Справа № 2-2428/10 року
05 серпня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого - судді Шлапака Д.О.,
при секретарі - Дерун А.С.,
за участю: представника позивача
ОСОБА_1,
представника відповідача
ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання права власності,-
В червні 2010 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання права власності.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1, про що свідчить рішення третейського суду при Товарній біржі «Південнобузька» від 29 жовтня 2007 року та реєстраційне посвідчення, яке видане КП „ВООБТІ" від 02 листопада 2007 року.
На підставі вказаного рішення суду, у його власність перейшла квартира АДРЕСА_1. Після придбання квартири він за власний рахунок провів її самочинне переобладнання в приміщення офісу-магазину, здійснивши прибудову до квартири. В результаті переобладнання утворилось одне нежиле приміщення офісу-магазину загальною площею 65,6 кв.м.
Відповідно до висновку будівельно-технічного експертного дослідження, який було складено Подільським центром судових експертиз 31 травня 2010 року, переобладнана квартира АДРЕСА_1, загальною площею 65,6 кв.м. перепланована з дотриманням вимог Державних будівельних норм України, знаходиться в задовільному стані та придатна для експлуатації за призначенням. При переплануванні та прибудові до квартири АДРЕСА_1, загальною площею 65,6 кв.м. враховані заходи щодо санітарно-гігієнічного благополуччя та пожежної безпеки населення. Ремонтно-будівельні роботи, які були проведені при переплануванні та прибудові до квартири АДРЕСА_1, загальною площею 65,6 кв.м. не вплинули на несучу здатність житлового будинку в цілому.
Сусіди, які є власниками суміжних з квартирою АДРЕСА_1, на балансі якого перебуває будинок, не заперечують проти переобладнання квартири АДРЕСА_1 в офісно-торгівельне приміщення, про що свідчать їх заяви.
Позивач неодноразово звертався в усному порядку до відповідача щодо визнання за ним права власності на реконструйоване приміщення, однак йому було відмовлено. В зв'язку з чим позивач вимушений був звернутися з даним позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги свого довірителя та просив суд визнати за ОСОБА_3 право власності на самочинно переобладнане з квартири АДРЕСА_1, загальною площею 65,6 кв.м., яке складається з наступних приміщень: 1 - торговий зал площею 59,3 кв.м., 2 -побутове приміщення площею 4,7 кв.м., З - санвузол площею 1,6 кв.м.
Представник відповідача Вінницької міської ради ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, пояснивши, що позивач не мав права самочинно проводити переобладнання зазначеної квартири, оскільки не мав на це відповідного дозволу, що є порушенням норм чинного законодавства, тому він вважає, що підстави для визнання права власності відсутні.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом достовірно встановлено, що позивачу на праві приватної власності, на підставі рішення третейського суду при Товарній біржі «Південнобузька» від 29 жовтня 2007 року та реєстраційного посвідчення, виданого КП „ВООБТІ" від 02 листопада 2007 року належить квартира АДРЕСА_1. Дана квартира складалась з наступних приміщень: коридору 51-1, кімнат 51-4, 51-5, комори 51-6, санвузлу 51-2, кухні 51-3, загальною площею 41,8 кв.м., житловою площею 27,2 кв.м.
Після придбання квартири, позивач за власний рахунок провів її самочинне переобладнання в приміщення офіс-магазину, здійснивши прибудову до квартири. В результаті переобладнання утворилось одне нежиле приміщення офіс-магазину, загальною площею 65,6 кв.м., яке складається з наступних приміщень: 1 - торговий зал площею 59,3 кв.м., 2 - побутове приміщення площею 4,7 кв.м., З - санвузол площею 1,6 кв.м.
Відповідно ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого,- за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог та правил експлуатації будинку.
Згідно висновку будівельно-технічного експертного дослідження, складеного Подільським центром судових експертиз 31 травня 2010 року, переобладнана квартира АДРЕСА_1, загальною площею 65,6 кв.м. перепланована з дотриманням вимог Державних будівельних норм України (ДБН 360-92*. Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень. ДБН В. 2.2 - 15 - 2005 «Житлові будинки. Основні положення». ДБН В. 2.2.-9-99. Громадські будинки та споруди ДБН В 2.2-23:2009. Підприємства торгівлі.), знаходиться в задовільному стані та придатна для експлуатації за призначенням. Архітектурно-планувальні, конструктивні рішення та інженерне забезпечення при переплануванні та прибудові до квартири АДРЕСА_1, загальною площею 65,6 кв.м. відповідають будівельним нормам України (ДБН 360-92**. Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень. ДБН В. 2.2 - 15 - 2005 «Житлові будинки. Основні положення".ДБН В. 2.2.-9-99. Громадські будинки та споруди ДБН В 2.2-23:2009. Підприємства торгівлі.).
При переплануванні та прибудові до зазначеної квартири, позивачем були враховані заходи щодо санітарно-гігієнічного благополуччя та пожежної безпеки населення (ДБН 360-92**. Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень. ДБН В. 2.2 - 15 - 2005 «Житлові будинки. Основні положення".ДБН В. 2.2.-9-99. Громадські будинки та споруди ДБН В 2.2-23:2009. Підприємства торгівлі.). Також Ремонтно-будівельні роботи, які були проведені при переплануванні та прибудові до квартири АДРЕСА_1, загальною площею 65,6 кв.м. не вплинули на несучу здатність житлового будинку в цілому.
Також сусіди, які є власниками суміжних з квартирою АДРЕСА_1, на балансі якого перебуває будинок, не заперечують проти переобладнання квартири АДРЕСА_1 в офісно-торгівельне приміщення, про що свідчать їх заяви та лист ЖЕК № 18 від 3.06.2010 року № Д/628.
Ч. 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.
Згідно з ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно з ч.2 п.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
За таких обставин, у суду є всі підстави визнати за позивачем право власності на самочинно переобладнане з квартири АДРЕСА_1, загальною площею 65,6 кв.м.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
В зв'язку з цим, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати пов'язані з оплатою на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн. та 1 700 грн. судового збору, про що свідчать в матеріалах справи надані позивачем відповідні квитанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.13, 16, 331, 376, 383, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 15, 60, 88, 209, 212, 214, 215-217 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на самочинно переобладнане з квартири АДРЕСА_1, загальною площею 65,6 кв.м., яке складається з наступних приміщень: 1 - торговий зал площею 59,3 кв.м., 2 -побутове приміщення площею 4,7 кв.м., З - санвузол площею 1,6 кв.м.
Стягнути на користь ОСОБА_3 з Вінницької міської ради сплачену суму судового збору в розмір 1 700 гривень та сплачену суму коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Суддя: