Ухвала від 09.01.2025 по справі 760/271/25

Справа №760/271/25 1-кс/760/1276/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024110000000384, внесеному до ЄРДР 13.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 114-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №42024110000000384 від 13.11.2024, в якому просить накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, шляхом заборони користування ним, розпоряджання та відчуження, яке було вилучене в ході проведення 06.01.2025 обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон «Redmi 9С», чорного кольору ІМЕТ 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ;

- персональний комп?ютер в чорному корпусі без кришки з кодом пристрою: 2D78ACB5-59EF-4EC3-BD35-B70A5714F592.

На обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000384, внесеному до ЄРДР 13.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що шляхом створення у месенджері Telegram інформаційних каналів, у яких розповсюджуються відомості і інструкції про підпали транспортних засобів ЗСУ, ІНФОРМАЦІЯ_3, добровольчих формувань, з оплатою вчинення цих незаконних дій з використанням криптобірж, розташованих на території країни-агресора невстановлені особи здійснюють перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Вказано, що оплата за вчинення протиправних дій здійснюється шляхом перерахування віртуальних активів з криптогаманців представників держави-агресора, серед яких встановлено гаманець НОМЕР_5.

Також вказано, що за допомогою моніторингу транзакцій, вдалося встановити гаманці на які здійснювалась оплата з вищевказаного гаманця зловмисників в криптовалюті Tether (USDT), частина з них належала криптовалютній біржі «Whitebit».

Зазначено, що в результаті вжитих заходів, від криптобіржі «Whitebit» отримано відповіді «Automated exchange transactions details (ref. no. 30_1_3-13731) від 26.09.2024, «Automated exchange transactions details (ref. no. 30_1_3-15950) від 05.11.2024 та «Automated exchange transactions details (ref. no. 30._1_3-17104) від 29.11.2024, в яких зазначаються детальні дані щодо сум транзакцій, ІР-адрес, карткових рахунків та криптогаманців отримувачів віртуальних активів (USDT), які залучені до вчинення злочинних дій.

Вказано, що картковий рахунок, відкритий в АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) № НОМЕР_3 , на який зараховано кошти в сумі 1500 USDT (500 USDT 29.08.2024, 500 USDT 15.09.2024 тa 500 USDT 16.09.2024 через криптобіржу «Whitebit»). Вказаний картковий рахунок належить та фактично використовується громадянином України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який на даний час фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

06.01.2025 проведено обшук за адресою фактичного мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон «Redmi 9C», чорного кольору МЕІ 1: НОМЕР_1 ,

IMEI 2: НОМЕР_2 ;

- персональний комп?ютер в чорному корпусі без кришки з кодом пристрою: 2D78ACB5-59EF-4EC3-BD35-B70A5714F592.

06.01.2025 вилучені під час проведення обшуку речі визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Також зазначено, що в ході проведення обшуку за зазначеною адресою

ОСОБА_4 заявив, що листування з користувачем « ОСОБА_6 » в застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» в якому ОСОБА_4 надсилав останньому відеоматеріали з підпалами транспортних засобів, що відносяться до Збройних Сил України та інших військових формувань було видалено.

Прокурором вказано, що у ході досудового розслідування, з метою з?ясування обставин, що мають значення для даного кримінального провадження, виникла необхідність у проведенні комп?ютерно-технічної експертизи.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити.

У судовому засіданні власник майна не заперечував проти задоволення клопотання про накладення арешту на майно.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Судом встановлено, що слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000384, внесеному до ЄРДР 13.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

06.01.2025 проведено обшук за адресою фактичного мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон «Redmi 9C», чорного кольору МЕІ 1: НОМЕР_1 ,

IMEI 2: НОМЕР_2 ;

- персональний комп?ютер в чорному корпусі без кришки з кодом пристрою: 2D78ACB5-59EF-4EC3-BD35-B70A5714F592.

06.01.2025 вилучені під час проведення обшуку речі визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження №42024110000000384.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.

Також слід роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №42024110000000384 від 13.11.2024, на майно вилучене 06.01.2025 під час проведення обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , за адресою:

АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон «Redmi 9С», чорного кольору ІМЕТ 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ;

- персональний комп?ютер в чорному корпусі без кришки з кодом пристрою: 2D78ACB5-59EF-4EC3-BD35-B70A5714F592.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
130303716
Наступний документ
130303718
Інформація про рішення:
№ рішення: 130303717
№ справи: 760/271/25
Дата рішення: 09.01.2025
Дата публікації: 22.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.01.2025)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 07.01.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
УСАТОВА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА
суддя-доповідач:
УСАТОВА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА