15 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 361/3494/24
провадження № 61-9955ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кондратенко Тетяною Миколаївною, на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2025 рокув справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 15 000 грн, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 липня 2025 року,у задоволенні позову відмовлено.
31 липня 2025 року через систему «Електронний суд» представник
ОСОБА_5 - адвокат Кондратенко Т. М. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва
від 11 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 02 липня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявнику надіслати на адресу суду касаційну скаргу у новій редакції з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), яка відповідає вимогам статтям 392 ЦПК України та надіслати копії скарги у новій редакції та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
27 серпня 2025 року представником заявника виконано вимоги вказаної ухвали, надіслано касаційну скаргу в новій редакції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження судового рішення представник заявника зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 червня 2022 року у справі № 596/826/21, від 02 листопада 2023 року у справі
№ 592/7624/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга,
є малозначною в силу закону.
Касаційна скарга містить посилання представника заявника на те, що наявні підстави, передбачені підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та справа має виняткове значення для учасника справи.
Дослідивши матеріали касаційного провадження колегія суддів вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження у малозначній справі на підставі підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, а саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Деснянського районного суду м. Києва цивільну справу
№ 361/3494/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська Є. В. Коротенко В. М. Коротун