ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"17" вересня 2025 р. Справа № 906/172/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бучинська Г.Б.
судді Василишин А.Р.
судді Маціщук А.В.
при секретарі судового засідання Першко А.А.
за участю представників сторін:
від позивача 1: не з'явився;
від позивача 2: Голубець О.Р.;
від відповідача: Рудзей Ю.В.;
прокурор: Кока С.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05 червня 2025 року у справі №906/172/25 (повний текст складено 16 червня 2025 року, суддя Кудряшова Ю.В.)
за позовом Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі
1) Адміністрації державної прикордонної служби України
2) Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 479 065,69 грн.
Житомирська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Адміністрації державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 479 065,69 грн.
Позовні вимоги грунтуються на тому, що додатковими угодами від 01 листопада 2021 року №3, №4, №5 та від 30 листопада 2021 року №7, №8 безпідставно збільшено ціну електричної енергії за відсутності підстав передбачених пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05 червня 2025 року у справі №906/172/25 задоволено позов Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Адміністрації державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 479065,69 грн.
Визнано недійсною додаткову угоду №3 від 01 листопада 2021 року до договору №10-21 від 25 січня 2021 року про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.
Визнано недійсною додаткову угоду №4 від 01 листопада 2021 року до договору №10-21 від 25 січня 2021 року про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.
Визнано недійсною додаткову угоду №5 від 01 листопада 2021 року до договору №10-21 від 25 січня 2021 року про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.
Визнано недійсною додаткову угоду №7 від 30 листопада 2021 року до договору №10-21 від 25 січня 2021 року про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.
Визнано недійсною додаткову угоду №8 від 30 листопада 2021 року до договору №10-21 від 25 січня 2021 року про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 42095943) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 479 065,69 грн., з яких 303 248,53 грн. - зайво сплачені кошти за договором № 10-21 від 25.01.2021, 27 292,38 грн. - 3% річних, 148 524,78 грн. - інфляційні.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 42095943) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (01014, Україна, м. Київ, вул. Болбочана Петра, будинок, 8, код ЄДРПОУ 38347014 ) 22 325,99 грн. сплаченого судового збору.
Вказане рішення мотивоване тим, що вартість 1 кВт*год. електричної енергії внаслідок укладання вказаних вище оспорюваних додаткових угод, а саме: від 01 листопада 2021 року №№4,5 та від 30 листопада 2021 року №№7,8 зросла від первісної з 4,0800 до 5,232208 грн. за 1 кВт*год. на понад 28%. Оспорювані додаткові угоди були укладені сторонами у зв'язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку, про що зазначено в самих угодах. В обґрунтування такого коливання подано інформацію з веб-сайту "Оператор ринку" щодо аналізу роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. При цьому, зазначена інформація не відображає необхідну інформацію щодо зміни цін на електроенергію, оскільки не містять даних щодо динаміки ціни на електричну енергію з моменту укладення договору до моменту ініціювання постачальником збільшення ціни. Натомість лише містять відомості про вартість електричної енергії станом на конкретні дати та періоди.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 05 червня 2025 року у справі №906/172/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Обгрунтовуючи вимоги апелянт зазначає, що кожною із оспорюваних додаткових угод ціна піднімалася в межах до 10 %, як і було передбачено пунктом 4.8.2 Договору. Разом з тим, 24 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду постановою у справі №922/2321/22, дійшла висновку, що норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю. І саме на визначені вищевказаною постановою висновки посилався суд, приймаючи рішення про визнання недійсними додаткових угод до Договору.
Враховуючи, що висновки Великої Палати Верховного Суду по справі №922/2321/22 безпосередньо впливають на вирішення даного спору, товариством було подано клопотання про зупинення розгляду справи до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення. В свою чергу, судом було відмовлено в задоволенні вищевказаного клопотання ТОВ "ЖОЕК". За таких обставин, для Товариства є незрозумілим подальше прийняття судом рішення, яке фактично базується на висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові у справі №922/2321/22.
Листом №906/172/25/3654/25 від 07 липня 2025 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.
17 липня 2025 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №906/172/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 липня 2025 року у справі №906/172/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05 червня 2025 року у справі №906/172/25 та призначено розгляд апеляційної скарги на 17 вересня 2025 р. об 11:00 год.
24 липня 2025 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якій заявник просить зупинити провадження у справі №906/172/25 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
31 липня 2025 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Коки Сергія Леонідовича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у справі №906/172/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 серпня 2025 року у справі №906/172/25 вказане клопотання задоволено.
05 серпня 2025 року від Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.
05 серпня 2025 року від Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №906/172/25.
Прокурор стверджує, що відповідач не обтяжив своє клопотання обґрунтуванням того, що вказані правовідносини у справі №920/19/24 є подібними у нашій справі, не вказав, яким чином та чому висновки Верховного Суду, якщо такі будуть, вплинуть на нашу справу, як і відсутнє будь-яке обґрунтування об'єктивної неможливості розгляду справи тощо. Відповідач вказав, що нібито касаційний господарський суд, виходячи із аналогічних міркувань, вже зупинив провадження у справах №915/1744/23, 918/379/24 тощо. Водночас, представник відповідача не вказав, що також суди й відмовляють у задоволенні таких аналогічних клопотань, зокрема у справах №924/852/24, №905/578/24 тощо.
Прокурор звертає увагу, що у справі №920/19/24 колегія суддів Верховного Суду зазначає, зокрема, про важливість належності підтвердження коливання цін. При цьому у справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, місцевим господарським судом було встановлено, зокрема, недоведеність відповідачем належними доказами факту коливання цін. Разом з цим, у нашій справі №906/172/25 (як і в справі №924/852/24) у позовній заяві, поряд із безпідставним збільшенням ціни на понад як 10%, прокурор обґрунтовує позов і неналежними доказами факту коливання цін. Зокрема тим, що надані відповідачем листи не містять даних про коливання ціни на електричну енергію у відповідний період.
На переконання прокурора, Велика Палата Верховного Суду у справі №920/19/24 буде переглядати виключно питання щодо можливості неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків. Разом з цим, у справі №906/172/25 (як і в справі №905/578/24) позов прокурора мотивований тим, що внаслідок укладання оспорюваних додаткових угод, а саме: від 01.11.2021 № №4,5 та від 30.11.2021 №№7,8 ціна зросла від первісної з 4,0800 до 5,232208 грн за 1 кВт. год. на понад 28% від зазначеної в основному договорі.
З огляду на викладене, за доводами Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24 не матимуть суттєвого значення для вирішення спору у цій справі та не створюють об'єктивні перешкоди для здійснення подальшого апеляційного розгляду, тому зупинення провадження у цій справі не буде відповідати загальним завданням господарського судочинства, зокрема справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду і вирішенню справи з метою ефективного захисту порушених прав і законних інтересів держави.
18 серпня 2025 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" - Рудзей Юрія Володимировича надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №906/172/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року у справі №906/172/25 вказана заява задоволена.
В судовому засіданні 17 вересня 2025 року представник скаржника підтримав клопотання про зупинення провадження у справі. Прокурор заперечив проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі. Представник позивача 2 повністю підтримав позицію прокурора.
Розглянувши клопотання скаржника про зупинення апеляційного провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Верховний Суд постановив ухвалу від 29 січня 2025 року про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи №920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсним додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн, з метою відступу (шляхом уточнення) від висновків про застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону №922-VIII, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22, які фактично враховані судом першої інстанції при вирішенні спору у справі, яка розглядається та на які посилаються сторони у своїх процесуальних документах.
Підставою для передачі даної справи на розгляд великої палати зазначено необхідність відступити (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" (у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору).
У цьому випадку підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є:
- зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції Закону №114-ІХ, втім, не робила висновок щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції із змінами, внесеними Законом №1530-IX від 03 червня 2021;
- порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння пункту 2 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі": Мінекономіки вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, в той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09 квітня 2025 у справі №920/19/24 прийнято до розгляду справу №920/19/24 та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 21 травня 2025 року.
Колегією суддів встановлено, що предмет і підстави позову, суб'єктивний склад учасників та обставини справи №920/19/24 є подібними зі справою №906/172/25, так як спір у справі №920/19/24 виник як і у даній справі №906/172/25, через стягнення з постачальника грошових коштів внаслідок заявлених вимог щодо визнання додаткових угод до договору недійсними.
Спір у справі №920/19/24, як і у справі №906/172/25, що переглядається, виник у зв'язку з тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії вартість 1кВт-год електроенергії сукупно зросла, і це призвело до підвищення ціни на понад 10% від тієї, яка визначена основним договором.
Крім того, у справі №920/19/24, так і у даній справі №906/172/25 підставою для визнання додаткових угод недійсними, є порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно судом надається правова оцінка правовідносинам за договором про постачання, правомірності і обґрунтованості дій сторін при внесенні змін до договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару (укладення додаткових угод до договору).
Колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України, за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи суд може зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Зупинення провадження у справі це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Тобто на відміну від відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі здійснюється без зазначення строку до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження. Тому провадження у справі потрібно зупиняти за наявності беззаперечних підстав для цього.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України (далі - ЄСПЛ).
ЄСПЛ зазначає, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (див.mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України", від 27 квітня 2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі "Красношапка проти України").
Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах.
Враховуючи підстави та вимоги даного позову у справі №906/172/25, з огляду на подібність правовідносин у справі №906/172/25 та у справі №920/19/24, колегія суддів дійшла висновку, що висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24 матимуть суттєве значення для вирішення спору в цій справі та забезпечать єдність судової практики у спорах з подібними правовідносинами. Відтак, з метою забезпечення єдності судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05 червня 2025 року у справі №906/172/25 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
Твердження прокурора про відсутність належного обґрунтування подібності правовідносин не відповідає дійсності. Детальна мотивація подібності правовідносин викладена у першому пункті апеляційної скарги, який повністю стосується процесуальних дій місцевого господарського суду в частині наявності підстав для зупинення провадження у справі.
Прокурор звужує предмет перегляду у справі №920/19/24 лише до питання "повторного підвищення ціни до 10%". Насправді ж Велика Палата ВС розглядає комплексну проблему застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Це включає як допустимість неодноразового підвищення, так і необхідність підтвердження коливання ціни, порядок та межі застосування такого винятку. Саме ці аспекти є предметом спору й у справі №906/172/25, де прокурор також вказує на нібито неналежність підтвердження коливання.
Сам факт, що у позові поєднані два аргументи (перевищення загального ліміту 10% та відсутність належних доказів коливання цін), не нівелює значення очікуваного правового висновку Великої Палати. Навпаки, цей висновок безпосередньо вплине на визначення правової оцінки укладених додаткових угод і правомірності зміни ціни за договором.
Посилання прокурора на те, що в окремих справах (наприклад, №924/852/24, №905/578/24) відмовляли у зупиненні проваджень, не має визначального значення. Адже суд у кожному випадку оцінює специфіку обставин. При цьому наявність протилежної практики (зупинення у справах №915/1744/23, №918/379/24 тощо) лише підтверджує актуальність проблеми і необхідність уніфікованого висновку Великої Палати для забезпечення єдності практики.
Крім того, зупинення розгляду не є безпідставним затягуванням, оскільки воно прямо передбачене пунктом 7 частини 1 статті 228 та пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України у випадку, коли інша справа у Великій Палаті ВС може мати значення для правильного вирішення спору.
Таким чином, доводи прокурора про відсутність значення висновків Великої Палати для цієї справи є помилковими. Навпаки, рішення у справі №920/19/24 матиме ключове значення для формування підходу до оцінки правомірності зміни істотних умов договорів закупівлі електроенергії, а отже і для правильного вирішення спору у справі №906/172/25.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 232-235, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про зупинення провадження у справі №906/172/25 задовольнити.
Провадження у справі №906/172/25 зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення повного тексту постанови.
Зобов'язати сторін повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк, передбачений статтями 286-289 Господарсько процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Маціщук А.В.