8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" вересня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2080/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , поштова адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріскон" (62485, Харківська область, Харківський район, с. Мала Рогань, провулок Комінтерна, 20 каб. 6, код ЕДРПОУ 37682383) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (адреса для листування: АДРЕСА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про визнання трудових відносин припиненими
за участю учасників справи:
учасники справи - не з'явились
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юріскон" припиненими у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю за власним бажанням з дати набрання законної сили рішенням у цій справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, всупереч вимог закону на припинення трудових відносин і звільнення з роботи з ініціативи працівника за власним бажанням, жодних дій не вчинив, наказ про звільнення позивача з роботи не видав.
Ухвалою суду від 17.06.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків.
У встановлений судом строк від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.
Після усунення позивачем недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання, про що 27.06.2025 постановлено ухвалу суду.
Відповідач та третя особа своїм правом, наданим відповідно до ст.165 та ст.168 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, відзив на позов та письмові пояснення не надали.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі та інші процесуальні документи направлялись судом на адресу відповідача та третьої особи належним чином, проте, процесуальні документи повернуті на поштову адресу суду з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Системний аналіз ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвал на офіційну адресу відповідача у справі та їх повернення із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем та третьою особою кореспонденції, яка надсилалась судом з додержанням вимог процесуального закону, за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Всі процесуальні документи були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, чого відповідачем зроблено не було.
Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
В судовому засіданні 04.09.2025 судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду в судовому засіданні по суті на 18.09.2025 об 09:30.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач та третя особа про причини неявки суд не повідомили.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до інформації з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юріскон" (код ЄДРПОУ 37682383) (відповідач) зареєстровано 23.05.2011, номер запису: 14711020000025495.
Учасником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріскон" є: ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_5 , розмір частки засновника (учасника): 20 000,00грн.
Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріскон" передбачено, що виконавчим органом товариства є директор, який здійснює управління поточною господарською діяльністю товариства. Директор товариства обирається загальними зборами учасників товариства. Загальні збори мають право у будь-який час припинити повноваження директора, строк повноважень директора не обмежується, директор виконує свої зобов'язання до прийняття компетентним органом рішення про припинення повноважень (звільнення) директора, якщо інше рішення не буде прийнято загальними зборами учасників товариства (п.п.6.1, 6.4, 6.5 статуту).
Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріскон", яке оформлено протоколом від 01.10.2018, вирішено звільнити з посади директора товариства ОСОБА_3 з 01.10.2018 та призначити на посаду директора товариства з 01.10.2018 ОСОБА_1 (позивач).
Відповідно до наказу № 1 від 01.10.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріскон" позивач приступив до виконання обов'язків директора товариства з 01.10.2018.
Також, відповідний запис про керівника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріскон" ОСОБА_1 , яка є уповноваженою особою Товариства і може вчиняти дії від імені юридичної особи, включаючи підписання договорів та подання документів для державної реєстрації, було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріскон" від 01.10.2018 № 2 визначено поштову адресу для листування з товариством відповідача: АДРЕСА_3 .
Реалізуючі своє право на працю, позивач висловила бажання звільнитись із займаної посади та припинити трудові відносини з відповідачем, у зв'язку з чим 07.05.2025 надіслала єдиному учаснику Товариства ОСОБА_2 повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства призначеного на 09.06.2025, а також заяву про звільнення, що підтверджується рекомендованим повідомленням та описом вкладення від 07.05.2025 (трек номер 0836200010265) на поштову адресу для листування: АДРЕСА_3 .
Повідомлення про скликання загальних зборів, а також заяву про звільнення було доставлено єдиному учаснику Товариства 11.05.2025, що підтверджується часом перевірки статусу відстеження: https://track/ukrposhta.ua/tracking UA.html.
Проте, 09.06.2025 загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріскон" не відбулися у зв'язку з неявкою на них єдиного учасника Товариства відповідача ОСОБА_2 , який володіє 100% статутного капіталу, про що 09.06.2025 позивачем складено акт про неявку учасників на загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріскон", а також 09.06.2025 видано наказ № 1 "Про звільнення", відповідно до якого позивач звільнена від обов'язку виконувати функції директора Товариства відповідача з 10.06.2025.
Відповідачем жодних дій щодо припинення трудових відносин і звільнення позивача з роботи з ініціативи працівника за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України не вчинено, наказ про звільнення останньої з роботи не видано.
Як зазначає позивач, вказані обставини порушують її трудові права, зокрема бути звільненою з займаної посади за власним бажанням і на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
За загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників або в окремих випадках - наглядової ради товариства. Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.
Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв'язку з укладенням в установленому порядку з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).
Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.
Позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
Вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.
При цьому Велика Палата Верховного Суду у справі № 127/27466/20 врахувала, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовуються насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
За приписами ст.38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
Частиною 1 ст.29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч.1 ст.30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст.98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
За приписами ч.1-3 ст.99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Частиною 13 ст.39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Статтею 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (п.1 цієї статті).
Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено ст.32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ч.1 якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Як встановлено судом вище, рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріскон", яке оформлено протоколом від 01.10.2018, ОСОБА_1 призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріскон", на підставі наказу № 1 від 01.10.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріскон" позивач приступила до виконання обов'язків директора товариства з 01.10.2018.
Доказів укладення з позивачем трудового договору (контракту) в порядку, передбаченому ч.12 ст.39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", матеріали справи не містять і учасники справи не стверджували про існування таких обставин.
07.05.2025 позивач ініціювала скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріскон" на 09.06.2025, про що було повідомлено відповідача, проте, згідно з актом директора від 09.06.2025 для участі у загальних зборах єдиний учасник товариства ОСОБА_2 не з'явився.
Повідомлення про скликання загальних зборів, а також заяву про звільнення було доставлено єдиному учаснику Товариства 11.05.2025, що підтверджується часом перевірки статусу відстеження: https://track/ukrposhta.ua/tracking UA.html.
Таким чином, позивачем були вчинені всі необхідні, передбачені законодавством та залежні від нього дії для звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріскон".
Судом враховано, що Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене ст.43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов'язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 14.06.2023 по справі № 448/362/22.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов є цілком обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору покладає на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юріскон" (62485, Харківська область, Харківський район, с. Мала Рогань, провулок Комінтерна, 20, офіс 6, код ЄДРПОУ 37682383) припиненими у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріскон" за власним бажанням з дати набрання законної сили рішенням у цій справі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріскон" (62485, Харківська область, Харківський район, с. Мала Рогань, провулок Комінтерна, 20 каб. 6, код ЕДРПОУ 37682383) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , поштова адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3 028,00грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "18" вересня 2025 р.
Суддя Т.А. Лавренюк