Копія:
16 вересня 2025 року Справа № 608/390/25
Номер провадження3/608/203/2025
Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Запорожець Л. М. , розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 244431 від 11.02.2025 року, складеного інспектором 1 взводу 4 рота 1 батальйону УПП в Тернопільській області Юзьо М.В. вбачається, що 11.02.2025 року в м. Чорткові траса М-19 Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече 402 км, водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував т/з "Mercedes-Benz E270" з номерним знаком НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення координації мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alkotest 7510» (повірка дійсна до 14.11.2025 р.) відмовився, також проїхати в найближчий медичний заклад категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав, про що його захисникадвокат Тарасенко І.В. подав суду письмове заперечення та просив закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В письмовому запереченні захисник ОСОБА_1 адвокат Тарасенко І.В. зазначає, що проведений ретельний аналіз матеріалів протоколу свідчить про те, що винуватість підзахисного у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена належними та допустимими доказами, а отримані докази були зібрані з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно з даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського, фіксація події розпочалася о 18 годині 18 хвилині 40 секунді.
Після наближення до транспортного засобу, поліцейський звернувся до водія з метою витребування документів для перевірки за відповідними базами даних. Про причину зупинки працівник поліції не повідомив.
У зв'язку з несправністю нагрудної камери поліцейського, який фіксував розмову з правопорушником, а саме мікрофону боді-камери, повну аудіо фіксацію прослухати не можливо, аудіо запис постійно переривається не є безперервним і не чітким, деякі моменти спілкування поліцейських з водієм взагалі не чутно.
Відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення працівник поліції у фабулі вказав: «11.02.2025 о 18:19 у м. Чортків на трасі M19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем "Mercedes-Benz E270" з номерним знаком НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з рота.
Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів».
Згідно з матеріалами справи, водій пояснює, що він прямує з міста Покровська Донецької області, де отримав травму-контузію. Його фізичний і психологічний стан не дозволяв адекватно сприймати реальність. У нього наявні чіткі ознаки порушення слуху, а також через те, що він є поляком, він не розумів української мови. Це погіршувало його здатність розуміти ситуацію. У той момент, коли поліцейський питав, чи хоче водій пройти огляд, водій намагався з'ясувати, як ця дія перекладається на польську мову, що свідчить про повний мовний бар'єр.
На думку сторони захисту, наявні захворювання та мовний бар'єр можуть пояснювати і одночасно спростовувати висновки поліцейських.
Згідно з консультаційним висновком спеціаліста (форма № 028/о) та направленням на госпіталізацію (додаток до наказу № 304), у ОСОБА_1 діагностовано Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Цей стан є наслідком військової травми, зокрема, контузії, отриманої після вибуху. У нього спостерігаються порушення пам'яті, уваги, сну та погіршення психологічного стану.
Це не лише заважає йому повноцінно функціонувати, а й може спричинити агресивне або неадекватне сприйняття ситуації.
Наявні медичні симптоми ПТСР, разом із нерозумінням української мови та порушенням слуху, могли спричинити непорозуміння з приводу вимоги пройти огляд, а також пояснювати інші ознаки, такі як "нечітка мова", якщо такі були зафіксовані.
Проведений ретельний аналіз матеріалів адміністративного протоколу свідчить про те, що винуватість підзахисного у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена належними і допустимими доказами, а отримані докази у провадженні з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, допущено наступні порушення:
1) Порядок та підстави зупинки транспортного засобу.
2) Порушено право на захист, а саме з моменту відкриття справи про адміністративне правопорушення та до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення водієві не роз'яснено його права, зокрема право на захист.
3) Фіксуючий технічний засіб поліцейського (нагрудна камера поліцейського) перебувала у не справному стані.
4) Порушення вимог законодавства щодо порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння та встановлення факту наркотичного сп'яніння.
В поданому письмовому запереченні захисник адвокат також стверджує, що дії поліцейського ОСОБА_3 , не відповідали встановленому порядку проведення огляду водіїв, та є прямим порушенням вимог Закону України "Про національну поліцію", зокрема, принципу законності та дотримання прав людини.
Згідно ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Відповідно до ст. 271 КУпАП, у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Відповідно до положень Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції Розділ ІІ п. 11, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59 (право на правову допомогу), 63 (право на відмову від дачі пояснень) Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, законодавство зобов'язує працівника поліції роз'яснити права особі яка притягується до адміністративної відповідальності саме в момент складання протоколу про адміністративну відповідальність.
Відповідно до даних із запису нагрудних камер, початок фіксації формального роз'яснення лише прав передбачених ст. ст. 59, 63 Конституції України, проте лише формально без розкриття їх суті та механізму реалізації, юридичних можливостей тощо.
Тобто працівником поліції роз'яснено право на захист не під час складання адміністративного протоколу як це вимагає вище вказана Інструкція, а після його складання.
В результаті даного порушення, особа яка не будучи юристом за фахом, а також не будучи юридично обізнаною в своїх правах та обов'язках, була позбавлена права на захист а також права відмови від дачі пояснень.
Вказане порушення в умовах недопустимості, тобто з істотним порушенням норм чинного законодавства, надало можливість отримати працівником поліції усних пояснень від підзахисного, які частково зафіксовані на відеозаписи нагрудних камер відеофіксації.
Так, статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законів.
Згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди зобов'язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ, як джерело права.
Враховуючи вище викладені істотні порушення вимог законодавства, які описані в хронологічному порядку, зокрема, щодо порядку зупинки транспортного засобу, права на захист та несправності технічних засобів, які згідно усталеної та неодноразово задекларованої доктрини «плодів отруйного дерева», сформульованої Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», здобуті докази після допущення працівниками поліції порушень, не можуть бути взятими судом за основу прийняття рішення, оскільки якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»).
Зокрема, відповідно до позиції ЄСПЛ, недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини. Надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за одним, а не кожного окремого доказу автономно.
ЄСПЛ наголошує, що отримані докази в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
Також, у рішеннях по справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.
Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
Захисник просить вважати недопустимими доказами також і усні пояснення ОСОБА_1 , отримані працівником поліції, а також відсутність безперервної аудіофіксації на відеозаписі з нагрудної камери, що свідчить про порушення прав людини, гарантованих Конвенцією.
Відповідно до ст. 32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Стаття 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту, захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Суд, дослідивши протокол про вчинене адміністративне правопорушення, додані до ньогописьмові докази, продивившись відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який записаний на диск, що був долучений до матеріалів адміністративної справи, письмові заперечення захисника адвоката, приходить до наступних висновків:
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 5 та 6 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Судом встановлено, шляхом дослідження протоколу про вчинене адміністративне правопорушення та перегляду диску з записом з нагрудної камери поліцейського, щовідеозапис взагалі не містить відображення моменту зупинки транспортного засобу, а працівниками поліції не було роз'яснено підстав законності зупинки.
Згідно ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Відповідно до ст. 271 КУпАП, у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Відповідно до положень Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції Розділ ІІ п. 11, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59 (право на правову допомогу), 63 (право на відмову від дачі пояснень) Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, законодавство зобов'язує працівника поліції роз'яснити права особі яка притягується до адміністративної відповідальності саме в момент складання протоколу про адміністративну відповідальність.
Відповідно до даних із запису нагрудних камер, початок фіксації формального роз'яснення лише прав передбачених ст. ст. 59, 63 Конституції України, проте лише формально, без розкриття їх суті та механізму реалізації, юридичних можливостей тощо.
Тобто працівником поліції роз'яснено право на захист не під час складання адміністративного протоколу, як це вимагає вище вказана Інструкція, а після його складання, що становить порушення права особи на захист в розумінні практики ЄСПЛ.
В результаті даного порушення, особа яка не будучи юристом за фахом, а також не будучи юридично обізнаною в своїх правах та обов'язках, була позбавлена права на захист а також права відмови від дачі пояснень.
Вказане порушення в умовах недопустимості, тобто з істотним порушенням норм чинного законодавства, надало можливість отримати працівником поліції усних пояснень від підзахисного, які частково зафіксовані на відеозаписи нагрудних камер відеофіксації.
Зазначені обставини вказують на те, що старшим лейтенантом поліції Юзьо Миколою Васильовичем, без будь-яких законних та правових підстав, було зупинено транспортний засіб «Mercedes-Benz E270», з номерним знаком НОМЕР_2 та не було порушено основоположне право особи на захист.
Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення, працівник поліції не мав права зупиняти його та пропонувати здійснити будь-які дії.
Відсутність підстав для пред'явлення документів, реєстраційного посвідчення водієм, закріплено в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 15.03.2019 (справа № 686/11314/17).
Вказане свідчить, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 244431 від 11.02.2025, складений з грубим порушенням вимог закону, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 допустив порушення правил ПДР України, складений протокол не може бути належним та допустимим доказом у даній справі.
Крім того, адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 складено поліцейським без залучення двох свідків, а тому, з цієї підстави, він також не може бути визнаний судом належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Так, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу і цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї інструкції. Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим.
Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт б розділу IX Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Суд зазначає, що у матеріалах адміністративної справи хоч і наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, однак з відеозапису з нагрудної камери поліцейського не вбачається, що таке направлення виготовлялось та надавалось особі до або в час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про те, що поліцейський, у встановленому законом порядку, не направляв правопорушника у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, аналізом відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що причина та момент зупинки транспортного засобу, взагалі не зафіксовані.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
За змістом ст. 252 КУпАП, суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
З метою перевірки фактів і доводів викладений в письмових запереченнях захисника особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністратвиного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, органом, який склав вищевказаний адміністративний протокол, не було зроблено дій щодо доведення або спростування наявних у справі сумнівів та протирічь, хоча цей обов'язок покладається саме на сторону обвинувачення.
За таких обставин, суд не має достатніх підстав для висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується відомостями, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення від 11.02.2025 року, оскільки даний протокол не може бути визнаний належним та допустимим доказом.
Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення інші докази, також не дозволяють зробити висновок «поза розумним сумнівом» про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст. ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 року № 14/1 «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відео реєстраторів патрульних» чітко регламентують, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера, а також вказується, коли поліцейський повинен її обов'язково вмикати.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопрушення зазначається: дата та місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по - батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища та адреси свідків та потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністартивної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно правового висновку викладеного в Постанові КАС ВС від 08.07.2020р. №463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи, мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази в їх сукупності, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Законність складання протоколу про адміністративне правопорушення, з врахуванням вище наведених обставин викликає розумні сумніви, які виключають можливість визнання цього документу, як допустимого та достовірного доказу в справі.
Інші, будь-які належні та допустимі докази, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду надані так і не були.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року) вбачається, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обгрунтованість будь-якого висунутого протии нього обвинувачення.»
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правоворушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністаривне правопорушення ( Справа Лучанінова протии України (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02) ).
Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують «поза розумним сумнівом», факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та відповідно наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 7, 8, 9, п.1 ч. 1 ст. 247, ч. 1 ст. 130, 247, 266, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв"язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд протягом 10 днів з дня виготовлення її повного тексту.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя/підпис/
Копія вірна:
Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 608/390/25
Постанова набрала законної сили " " __________________ року.
Суддя Л. М. Запорожець
Копію постанови видано " " _________________ року.
Секретар: