Справа № 307/3294/25
Провадження № 1-кп/307/248/25
18 вересня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, 19 серпня 2025 року, близько 12 години, керуючи автомобілем марки "Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в с. Грушово по вул. Головна Тячівського району Закарпатської області, по правій смузі руху, у напрямку с. Нижня Апша, маючи можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, проявив неуважність, відволікся від керування транспортним засобом і перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а з моменту виявлення небезпеки для руху своєчасно не застосував гальмування для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу і у ході виконання з?їзду з проїжджої частини дороги у напрямку лівого узбіччя допустив наїзд на потерпілу ОСОБА_5 , яка рухалась у попутному з автомобілем напрямку по краю лівої смуги руху у сторону с. Нижня Апша, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження. Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 грубо порушив вимоги пунктів 1.5; 2.3«б»; 10.1; 12.3 та 1.10 (в частині тлумачення поняття «небезпека для руху») Правил дорожнього руху, якими передбачено: п. 1.5 ПДР України «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров"ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п.2.3 ПДР України «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: ...б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну... і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі...; п.10.1 ПДР України «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п. 12.3 ПДР України «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об?єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди»; п. 1.10 ПДР України; ...«небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об?єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку». Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому основної та нігтьової фаланг 1-го пальця та закриті переломи нігтьових фаланг 2-го і 3-го пальців лівої стопи, забійно-рвані рани 1-го пальця стопи по тильній поверхні, які відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як подібного характеру тілесні ушкодження викликають розлад здоров?я більше 21-го дня. Отже, невиконання водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 1.5; 2.3 «б»; 10.1; 12.3 та 1.10 (в частині тлумачення поняття «небезпека для руху») Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв?язку послідуючими наслідками, а саме: отриманням ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Органом досудового розслідування ці дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та подав суду заяву, в якій просить кримінальне провадження щодо нього закрити та звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з його примиренням з потерпілою ОСОБА_5 , заподіяна ним шкода потерпілій відшкодована повністю.
Потерпіла ОСОБА_5 також подала до суду заяву, в якій зазначила, що примирилася з обвинуваченим ОСОБА_4 , матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого вона не має, так як шкоду їй обвинуваченим відшкодовано повністю, не заперечила щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з їх примиренням, та закриття кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим та закриття кримінального провадження щодо нього.
Беручи до уваги наведене, враховуючи думку прокурора, який вважає за можливе клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити, інших учасників провадження, суд дійшов наступного висновку.
Згідно до ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
У відповідності до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України є необережним нетяжким злочином.
Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За змістом ст. 286 ч.4 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Враховуючи наведене, суд вважає можливим клопотання обвинуваченого задовольнити та звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що він вперше вчинив злочин, який належить до необережного нетяжкого злочину, свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, відшкодував зі свого боку потерпілій заподіяну шкоду, примирився з потерпілою.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Цивільного позову не заявлено.
Процесуальних витрат не має.
Заходи забезпечення кримінального провадження, накладені ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 серпня 2025 року у вигляді арешту на майно шляхом заборони його відчуження та розпорядження, а саме на автомобіль марки "Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI", державний номерний знак НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 , жительці АДРЕСА_1 та перебуває у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який згідно ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 вересня 2025 року переданий на відповідальне зберігання володільцю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , слід скасувати.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 284, 285, 286, 288, 371 КПК України, ст.46 КК України, суд,,
На підставі ст. 46 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою, а кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, - закрити.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.
Цивільного позову не заявлено.
Процесуальних витрат не має.
Заходи забезпечення кримінального провадження, накладені ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 серпня 2025 року у вигляді арешту на майно шляхом заборони його відчуження та розпорядження, а саме на автомобіль марки "Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI", державний номерний знак НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 , жительці АДРЕСА_1 та перебуває у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який згідно ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 вересня 2025 року переданий на відповідальне зберігання володільцю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , - скасувати.
Речовий доказ - автомобіль марки "Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI", державний номерний знак НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання володільцю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , - залишити йому як володільцю.
Речовий доказ - компакт-диск з відеозаписом обставин ДТП в с.Грушово, Тячівського району Закарпатської області від 19 серпня 2025 року, який зберігається при матеріалах кримінального провадження (в органу досудового розслідування), - залишити при матеріалах кримінального провадження (в органу досудового розслідування).
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 19 вересня 2025 року.
Головуючий ОСОБА_1