Справа № 2а -1197/10р.
Іменем України
17 листопада 2010 року Франківський районний суд м.Львова
в складі: головуючої- судді Мікули О.І.
при секретарі- Куп'як В.М.
з участю позивача- Лавріва Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУМВСУ у Вінницькій області, третьої особи- інспектора ДПС м.Немирів Повха Михайла Михайловича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд -
Позивач звернувся з адміністративним позовом в суд до Управління ДАІ ГУМВСУ у Вінницькій області, третьої особи- інспектора ДПС м.Немирів Повха М.М. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позов мотивує тим, що 03.07.2010р. складено постанову АВ №121543 про те, що він 03.07.2010р. о 13год. 40хв., керуючи автомобілем марки «Пежо» д.н.з.НОМЕР_1 по автодорозі М12 у напрямку м.Умані, рухався із швидкістю 124 км/год, при допустимій швидкості 90 км/год, чим порушив п.12.6 (2) ПДР України, однак в ідомості, зазначені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсним обставинам справи- дана дорога має дві смуги для руху автомобілів у кожному напрямку, та розділяючи смугу засаджену травою та з наявністю металевого перегородження, отже максимальна швидкість даною дорогою складає 110 км/год, і перевищення ним швидкості на 18 км/год не підпадає під дію ч.1 ст.122 КУпАП, крім того, жодних доказів того, що прилад фіксував швидкість саме його автомобіля надано не було. Просить визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснення дав аналогічні вищевикладеним. Просить позов задоволити, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АВ №121543 від 03.07.2010 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України.
Представник відповідача Управління ДАІ ГУМВС України у Вінницькій області в судове засідання не прибув, причин неприбуття не повідомив. Оскільки відповідно до п.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа- інспектор ДПС м.Немирів Повх М.М. в судове засідання не прибув, хоча повідомлявся про час та місце слухання справи , а тому суд вважає, що слід слухати справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення АВ №121543 від 03.07.2010 року вбачається, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України за те, що останній 03.07.2010 року о 13год. 40хв., керуючи автомобілем марки «Пежо» д.н.з.НОМЕР_1 по автодорозі М12 у напрямку м.Умані, рухався із швидкістю 124 км/год, при допустимій швидкості 90 км/год., і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260грн.
Крім того, в оскаржуваній постанові зазначено, що для визначення швидкості автомобіля використовувався пристрій «Беркут», серійний номер якого 0601060.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП відповідальність за вказаною статтею наступає зокрема за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Проте судом встановлено, що, виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП суб'єктом оскарження при винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена на основі протоколу про адміністративне правопорушення, у якому дані зафіксовані приладом «Беркут», серійний номер якого 0601060, без участі свідків.
Згідно зі ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають фото- кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Відповідно до ч.6 ст.258 КпАП України, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Ст.14-1 та ч.6 ст.258 КУпАП чітко передбачають, що для їх застосування необхідно, щоб фіксація велася саме автоматичними засобами.
Однак, у вищевказаній постанові не зазначено, в якому саме режимі (ручному чи автоматичному) працював вимірювальний пристрій «Беркут», серійний номер якого 0601060.
Наказом № 45 МВС України від 03.02.1992 року встановлено, що для фіксації перевищення швидкості можна користуватися виключно провіреними приладами, точність яких підтверджується метрологічним свідоцтвом.
Проте, відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження того, що вимірювальний пристрій «Беркут», серійний номер якого 0601060, яким здійснювалась фіксація, пройшов перевірку у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та процедуру експертизи або сертифікації, а також не надано інформації про те, що такий надавався Держспецзв'язку для проведення вищевказаних дій.
Відповідно до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВСУ, затвердженої наказом МВСУ від 13.11.2006 року №1111 до роботи із спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Працівники, які не склали заліків до роботи не допускаються.
У вищевказаній постанові серії АВ №121543 від 03.07.2010 таких відомостей не зазначено.
Згідно п.2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.02.2001 року №185, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи вилучення, знищення тощо). Кожний документ має мати свої реквізити (дату, адресу, назву,підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.
Крім того, відповідно до вимог ст.33 ч.2 КУпАП визначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Виходячи із положень вищезгаданих статей, інспектором ДПС м.Немирів Повх М.М. не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи, не встановлено свідків, які можуть ствердити порушення ПДР позивачем.
У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження оскаржуваної постанови, які б спростовували пояснення позивача, а також встановлені в судовому засіданні обставини.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є підставний та обґрунтований, а тому такий слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 17, 19, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, ст.ст.293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Адміністративний позов задоволити.
Визнати постанову у справі про адміністративне правопорушення АВ №121543 від 03.07.2010 року відносно ОСОБА_2 протиправною. Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 255 грн. скасувати. Провадження у справі закрити.
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного Бюджету України.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: