17 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 752/29764/21
провадження № 61-1727св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М.
розглянув питання про самовідвід судді Верховного Суду Ситнік Олени Миколаївни від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2024 року в складі колегії суддів Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Ящук Т. І.
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики в розмірі 650 000,00 дол. США, процентів за користуванням грошовими коштами в розмірі 117 000,00 дол. США, 3 %річних в розмірі 130 943,84 дол. США, витрат на правничу допомогу в розмірі 27 330,00 грн та судового збору в розмірі 11 350,00 грн.
13 вересня 2022 року заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 897 943,84 дол. США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
01 листопада 2023 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва заяву відповідача про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року залишено без задоволення.
17 липня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
11 лютого 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2024 року, в якій просив її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
18 лютого 2025 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано справу із Дніпровського районного суду м. Києва.
13 серпня 2025 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п'яти суддів за наявними в справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Суддя Ситнік О. М.заявила про самовідвід задля недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи, зокрема в сторін та сторонніх спостерігачів, сумніви щодо неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду.
Перевіривши наведені суддею на обґрунтування заяви про самовідвід доводи, Верховний Суд виснував про її задоволення, з огляду на таке.
Частиною першою статті 39 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини за об'єктивного підходу до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (параграфи 45-50 рішення в справі «Morel проти Франції» (Morel v. France); параграф 23 рішення в справі «Pescador Valero проти Іспанії» (Pescador Valero v. Spain) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (параграф 40 рішення в справі «Luka проти Румунії» (Luka v. Romania), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (параграф 44 рішення в справі «Wettstein проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland); параграф 30 рішення в справі «Pabla Ky проти Фінляндії» (Pabla Ky v. Finland); параграф 96 рішення в справі «Micallef проти Мальти» (Micallef v. Malta).
Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення в справі, або в тому випадку, коли в стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр.
31 березня 2016 року відбувся публічний захист суддею Ситнік О. М. кандидатської дисертації за спеціальністю «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне право». До складу спеціалізованої вченої ради Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, яка ухвалила рішення щодо присудження судді Ситнік О. М. наукового ступеня кандидата юридичних наук, увійшов позивач у справі - ОСОБА_1.
З урахуванням зазначеного та з метою недопущення виникнення обставин, які б могли викликати сумніви щодо неупередженості судді і забезпечення довіри учасників справи та сторонніх спостерігачів до судових рішень Верховного Суду, колегія суддів висновує про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви судді Ситнік О. М. про самовідвід.
Керуючись статтями 33, 37, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд
Заяву судді Верховного Суду Ситнік Олени Миколаївни про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Верховного Суду Ситнік Олену Миколаївну від участі в розгляді справи № 752/29764/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2024 року в складі колегії суддів Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Ящук Т. І.
Справу № 752/29764/21 передати на автоматизований розподіл.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська