Справа № 1-311/2010р .
Іменем України
29 листопада 2010 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі : головуючого судді Волювач О.В.
при секретарі Джадан І.В. ,
з участю прокурора Савицького І.В.
та потерпілої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальну справу про обвинувачення :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта середня, розлученої, не працюючої, раніше не судимої,
у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.1 КК України, -
13 жовтня 2010 року о 15 год.30 хв. ОСОБА_2, знаходилась в приміщенні торгівельного центру «Володимирський» , що знаходиться на Майдані Володимирському в м.Лубни, Полтавської області..
Перебуваючи в приміщенні жіночого відділу, ОСОБА_2 помітила на вітрині жіночу спідницю, яку вирішила викрасти. Після чого, реалізовуючи свій злочинний умисел напрвлений на таємне викрадення чужого майна , переконавшись , що за нею ніхто не спостерігає, а продавець відділу відволіклась, ОСОБА_2 , таємно викрала з вітрини магазину жіночу спідницю вартістю 145 грн., заховала її до лівої кишені свого пальто і намагалась покинути приміщення магазину. Але, спрацювала охоронна сигналізація і ОСОБА_2 була затримана на виході працівниками магазину, тобто не довела злочин до кінця, з причин, не залежних від її волі.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_2 винною себе у скоєному, при вищевикладених обставинах визнала повністю, суду показала, що дійсно 13.10.2010 року, вона, знаходячись в приміщенні торгівельного центру «Володимирський» намагалась викрасти жіночу спідницю, але була затримана працівниками магазину.
Згідно ст. 299 КПК України , судом не досліджувались докази вини підсудної стосовно фактичних обставин справи.
Зважаючи на послідовність показів ОСОБА_2 про обставини скоєння злочину, суд вважає ці покази достовірними.
Суд вважає, що вина ОСОБА_2 у замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), встановлена та доказана, а її дії суд кваліфікує за ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.1 КК України, так як вона з причин, що не залежали від її волі не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд враховує, те що вину вона визнала, в скоєному кається, має на утриманні двох малолітніх дітей, характеризується позитивно.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину , особу винної, всі обставини по справі, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді громадських робіт.
Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України , суд , -
ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.1 КК України і призначити їй покарання у вигляді 80 годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Речовий доказ по справі - жіноча спідниця, що зберігаєтиься під зберігальною розпискою у ОСОБА_3 передати потерпілій ОСОБА_1 за належністю (а.с.47,19)
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий О.В.Волювач