Справа № 2-1603/2010 р.
Іменем України
25 червня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого - судді Шлапака Д.О.,
при секретаря Дерун А.С.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача
Васюти І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії, -
В квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії .
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що від є інвалідом третьої групи ЧАЕС відповідно до довідки МСЕК. В лютому 2010 року йому стало відомо про рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп, відповідно до якого положення ЗУ «Про Державний бюджет України та про внесення змін до деяких актів України» були визнані не конституційними та відповідно до яких були суттєво обмежені розміри пенсії особам, які постраждали внаслідок ЧАЕС. Відповідно до довідки виданої 03.03.2010 року розмір його пенсії разом з усіма надбавками становить 1 350 грн., що на його думку є заниженою та не відповідає вимогам чинного законодавства. 19.02.2010 року позивач звернувся до відповідача щодо перерахунку йому пенсії, однак відповідачем було відмовлено та повідомлено, що йому пенсія як інваліду третьої групи ЧАЕС може бути призначена в мінімальному розмірі, а саме 119,46 грн., а з урахуванням додаткових підвищень, розмір пенсії складатиме 467 грн.. Позивач вважає, що дії відповідача щодо відмови нарахування та виплати відповідно до чинного законодавства йому пенсії є незаконними та такими, що порушують його конституційні та громадянські права, як інваліда третьої групи Чорнобильської катастрофи. Тому він був вимушений звернутись з даним позовом до суду.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно ст.ст.50,54,67,71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22 травня 2008 року по момент винесення рішення судом першої інстанції та виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та отриманою раніше сумою пенсії.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням положень ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року із розрахунку прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Представник відповідача Васюта І.В. в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що позовні вимоги позивача є незаконними та не обґрунтованими, оскільки позивач отримує пенсію по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи і Пенсійний фонд України в Замостянському районі м. Вінниці діє в межах своїх повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії просила відмовити.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні матеріали в справі, вважає, що позов ОСОБА_1 слід задоволити з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що відповідно до довідки в серія АС №018791 виданої 25.11.2008 року Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи та посвідчення серія НОМЕР_1, виданого 03.10.2005 року Управлінням праці і соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці позивач, ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У відповідності до вимог ст.ст. 49, 50, ч.4 ст. 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » від 28.02.1991 року №796 -Х11 ОСОБА_1 отримує в Управлінні Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці пенсію, як інвалід третьої групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Стаття 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, яка діяла до 27 грудня 2007 року), передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3-ій групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до пункту 28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, у відповідності до якої мінімальний розмір державної пенсії, належної до виплати позивачу визначався з 01.01.2008 року в процентному відношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в розмірі 140 відсотків.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України(є не конституційними) положення пункту 28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими внесено зміни до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно частини 2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, вищевказана норма Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» втратила чинність з 22.05. 2008 року та не підлягала до застосування і з цього ж числа була відновлена чинність попередньої редакції ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому позивач мав право на виплату державної пенсії в розмірі не нижчому 6 (шести) мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Що стосується обчислення державної пенсії, згідно з вимогами ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за основу їх нарахування повинна братись мінімальна пенсія за віком.
Для обчислення її розміру, підлягають застосуванню положення ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у 2008 році встановлений ст. 58 Законом України «Про державний Бюджет на 2008 рік», а у 2009 році ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік ».
Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення пенсії, призначених згідно з цим законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком. У зв'язку з цим, суд вважає, необґрунтованими доводи відповідача щодо неправомірності застосування положення ч. 1 ст. 28 зазначеного Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної пенсій позивачу, передбаченої ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в Законі про Державний бюджет на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не розмір, встановлений постановами Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач у своїх поясненнях, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же законом.
В ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Враховуючи вищенаведені обставини, для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі щодо відмови у перерахуванні та виплаті йому державної пенсії за період з 22 травня 2008 року відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 та ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати його здійснити перерахунок та провести доплату позивачу вказаних пенсій.
Згідно ст. 88 ч.1 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.
Тому, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача понесених ним витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.4 п.18, п.34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за №7-93 від 21.01.1993 року сторони звільнені від сплати державного мита (судового збору).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.57, 64, 209, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 19, 64 Конституції України, ст. ст. 49, 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС», ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», рішенням Конституційного Суду України №10-рп-2008, ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд, -
Позов задоволити.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно ст.ст.50,54,67,71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22 травня 2008 року по 25 червня 2010 року та виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та отриманою раніше сумою пенсії.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням положень ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року із розрахунку прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці на користь ОСОБА_1 сплачену ним суму коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Замостянський районний суд м. Вінниці шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: