Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 вересня 2025 року Справа№200/3565/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян на 1 січня 2018 року для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача у період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення, а також всі інші додаткові види грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, тощо) виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року (а.с. 1-5).
16 травня 2025 року протоколом автоматизованого розподілу справу між суддями, справу № 200/3565/25 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Череповському Є.В. (а.с. 26).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом та поновлено пропущений нею строк звернення до адміністративного суду з цим позовом; відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 27-28).
2 червня 2025 року до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позов (а.с. 31-36).
8 серпня 2025 року протоколом автоматизованого розподілу справу між суддями справу № 200/3565/25 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Волгіній Н.П. (а.с. 45).
Ухвалою суду від 13 серпня 2025 року справа прийнята до провадження суддею Донецького окружного адміністративного суду Волгіною Н.П.; визначено розгляд справи здійснювати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання (а.с. 46).
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено наступне.
Позивач в період з 30 грудня 2017 року по 26 квітня 2024 року проходила службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26 квітня 2024 року № 117 (по стройовій частині) позивача було виключено із писків особового складу територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Виходячи з отриманих відомостей, ОСОБА_1 стало відомо, що відповідач в період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року здійснював нарахування та виплату їй грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, що були визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (у розмірі 1762,00 грн), у тому числі й одноразові додаткові види грошового забезпечення. В заниженому розмірі позивачу було проведено й нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення тощо.
Позивач вважає протиправним не здійснення відповідачем нарахування їй грошового забезпечення за спірні періоди із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а тому просить позов задовольнити (а.с. 1-5).
У відзиві на позов ІНФОРМАЦІЯ_2 заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, обґрунтовуючи заперечення наступним.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Постанова № 704), якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (набрала чинності з 1 березня 2018 року).
Пунктом 4 зазначеної постанови (в первісній редакції) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Водночас, пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ, який набрав чинності 1 січня 2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року (Постанова № 103), до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких п. 4 викладено у новій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни у п. 4 Постанови № 704.
Оскільки п. 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ не втратив чинності, а Постанова № 704 є підзаконним актом, не вбачається правових підстав для обчислення розміру грошового забезпечення із складовими окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року.
Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні її позовних вимог у повному обсязі (а.с. 31-36).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України, паспорт ID № НОМЕР_2 від 20 вересня 2019 року, зареєстроване місце проживання згідно з витягом з реєстру Покровської територіальної громади: АДРЕСА_1 ; має статус учасника бойових дій згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 від 28 травня 2024 року (а.с. 7-10).
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_5 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; фактичне місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; є суб'єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі (а.с. 38, 42, 31).
Як встановлено судом, з 30 грудня 2017 року по 26 квітня 2024 року позивач проходила військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ), який перебуває на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_7 (що визнається сторонами по справі), на посаді (а.с. 1, 11-19, 31-36).
Наказом начальника ТЦК та СП ІНФОРМАЦІЯ_8 , полковника ОСОБА_2 від 26 квітня 2024 року № 117 (по стройовій частині), молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , начальника групи зв'язку ІНФОРМАЦІЯ_8 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_9 » Сухопутних військ Збройних Сил України, увільнену та призначену наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 19 квітня 2024 року № 110-РС на посаду техніка адміністрування польового вузла зв'язку, вважати такою що справи та посади здала і вибула до нового місця служби; 26 квітня 2024 року виключити зі списків особового складу територіального центру комплектування та соціальної підтримки, всіх видів забезпечення, а з котлового забезпечення з 27 квітня 2024 року; […] щорічна основна відпустка за 2022 рік використана тривалістю 15 діб (з 17 по 31 січня 2022 року); за 2023 рік використана тривалістю 30 діб; за 2024 рік не надавалась; грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік не отримала; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 7 червня 2018 року № 260 не отримувала; додаткова відпустка як учаснику бойових дій згідно п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (із змінами) за 2018 - 2024 роки не надавалась; грошова компенсація не виплачувалась (а.с. 6).
Листом ІНФОРМАЦІЯ_10 від 6 травня 2025 року №с 09/02/697 у відповідь на заяву позивача від 2 травня 2025 року (вх. № 3477 від 5 травня 2025 року) повідомлено, що позивачу був встановлений 4 тарифний розряд і посадовий оклад визначений шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2018 року - 1762,00 грн, на відповідний коефіцієнт згідно з додатком 1 - 1,55 що склало 2730,00 грн. Оклад за військовим званням ОСОБА_1 «старший солдат» визначений шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2018 року - 1762,00 грн на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатком 14 - 0,34 що склало 600,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу». Також зазначено, що відповідних рішень та розпоряджень стосовно зазначеного у заяві питання до ІНФОРМАЦІЯ_10 не надходило. Підстав для здійснення повторного розрахунку грошового забезпечення немає, а отже нарахування та виплата грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року здійснювалось відповідно до чинного законодавства (а.с. 11-12)
Врахування відповідачем при розрахунку грошового забезпечення позивача протягом спірного періоду саме прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня 2018 року, підтверджується наявними у справі копіями архівних відомостей за період з лютого 2020 року по червень 2020 року та карток особового рахунку працівника за 2020 - 2023 роки щодо ОСОБА_1 , таб.номер НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 13-19).
Будучи не згодною із тим, що при нарахуванні їй грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року відповідачем враховувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року, позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст.ст. 1 - 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військово-службовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Частиною 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослуж-бовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 1 березня 2018 року (далі - Постанова № 704), затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Відповідно до п. 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно із п. 4 Постанови № 704 (в первісній редакції) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, до Постанови № 704 внесено зміни, зокрема пункт 4 Постанови № 704 викладено в наступній редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
При цьому зміст приміток до додатків 1 та 14 Постанови № 704 змін не зазнав.
Отже, з 24 лютого 2018 року було змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Відтак, зміни до п. 4 Постанови № 704, внесені пунктом 6 Постанови № 103, з 29 січня 2020 року не підлягають застосуванню.
Таким чином, відповідно до п. 4 Постанови № 704 в редакції, яка діяла до внесення змін пунктом 6 Постанови № 103, та вимог п. 1 Приміток до додатку 1 та Примітки до додатку 14 до Постанови № 704, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 15 червня 2023 року у справі № 380/13603/21, від 5 червня 2024 року у справі № 420/18318/23, від 30 квітня 2025 року у справі № 620/9741/24 та інших, виснував, що оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до п. 4 Постанови № 704, визнані у судовому порядку нечинними, то з 29 січня 2020 року діє редакція п. 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року».
У постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21 Верховний Суд, зокрема, сформулював наступні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 1 січня 2020 року положення п. 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п. 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через збільшення на відповідний рік);
(3) встановлене положеннями п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене, суд висновує про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині неправомірності нарахування та виплати їй відповідачем у період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року (включно) грошового забезпечення, розрахованого із врахуванням в якості розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року замість застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року, встановлених відповідними законами.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX установлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX установлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 2 грудня 2021 року № 1928-IX установлено з 1 січня 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2481,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 року № 2710-IX установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн.
Саме наведені розміри прожиткового мінімуму на відповідний рік (2020, 2021, 2022 та 2023) мали бути застосовані відповідачем при розрахунку розміру грошового забезпечення позивача у період з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року (включно).
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян на 1 січня 2018 року для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача у період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: […] 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […] 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, […] від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача і в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_10 перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року - також підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача в частині визначення конкретних видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших), суд виходить з такого.
Як вже зазначалось судом, згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до п. 2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, в редакції, чинній протягом спірних правовідносин (далі - Порядок № 260), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту).
Згідно із п. 1 розділу XXIII Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1 розділу XXIV Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Отже, термін «грошове забезпечення» за нормативним визначенням включає в себе і складові, які позивачем зазначені у прохальній частині позову (грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, які належать до одноразових додаткових видів грошового забезпечення), а тому суд не вбачає підстав для їх перелічування.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI позивач звільнена від сплати судового збору.
Матеріали справи не містять доказів понесення позивачем інших судових витрат.
Враховуючи наведене, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; фактичне місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 з нарахування та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року без урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України про Державний бюджет України на 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік - станом на 1 січня відповідного року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1 січня 2020 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести виплату перерахованого грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1 січня 2021 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести виплату перерахованого грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року (включно), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести виплату перерахованого грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 1 січня 2023 року по 19 травня 2023 року (включно), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести виплату перерахованого грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Волгіна