Справа № 1-416/10
29 вересня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого - судді Ковальської І.А.,
при секретарі Мантак О.Л.,
за участю прокурора Драчевського Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, розлученого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, -
Підсудній ОСОБА_1 відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Вінниці № 2-7800 від 10.11.2004р. та виконавчого листа Ленінськогого райсуду м. Вінниці зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.11.2004 року і до досягнення нею повноліття.
Незважаючи на вимоги даного рішення суду ОСОБА_1, будучи неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за несплату аліментів на утримання своєї дочки ОСОБА_3, не працевлаштувався, на облік в центр зайнятості не ставав, коштів на сплату аліментів законним шляхом не здобував, заходів щодо погашення заборгованості по аліментах не вживав, матеріальної допомоги своїй доньці не надавав, безвідповідально відносився до покладених на нього зобов'язань встановлених рішенням суду, добровільно рішення суду не виконує, чим злісно ухиляється від сплати аліментів.
У зв'язку із злісним ухиленням від сплати аліментів, що виражається у бездіяльності ОСОБА_1, утворилася заборгованість по аліментам, яка згідно довідки-розрахунку державного виконавця ДВС Замостянського району м. Вінниці станом на 01.06.2010 року становить 16185,70 грн.
Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнав, суду пояснив, що згідно рішення суду він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дочки в розмірі ? частини всіх видів заробітку до досягнення нею повноліття. Аліменти він не виплачував, оскільки не міг влаштуватися на роботу. На даний час він хворіє, знаходиться на утриманні своєї сестри, з донькою не підтримує ніяких стосунків.
Незважаючи на невизнання своєї винності підсудним ОСОБА_1, його винуватість повністю підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема:
- Показаннями свідка ОСОБА_3, яка суду пояснила, що вона являється донькою підсудного ОСОБА_1 Проживає вона разом з матір'ю. З моменту винесення рішення суду про сплату аліментів батько постійно ухиляється від виконання рішення суду, не цікавиться її особистим життям, матеріальними проблемами, уникає зустрічей та спілкування.
- Показаннями свідка ОСОБА_2, яка суду пояснила, що згідно рішення суду з її колишнього чоловіка ОСОБА_1 на її користь стягнуто аліменти на утримання їх спільної доньки ОСОБА_3 З моменту винесення даного рішення ОСОБА_1 постійно злісно ухиляється від виконання рішення суду. Вихованням і утриманням доньки не займався з часу розлучення, матеріальної підтримки не надає.
- Показаннями свідка ОСОБА_4, даними ним на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні, згідно яких він працює старшим державним виконавцем в Замостянському відділі ДВС, в його обов'язки входить контроль за станом стягнення аліментів з ОСОБА_1 та здійснення провадження по справі боржника. ОСОБА_1 з моменту винесення рішення суду про сплату аліментів постійно, злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, на попередження не реагує. Згідно довідки-розрахунку ВВДВС Замостянського району м. Вінниці заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_1 станом на 01.06.2010 року становить 16185,70 грн.(а.с. 25);
- Поданням начальника Замостянського ВДВС Вінницького МУЮ.(а.с. 7);
- Актом державного виконавця від 17.05.2010 року (а.с. 9);
- Довідкою-рахунком заборгованості по виплаті аліментів (а.с. 10);
- Виконавчим листом №2-7800 від 10.11.2004р. (а.с. 11);
- Попередженням державного виконавця Замостянського відділу ДВС Мокрій Л.В. №9332 від 15.06.2006 р. (а.с. 12).
Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що винуватість підсудного у вчиненні злочину була доведена в ході досудового слідства та знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.
Дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 164 КК України за ознаками злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дитини.
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудного.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства і його слід звільнити від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання, якщо протягом іспитового строку один рік засуджений не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту отримання ним копії вироку суду.
Головуючий: