Провадження № 22-ц/803/8869/25 Справа № 219/939/2013-ц Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
16 вересня 2025 року м.Кривий Ріг
Справа № 219/939/2013-ц
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
секретар судового засідання - Матвійчук Ю.К.
сторони:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку",
боржник - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" на ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2025 року, яка постановлена суддею Сарат Н.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 08 липня 2025 року, -
У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" (надалі - ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку", ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР») звернулося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа.
В обґрунтування заяви посилається на те, що заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 серпня 2013 року по справі № 219/939/2013-ц задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (надалі - ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором №11136055000 від 03.04.2007 року заборгованість в сумі 51904,70 грн. та судовий збір у розмірі 519,05 грн.
ПАТ «Дельта Банк» було отримано виконавчий лист по справі та пред'явлено до виконання.
25.12.2013 року виконавче провадження Бахмутським ВДВС закінчено, направлено до Дарницького ВДВС м. Києва де 31.01.2014 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження та повернуто матеріали до Бахмутського ВДВС.
11.05.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених Протоколом електронного аукціону № ЕА-2019-03-26-000011-b від 17.04.2019, був укладений Договір №1370/К про відступлення прав вимоги, згідно з яким 11.05.2019 відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, шляхом відступлення ПАТ «Дельта Банк» на користь ТОВ «Фінансова Установа «Європейська факторингова компанія розвитку» прав вимоги за кредитним договором № 11136055000 від 03.04.2007, укладеним з ОСОБА_1 .
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 серпня 2013 року у справі № 219/939/2013-ц щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не виконане.
В кредитній справі наявна копія виконавчого листа, виданого на виконання рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07.08.2013 у справі № 219/939/2013-ц, та фото-копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 40975893, винесена Артемівським відділом державної виконавчої служби (на даний час Бахмутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
17.02.2020 ТОВ «Фінансова Установа «Європейська факторингова компанія розвитку» звернулось з відповідним запитом до Бахмутського МВ ДВС Східного МУ МЮ (м. Харків) про надання інформації, щодо стану виконавчого провадження та місцезнаходження оригіналу виконавчого документу.
Згідно відповіді Бахмутського МВ ДВС було з'ясовано, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області від 07.08.2013 у справі № 219/939/2013-ц, закінчено 25.12.2013 на підставі п.10. ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» було передано на виконання до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2020 року у справі № 219/939/13-ц (провадження 6/219/79/2020) було задоволено заяву ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» про заміну стягувача, замінено стягувача у виконавчому листі Артемівського міськрайонного суду Донецької області по цивільній справі № 219/939/2013-ц; 2/219/865/2013 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11136055000 від 03.04.2007 в розмірі 51904,70 грн., судових витрат в сумі 519,05 грн., з ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку».
27.07.2020 Дарницький РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), на запит ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», повідомив, що 31.01.2014 державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів, щодо місця проживання боржника. Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та виконавчий документ повернуто до Бахмутського МВ ДВС Східного МУ МЮ (м.Харків).
17.08.2020 ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» повторно звернулось до Бахмутського МВ ДВС з запитом щодо надання інформації про місцезнаходження оригіналу виконавчого документа, на що отримало відповідь, що повторно зазначений документ до відділу не надходив і надати більш детальну інформацію чи копії матеріалів виконавчого провадження відділ не має змоги, оскільки відповідно до п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби зазначене виконав провадження знищено у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Заявник вважає, що знищене виконавче провадження № 40975893 підлягає відновленню, а тому необхідно отримати дублікат виконавчого листа, без якого неможливе відновлення виконавчого провадження.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі 219/939/2013-ц, боржник ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про видачу дублікату виконавчого листа, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував, що виконавче провадження передано до іншого органу ВДВС за постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10. ч.1. ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» для направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби. Відповідно, строк пред'явлення виконавчого листа, виданого на виконання рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 серпня 2013 року по справі № 219/939/2013-ц не сплинув. Однак, у зв'язку з тим, що такий виконавчий документ було втрачено при пересилці у Бахмутській МВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), правовою підставою для відновлення виконавчого провадження є видача дубліката виконавчого листа.
