Справа № 545/3668/25
Провадження № 1-в/545/350/25
17.09.2025 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
представника колонії: ОСОБА_5 ,
засудженої: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава клопотання засудженої ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини призначеного покарання у виді позбавлення волі на пробаційний нагляд відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Красний Луч, Луганської області, громадянки України, українки, до засудження проживала за адресою: АДРЕСА_1 , незаміжньої, раніше судимої:
24.07.2003 вироком Краснолуцького міського суду Луганської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
25.12.2003 вироком Антрацитівського районного суду Луганської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
02.06.2004 вироком Краснолуцького міського суду Луганської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 2 місяця позбавлення волі;
02.08.2004 вироком Краснолуцького міського суду Луганської області за ч.3 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 1 місяці позбавлення волі;
24.09.2009 вироком Антрацитівського міського суду Луганської області за ч.2 ст.307, ч.1 ст.311, ч.1 ст.317 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
30.05.2018 вироком Ленінського районного суду м. Полтави за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
08.08.2018 вироком Ленінського районного суду м. Полтави за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
05.10.2021 вироком Ленінського районного суду м. Полтави за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
Засудженої вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 03.08.2024, зміненого ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24.02.2025 за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 309, ч. 1 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 03.08.2023. У строк покарання ОСОБА_6 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 12.05.2023 по 02.08.2023 включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі. До набрання вироком законної сили застосований до обвинуваченої запобіжний захід залишено тримання під вартою,
встановив:
До Полтавського районного суду Полтавської області надійшло клопотання засудженої ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у вигляді пробаційного нагляду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що станом на час подання клопотання вона відбула 1/2 строку призначеного покарання, а саме 2 роки 3 місяці, а тому має право на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким відповідно до положень ст. 82 КК України. За час відбування покарання характеризується позитивно, порушень режиму не допускала, за сумлінне виконання обов'язків та дотримання встановлених правил тричі оголошено подяку, стягнення відсутні. Також була працевлаштована під час відбування покарання на швейному підприємстві установи в бригаді №11, закрійницею, бере участь у заходах соціально-виховної роботи.
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_6 клопотання підтримала, просила задовольнити.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, оскільки відсутні підстави для заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді пробаційного нагляду та засудженою не доведено чому саме має бути замінено позбавлення волі на пробаційний нагляд.
Представник адміністрації не підтримала клопотання засудженої, оскільки відсутня практика заміни такого виду покарання як позбавлення волі на апробаційний нагляд та зазначала, що обвинувачена стала на шлях виправлення.
Суд, дослідивши матеріали клопотання та особової справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вирків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким.
На підставі ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Частинами 1 та 4 ст. 82 КК України передбачено, що особам, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом, зокрема за нетяжкий злочин.
Виходячи з положень ч. 3 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 засуджена вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 03 серпня 2023 року ч.1 ст.309, ч.2 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.3 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України та призначено їй покарання за:
-ч.1 ст.309 КК України у виді 1 року обмеження волі;
-ч.2 ст.190 КК України у виді 2 років позбавлення волі;
-ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі;
-ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі;
-ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70, ст.72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 05 (п'ять) років 01 (один) місяць позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 05.10.2021 та остаточно визначено ОСОБА_6 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років 02 (двох) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 03.08.2023.
У строк покарання ОСОБА_6 зараховано строк попереднього ув'язнення з 12.05.2023 по 02.08.2023 включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили застосований до обвинуваченої запобіжний захід залишено тримання під вартою.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 лютого 2025 року апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 задоволено частково.
Вирок Ленінського районного суду м.Полтави від 03.08.2023, щодо ОСОБА_6 змінено.
На підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 , ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України закрито, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Виключено з мотивувальної частини вироку суду вказівку про засудження ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України по епізоду від 12.04.2023 року у зв'язку з декриміналізацією діяння.
Перекваліфіковано дії ОСОБА_6 по епізоду від 30.11.2022 року з ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України та призначено покарання ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 162 КК України у виді 2 років обмеження волі.
Вважати ОСОБА_6 засудженою за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 призначено покарання 2 роки обмеження волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 05.10.2021 та остаточно призначено ОСОБА_6 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
В іншій частині вирок суду залишено без змін.
Початок строку відбування покарання - 03.08.2023, кінець строку - 12.11.2027.
Засуджена з 13.03.2025 перебуває в державній установі «Надержинщинська виправна колонія (№65)» куди прибула із ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)». Згідно характеристики від 28.08.2025 начальника ДУ Надержинщинська виправна колонія (№65)» за період відбування покарання ОСОБА_6 мала 3 заохочення, стягнення відсутні. Характеризувалася позитивно, дотримується вимог режиму відбування покарання та розпорядку дня установи, правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом. В установі працює на швейному підприємстві установи в бригаді №11 закрійницею. У висновку зазначено, що засуджена ОСОБА_6 за час відбування покарання сумлінною поведінкою і ставленням до праці стала на шлях виправлення, на підставі ст. 82 КК України йому доцільно змінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким.
Станом на час розгляду справи судом засуджена відбула передбачену для неї законом 1/3 строку покарання та формально має право на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Наведені обставини свідчать про наявність у поведінці засудженої позитивних тенденцій.
Таким чином, наявні передумови (формалізовані підстави, що пов'язуються із фактичним відбуттям засудженою певної частини строку призначеного їй покарання) для розгляду питання про застосування положень ст. 82 КК України щодо ОСОБА_6 .
Разом з тим, призначення більш м'якого покарання повинно сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Становлення ж особи на шлях виправлення являє собою прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про позитивне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись й в умовах відбування більш м'якого покарання.
Висновок про таке ставлення повинен бути заснований на всебічному врахуванні даних про поведінку засудженого і ставлення його до праці за весь період перебування в установі виконання покарань.
При цьому, відповідно до ст. 9 КВК України добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов'язком засудженого.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», оскільки судовий розгляд питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого та представників органу, який відає виконанням покарання.
Як вбачається з характеристики ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65)» від 28.08.2025 засудженої ОСОБА_6 , у висновку зазначено про доцільність заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким.
Однак, засуджена ОСОБА_6 не довела доцільність заміни їй такого виду покарання як позбавлення волі саме на пробаційний нагляд та не навела достатньо аргументів.
Також суд звертає увагу, що засуджена неодноразово була засуджена та відбуває наразі покарання за сукупністю вироків та злочинів, вчинених до постановлення цього вироку.
Статтею 51 КК України визначено види покарань та порівняльна суворість покарань, яка визначається від першого виду найбільш м'якого покарання до останнього найсуворішого. Пунктом 7-1 ч.1 вказаної статті визначено вид покарання «пробаційний нагляд», а пунктом 11 цієї ж статті є вид покарання «позбавлення волі на певний строк» з чого слідує, що «пробаційний нагляд» є більш м'яким видом покарання ніж позбавлення волі.
Покарання у виді пробаційного нагляду є більш м'яким, схоже за умовами покарання при звільненні від відбування покарання з випробуванням, оскільки відбувається поза межами місць покарань у виді реального позбавлення або обмеження волі.
Вбачається, що положення кримінального закону хоча і не містять застережень щодо заміни покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді пробаційного нагляду в порядку ст.82 КК України, проте в даному випадку застосування до ОСОБА_6 більш м'якого покарання саме такого виду не сприятиме його виправленню та досягненню мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.
Наведені в клопотанні аргументи не доводять, що ОСОБА_6 досягла того ступеня виправлення, за якого в суду були б обґрунтовані підстави для заміни призначеного їй найбільш тяжкого виду покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді пробаційного нагляду, а не іншого у виді обмеження волі, виправних робіт.
Враховуючи наведене, а також те, що державою засудженій ОСОБА_6 надавалася можливість довести своє виправлення під час іспитового строку, проте остання вчинила злочин під час іспитового строку, суд дійшов висновку про неможливість заміни покарання у вигляді позбавлення волі на покарання у вигляді пробаційного нагляду.
Керуючись ст. 82 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України,
У задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини призначеного покарання у виді позбавлення волі на пробаційний нагляд - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1