04 вересня 2025 року справа № 580/5954/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Олійник розглянув у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/5954/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА /ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
27.05.2025 вх.26980/25 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення: з 01.02.2020 до 31.12.2020 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2020; з 01.01.2021 до 27.05.2021 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 рік;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 грошового забезпечення: з 01.02.2020 до 31.12.2020, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеним шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт; з 01.01.2021 до 27.05.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеним шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплатити недоплачену різницю одноразових грошових виплат (грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), сплачених ОСОБА_1 у період з 01.02.2020 до 27.05.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеним шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт.
11.06.2025 суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження, 10.07.2025 здійснив перехід із спрощеного до загального провадження, вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження подальший розгляд справи, продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі №580/5954/25, призначив підготовче засідання на 29.08.2025 - закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 04.09.2025.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що відповідно до абзацу першого ч.4 ст.9 Закону №2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюється КМУ. Згідно з п.4 постанови №704 визначено, що розмір посадового окладу та окладу за військовим званням визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Постановою суду у справі №826/6453/18 ЄДРСР 87361222 визнаний протиправним та скасований п.6 Постанови №103, тому з 29.01.2020 діє редакція п.4 Постанови №704 (шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року) до зазначених змін - не на 01 січня 2018 року. Позивач стверджує про протиправне втручання відповідача у інтереси на своєчасне і повне отримання грошового забезпечення.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач позов не визнав. 24.06.2025 вх. №32224/25 надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що позивачеві повністю виплачене належне грошове забезпечення по дату виключення зі списків з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з п.4 постанови КМУ №704, встановленого на 01.01.2018 та врахування тарифних коефіцієнтів згідно з додатками 1, 12, 13, 14. У спірному випадку позивач повинен був звернутися до суду з цим позовом у тримісячний строк відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, який сплинув 06.02.2025.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив, що в період з 2015 по 2021 рік ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.05.2021 №55 позивач виключений зі списків особового складу.
Позивач з метою з'ясування правомірності і законності нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 01.02.2020 до 27.05.2021 з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військове звання військовослужбовців, обчислений шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок та виплату з 01.02.2020 до 27.05.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеним шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», та просив надати довідку за різні періоди.
Відповідач листом від 09.04.2025 №1021/7/1175 відмовив позивачеві у перерахунку покликаючись на те, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14» у редакції постанови Кабінету міністрів України №704 від 30.08.2017, що діяла до 24.02.2018, а також повідомив, що з 01.02.2020 до 27.05.2021 грошове забезпечення становило: посадовий оклад за 4 тарифним розрядом 2 730 грн, з 31.10.2020 за 10 тарифним розрядом; оклад за військовим званням «старший солдат» 600 грн; надбавка за вислугу років 25%, 01.08.2020 - 30%; надбавка за особливості проходження служби 65%; премія 130%, з 31.10.2020 - 95%.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ч.4 ст.9 Закону №2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2 ст.9 Закону №2011). Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст.9 Закону №2011). У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України грошове забезпечення виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації (ч.6 ст.9 Закону №2011).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078). На особливості правового регулювання проведення індексації Верховний Суд звертав увагу військових частин у постановах від 19 травня 2022 року у справі №200/3859/21 104400987, від 16 серпня 2023 року у справі №440/5333/21 ЄДРСР 112850668.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України). Наприклад, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у зразковій справі № 260/3564/22 визнано необґрунтованими покликання відповідача - бюджетної установи на те, що в затвердженому кошторисі на 2022 рік видатки на виплату додаткової винагороди не передбачались, у зв'язку із чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс не дозволяє здійснити виплату, позаяк гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити у залежність від видатків бюджету.
Верховний Суд України вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення виплат (постанови від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі № 21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі № 21-44а10).
Верховний Суд у постанові у справі № 480/7154/24 зазначає: п.35 пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються у межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів; п.36. Отже, з дня набрання чинності Постановою № 481 [20.05.2023] Кабінетом Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запроваджено сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн; п.45 ці висновки не є релевантними до спірних правовідносин за період з 30.05.2023 до 01.03.2024, тобто після набрання чинності Постановою № 481, пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, запровадивши замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» сталу розрахункову величину для визначення посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн;п.46 як можна зрозуміти із доводів касаційної скарги скаржник по суті не згоден із пунктом 2 Постанови № 481, однак у межах цього судового провадження він не ставив питання про скасування означеного нормативно-правового акта (у п.8 у справі № 480/7154/24 вказано: рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2025, у задоволенні позову відмовлено).
