Справа № 638/22820/24
Провадження № 1-кп/638/1187/25
19 вересня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22024220000000787 від 05.07.2024 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Ізюм Харківської області, із вищою освітою, яка є незаміжньою, працює комірником у ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, важкими захворюваннями не страждає, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра, не є інвалідом та не є депутатом будь-якого рівня рад, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України,
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв?язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент РФ, а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади РФ, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв?язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ІНФОРМАЦІЯ_4 та Декларацій ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), підготували та розв?язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.
24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об?єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
У зв?язку з цим, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв?язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Законом України від 22.05.2022 № 2265-IX «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» РФ визнана державою-терористом (державою-агресором).
В результаті вчинення вказаних дій військовими формуванням держави-агресора РФ, відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309, який зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_6 23.12.2022 за №1668/39004, було тимчасово окуповано м. Ізюм Ізюмської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області в період з 01.04.2022 по 08.09.2022.
3 початку військової агресії РФ, на територіях, які опинилися в окупації, державою-агресором створювались органи незаконної влади.
03.06.2022 на території м. Куп?янськ Харківської області групою осіб з числа громадян України було здійснено підписання протоколу засідання щодо створення окупаційної адміністрації держави-агресора на території Харківської області під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », що створена та функціонує в інтересах Російської Федерації, та обрання її керівника. Вказане рішення затверджено виданням наказу новопризначеним головою т.зв. «временной гражданской администрацией
Харьковской области» № 2/22 від 03.06.2022.
В цей же день, 03.06.2022 так званим головою вказаної окупаційної адміністрації підписано трудовий договір та призначено на посаду т.зв. «исполняющего обязаности начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 » громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , обвинувальний акт щодо якого направлено до суду в іншому кримінальному провадженні.
18.07.2022 головою т.зв « ІНФОРМАЦІЯ_10 » видано наказ № УГ-35/22 щодо перейменування назви вказаного незаконного органу в « ІНФОРМАЦІЯ_11 », згідно п. 2 якого також перейменовано районні підрозділи вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора на т.зв. «военно-гражданские администрации». Зміна назви органів здійснено з врахуванням повного правонаступництва із збереженням прийнятих ними реквізитів та організаційно-штатної структури відповідно до п. 3 вказаного наказу.
Встановлено, що у період травня-червня 2022 року (точну дату та час встановити не виявилось можливим) представниками окупаційних органів влади з метою посилення контролю та утвердження своєї влади державою- агресором-рф над тимчасово окупованими територіями Харківської області створено незаконний правоохоронний орган - т.зв. « ІНФОРМАЦІЯ_8 », та підпорядковані йому підрозділи, зокрема т.зв. « ІНФОРМАЦІЯ_12 », місцем дислокації якого визначено буд. АДРЕСА_2 ,
05.07.2022 наказом т.зв голови « ІНФОРМАЦІЯ_10 » № УГ-28/22 «О некоторых вопросах организации деятельности ІНФОРМАЦІЯ_8 » затверджено положення про т.зв. «управления внутренних дел временной гражданской ІНФОРМАЦІЯ_13 », яким надано вказаному незаконному органу правоохоронні функції та повноваження в сфері боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також визначено ряд кримінально-караних діянь на тимчасово окупованій території Харківської області.
Крім того, 18.07.2022, у зв?язку з перейменуванням окупаційної адміністрації держави-агресора, вказаний незаконний правоохоронний орган т.зв. « ІНФОРМАЦІЯ_8 » як і її структурний підрозділ змінив свою назву на « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».
Разом з цим, встановлено, що у громадянки України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в умовах тимчасової окупації виник злочинний умисел щодо скоєння протиправної діяльності проти основ національної безпеки України через здійснення колабораційної діяльності шляхом добровільного зайняття громадянином України посади в незаконному створеному на тимчасово окупованій території правоохоронному органі.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному створеному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, ОСОБА_5 , на початку серпня 2022 року, більш точний час слідством не встановлено, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників держави-агресора, керуючись антидержавницькими мотивами, добровільно прибула за місцем знаходження незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території - т.зв. «
ІНФОРМАЦІЯ_14 » за адресою: АДРЕСА_2 , з метою працевлаштування та виконала всі необхідні для цього дії, а саме пройшла співбесіду та здійснила оформлення документів, необхідних для зайняття посади у вказаному незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
За результатом вчинення вищезазначених дій, ОСОБА_5 , у серпні 2022 року, більш точний час слідством не встановлено, наказом т.зв. «начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 » була призначена на посаду «помощника оперативного дежурного дежурной части ІНФОРМАЦІЯ_12 », чим завершила реалізацію свого злочинного умислу, направленого на добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Надалі, перебуваючи у будівлі вказаного незаконного правоохоронного органу за адресою: АДРЕСА_2 , у період з серпня 2022 року до моменту припинення діяльності т.зв. « ІНФОРМАЦІЯ_12 » у зв?язку із деокупацією м. Ізюм Харківської області 08 вересня 2022 року, ОСОБА_5 добровільно виконувала покладені на неї окупаційною владою обов?язки з забезпечення контрольно-пропускного режиму на вході до будівлі зазначеного органу, надання допомоги т.зв. «оперативному дежурному дежурной части» у функціонуванні чергової частини вказаного органу, первинне опрацювання усних заяв місцевих жителів, облік явки порушників встановленого державою-агресором правопорядку на тимчасово окупованих територіях до зазначеного органу.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні вину визнала, щиро розкаялася. Вказала, що у серпні місяці 2022 року, враховуючи фінансові можливості, а також наявність на утриманні малолітньої дитини, була змушена звернутися до центру зайнятості, де її 24 серпня 2022 року направили до відділу поліції. Люди розповідали, що з'явився центр зайнятості, туди можна було звернутися для працевлаштування. Вона пройшла співбесіду, їй сказали, які документи потрібні, прийшла наступного дня, подала документи, пройшла стажування та відпрацювала 6 днів. Потрібні були ліки, на утриманні була маленька дитина та мати, яка хворіла.
Також зазначила, що відділення поліції було за адресою: АДРЕСА_2 , там була вивіска «Поліція», відділення № НОМЕР_1 . Співбесіду проходила з особою, яку звали ОСОБА_8 , вона ніби то була керівником. На співбесіді спитали, чи могла вона користуватись комп'ютером, вносити туди заяви. На співбесіді просили надати паспорт, свідоцтво, трудову книжку, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про розлучення, атестат та диплом.
Під час працевлаштування їй надали бланк заяви без дати та посади, де вона повинна була поставити свій підпис. Їй не казали, на яку посаду її працевлаштовували, наказ про призначення не бачила. Вона повинна була сидіти з хлопцем, який був черговим, приймати заяви громадян та вносити до комп'ютера. Якщо був відсутній черговий, за його згодою могла прийняти заяви про вчинення кримінальних правопорушень, без його відома нічого не робила. Якщо приходили люди, які мали відпрацьовувати порушення комендантської години, перебування в нетверезому стані, або бійку, і не було чергового, могла занести у журнал. Чергового звали ОСОБА_9 , прізвища та по батькові не знає. На роботу приходила не кожен день, через день, або через два дні.
Працювала до 6 чи 7 вересня 2022 року, оскільки була цілодобова комендантська година, транспорт не ходив, а потім була деокупація. Припинила там працювати, адже туди було далеко добиратись. Заробітну плату не отримувала, давали трудовий пайок, який складався з продуктів харчування. Дитина має затримання розвитку мовлення, навчається на інклюзивному класі, йому потрібна допомога, необхідно водити до психологів та заняття. Також обвинувачена зазначила, що не мала можливості виїхати з окупації, оскільки не було транспорту та фінансової можливості. Батько дитини фінансової допомоги не надавав. Поки гуманітарну допомогу отримувала не хотіла працювати, пізніше перестали видавати її.
Захисник ОСОБА_4 просив суд врахувати те, що обвинувачена вину визнала, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, та показання ОСОБА_5 , яка пішла працювати в незаконному правоохоронному органі, створеному окупаційною владою, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, а також те, що обвинувачена має малолітню дитину, котра потребує догляду. У зв'язку з чим, сторона захисту просить призначити обвинуваченій покарання із застосуванням положень статтей 69, 75 КК України.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, також підтверджується наступними доказами.
І. Показаннями свідків.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні вказала, що під час повномасштабного вторгнення перебувала у місці Ізюм, працювала у поліції з 14-15 червня 2022 року по 09 вересня 2022 року, за адресою: АДРЕСА_2 . З обвинуваченою не знайома, але бачила її в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 . Вона розмовляла з ОСОБА_11 , обвинувачена чекала, щоб пройти співбесіду для влаштування на роботу, на посаду чергової, приймати заяви. Бачила ОСОБА_5 в серпні місяці кілька разів, вона приходила туди та чекала чоловіка, який мав проводити співбесіду.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні вказала, що на початок повномасштабного вторгнення перебувала у місті Ізюм. Обвинувачену знає, бачила її в «народній міліції» при окупованій владі. Ну початку серпня 2022 року вона працювала на посаді бухгалтера, а ОСОБА_5 прийшла працювати пізніше, у серпні місяці, до деокупації. Зазначила, що обвинувачена працювала на посаді помічника оперативного чергового, сиділа за стійкою, до неї приходили люди. За працю вони отримували трудовий пайок.
Свідок ОСОБА_13 вказав, що під час повномасштабного вторгнення весь час перебував у місті Ізюм. Обвинувачена працювала на рецепції при окупованій владі в останні дні окупації, на якій посаді свідок не пам'ятає. Бачив її в будівлі поліції за столиком на рецепції, коли приходив туди та записувався в журналі. Працювала в останній період перед деокупацією. Заробітну плату отримували пайком.
Від допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 прокурор у судовому засіданні 16 вересня 2025 року відмовилась.
ІІ. Речовими доказами.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 05 липня 2024 року були внесені відомості за №22024220000000787 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення ч.7 ст. 111-1 КК України на підставі того, що ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території м. Ізюм Харківської обл., в період тимчасової окупації підрозділами рф вказаного населеного пункту добровільно зайняла посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме посаду т.зв. "помощника оперативного дежурного отделения полиции №2 с дислокацией в г. Изюм".
Повідомленням заступника начальника ГВ ЗНД начальника 2 відділу ГВ ЗНД Управління СБУ в Харківській області ОСОБА_18 від 03 липня 2024 року №70/5/2-4267 про кримінальне правопорушення, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_19 , яка, перебуваючи у м. Ізюм Харківської області, з метою безпосереднього надання допомоги рф у проведенні підривної діяльності проти України, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, в період окупації м. Ізюм Харківської області добровільно співпрацювала з окупаційною владою рф та в подальшому вступила до незаконного створеного правоохоронного органу де займала посаду т.зв. «помощника оперативного дежурного отделения полиции № 2 с дислокацией в г. Изюм». Таким чином в діях громадянки України, ОСОБА_19 вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.07.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 впізнала на фото №4 ОСОБА_20 , яка під час тимчасової окупації міста Ізюм, а саме в серпні 2022 року, зайняла посаду т.зв. «помощника оперативного дежурного» у незаконного створеному окупаційною владою органі т.зв «поліції», що знаходився за адресою: АДРЕСА_2 .
Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.11.2024, згідно з яким свідку ОСОБА_12 запропоновано вказати, де саме вона бачила ОСОБА_20 на робочому місці під час її працевлаштування в органі т. зв. «полиции» в м. Ізюм, що був створений окупаційною владою. Також до протоколу було додано технічний носій, а саме карту пам'яті «Kingston» з фіксацією слідчої дії, який було досліджено у судовому засіданні.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.07.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 впізнала на фото №4 ОСОБА_20 , «помощника дежурного» у серпні 2022 року в незаконного створеному окупаційною владою органі «поліції».
Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.11.2024, де свідку ОСОБА_10 запропоновано вказати, де саме свідок бачила ОСОБА_20 , на робочому місці під час її працевлаштування в органі т.зв. «полиции» в м. Ізюм, що був створений окупаційною владою. Також до протоколу було додано технічний носій, а саме карту пам'яті «Adapter» з фіксацією слідчої дії, який було досліджено у судовому засіданні.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 вересня 2024 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 на фото № 4 впізнає особу жіночої статі, яка протягом кінця серпня - початку вересня 2022 року чергувала разом з ОСОБА_21 на вході до будівлі, створеного окупаційною владою органу т.зв. «полиции» за адресою: АДРЕСА_2 .
Наказом новопризначеного голови т.зв. « ІНФОРМАЦІЯ_10 » № 2/22 від 03.06.2022 ОСОБА_22 було затверджено т.зв. «Положение о ІНФОРМАЦІЯ_10 ».
Наказом т.зв. « ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_22 » № УГ-55/22 від 18.07.2022 «О переименовании Временной гражданской администрации Харьковской области».
Наказом т.зв. « ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_22 » № УГ-28/22 від 05.07.2022, яким було затверджено т.зв. «Положение об ІНФОРМАЦІЯ_8 ».
Трудовим договором т.зв. « ІНФОРМАЦІЯ_16 » № 1/14-лс від 03.06.2022.
Відомостями про осіб, відомості про структура та штатно-посадовий список співробітників «народної поліції» на території м. Ізюм, м. Балаклея, та смт. Борова Харківської області, де вказано, що у т.зв. « ІНФОРМАЦІЯ_17 » ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначена на посаді «помощника оперативного дежурного».
Наказом т. зв. «начальника ІНФОРМАЦІЯ_18 » полковника полиции ОСОБА_23 , згідно з яким ОСОБА_24 була призначена на посаду «помощника оперативного дежурного дежурной части ІНФОРМАЦІЯ_12 ».
Матеріалами, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова про тимчасовий доступ до речей і документів 19.08.2024 (справа № 953/7538/24, пров. 1-кс/ 953/5994/24), а саме:
1) Папка для паперів « ОСОБА_25 »,в якій: копія паспорта громадянина України ОСОБА_26 на 1 арк., копія картки платника податків ОСОБА_19 на 1 арк., копія диплома бакалавра ОСОБА_27 на 2 арк., копія свідоцтва про базову загальну середню освіту ОСОБА_28 на 2 арк., копія атестату про повну загальну середню освіту ОСОБА_27 на 2 арк., копія свідоцтва про народження ОСОБА_27 на 1 арк., копія картки платника податків ОСОБА_29 на 1 арк., копія свідоцтва про народження ОСОБА_29 на 1 арк., копія рішення ІНФОРМАЦІЯ_19 на 2 арк., копія довідки ОСОБА_29 на 1 арк., копія трудової книжки ОСОБА_19 на 2 арк., копія паспорта громадянина України ОСОБА_27 на 2 арк., копія картки платника податків ОСОБА_28 на 1 арк., копія паспорта громадянина України ОСОБА_30 на 1 арк., копія картки платника податків ОСОБА_30 на 1 арк.,
2) Папка для паперів « ОСОБА_31 », зміст: фотокартка ОСОБА_25 на 2 арк.
Матеріалами, які вилучені в ході тимчасового доступу до речей і документів від 21.08.2024, що перебували у володінні ІНФОРМАЦІЯ_20 у матеріалах кримінального провадження № 12022221070000805 від 19.10.2022, та містять відомості щодо громадянки України ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
??Аркуш паперу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_21 » від 2022 року, з підписом та почерком ОСОБА_24 , на 1 арк.;
???Аркуш паперу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_22 » від 2022 року, 3 підписом та почерком ОСОБА_24 , на 1 арк.;
???Аркуш паперу з назвою «Заявление» від 2022 року, з підписом та почерком
ОСОБА_24 , на 1 арк.;
??? ОСОБА_32 паперу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_23 », з підписом та почерком ОСОБА_24 ,
на 3 арк.;
???Аркуш паперу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_24 », з підписом та почерком ОСОБА_24 , на 1 арк.;
???Аркуш паперу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_24 », з підписом та почерком ОСОБА_24 , на 1 арк.;
???Аркуш паперу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_25 » від 2022 року, з підписом ОСОБА_24 , в 2 прим., на 4 арк. кожен, всього на 8 арк.
Висновком експерта № 69 від 25.10.2024, за результатом якого судовий експерт ОСОБА_33 дійшла наступних висновків.
Підпис під текстом «Подпись субъекта персональных данных» у наданому на дослідження документі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_21 » виконаний ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підпис після тексту «2022 года» у нижній частині наданого на дослідження документу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_22 » виконаний ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підпис у нижній частині наданого на дослідження документу з назвою «Заявление» після тексту «2022 года» виконаний ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підпис після тексту «Подпись» на 3 аркуші наданого на дослідження документу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_23 » виконаний ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підписи у нижній частині лицьової та зворотної сторони наданого на дослідження документу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_24 » виконаний ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підпис після тексту « ОСОБА_25 » у нижній частині наданого на дослідження документу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_24 » виконаний ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підпис під текстом « ОСОБА_25 » на 4 аркуші наданого на дослідження документу з назвою «Трудовой договор ІНФОРМАЦІЯ_16 » виконаний ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підпис під текстом « ОСОБА_25 » на 4 аркуші наданого на дослідження документу з назвою «Трудовой договор ІНФОРМАЦІЯ_16 » виконаний ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рукописний текст у наданому на дослідження документі з назвою «Согласие на обработку персональных данных» виконаний ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рукописний текст у наданому на дослідження документі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_22 » виконаний ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рукописний текст у наданому на дослідження документі з назвою «Заявление» виконаний ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рукописний текст у наданому на дослідження документі з назвою «Анкета» виконаний ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рукописний текст у наданому на дослідження документі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_24 » виконаний ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст.87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, та судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні письмові докази відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, складені уповноваженими процесуальними особами відповідно, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом встановлено не було.
Аналізуючи в сукупності перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, а саме - добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасового окупованій території.
Визначаючи вид та міру покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує: тяжкість скоєного правопорушення, характер та ступінь тяжкості наслідків, що настали; їх суспільну небезпеку; а також, враховує особу обвинуваченої та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.7 ст. 111-1 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів.
Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
Також судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, уродженкою м. Ізюм Харківської області, із вищою освітою, незаміжньою, працює комірником у ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, важкими захворюваннями не страждає, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра, не є інвалідом та не є депутатом будь-якого рівня рад, має на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_29 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має захворювання у виді органічного ушкодження ЦНС, специфічні порушення мови. Згідно характеристики з Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, скарг на ОСОБА_5 не надходило, згідно даних ІКС ІПНП до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалася. Має позитивну виробничу характеристику від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного й відображають його пост кримінальну поведінку як прояв ставлення до скоєного. Адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно з роз'ясненнями п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».
Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Зі змісту частини першої статті 69 КК України вбачається, що За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 591/2221/19 при призначенні більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК), необхідно враховувати наявність зв'язку між пом'якшуючими обставинами і метою та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою у вчиненні злочину, її поведінкою під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця. Окрім того, необхідно встановити, що відповідні пом'якшуючі обставини істотно знизили тяжкість вчиненого злочину.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або не призначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. Вказана норма Закону передбачає, що у кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч.1 ст.69 КК України.
Враховуючи встановленні обставини, які пом'якшують покарання, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також те, що ОСОБА_5 має на утриманні малолітню дитину, яка потребує догляду, є незаміжньою, дані, що характеризують особу обвинуваченої, зокрема, її поведінку після вчинення злочину, відсутність попередніх судимостей, її відношення до вчиненого, а також визнання вини, суд дійшов висновку, що вказані обставини разом з даними про особу обвинуваченої істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, їй має бути призначене основне покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ч.7 ст.111-1 КК України із призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, без конфіскації майна.
Суд вважає, що такий вид покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Щодо мобільного телефону марки «Samsung» моделі «Galaxy A 23» з ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 з сім-картами з н.т. НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , який був вилучений під час обшуку, та визнаний речовим доказом, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст. 96-1 КК України).
Відповідно до ч.1 ст. 96-2 КК України Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Ухвалюючи вирок ОСОБА_5 , суд не знаходить підстав й для застосування положень статей 96-1 та 96-2 Кримінального кодексу України щодо вищевказаного мобільного телефону, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких ці норми права мають бути застосовані.
Процесуальні витрати по справі складають 12734,40 грн. за проведення судової почеркознавчої експертизи № 69 від 25.10.2024.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 до набрання вироку законної сили та направлення її для подальшого відбуття покарання, суд вважає необхідним залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі « ІНФОРМАЦІЯ_26 ».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та із застосуванням ч.1 ст.69 КК України призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, займатися діяльністю з надання публічних послуг на строк 10 (десять) років без конфіскації майна.
Початок строку відбування покарання рахувати з дня набранням вироку законної сили.
Обраний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк покарання строк її попереднього ув'язнення з 05.09.2024 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ІНФОРМАЦІЯ_27 витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи № 69 від 25.10.2024 у розмірі 12734,40 грн.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.09.2024 на мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A 23» з ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 з сім-картами з н.т. НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ; копію рішення ІНФОРМАЦІЯ_19 (справа № 623/2193/18, н/п 2/623/901/2018), на 2 арк.; копію свідоцтва про народження ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_6 , на 1 арк.; - Копія паспорта громадянки України ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_7 , на 1 арк.; - Копія довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 20.06.2019, на 1 арк.; - Копія картки платника податків № НОМЕР_8 ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1 арк.; - Копія картки платника податків № НОМЕР_9 ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1 арк.; - Копія паспорта громадянина України ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_28 , серії НОМЕР_10 , на 2 арк.; - Копія паспорта громадянки України ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , серії НОМЕР_11 , на 2 арк. - Зошит з чорновими записами ОСОБА_5 , на 47 арк., на обкладинці якої наявний текст «Native land»; - Зошит з чорновими записами ОСОБА_5 , на 14 арк.; - 4 аркуші з чорновими записами ОСОБА_5 .
Речовий доказ, а саме: мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A 23» з ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 з сім-картами з н.т. НОМЕР_4 , НОМЕР_5 - повернути власнику.
Речові докази: майно, що було вилучено 21.08.2024 у ході тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження №12022221070000805 від 19.10.2022, що перебували у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_30 , а саме:
Папка для паперів « ОСОБА_25 », зміст: копія паспорта громадянина України ОСОБА_19 на 1 арк., копія картки платника податків ОСОБА_26 на 1 арк., копія диплома бакалавра ОСОБА_27 на 2 арк., копія свідоцтва про базову загальну середню освіту ОСОБА_27 на 2 арк., копія атестату про повну загальну середню освіту ОСОБА_28 на 2 арк., копія свідоцтва про народження ОСОБА_27 на 1 арк., копія картки платника податків ОСОБА_29 на 1 арк., копія свідоцтва про народження ОСОБА_29 на 1 арк., копія рішення ІНФОРМАЦІЯ_19 на 2 арк., копія довідки ОСОБА_29 на 1 арк., копія трудової книжки ОСОБА_26 на 2 арк., копія паспорта громадянина України ОСОБА_27 на 2 арк., копія картки платника податків ОСОБА_27 на 1 арк., копія паспорта громадянина України ОСОБА_30 на 1 арк., копія картки платника податків ОСОБА_30 на 1 арк., підписка про нерозголошення інформації ОСОБА_19 на 1 арк., заява ОСОБА_26 на 1 арк., згода на обробку персональних даних ОСОБА_19 ;
папка для паперів «Резерв г. Изюм», зміст: фотокартка ОСОБА_25 на 2 арк., автобіографія ОСОБА_25 на 1 арк., автобіографія ОСОБА_25 на 1 арк., анкета ОСОБА_25 на 3 арк., трудовий договір « ІНФОРМАЦІЯ_31 » ОСОБА_25 на 4 арк., трудовий договір « ІНФОРМАЦІЯ_31 » ОСОБА_25 на 4 арк., - залишити в матеріалах кримінального провадження № 22024220000000787 від 05.07.2024.
Речові докази, а саме: Копія рішення ІНФОРМАЦІЯ_19 (справа № 623/2193/18, н/п 2/623/901/2018), на 2 арк.;
Копія свідоцтва про народження ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_12 , на 1 арк.;
??Копія паспорта громадянки України ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_7 , на 1 арк.;
??Копія довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 20.06.2019, на 1 арк.;
??Копія картки платника податків № НОМЕР_8 ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1 арк.;
??Копія картки платника податків № НОМЕР_9 ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1 арк.;
??Копія паспорта громадянина України ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_28 , серії НОМЕР_10 , на 2 арк.;
??Копія паспорта громадянки України ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , серіі НОМЕР_11 , на 2 арк.
??Зошит з чорновими записами ОСОБА_5 , на 47 арк., на обкладинці якої наявний текст «Native land»;
??Зошит з чорновими записами ОСОБА_5 , на 14 арк.; 4 аркуші з чорновими записами ОСОБА_5 , - залишити в матеріалах кримінального провадження № 22024220000000787 від 05.07.2024.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1