15 вересня 2025 року м.Кропивницький Справа № 340/2817/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТАСВІТ" (вул.Молодіжна, 46, смт.Власівка, м.Світловодськ, Світловодський район, Кіровоградс, 27552, код ЄДРПОУ 40134807) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, (вул. В.Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, код ЄДРПОУ 43995486) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення,-
ТОВ "Нафтасвіт" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, просить суд:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00002500902 від 10.01.2025;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00002510902 від 10.01.2025;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00002530704 від 10.01.2025.
Ухвалою суду від 06.05.2025 року відкрито провадження у даній справі, вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 10.06.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність ППР від 10.01.2025 року у зв'язку із протиправністю проведеної перевірки, оскільки у наказі №937-п від 03.12.2024 відсутнє посилання на конкретні підстави проведення перевірки, які визначені пунктом п.80.2 ст.80 ПК України, а міститься лише посилання на норми ПК України. Зі змісту наказу виконуючої обов'язки начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області №937-п від 03.12.2024 неможливо встановити, що саме слугувало підставою для призначення фактичної перевірки ТОВ «НАФТАСВІТ» оскільки даний наказ не містить жодної інформації щодо того, яка саме інформація (відомості, документи тощо) була наявна у контролюючого органу або ж була отримана ним, під час яких саме заходів така інформація була виявлена контролюючим органом або ж від якої особи, у який спосіб (в установленому законодавством порядку чи протиправно) вона була отримана від третіх осіб, про які конкретні порушення та під час яких конкретно операцій тощо. Більше того, мета перевірки, період діяльності, що перевіряється та дата початку перевірки взагалі відсутні у самому наказі та наведені лише у додатку 2 до нього. Крім того, вказується на порушення порядку оформлення перевірки зважаючи на те, що ТОВ «НАФТАСВІТ», зокрема, його представники (включаючи керівника) чи особа, яка здійснювала розрахункові операції (оператор АЗС ОСОБА_1 ), взагалі не повідомлялися Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області про можливість та/або необхідність підписання та/або отримання акту перевірки, і останній не містить жодних відміток про відмову зазначених осіб від підписання акту, що свідчить про порушення порядку оформлення результатів фактичної перевірки визначеного ст. 86 ПК України.
Зазначаючи про протиправність ППР №00002510902 про притягнення ТОВ «НАФТАСВІТ» до відповідальності за порушення вимог законодавства України у сфері обігу алкогольних напоїв вказується, що оскаржуване ППР винесено на підставі акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства України у сфері обігу пального, а не алкогольних напоїв, що вже є достатньою підставою для його скасування. Також вказується, що як положеннями ст. 1, ч. 2 ст. 17, ч. 10 ст. 18 Закону №481/95-ВР, так і положеннями р. 45 ч. 1 ст. 1, ст. 68, п. 25. ч. 2 ст. 73 Закону №3817-IX визначалося, що роздрібний продаж алкогольних напоїв має здійснюватися за цінами, не нижчими за мінімальні ціни, встановлені саме Кабінетом Міністрів України (вказані положення не суперечили один одному). При цьому, як положення Закону №481/95-ВР, так і положення Закону №3817-IX прямо визначали орган, який має встановлювати мінімальні ціни на алкогольні напої - Кабінет Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», в редакції, чинній з 26.01.2021 і по сьогоднішній день, встановлено мінімальну роздрібну ціну за 1 літр 100 відсоткового спирту для коньяк (бренді) п'ять зірочок - 758,3 грн., тобто 151,66 грн. за пляшку 0,5 літрів з вмістом спирту 40% (758,30* 0,4* 0,5).
29.11.2024 ТОВ «НАФТАСВІТ» встановило ціну на коньяк «AZNAURI» 5 зірок, ємкість 0,5 л, вміст спирту 40 % об. у розмірі 215,00 грн. (що перевищувало мінімальну роздрібну ціну на даний вид алкогольної продукції), яке останнє через 1 день після виставлення на продаж не повинно було змінювати без внесення змін до вказаної постанови Кабінету Міністрів України.
Повністю ігноруючи наведені положення, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.12.2024, Верховна Рада Україна перебравши на себе повноваження Кабінету Міністрів України, діючи всупереч принципу правої визначеності, доповнила Закон №3817-IX положеннями п. 32, якими встановила збільшення на 50 відсотків мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, які були встановлені Кабінетом Міністрів України, та які не змінювалися з 26.01.2021 ні до 25.12.2024 (як це визначає ч. 2 ст. 68 Закону №3817-IX), ні по сьогоднішній день, тобто протягом майже 4 років.
Вказані обставини, на переконання позивача, є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування ППР №00002510902.
Щодо протиправності ППР №00002530704, вказує, що відповідальність за ст. 20 Закону №265/95-ВР наступає або ж саме за реалізацію товарів (а не лише порушення вимог щодо його обліку), які не обліковані у встановленому порядку, або ж за ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу. Натомість, з акту перевірки №17610/11-28-09-02/40134807 від 16.12.2024, вбачається, що ТОВ «НАФТАСВІТ» допущено порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, а саме: не ведеться в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації (АЗС). В той же час, жодних доводів або ж посилань на докази того, що ТОВ «НАФТАСВІТ»
здійснювалася реалізація саме необлікованих товарів, акт перевірки №17610/11-28-09-02/40134807 від 16.12.2024 не містить. Крім того, вказується, що у акті №17610/11-28-09-02/40134807 від 16.12.2024 взагалі не зазначено жодної інформації щодо методів та способів зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів, за допомогою яких воно здійснювалось, як того вимагає Інструкція №281/171/578/155, а також щодо результатів такого зняття, оскільки останнє взагалі не здійснювалося при проведенні фактичної перевірки ТОВ «НАФТАСВІТ».
Щодо протиправності ППР №00002500902 вказується, що ТОВ «НАФТАСВІТ» притягнуто до відповідальності за п. 22 ч. 2 ст. 73 Закону №3817-IX, за порушення вимог ч. 2 ст. 29 цього ж Закону.
Натомість, станом на дату проведення перевірки ТОВ «НАФТАСВІТ», тобто на 05.12.2024, положення ч. 23 ст. 15 Закону №481/95-ВР не втратили чинність та підлягали до застосування, у зв'язку з чим роздрібна торгівля пальним за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним мала б становити порушенням вимог саме ч. 23 ст. 15 Закону №481/95-ВР, а не ч. 2 ст. 29 Закону №3817-IX. Однак, представники Головного управління ДПС у Кіровоградській області за результатами перевірки, встановивши факт роздрібного продажу пального за відсутності ліцензії, помилково констатували допущення ТОВ «НАФТАСВІТ» порушення вимог ч. 2 ст. 29 Закону №3817-IX. З огляду на зазначене, ППР №00002500902 винесене за фактом порушення норми права, яка не підлягала до застосування до спірних правовідносин, що свідчить про його незаконність. Також вказується, що позивачем своєчасно вживались заходи щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, але з незалежних від позивача причин (невиконання Світловодською міською радою Кіровоградської області вимог законодавства України, щодо не укладення договору оренди земельної ділянки під АЗС) ліцензія вчасно не була отримана.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
14.05.2025 відповідачем на адресу суду направлено відзив на позов вимоги якого не визнаються та вказується, що фактична перевірка проведена на підставі відповідного наказу виданню якого передувала наявна інформація з системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій щодо реалізації пального суб'єктами господарювання, які станом на 01.11.2024 року не мають діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним (доповідна записка ГУ ДПС у Кіровоградській області від 01.11.20224 № 888/11-28-09-01-09 ). Щодо прийнятих за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень вказується, що їх прийняття обумовлене виявленими порушеннями Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Позивачем надано відповідь на відзив, якою, на переконання позивача, спростовуються доводи наведені у відзиві.
10.06.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 20.08.2025.
В період з 01.07.2025 по 18.08.2025 справа не розглядалась у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
20.08.2025 в судовому засіданні продовжено перерву до 28.08.2025 з метою виклику та допиту в судовому засіданні свідка.
28.08.2025 в судовому засіданні продовжено перерву до 08.09.2025.