Верховний Суд України у постанові від 02 грудня 2008 року у справі № 21-1169во08 зазначив: норми права, що зазнавали змін, мають застосовуватися виключно у межах дії кожної з їх редакцій і не можуть бути застосовані за аналогією права.
Верховний Суд у справі № 400/6214/21 ЄДРСР 106840645 щодо періоду з 29 січня 2020 року до 06 листопада 2020 року зазначив: п.25 - висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10 вересня 2021 року у справі № 480/5496/20 до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; п.26 - через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік); п.27 - встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, що враховується як складова під час визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Верховний Суд у справі № 340/507/22 від 10.01.2023 (п.45) зазначив: суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, що не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (п.23 постанови від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19 ЄДРСР 88150172 - така позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.05.2019 у справі № 910/5098/18, від 18.03.2019 у справі №910/5244/18, від 20.03.2019 у справі №910/7715/18, від 18.04.2019 у справі №910/5105/18, від 12.03.2019 у справі № 913/204/18).
Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Відповідно до ст.12 Закону України від 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до судових рішень», «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження», «Про адміністративну процедуру». Якщо вирішення питань, порушених у заявах (клопотаннях) і скаргах громадян, належить до предмета регулювання Закону України «Про адміністративну процедуру», вони розглядаються у порядку, встановленому зазначеним Законом України.
Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX).
Саме з моменту отримання належної довідки, зокрема поданої самим позивачем, в пенсійного органу виникає обов'язок щодо здійснення перерахунку його пенсії. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19.
30 серпня 2017 року № 704 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення відповідних категорій службовців. Відповідно до п. 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14. Згідно з пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній до прийняття Постанови № 103, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з п. 6 Постанови № 103 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. До Постанови № 704 були внесені зміни, унаслідок яких п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції, а саме: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. З лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)" передбачено використання "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року". Пункт 6 постанови КМУ № 103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18. З 29.01.2020 з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, виникли підстави для встановлення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду. Згідно частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 15.06.2023 у справі № 380/13603/21, від 30.04.2025 у справі № 620/9741/24, виснував, що оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до пункту 4 Постанови № 704, визнані у судовому порядку нечинними, то з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018».
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби.
Грошове забезпечення позивача, а також грошова допомога на оздоровлення за період з 01.02.2020 до 27.05.2021 мають бути перераховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідач не ухвалював індивідуального акта, допустив протиправну бездіяльність під час розгляду заяви ОСОБА_1 у контексті дотримання принципів належного врядування, тому суд доходить висновку про допущену ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправну бездіяльність під час обчислення/нарахування грошового забезпечення за період з 01.02.2020 до 31.12.2020, з 01.02.2021 до 27.05.2021 без використання посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 та на 01.01.2021 та грошової допомоги на оздоровлення за період з 01.02.2020 до 27.05.2021, тому належить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.02.2020 до 31.12.2020, з 01.02.2021 до 27.05.2021 з використанням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 та на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених коштів та утриманням податків, зборів та грошової допомоги на оздоровлення за період з 01.02.2020 до 27.05.2021.
У частині вимог зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплатити недоплачену різницю одноразових грошових виплат (матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), сплачених ОСОБА_1 у період з 01.02.2020 до 27.05.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеним шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт належить відмовити як необгрунтованим і передчасним за відсутності порушеного права на повагу мирно володіти майном, позаяк у заяві-зверненні позивач щодо періоду з 01.02.2020 до 27.05.2021 просив у множині здійснити перерахунок матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань із урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеним шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», проте копій рапортів до відповідача не надав і множинність запитуваних матеріальних допомог не обгрунтував з наданням власних розрахунків щодо недоплаченої різниці.
Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору (особа з інвалідністю 2 групи), підстави для розподілу судового збору відсутні.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позову задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 під час обчислення/нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.02.2020 до 31.12.2020 без використання посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 під час обчислення/нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.02.2021 до 27.05.2021 без використання посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.02.2020 до 31.12.2020 з використанням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених коштів та утриманням податків, зборів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.02.2021 до 27.05.2021 з використанням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених коштів та утриманням податків, зборів.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення/нарахування ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за період з 01.02.2020 до 27.05.2021 без використання посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, 01.01.2021.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за період з 01.02.2020 до 27.05.2021 з використанням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених коштів та утриманням податків, зборів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Судові витрати не належать розподілу.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 “Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити учасникам справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 [ АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ].
Рішення суду складене 18.09.2025 (протягом 10 робочих днів з урахуванням відрядження).
Суддя Лариса ТРОФІМОВА