У відзиві на апеляційну скаргу, до яких додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, боржник ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Миклуш М.І., зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, представника заявника ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" - Постернака М.М., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Миклуш М.І., яка заперечувала протии доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 серпня 2013 року по справі № 219/939/2013-ц задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором № 11136055000 від 03.04.2007 заборгованість в сумі 51904,70 грн. та судовий збір у розмірі 519,05 грн.
ПАТ«Дельта Банк» було отримано виконавчий лист по справі та пред'явлено до виконання.
25.12.2013 року виконавче провадження Бахмутським ВДВС закінчено, направлено до Дарницького ВДВС м. Києва, де 31.01.2014 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження та повернуто матеріали до Бахмутського ВДВС.
11.05.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених Протоколом електронного аукціону № ЕА-2019-03-26-000011-b від 17.04.2019, був укладений Договір № 1370/К про відступлення прав вимоги, згідно з яким 11.05.2019 відбулася заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення Банком на користь ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР» прав вимоги за кредитним договором № 11136055000 від 03.04.2007, укладеним з ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1, 2 заявник набув права вимоги Банку до позичальників, заставодавців, поручителів, зазначених у Додатку 1 до договору. Заявник набув права кредитора за Основними договорами. Відповідно до п. 5 Договору, ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» до укладення договору сплатило Банку повну ціну продажу за його активи. З виписки з Додатку №1 до Договору 1370/К та акту приймання-передачі оригіналів кредитних договорів за Договором 1370/К судом встановлено, що заявник набув права вимоги Банку за кредитним договором та застави № 11136055000 від 03.04.2007, де боржником є ОСОБА_1 .
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 серпня 2013 року у справі № 219/939/2013-ц щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не виконане.
В кредитній справі наявна копія виконавчого листа, виданого на виконання рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07.08.2013 у справі № 219/939/2013-ц, та фото-копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 40975893 винесена Артемівським відділом державної виконавчої служби (на даний час Бахмутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
17.02.2020 ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР» звернулось з відповідним запитом до Бахмутського МВ ДВС Східного МУ МЮ (м. Харків) про надання інформації, щодо стану виконавчого провадження та місцезнаходження оригіналу виконавчого документу.
Згідно відповіді Бахмутського МВ ДВС було з'ясовано, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області від 07.08.2013 у справі № 219/939/2013-ц, закінчено 25.12.2013 на підставі п.10. ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», та було передано на виконання до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14.05.2020 у справі № 219/939/13-ц (провадження 6/219/79/2020) було задоволено заяву ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» про заміну стягувача, замінено стягувача у виконавчому листі Артемівського міськрайонного суду Донецької області по цивільній справі № 219/939/2013-ц; 2/219/865/2013 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11136055000 від 03.04.2007 в розмірі 51904,70 грн., судових витрат в сумі 519,05 грн., з ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку».
27.07.2020 Дарницький РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), на запит ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР» повідомив, що 31.01.2014 державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів, щодо місця проживання боржника. Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та виконавчий документ повернуто до Бахмутського МВ ДВС Східного МУ МЮ (м.Харків).
17.08.2020 ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР» повторно звернулась до Бахмутського МВ ДВС з запитом щодо надання інформації про місцезнаходження оригіналу виконавчого документа, на що отримав відповідь, що повторно зазначений документ до відділу не надходив і надати більш детальну інформацію чи копії матеріалів виконавчого провадження відділ не має змоги, оскільки відповідно до п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби зазначене виконав провадження знищено у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
25 грудня 2013 року Артемівським міськрайонним управлінням юстиції було прийнято Постанову про закінчення виконавчого провадження, відкритого на підставі зазначеного вище виконавчого листа та таке виконавче провадження було направлено на виконання до ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві за місцем мешкання боржника.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 серпня 2015 року у справі №219/6634/2014-ц, встановлено, що первісному кредитору (стягувачу) ПАТ «Дельта Банк», станом на 17 серпня 2015 року, було достовірно відомо про обставини примусового виконання судового рішення, а саме про те, що: 25 грудня 2013 року Артемівським міськрайонним управлінням юстиції було прийнято Постанову про закінчення виконавчого провадження №40975893, відкритого на підставі зазначеного вище виконавчого листа від 22.10.2013р., виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області, та таке виконавче провадження було направлено на виконання до ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві за місцем мешкання боржника; 31 січня 2014 року Дарницьким районним управлінням юстиції було прийнято Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), згідно положень пункту 2 якої, відповідну постанову направлено ПАТ «Дельта Банк», а також, додатково, під час розгляду справи №219/6634/2014-ц, про прийняття такої Постанови, було повідомлено первісного кредитора (стягувача) ПАТ «Дельта Банк»; також, ПАТ «Дельта Банк» було відомо про відсутність відкритого виконавчого провадження стосовно примусового виконання рішення у справі № 219/939/2013-ц на підставі зазначеного вище виконавчого листа від 22.10.2013, виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області.
Відмовляючи в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, суд виходив з тих обставин, що стягувачем пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, клопотання про поновлення такого строку не подано.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною першою статті 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України).
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку.
Проте, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент видачі виконавчого листа №2-907/2010 та пред'явлення його до виконання були врегульовані Законом України від 21 квітня 1999 року №606- ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), який втратив чинність 05 жовтня 2016 року.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закону №1404-VІІІ «Про виконавче провадження»
Згідно з пунктом 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення п. 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, свідчить про те, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Для цього п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, пред'явлення до виконання за якими сплив на час набрання ним чинності (правова позиція Верховного Суду у постанові від 10 червня 2020 року у справі № 522/11429/13-ц та у постанові від 18 травня 2020 року у справі №2-9/11).
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 серпня 2013 року по справі № 219/939/2013-ц задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором № 11136055000 від 03.04.2007 заборгованість в сумі 51904,70 грн. та судовий збір у розмірі 519,05 грн.
ПАТ«Дельта Банк» було отримано виконавчий лист по справі та пред'явлено до виконання.
Виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 219/939/2013-ц виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області від 07.08.2013 у справі № 219/939/2013-ц, закінчено 25.12.2013 на підставі п.10. ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», та було передано на виконання до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва.
31.01.2014 державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Наведеним обставинам суд першої інстанції дав належну оцінку та вірно зазначив, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, після пред?явлення його до виконання, встановлюється з дня відмови у відкритті виконавчого провадження, тобто, у данному разі, з 31.01.2014 та стягувачем пропущено строк для повторного пред?явлення виконавчого листа до виконання.
Доводи ж апеляційної скарги про те, що строк пред'явлення виконавчого листа, виданого на виконання рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 серпня 2013 року по справі № 219/939/2013-ц не сплинув, оскільки виконавче провадження передано до іншого органу ВДВС за постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10. ч.1. ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», колегією суддів не приймаються, з огляду на наведене вище.
При цьому, заявником не надано доказів про те, що на виконанні у будь-якому відділі виконавчої служби перебуває виконавче првоадження з виконання виконавчого листа по справі № 219/939/2013-ц.
Відповідно до ч.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (в чинній редакції) стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною першою статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Доведеність поважності причин пропуску цього строку за правилами статті 81 ЦПК України покладається на заявника.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав.
Зокрема, стягувач протягом тривалого часу не цікавився ходом виконання судового рішення, із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів звернувся до суду лише у листопаді 2023 року та не ставить пред судом питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Отже, оскільки строк для пред'явлення виконавчого листа у справі № 219/939/2013-ц до виконання сплив, стягувачем не ставиться перед судом питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, відповідно до частини 1 пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України відсутні підстави для видачі дубліката виконавчого листа у даній справі, й доводи апеляційної скарги правильність таких висновків суду першої інстанції не спростовують.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна протии України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Оскільки судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
При цьому, колегія суддів вважає за доцільне роз'яснити ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР», що він не позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції із заявою про про поновленя пропущеного строку для пред?явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, навівши належне обґрунтування обставин його втрати та надавши відповідні докази на підтвердження таких обставин.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку"- залишити без задоволення.
Ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 вересня 2025 року
Головуючий:
Судді: