Справа № 545/2361/25
Провадження № 2/545/1577/25
12.09.2025
Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря: Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтавіцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай),-
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право на земельну частку (пай) розміром 3,23 умовних кадастрових гектарів, що належало ОСОБА_2 на підставі сертифікату серії ПЛ № 0037157, зареєстрованого за №357 від 08.12.1997, яка перебуває у колективній власності АФ ім.. Шевченка (ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка).
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача, якій за життя належало індивідуальне право на виділення земельної частки (паю), що входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 . Вказував, що постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.04.20225, винесеною приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Гурою І.В. відмовлено у вчинені нотаріальної дії: видачі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності Агрофірми ім. Шевченка у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, а саме сертифікату на право на земельну частку (пай).
Посилаючись на відсутність оформленого права власності на пай, неможливість отримання дублікату сертифіката і відмову нотаріуса вчинені нотаріальної дії, які створюють перешкоди у реалізації права позивача на спадщину, позивач просить визнати за ним право власності на вищевказану земельну частку (пай).
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, попередньо надавши суду заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи за їхньої відсутності.
Представник відповідача Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області в судове засідання не з'явився, заздалегідь надіславши заяву про розгляд справи без їхньої участі, при розгляді справи покладаються на розсуд суду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (зворот а.с. 17).
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином ОСОБА_2 (копія свідоцтва про народження НОМЕР_2 ) (а.с. 18).
Позивач постійно проживав разом із спадкодавцем на час її смерті, що підтверджується довідкою Щербанівської сільської ради №4434 від 29.07.2016 року.
Згідно з копією спадкової справи після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину на все належне за життя майно, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 13.03.2018 (а.с. 168).
Як вбачається з Виписки із книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Полтавською райдержадміністрацією № 3744/01-30 від 06.10.2016, ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай). На підтвердження цього права був виданий сертифікат серії ПЛ №0037157. Оригінал зазначеного сертифіката втрачено, однак факт його видачі підтверджується Випискою з книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), оформленою Полтавською районною державною адміністрацією.
Згідно з вищезазначеною випискою: власником сертифіката від 08.12.1997р., зареєстрованого за номером № 357 є ОСОБА_2 ; земельна частка (пай) розміром 3,23 умовних кадастрових гектара перебуває у колективній власності АФ ім. Шевченка; підставою видачі сертифіката є розпорядження голови РДА № 122 від 05.03.1997
року; вартість земельної частки (паю) вказана з урахуванням коефіцієнту 4,7964 та 1,756 станом на 01.01.2016 (а.с. 19).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.04.2025р., винесеної приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Гурою І.В. було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії: видачі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності АФ ім. Шевченка, розміром 3,23 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості) у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.
Відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК Української РСР), в тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (частина перша статті 529 ЦК Української РСР).
Згідно зі статтею 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до частин першої, другої статті 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 560 ЦК Української РСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового майна до держави (статті 534, 553, 555 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої, другої статті 561 ЦК Української РСР свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. При спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво може бути видане і раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо в державній нотаріальній конторі є дані про те, що, крім осіб, що заявили про видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає.
Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Незважаючи на те, що документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво про право на спадщину, такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з часу відкриття спадщини.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п'ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. На підставі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7«Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, враховуючи, те, що інші спадкоємці відсутні, позивач прийняв спадщину після спадкоємця про, що видано відповідне свідоцтво, факт належності права на земельну частку пай ОСОБА_2 суд вважає встановленим та доведеним, а відтак приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Питання по судових витратах суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 206, 258-260 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: ( НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право на земельну частку (пай) розміром 3,23 умовних кадастрових гектарів, що належало ОСОБА_2 на підставі сертифікату серії ПЛ № 0037157, зареєстрованого за № 357 від 08.12.1997, яка перебуває у колективній власності АФ ім. Шевченка (ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка»).
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: Л. І. Стрюк