Справа № 545/3311/25
Провадження № 3/545/873/25
"12" вересня 2025 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Стрюк Л.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, РНОКПП: НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
ОСОБА_1 17.07.2025 о 17год 15хв у с. Великий Тростянець Полтавського району Полтавської області по вул. Шляхова, 35, керував транспортним засобом Geely FE2 д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду для визначення ступеня наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав повністю, оскільки не керував автомобілем та пояснив, що 17.07.2025 близько 10-00 год його знайомий ОСОБА_2 попросив у нього автомобіль, а потім о 16-00год зателефонував і повідомив, що не впорався з керуванням, його занесло на узбіччя і він не може виїхати. Він звернувся до ОСОБА_3 з проханням відвезти до ОСОБА_2 , коли вони приїхали на місце, то там був лише ОСОБА_2 . Вони намагалися витягнути автомобіль, але не виходило, потім він попросив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поїхати шукати трактор. У цей час приїхали працівники поліції та склали на нього протокол.
Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з таких підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені ст. ст. 124, 130 цього Кодексу, мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №28/322999 від 11.01.2019 року, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу /Розділ І пункт 3, розділ ІІ пункти 4, 5/.
Відповідно до п. 5 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно з положеннями ст. 255 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП України відповідальність за нею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.5.Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
У той же час, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З викладеного слідує, що інспектор поліції повинен запропонувати водієві пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу в разі наявності у нього ознак такого сп'яніння, і лише в разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами повинен запропонувати пройти такий огляд в медичній установі.
Відповідно до ч.5 та 6 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пунктах 3, 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджується відеозаписом з нагрудної бодікамери SNP21A2919 (проміжок часу 13:26), з якого вбачається, що він цілком добровільно та невимушено відмовляється пройти огляд на стан сп'яніння (а.с.5).
Крім того, ОСОБА_1 під час складання протоколу не заперечував того факту, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, але пояснює що за кермом не вживав (проміжок часу 13:43).
Будь-яких зауважень щодо незаконних дій поліцейських ні при складанні протоколу, ні після цього від нього не надходило.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що 17.07.2025 близько 10 год попросив у ОСОБА_1 автомобіль, оскільки його був несправний. Той погодився. Повертаючись з м. Полтава, у напрямку с. Пожарна Балка на повороті, при здійсненні об'їзду ям, автомобіль занесло і він з'їхав з дороги в чагарники лісової посадки. Травмованих нікого не було. Він повідомив про подію ОСОБА_1 . Через деякий час до місця події прибув ОСОБА_1 із сусідом ОСОБА_3 , якого надалі ОСОБА_1 попросив підвезти його до с. Великий Тростянець по трактор. Близько 19-00год вони з ОСОБА_3 поїхали знову на місце події, куди під'їхав трактор, та відбуксував автомобіль на узбіччя дороги. Завівши автомобіль, разом з ОСОБА_1 поїхали у с. Буланово.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що приїхав до с. Буланово близько 16:00год на прохання ОСОБА_1 , який розповів йому, що дав свій автомобіль ОСОБА_2 .
Суд не бере до уваги показання свідків, оскільки їх свідчення не підтверджені жодним іншим об'єктивним доказом.
Так, з відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 жодного разу не вказує на те, що керував транспортним засобом ОСОБА_2 , а не він; разом з тим, пояснює поліцейським, що «з'їхав», «їхав в «Маркетопт», «я нікого не «повредив», «стояв біля машини», що переконливо свідчить про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Суд не бере до уваги твердження ОСОБА_1 про керування автомобілем ОСОБА_2 , оскільки з наданого відео вбачається, що інших осіб, які б могли керувати транспортним засобом, крім ОСОБА_1 , не було.
Разом з тим, суд зазначає, що закон не містить вимог щодо необхідності підтвердження факту керування транспортним засобом повними засобами доказування, зокрема, відеозаписом. Тому суд, оцінюючі всі досліджені докази у їх сукупності та логічному взаємозв'язку, приходить до висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом є доведеним.
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, а саме: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, відеозаписом з нагрудної бодікамери SNP21A2919, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган(посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Будь-яких доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, характер вчинених правопорушень, приходжу до висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладення на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобам строком на один рік.
Керуючись ст. 8, 24, ч.1 ст.130, ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, р/р UA908999980313111256000026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Копія платіжного документу подається до суду.
Відповідно до ст. 308 КУпАП У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.І. Стрюк