08.09.2025 представниками сторін подано заяви про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши докази, пояснення позивача та відповідача, викладені у заяві по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 03.12.2024 №937-п "Про проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання та торгових об'єктів" на підставі ст.19-1, п.п.20.1.2, 20.1.4, 20.1.6., 20.1.8-20.1.13., 20.1.17 п. 20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75 ст.75, пп.80.2.2, пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80, ПК України зобов'язано провести протягом грудня 2024 року фактичні перевірки суб'єктів господарювання (перелік додається) тривалістю не більше 10 діб. Перевірку провести з метою здійснення контролю за дотриманням платником податків законодавства в частині ліцензування, виробництва, обліку, обігу, придбання, зберігання та транспортування підакцизних товарів (а.с.90). Згідно додатку 2 до вказаного наказу до переліку суб'єктів господарювання включено позивача по справі, адреса місцезнаходження Кіровоградська обл., м. Світловодськ, смт Власівка, вул. Молодіжна, 46, АЗС (а.с.90звор.).
На підставі наказу на перевірку було виписано направлення на перевірку №№4146, 4147 від 03.12.2025 (а.с.91,92).
Наказ та направлення перед початком проведення перевірки були вручені оператору АЗС Лопарьовій Наталії Василівні, що підтверджується особистим підписом на примірниках направлень.
Перед початком фактичної перевірки на АЗС було проведено контрольно-розрахункову операцію, а саме було придбано:
- бензин А-95 в кількості 3,76 л за ціною 53,20 грн./л., загальна вартість придбаного пального склала 200,0 грн., при цьому видано фіскальний чек від 05.12.2024 № 186942 (а.с.72,97);
- одну пляшку коньяку «AZNAURI» 5 зірок, ємкість 0,5 л, вміст спирту 40 % об. (марка акцизного податку наклеєна на пляшку - AHIX021941) за ціною 215,0 грн., при цьому видано фіскальний чек від 05.12.2024 № 186949 (а.с.73,97).
В ході перевірки було надано запит про надання документів від 05.12.2024 року №б/н (а.с.88).
В ході перевірки було здійснено зняття фактичних залишків пального на АЗС, встановлено відмінність залишків скрапленого газу згідно Х-звіту (а.с.98) та фактичними залишками пального. З урахуванням відносної похибки вимірювання 0,8% для дизельного пального, бензину та 0,5% для скрапленого газу, встановлено перевищення залишків пального згідно фактичних залишків над залишками пального згідно Х-звіту на 1854,73 літрів на загальну вартість 88197,10 грн. (інформація щодо розбіжностей наведена в розділі 2 акту в таблиці).
За результатами фактичної перевірки було складено акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства України у сфері обігу пального від 16.12.2024 року № 17610/11-28-09-02/40134807 (а.с.75-78) Для підписання акту представник позивача не з'явився про що 16.12.2024 було складено акт (а.с.74), а тому акт перевірки було направлено за податковою адресою позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 17.12.2024 №2500600224204 та вручений 21.12.2024 року (а.с.84), при цьому доводи позивача щодо порушення вимог ст. 86 ПКУ в частині відсутності доказів повідомлення представника позивача про дату складання акту, є безпідставними та носять суто формальний характер, зважаючи на те, що ст. 86 ПКУ не містить обов'язкових вимог щодо форми повідомлення представника суб'єкта господарювання про дату та час підписання акту перевірки. В даному випадку під час проведення фактичної перевірки була присутня особа, яка здійснювала розрахункові операції, а тому була обізнана про факт проведення перевірки та необхідність повідомити уповноваженого представника ТОВ «НАФТАСВІТ» про наслідки проведеної перевірки.
Актом перевірки встановлено порушення:
- част. 2 ст. 29 закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), в частині роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
- Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (зі змінами та доповненнями), п.32 розділу ХІІІ. Перехідні положення закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої;
- п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265-95 (зі змінами та доповненнями), а саме: не ведеться в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації (АЗС), в кількості пального 1854,73 літрів на загальну вартість 88197,10 грн.
За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.01.2025:
- № 00002500902 про застосування штрафу в сумі 319 500,0 грн., згідно част. 2 ст. 29 закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), в частині роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (а.с.93);
- № 00002510902 про застосування штрафу в сумі 14 200,0 грн., згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (зі змінами та доповненнями), п.32 розділу ХІІІ. Перехідні положення закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої (а.с.94);
- № 00002530704 про застосування штрафу в сумі 88 197,10 грн., згідно п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265-95 (зі змінами та доповненнями), а саме: не ведеться в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації (АЗС), в кількості пального 1854,73 літрів на загальну вартість 88197,10 грн. (а.с.95,96).
