№2-1676/10
21 червня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого - судді Шлапака Д.О.,
при секретарі Дерун А.С.,
за участю представника позивачів
ОСОБА_1,
представника відповідача ВК ВМР
Федоришина В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності,-
В квітні 2010 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 26.08.1993 року їм на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1, що становило 23/50 частин всього житлового будинку. У зв'язку з незадовільним станом зазначеного будинку, управлінням архітектури та містобудування виконкому Вінницької міської ради народних депутатів було видано дозвіл на реконструкцію частини будинку з умовою подальшої розробки проектної документації з погодженням в установленому порядку. Однак стан будинку був настільки незадовільний, що проведення реконструкції виявилося неможливим і рішенням виконкому ВМР №327 від 30.03.2010 року було затверджено акт комісії про визнання його аварійним та вирішено знести даний житловий будинок. Також 27.09.2001 року рішенням виконкому ВМР №1633 було вирішено зняти з балансу знесений житловий будинок та погасити правовстановлюючі документи на нього. В результаті аварійності будинку, позивачі були фактично позбавлені житла, тому з метою забезпечення себе житлом вони розпочали будівництво на земельній ділянці, де був розташований аварійний будинок. Внаслідок проведеного ними самочинного будівництва був збудований житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 207,8 кв.м, який згідно технічного звіту від 19.01.2010 року знаходиться у задовільному стані, і може використовуватися за призначенням, тому позивачі просять визнати за ними право власності на даний будинок.
В судовому засіданні представник позивачів підтримала позовні вимоги повністю та просила суд задоволити позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з підстав, викладених в позовній заяві та визнати право власності в рівних частках за кожним з них на самочинно збудований житловий будинок АДРЕСА_1. Також понесені позивачами судові витрати а саме, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення покласти на позивачів.
Представник Виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо результату розгляду справи по сутті поклався на розсуд суду.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом достовірно встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 26.08.1993 року позивачам на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1, що становило 23/50 частин всього житлового будинку. У зв'язку з незадовільним станом зазначеного будинку, управлінням архітектури та містобудування Виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів 30.03.2004 року було видано дозвіл за № 02-43 на реконструкцію частини спірного будинку з умовою подальшої розробки проектної документації з погодженням в установленому порядку. Однак з незадовільним станом будинку, рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради №327 від 30.03.2010 року було затверджено акт комісії про визнання його аварійним та вирішено питання про його знесення. Крім того, 27.09.2001 року рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради за №1633 було вирішено питання щодо зняття з балансу знесений житловий будинок по АДРЕСА_1 та погасити правовстановлюючі на нього документи.
З метою забезпечення житлом, позивачі розпочали будівництво на земельній ділянці, де був розташований даний аварійний будинок. Де внаслідок проведеного ними самочинного будівництва був збудований житловий будинок загальною площею 207,8 кв.м.
Згідно технічного звіту (22/75-09) від 19.01.2010 року, а саме оцінки технічного стану будівельних конструкцій та інженерного обладнання та забезпечення, визначено, що будинок по АДРЕСА_1 до складу якого входять, підвал: 1.спортзал -34,6 кв.м, 2.опалювальний вузол-6,0 кв.м, 3.прихожа сауни-4,1 кв.м, 4.сауна-5,4 кв.м, 5.гараж-21,1 кв.м, всього по підвалу:71,2 кв.м;
І-ий поверх: 1.коридор-7,6 кв.м, 2.санвузол-6,0 кв.м, 3.кухня-7,4 кв.м, 4.їдальня-20,5 кв.м, 5.коридор-5,5 кв.м, 6.кімната-27,5 кв.м, 7.тамбур-1,8 кв.м, всього по першому поверху:75,0 м;
ІІ-ий поверх: 1.сходова клітина-8,9 кв.м, 2.санвузол-5,0 кв.м, 3.кімната-13,2 кв.м, 4.кімната-12,6 кв.м, 5.кімната-14,3 кв.м, 6.веранда-6,6 кв.м, всього по другому поверху: 60,6 кв.м.
У відповідності з додатком 1.4 збірника «Нормативні документи з питань обстеження, паспортизації будівель і споруд» даний будинок знаходиться в задовільному стані і може використовуватися за призначенням.
Крім того, відповідно до висновку місцевого органу державного пожежного нагляду за №01-2/1659 від 21.05.2010 року, відділ наглядово-профілактичної діяльності ВМУ ГУ МНС України у Вінницькій області, вважає можливим використання житлового будинку по АДРЕСА_1 за призначенням, визначеним вищезазначеним звітом.
Також відповідно до висновку за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 03.06.2010 року №02-02/4639, спірний будинок відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про планування і забудову територій» планування територій здійснюється відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова окремих земельних ділянок, що належать на праві власності чи праві користування, здійснюється їх власниками чи користувачами у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
З ч.5 ст. 376 Цивільного кодексу України, на вимогу власника(користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що збудоване ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нерухоме майно, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, користувачами якої вони є, не порушує права інших осіб, а саме мешканців сусідніх будинків, які розташовані в АДРЕСА_2. Які відповідно до письмової заяви за їх підписом, не заперечують проти визнання права власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на самочинно збудований ними житловий будинок розташований по АДРЕСА_1.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Тому, враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги являються законними та обґрунтованими, тому вони підлягають до задоволення.
Відповідно до клопотання представника позивачів, понесені позивачами судові витрати а саме, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення покласти на позивачів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 328, 321, 376 ЦК України, ст.ст. 10, 15, 60,209,212-217 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності - задоволити.
Визнати право власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частках за кожним з них на самочинно збудований житловий будинок АДРЕСА_1, до складу якого входять:
Приміщення в підвальному поверсі: спортзал -34,6 кв.м, опалювальний вузол-6,0 кв.м, прихожа сауни-4,1 кв.м, сауна-5,4 кв.м, гараж-21,1 кв.м..
Приміщення І-го поверху: коридор-7,6 кв.м, санвузол-4,7 кв.м, кухня-7,4 кв.м, коридор-5,5 кв.м, кімната-27,5 кв.м, їдальня-20,5 кв.м, тамбур-1,8 кв.м. прибудова «А1».
Приміщення ІІ-го поверху: сходова клітина-8,9 кв.м, санвузол-5,0 кв.м, кімната-13,2 кв.м, кімната-12,6 кв.м, кімната-14,3 кв.м, веранда-6,6 кв.м, загальною площею 207,8 кв.м. в тому числі житловою-88,1 кв.м., а також відкрита веранда.
Господарські будівлі до складу яких входять: гараж літ. «Б», вольєр літ. «В», ландшафтна споруда під мангал літ.№6, альтанка літ. «Г», вхід в підвал літ. «в/п», огорожа №1-№5.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис. з оригіналом вірно.
Рішення набуло законної сили 02 липня 2010 року.
Оригінал рішення знаходиться в архіві Замостянського районного суду м. Вінниці.
Суддя:
Секретар: