Дідківського Валерія Францовича заборгованості за договором оренди землі № 517 від 23.03.2022 в сумі 196376,31 грн. Договір оренди було укладено для розміщення та експлуатації основних [...] будівель, розміщених на земельній ділянці з кадастровим номером 1822510100:01:018:0042 по вулиці Різдвяна,89а у м. Коростишеві. Згідно п.11 договору орендна плата вноситься на рахунок Коростишівської міської ради рівними частинами, з розрахунку 1/12 суми орендної плати у строк - до 30 числа, щомісяця, за поточний місяць користування земельною ділянкою. Відповідач зобов'язання з внесення орендної плати виконував з моменту укладення договору до 31.12.2023. Та оскільки строк дії договору сплинув 23.03.2025, заборгованість з орендної плати складає 178 224,38грн за період з 01.01.2024 по 23.03.2025. Відповідачу було направлено вимогу щодо сплати заборгованості згідно договору оренди № 517 від 23.03.2022 у 7-нний строк, однак таку вимогу залишено без задоволення. Позивач отримав інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб [...], з якої встановив, що Відповідач припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням 06.06.2022, однак ця обставина не припиняє договірні зобов'язання. Позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував інфляційні втрати в сумі 15162,93грн та 3% в сумі 2989,90 грн.

Відповідач участі у змагальному процесі не приймав.

Справу розглянуто за наявними матеріалами справи на підставі ст.ст. 165, 178 Кодексу.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням 27 сесії 8 скликання Коростишівської міської ради № 412 від 23.02.2022 " Про затвердження документації із землеустрою" затверджено ФОП Дідківському Валерію Францовичу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5500 га (кадастровий номер земельної ділянки 1822510100:01:018:0042), яка розташована в межах міста Коростишева по вул. Рідзвяній,89а для розміщення та експлуатації основних [...] будівель, надано земельну ділянку на умовах оренди строком на 3 роки з річною орендною платою у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

23.03.2022 між Коростишівською міською радою та ФОП Дідківським Валерієм Францовичем укладено Договір оренди земельної ділянки № 517 на погоджених сторонами умовах. Так, згідно з п.п. 9,10 Договору річна орендна плата складає 117286,40грн та її обчислення здійснюється з врахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації.

Згідно п.11 договору орендна плата вноситься на рахунок Коростишівської міської ради рівними частинами, з розрахунку 1/12 суми орендної плати у строк - до 30 числа, щомісяця, за поточний місяць користування земельною ділянкою.

Згідно інформаційної довідки № 316033953 від 25.11.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 1822510100:01:018:0042,площею 0,5500 га зареєстрована на праві комунальної власності 27.07.2022 та на праві оренди за відповідачем, строк дії якого сплинув 23.03.2025.

Користишівська міська рада звернулась до Дідківського Валерія Францовича з вимогою № 03-25/1373 від 02.06.2025 про погашення боргу з орендної плати в сумі 178224,38 грн з посиланням на закінчення Договору оренди земельної ділянки № 517 від 23.03.2022 станом на 23.03.2025.

З підстав непогашення Відповідачем боргу з орендної плати добровільно, Позивач просить стягнути кошти в сумі 178224,38 грн в судовому порядку, а також суми, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо предметної та суб'єктної юрисдикції господарського суду у спірних правовідносинах.

Частиною 1 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Так, ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України ( втратив чинність 28.08.2025), іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, від 25.02.2020 у справі № 916/385/19, від 26.10.2022 у справі № 229/1026/21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 916/1261/18, вказала, що вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Згідно з частиною 1 статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

У частинах 1, 2 статті 50 ЦК України передбачено право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статусу підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно з частиною 9 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи-підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Такий підхід Великої Палати Верховного Суду щодо співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи-підприємця і їх правового статусу є усталеним, що підтверджено, зокрема, у постановах від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, від 24.04.2018 у справі № 303/5186/15-ц, від 15.05.2019 у справі № 904/10132/17, від 21.09.2019 у справі № 922/4239/16, від 03.07.2019 у справі № 916/1261/18, від 09.10.2019 у справі № 209/1721/14-ц.

Отже, з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця (ФОП) фізична особа фактично перебуває у двох правових статусах - як фізична особа, та як ФОП.

Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (пункт 6.40) виснувала, що у спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб'єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб-підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб'єкта господарювання.

Отже, у цій справі виник з правовідносин, які є господарськими.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (правова позиція викладена у п. 4.22. постанови ВП ВС від 13.02.2019 за №910/8729/18).

Щодо порушення зобов'язання зі сплати орендної плати за землю.

Одним із видів використання природних ресурсів є використання земель, зокрема й на підставі права оренди землі. Отже, за правилами частини першої статті 9 ЦК України правила цього Кодексу застосовуються до регулювання земельних відносин лише у випадках, коли такі відносини не врегульовані «іншими актами законодавства», до яких відносяться ЗК України, Закон України «Про оренду землі» та інші законодавчі акти з питань регулювання земельних відносин.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Частинами 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Користишівська міська рада цілком обґрунтовано просить стягнути з фізичної особи Дідківського Валерія Францовича борг з орендної плати в сумі 178224,38 грн на підставі Договору оренди земельної ділянки № 517 від 23.03.2022, строк дії якого сплинув 23.03.2025.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України як складова грошового зобов'язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Коростишівська міська рада заявила до стягнення з фізичної особи Дідківського Валерія Францовича 15 162, 93грн інфляційних втрат та 2 989, 90грн 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

3. Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов'язків ( п.п. 4, 5 ч. 5 ст. ст. 13 ГПК України).

Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 статті 14 ГПК України).

Частина 2 ст. 86 ГПК України визначає, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 86 ГПК України).

З врахуванням викладеного, рішення суду ухвалено на підставі безпосередньо досліджених доказів, що визначають предмет доказування у цій справі, та які і вплинули на сформульовані у рішенні суду висновки.

Щодо розподілу судового збору

При ухваленні рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (п.5 ч.1 ст.237 ГПК). У резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат (п.2 ч.5 ст.238 ГПК).

Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

У ч.1 ст.123 ГПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.123 ГПК).

Положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов'язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

При зверненні з позовом до суду Коростишівська міська рада сплати судовий збір в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 641 від 20.06.2025 та № 643 від 20.06.2025.

На підставі ч.2 ст. 129 Кодексу судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи Дідківського Валерія Францовича (12532, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. Смолівка, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Коростишівської міської ради (12501, Житомирська обл., м. Коростишів, вул. Дарбіняна, буд. 11, код ЄДРПОУ 04053660):

- 178 224, 38грн основного боргу;

- 15 162, 93грн інфляційних втрат;

- 2 989, 90грн 3% річних;

- 3 028, 00грн судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.09.25

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (через Ел.суд)

3- відповідачу (рек. з повідомл.) РНОКПП 2260817852

Попередній документ
130375959
Наступний документ
130375961
Інформація про рішення:
№ рішення: 130375960
№ справи: 906/880/25
Дата рішення: 15.09.2025
Дата публікації: 23.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.09.2025)
Дата надходження: 08.07.2025
Предмет позову: стягнення 196 376, 31 грн
Розклад засідань:
29.07.2025 12:00 Господарський суд Житомирської області
15.09.2025 10:00 Господарський суд Житомирської області
Учасники справи:
суддя-доповідач:
МАШЕВСЬКА О П
МАШЕВСЬКА О П
відповідач (боржник):
Дідківський Валерій Францович
заявник:
Коростишівська міська рада
позивач (заявник):
Коростишівська міська рада
представник позивача:
Лях Інна Миколаївна