Справа № 638/13892/25
Провадження № 2/638/6157/25
19 вересня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (далі - Позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором № 3195907101-592332 від 22.01.2022 у розмірі 20 868,40 грн, що складається із: заборгованості за сумою кредиту: 7 000,00 грн; заборгованості за відсотками за користування позикою: 13 868,40 грн; а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
У відповідь на запит суду надійшла інформація з реєстру територіальної громади міста Харкова та Єдиного державного демографічного реєстру , яка не дозволяє встановити зареєстроване місце проживання Відповідача.
Разом з цим, у відповідь на запит суду надійшла інформація з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери згідно з якою ОСОБА_1 має зареєстроване місце перебування за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини першої статті 27 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Суд встановив, що Відповідач проживає на території, на яку не поширюється юрисдикція Шевченківського районного суду м. Харкова, у зв'язку з чим вважає за необхідне передати цивільну справу до Основ'янського районного суду м. Харкова, до територіальної юрисдикції якого вона належить.
Суд враховує вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року вказав, що «фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» … Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Таким чином, згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Розгляд справи судами з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням статті 6 Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 31, 187 ЦПК України, суд
Справу №638/13892/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати за підсудністю до Основ'янського районного суду м. Харкова.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Малахова