Справа № 2а -1204/10р.
Іменем України
29 листопада 2010 року Франківський районний суд м.Львова
в складі: головуючої- судді Мікули О.І.
при секретарі- Горецькій З.В.
з участю позивача- Лєбєдєвої І.В.
представника позивача- Стеха Ю.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУМВСУ у Львівській області, третьої особи- інспектора ДПС ВДАІ м.Львова Шандіка Андрія Михайловича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд -
Позивач звернувся з адміністративним позовом в суд до Управління ДАІ ГУМВСУ у Львівській області, третьої особи- інспектора ДПС ВДАІ м.Львова Шандік Андрія Михайловича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов мотивує тим, що 02.07.2010р. складено постанову ВС №150587 про те, що вона 02.07.2010р. о 10год. 40хв., керуючи автомобілем марки «Тойота Ауріс» д.н.з.НОМЕР_1 в АДРЕСА_1, здійснила зупинку транспортного засобу на зупинці громадського транспорту- маршрутного таксі, чим порушила ПДР України, однак в ідомості, зазначені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсним обставинам справи- вона здійснила зупинку транспортного засобу на відстані більшій, ніж 30м від дорожнього знаку «Місце зупинки тролейбуса». Інспектор ДАІ, яким було винесено постанову жодних замірів не робив, тому його твердження про порушення нею вимог ч.1 ст.122 КУпАП безпідставне. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення у графі громадянство зазначено «громадянка України», хоча вона є громадянкою Росії. При складанні протоколу їй не були роз'яснені права, вона не могла скористатись послугами перекладача, адже є громадянкою іншої держави, та не було вручено примірника постанови про адміністративне правопорушення. Просить визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, пояснення дала аналогічні викладеним в позовній заяві. Просить позов задоволити, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС №150587 від 02.07.2010 року, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України.
Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним в позовній заяві. Просить позов задоволити, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС №150587 від 02.07.2010 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України
Представник відповідача Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області в судове засідання не прибув, причин неприбуття не повідомив. Оскільки відповідно до п.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа- інспектор ДПС ВДАІ м.Львова Шандік А.М. в судове засідання не прибув, хоча повідомлявся про час та місце слухання справи , а тому суд вважає, що слід слухати справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.122 КпАП України, відповідальність за вказаною статтею наступає серед іншого і за порушення правил зупинки транспортних засобів.
З оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення ВС №150587 від 02.07.2010 року вбачається, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що остання 02.07.2010 року о 10год. 40хв., керуючи автомобілем марки «Тойота Ауріс» д.н.з.НОМЕР_1 в АДРЕСА_1, здійснила зупинку транспортного засобу на зупинці громадського транспорту- маршрутного таксі, чим порушила п.11.9 Правил дорожнього руху, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00грн.
Згідно з оскаржуваної постанови, позивачка допустила порушення вимог п.15.9 е) ПДР України- зупинка забороняється ближче 30м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає- ближче 30м від дорожнього знаку такої зупинки з обох боків .
Відповідно до положень ст.245 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що, виходячи із положень вище згаданих статей КпАП України, суб'єктом оскарження при складанні протоколу та винесенні оскаржуваної постанови було виконано вимоги цих статей, виходячи з наступного.
Так, оскаржувана постанова винесена на підставі протоколу від 02.07.2010 року, при складенні якого було враховано пояснення та заперечення особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, позивачка в судовому засіданні визнала факт зупинки свого транспортного засобу на зупинці маршрутного таксі.
З представлених на розгляд суду матеріалів вбачається вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, постанова винесена правомочною особою, стягнення накладено в межах санкції статті з врахуванням вимог ст.33 КпАП України та строків накладення адміністративного стягнення.
Позивачем в судовому засіданні не представлено суду жодних доказів на підтвердження своїх тверджень, які б заперечували правомірність винесеної постанови в справі про адміністративне правопорушення ВС №150587 від 02.07.2010 року.
Відтак, в судовому засіданні не встановлено неправомірності дій працівників ДАІ по винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7-12, 17, 19, 86, 158, 160, 161, 162, 167, 171-2 КАС України, ст.ст.293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУМВСУ у Львівській області, третьої особи- інспектора ДПС ВДАІ м.Львова Шандіка Андрія Михайловича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- відмовити за безпідставністю.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: