Справа №635/4070/24
Провадження по справі №2/635/1623/2025
19 вересня 2025 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючої судді Березовської І.В.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
секретар судового засідання Панас О.С.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -
ОСОБА_3 пред'явив до суду позов шляхом подання позовної заяви до ОСОБА_4 , яким просить визнати за ним право власності в порядку поділу майна подружжя на 1/2 частину нежитлового приміщення торгівельно-виставочного павільйону в блоці ІІ секції 6 за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 177,90 кв.м., на 1/2 частину будинку літ. «А-1» загальною площею 135,1 кв.м., житловою площею 42,2 кв.м. з надвірними спорудами та будівлями: терасою літ. «а», гаражем літ. «Б», льохом літ. «В», очисною спорудою типу септик №3, трубчатим колодязем №2, огорожею №1, за адресою: АДРЕСА_2 , на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 6322055900:10:000:0568 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, площею 0,1275 га, за адресою: Харківська область, Харківський район, за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради смт Мала Данилівка, вул. Межева, 13, АДРЕСА_3 , стягнути з ОСОБА_4 на його користь 405927,00 гривень грошової компенсації за частину у праві спільної сумісної власності на транспортний засіб RANGE ROVER EVOQUE, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнати за ним право власності на 1/2 частину автомобіля BMW X6 xDrive30d/F16, 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.
В підготовчому судовому засіданні представником позивача ОСОБА_3 - адвокатом Ворожбіян М.М. заявлено клопотання, яким вона просить суд передати цивільну справу №635/4070/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя на розгляд Дергачівському районному суду Харківської області, посилаючись на те, що якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлено одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою. Вартість об'єкта нерухомого майна, вартість якого є найвищою, знаходиться на території Малоданилівської селищної ради.
В підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Косінська О.В. не заперечувала проти задоволення клопотання представника позивача про передачу справи на розгляд Дергачівському районному суду Харківської області.
Позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 в підготовче засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції й у законному складі суду.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з роз'ясненнями, які викладені у пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Виключну підсудність встановлено для позовів, які виникають щодо нерухомого майна (ч.1 ст.30 ЦПК України). Згідно з положеннями ст.181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст.358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.
З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Подібні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №910/6644/18, від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, від 26 травня 2021 року у справі №506/33/19, від 02 лютого 2022 року у справі №185/8191/16-ц.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі №910/10647/18 дійшла таких висновків: нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; майнове право на об'єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об'єкта цивільних прав; виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном; оскільки спір у справі виник з приводу об'єкта нерухомого майна, то спір щодо майнових прав на вказане майно мав би розглядатись судом за місцезнаходженням майна.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до Харківського районного суду Харківської області з даним позовом, в обґрунтування обраної підсудності представник позивача вказувала на те, що основна частина майна розташована в Харківському районі Харківської області (Харківська область, Харківський район, сел. Пісочин,).
Разом з тим, такі доводи не відповідають дійсності, оскільки, як вбачається з документів, які були надані до позовної заяви на підтвердження позовних вимог стороною позивача: загальна вартість нежитлового приміщення торгівельно-виставочного павільйону в блоці ІІ секції 6, за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 177,90 кв.м., яка територіально відноситься до Харківського районного суду Харківської області складає 1779500,00 гривень (звіт про незалежну оцінку), в той же час загальна вартість житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_2 становить 2026500,00 гривень (звіт про незалежну оцінку); загальна вартість земельної ділянки з кадастровим номером 6322055900:10:000:0568 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, площею 0,1275 га за адресою: Харківська область, Харківський район, за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради смт Мала Данилівка, вул. Межева, 13, 15 становить 30797,00 гривень (звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки). Вартість двох об'єктів нерухомого майна, які знаходяться на території, підсудній Дергачівському районному суду Харківської області, складає разом 2057297,00 гривень (2026500,00 гривень + 30797,00 гривень), що перевищує вартість майна, яка знаходиться на території підсудній Харківському районному суду Харківської області, а саме 1779500,00 гривен .
Враховуючи викладене вище, заявлені позовні вимоги мають розглядатись судом за правилами виключної підсудності, а саме за місцезнаходженням нерухомого майна, вартість якого є найвищою, та яке знаходиться на території Харківського району Харківської області та відноситься до юрисдикції Дергачівського районного суду Харківської області.
Відтак, зазначена цивільна справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Харківського районного суду Харківської області.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним передати справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя на розгляд Дергачівського районного суду Харківської області, до територіальної юрисдикції якого вона належить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31 ЦПК України, суд -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, передати на розгляд Дергачівському районному суду Харківської області.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Суддя І.В. Березовська