Правомірність та законність прийнятих податкових повідомлень-рішень є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі ПК України).
Однією з підстав протиправності спірного рішення, представник позивача зазначає про порушення процедури проведення перевірки, оскільки в наказі на її проведення вказано лише номер статті ПК України, натомість, аналіз пункту 80.2 статті 80 ПК України обумовлює висновок про те, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті ПК України. Тобто, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання контролюючого органу на певні положення ПК України, а конкретно-визначені відомості, що стали безпосередньою підставою для проведення такої перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.
Так, у наказі на проведення перевірки наявне лише посилання на норми ПК України.
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.
На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.
Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов'язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Суд звертає увагу на правове формулювання пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов'язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
У цій справі в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (правова підстава).
За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб'єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.
Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.
Відповідно до п.п. 14.1.171. п. 14.1. ст. 14 ПК України податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Наказом Наказ Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку передбачено, що СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
Аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб'єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з'ясувати питання дотримання суб'єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.
У постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, що у спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.
Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.
В даному випадку відповідачем одержано лист ДПС України від 25.11.2024 №3542/8 (а.с.89) з інформацією щодо здійснення суб'єктами господарювання роздрібного продажу пального, за відсутності діючої ліцензії, а також використано інформацію з СОД РРО щодо розрахунків позивача за період з 01.11.2024 по 13.12.2024 року, що підтверджено роздруківкою з СОД РРО (а.с.79,80), а тому вказана інформація є достатньою підставою для проведення фактичної перевірки позивача, що свідчить про безпідставність доводів позивача в частині підстав проведення перевірки.
Враховуючи вищеописане, суд відхиляє доводи позивача щодо протиправності проведеної перевірки.
Крім того, безпідставним є доводи позивача щодо фіксації результатів перевірки актом про результати фактичної перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства України у сфері обігу пального від 16.12.2024 року № 17610/11-28-09-02/40134807, за відсутності в назві акту посилання на фактичну перевірку в сфері обігу алкогольних напоїв, адже вказані доводи не спростовують факту проведення перевірки та виявлення можливих порушень, як у сфері обігу пального так і обігу алкогольних напоїв, які є підакцизними товарами. Більше того, перевірку як у сфері обігу пального так і у сфері обігу алкогольних напоїв, прямо передбачено наказом від 03.12.2024 №937-п, який містить мету перевірки - здійснення контролю за дотриманням платником податків законодавства в частині ліцензування, виробництва, обліку, обігу, придбання, зберігання та транспортування підакцизних товарів.
Щодо оскарження ППР №00002510902 від 10.01.2025, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 14200,00 грн. на підставі п. 25 ч. 2 ст. 73 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18.06.2024 №3817-IX, суд зазначає наступне.
Як вже встановлено судом та не заперечується позивачем, до початку фактичної перевірки посадовими особами відповідача було здійснено контрольно розрахункову операцію та придбано одну пляшку коньяку «AZNAURI» 5 зірок, ємкість 0,5 л, вміст спирту 40 % об. (марка акцизного податку наклеєна на пляшку - AHIX021941) за ціною 215,0 грн., яка є нижчою від мінімальної роздрібної ціни (227,49 грн.).
27.07.2024 набув чинності Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18.06.2024 №3817-IX (далі - Закон №3817).
Згідно п.2 розділу ХІІ. Прикінцеві положення Закону №3817 установлено, що:
Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 46, ст. 345 із наступними змінами) (далі - Закон) і Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 46, ст. 346) втрачають чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 цього Закону;
положення Закону до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням цього Закону.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX (набрав чинності 01.12.2024), розділ XIII "Перехідні положення" Закону №3817 доповнено пунктом 32 такого змісту:
"32. Установити, що:
у період починаючи з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року N 957, збільшений на 50 відсотків. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану";
мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв переглядаються Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 68 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18 червня 2024 року N 3817-IX з урахуванням 50-відсоткового збільшення, передбаченого цим пунктом".
30 листопада 2024 на офіційному веб сайті Державної податкової служби України було лприлюднено інформацію Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846663.html).
Таким чином, починаючи з дати набрання чинності Законом від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ (01.12.2024), суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, були зобов'язані застосовувати мінімальні роздрібні ціни визначені п. 32 розділу XIII "Перехідні положення" Закону №3817, адже в силу п.2 розділу ХІІ. Прикінцеві положення Закону №3817, Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №482/95-ВР від 19.12.1995 застосовується в частині, що не суперечить Закону №3817.
Враховуючи вищевикладене суд не знаходить підстав для визнання протиправним та скасування ППР №00002510902 від 10.01.2025.
Щодо оскарження ППР №00002500902 від 10.01.2025, яким до позивача застосовано відповідальність передбачену п. 22 ч. 2 ст. 73 Закону №3817 за порушення вимог ч. 2 ст. 29 Закону №3817.
З матеріалів справи вбачається, 05.07.2019 позивач отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 11270314201900167, термін дії з 05.07.2019 до 05.07.2024, адреса місяця торгівлі: Кіровоградська обл., м. Світловодськ, смт Власівка, вул. Молодіжна, 46, АЗС (а.с.34).
Згідно п.6 розділу ХІІІ. Перехідні положення Закону № 3817-IX, суб'єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності:
- подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального";
- сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, або до дня отримання нової ліцензії.
Отже, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним позивача № 11270314201900167 діяла до 01.11.2024 року.
Наказом Наказ Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку передбачено, що СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
Згідно інформації з СОД РРО щодо реалізації пального на АЗС ТОВ "Нафтасвіт" за адресою: Кіровоградська обл., м. Світловодськ, смт Власівка, вул. Молодіжна, 46 за період з 01.11.2024 по 13.12 2024 (включно), позивачем здійснювалась реалізація пального (а.с.105-172).
Крім того, як вже встановлено судом та не заперечується позивачем, до початку фактичної перевірки посадовими особами відповідача 05.12.2024 (а.с.72,97) було здійснено контрольно розрахункову операцію та придбано бензин А-95 в кількості 3,76 л на загальну суму 200 грн.
Суд зазначає, що позивач здійснюючи реалізацію пального починаючи з періоду закінчення терміну дії ліцензії мав усвідомлювати , що така діяльність здійснюється всупереч вимогам ч. 2 ст. 29 Закону №3817 і при цьому норми вказаного Закону не містять будь-яких виключень із загальних правил щодо можливості здійснювати діяльність без наявності ліцензії.
До спірних правовідносин підлягають до застосування положення Закону №3817, адже в силу п.2 розділу ХІІ. Прикінцеві положення вказаного Закону, Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №482/95-ВР від 19.12.1995, застосовується в частині, що не суперечить Закону №3817.
Враховуючи вищевикладене суд не знаходить підстав для визнання протиправним та скасування ППР №00002500902 від 10.01.2025.
Щодо оскарження ППР № 00002530704 від 10.01.2025, яким до позивача застосовано штраф в сумі 88 197,10 грн., за порушення п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265-95, у зв'язку з не веденням в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (АЗС), в кількості пального 1854,73 літрів на загальну вартість 88197,10 грн., суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що під час проведення фактичної перевірки представниками підприємства в присутності працівників ГУ ДПС у Кіровоградській області було проведено зняття фактичних залишків пального на АЗС, згідно встановлених рівномірів-лічильників, які мають оцінку відповідності, згідно сертифікату відповідності ДП «Харківстандартметрології» від 02.10.2020.
Показники рівнемірів - лічильників на акцизному складі на момент зняття залишків:
- резервуар 1 (дизельне пальне) - 11273,0 л;
- резервуар 2 (дизельне пальне) - 4870,0 л;
- резервуар 3 (бензин А95) - 5852,0 л;
- резервуар 4 (дизельне пальне) - 4149,0 л;
- резервуари 5, 6 (скраплений газ) - 19093,0 л.
В ході здійснення зняття фактичних залишків пального на АЗС, встановлено відмінність залишків скрапленого газу згідно Х-звіту (а.с.98) та фактичними залишками пального. З урахуванням відносної похибки вимірювання 0,8% для дизельного пального, бензину та 0,5% для скрапленого газу, встановлено перевищення залишків пального згідно фактичних залишків над залишками пального згідно Х-звіту на 1854,73 літрів на загальну вартість 88197,10 грн. (а.с.83).
Позивачем не спростовано факт виявлення відмінності залишків скрапленого газу згідно Х-звіту (а.с.98) та фактичними залишками пального в частині перевищення залишків пального згідно фактичних залишків над залишками пального згідно Х-звіту на 1854,73 літрів на загальну вартість 88197,10 грн.
Разом з тим, не погоджуючись з висновками посадових осіб відповідача позивач вказує, що жодних доводів або ж посилань на докази того, що ТОВ «НАФТАСВІТ» здійснювалася реалізація саме необлікованих товарів, акт перевірки №17610/11-28-09-02/40134807 від 16.12.2024 не містить. А також вказує, що сам факт наявності у ТОВ «НАФТАСВІТ» необлікованих товарів встановлений представниками Головного управління ДПС у Кіровоградській області з порушенням вимог законодавства.
Зазначається, що єдиним представником ТОВ «НАФТАСВІТ», який був присутній при проведенні фактичної перевірки, була лише оператор АЗС ОСОБА_1 , яка взагалі не має жодного відношення до зняття фактичних залишків пального на АЗС, зокрема, повноважень на вчинення таких дій, тим паче -під час фактичної перевірки контролюючими органами.
Щодо вказаних доводів позивача суд зауважує, що факт реалізації необлікованих ПММ підтверджується інформацією з СОД РРО щодо реалізації пального на АЗС ТОВ "Нафтасвіт" за адресою: Кіровоградська обл., м. Світловодськ, смт Власівка, вул. Молодіжна, 46 за період з 01.11.2024 по 13.12 2024 (включно) (а.с.105-172).
Щодо доводів про відсутність належного представника ТОВ «НАФТАСВІТ» під час проведення перевірки та зняття залишків пального, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
13 травня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 808/1827/17, адміністративне провадження № К/9901/20873/18 (ЄДСРУ № 96866917) досліджував питання щодо уповноваженої особи платника податків на отримання чи ознайомлення з будь-якою документацією від третіх осіб, в тому числі від контролюючих органів.
Пунктами 80.1. та 80.2 статті 80 Податкового кодексу встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав визначених цим пунктом.
Відповідно до пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Пункт 81.1. статті 81 Податкового кодексу України визначає перелік документів за умови пред'явлення або надіслання посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом.
Цією ж нормою визначено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Стаття 80 Податкового кодексу України в частині проведення фактичних перевірок є спеціальною по відношенню до статті 81 цього Кодексу, з огляду те, що стаття 81 Кодексу регулює питання проведення, як документальної виїзної, так і фактичної перевірки, тоді як стаття 80 Кодексу регулює питання проведення лише фактичної перевірки.
Відтак аналіз зазначених норм свідчить про те, що фактичну перевірку можна провести за наявності двох обов'язкових умов:
- наявності рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки;
- наявності хоча б однієї з підстав визначених пунктом 80.2 Податкового кодексу України.
При цьому податковим законодавством передбачений обов'язок вручення оформленого наказу перед проведенням перевірки уповноваженим особам, а саме:
- безпосередньо платнику податків;
- уповноваженому представнику;
- або особам, які фактично проводять розрахункові операції.
У справі, яка наразі розглядається судом встановлено, що наказ на проведення перевірки та направлення на проведення перевірки отримано оператором АЗС Лопарьовою Н.В., що також підтверджено допитаним в якості свідка ОСОБА_2 (а.с.202), посадовою особою відповідача, який приймав безпосередню участь в проведенні фактичної перевірки позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оператор АЗС Лопарьова Н.В. не є уповноваженою особою позивач а в розумінні норм ПК України, а тому доводи позивача щодо неналежного представника ТОВ «НАФТАСВІТ» під час проведення перевірки та зняття залишків пального.
Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для визнання протиправним та скасування ППР № 00002530704 від 10.01.2025.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, у зв'язку з чим, судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 15.09.2025.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК