Копія:
"17" вересня 2025 р. Справа № 608/1587/25
Номер провадження2-о/608/120/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Запорожець Л. М.
за участю секретаря с/з Фаштиковської М. І.,
представника заявника адвоката Ковальчук О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в режимі відео конференції справу за заявою ОСОБА_1 (представник адвокат Ковальчук О. В.), заінтересована особа: Чортківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті,
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту смерті на окупованій території її чоловіка, вказавши заінтересованою особою Чортківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. В заяві вказала, що вона є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим міським РАЦСом м. Каховка Херсонської області та проживала разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою в її паспорті серії НОМЕР_2 , виданим Каховським РВ ГУДМС України в Херсонській області 26 листопада 1998 року та відміткою в паспорті ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , виданим Каховським РВ ГУДМС України в Херсонській області 19 жовтня 2012 року. Зазначає, що її чоловік - ОСОБА_2 помер, про що Каховською центральною районною лікарнею було складено лікарське свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 . У зв'язку із збройною агресією росії проти України, 10 липня 2025 року вона виїхала з тимчасово окупованої території - м. Каховка та була взята на облік внутрішньої переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньої переміщеної особи від 14.07.2025 року №6115-7002263371.
Також вказує, що факт смерті її чоловіка не підтверджено легітимним медичним документом, що унеможливлює для органу реєстрації актів цивільного стану скласти актовий запис про смерть особи, оскільки смерть чоловіка настала на тимчасово окупованій території України, а саме в м. Каховка Херсонської області.
На даний час для проведення державної реєстрації смерті компетентним органом виконавчої влади України, отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразку та для реалізації спадкових прав вона змушена звертатися до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, просить встановити факт смерті чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в м. Каховка, Україна, у віці 69 років, стать чоловіча, уродженець м. Каховка, Херсонська область, Україна.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук О. В. в судовому засіданні заяву підтримує, просить задоволити.
Представник заінтересованої особи - Чортківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, судом належним чином повідомлений про день та час розгляду справ, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.
Вислухавши представника заявника, дослідивши письмові та відео докази по справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Велика Олександрівка Великоолександрівського району Херсонської області, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 26 листопада 1998 року Каховським РВ УМВС України в Херсонській області.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого міським РАЦСом м. Каховка Херсонської області, 24 червня 1978 року одружились ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , прізвище дружини після одруження « ОСОБА_4 ».
Заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою в паспорті заявниці серії НОМЕР_2 , виданим Каховським РВ ГУДМС України в Херсонській області, 26 листопада 1998 року та відміткою в паспорті ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , виданим Каховським РВ ГУДМС України в Херсонській області, 19 жовтня 2012 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік заявниці - ОСОБА_5 помер, про що Каховською центральною районною лікарнею було складено лікарське свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 (записи в свідоцтві зроблені російською мовою).
У зв'язку із збройною агресією росії проти України, 10 липня 2025 року заявниця ОСОБА_1 виїхала з тимчасово окупованої території - м. Каховка та була взята на облік внутрішньої переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньої переміщеної особи від 14.07.2025 року №6115-7002263371.
На даний час для проведення державної реєстрації смерті компетентним органом виконавчої влади України, отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразку та для реалізації спадкових прав заявниця змушена звертатися до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 .
Даний юридичний факт породжує правовий наслідок і від нього залежить виникнення майнових прав у заявника.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № . 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався і на даний час є продовженим до 07 серпня 2025 року.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.
Адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України (абз. 1 ч. 2 ст. З Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Так, з 24 лютого 2022 року, тобто з початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну на території Донецької області відбувалися активні бойові дії, а відповідно до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року, м. Каховка Херсонської області визнана тимчасово окупованою територією.
М. Каховка Херсонської області є тимчасово окупованою територією України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та в порядку ст. 1 цього Закону воно є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Даючи оцінку допустимості у даній цивільній справі таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується вимогами міжнародно-правових актів і принципів, адже відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а також положеннями частини другої статті 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ч.ч. 3, 4 ст. 49 Цивільного кодексу України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті в певний час або про оголошення її померлою.
Пунктом 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 1 Об/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, а також рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення особи померлою.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Зі змісту ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», вбачається, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Тобто Україна не визнає такі акти, але як виключення враховує документи, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території для державної реєстрації акту цивільного стану і таке врахування не є визнанням окупаційної влади. Такий підхід відповідає практиці ЄСПЛ, Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії від 21 червня 1971 року, а також судовій практиці України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо реєстрації смерті, з метою захисту прав і свобод громадян України на тимчасово окупованих територіях, ніяким чином не легітимізує таку владу. Розгляд державними органами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади. У той же час держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказав у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 759/1443/22, що документи, видані органами та установами (зокрема, закладами реєстрації актів цивільного стану), іцо знаходяться на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку ст. 315 ЦПК України.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану України факту його смерті.
Частиною 4 статті 317 ЦПК України визначено, що ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Відповідно до п. 18 цієї постанови Пленуму, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
У листі Касаційного цивільного суду ВС за №985/0/208-21 від 22.04.2021, адресованому апеляційним судам, міститься роз'яснення, що від осіб, які звертаються до суду із заявою про встановлення відповідного факту (смерть на окупованій території) подання до суду письмової відмови органу ДРАЦС у здійснення реєстрації таких фактів - не вимагається. Також звертається увагу на необхідність брати до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, «Набійські винятки».
За наведених обставин випливає, що подані докази у своїй сукупності дають суду підстави дійти до висновку про можливість встановити факт смерті ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території України та задовольнити заяву, оскільки, іншого способу захисту порушеного права немає.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 293, 294, 315-319, 430 Цивільного процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. ст. 55, 124 Конституції України, суд
Заяву ОСОБА_1 (представник адвокат Ковальчук О. В.), жительки АДРЕСА_2 , заінтересована особа: Чортківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: м. Чортків, вул. Шевченка, 54 Тернопільської області про встановлення факту смерті - задоволити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті м. Каховка, Херсонська область, Україна, у віці 69 років, стать чоловіча, уродженець м. Каховка, Херсонська область, Україна.
Рішення суду невідкладно направити у Чортківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для реєстрації факту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допустити негайне виконання судового рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя: (підпис)
Згідно з оригіналом
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1587/25.
Рішення набрало законної сили " " __________________ року.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію рішення видано " " _________________ року.
Секретар: