15 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2900/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Фортечного відділу у місті Кропивницькому Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, вул. Соборна,14, м. Кропивницький,25009
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
1) визнати протиправною відмову Фортечного відділу у місті Кропивницькому Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Дудіну А.Є. у обміні паспорта громадянина України, у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затв. постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІ;
2) зобов'язати Фортечний відділ у місті Кропивницькому Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби видати ОСОБА_1 у порядку обміну паспорт гр. України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затв. постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІ.
Ухвалою суду від 08.05.2025 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с.15).
Відповідач надав відзив, в якому заперечив проти позовних вимог (а.с.19-25).
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити обмін, виданого на його ім'я паспорт громадянина України, у формі книжечки, в зв'язку непридатністю його до користування (а.с.11).
Листом від 01.05.2025 року за вих.№3510-579/3510.1-25 позивачу відмовлено у задоволенні його заяви (а.с.9-10). Позивачу повідомлено, що за відсутності відповідного рішення суду відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови в оформленні та видачі паспорту у формі паспортної книжечки позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Законом України від 20.11.2012 № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини 1 статті 13 вказаного Закону документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.
Статтею 14 Закону передбачено, що документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
До прийняття Закону № 5492-VI, порядок формування, видачі паспорту громадянина України був визначений Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.
Натомість, постанова ВРУ № 2503-XII є чинною до сьогодні та входить до масиву національного законодавства.
Названим Положенням передбачено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.
Для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм.
З огляду на вищевказані норми, Порядком № 302 та Положенням № 2503 встановлено перелік інформації про особу, на ім'я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта.
Таким чином, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07.11.2018 у справі №820/3327/16, від 21.112018 у справі №821/1974/17, від 26.06.2019 у справі №0840/3992/18, від 19.07.2019 у справі №2340/2876/18, від 25.07.2019 у справі №807/85/18, від 07.08.2019 у справі №520/11053/18, від 29.11.2019 у справі № 260/1414/18, від 10.12.2020 у справі №240/575/20, від 08.06.2023 у справі № 380/5977/21.
Порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку, визначає Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.06.2019 № 456, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591.
Відповідно до пункту 2 розділу ІV Тимчасового порядку
оформлення і видачі паспорта громадянина України, для обміну паспорта заявник подає:
1) заяву;
2) рішення суду;
3) паспорт, що підлягає обміну;
4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см;
5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати;
6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально;
7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
У разі обміну паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи.
Суд звертає увагу на те, що Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України застосовується у випадку оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
В спірному випадку, 30.04.2025 позивач звернувся до Фортечного відділу у м. Кропивницькому із заявою про отримання паспорта зразка 1994 року, до якої долучив: оригінал паспорта; дві фотокартки розміром 3,5*4,5 см (а.с. 11).
Листом від 01.05.2025 № 3510-579/3510.1-25 Фортечний відділ у м. Кропивницькому Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби відмовив позивачу в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, оскільки не надано повний пакет необхідних документів (а.с.9-10).
Протиправність відмови відповідача в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки позивач обґрунтовує наявністю рішення Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17.
Велика Палата Верховного Суду у справі №806/3265/17 звернула увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи. Також зазначила, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
У цій же постанові Велика Палата вказала, що висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2019 року №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) стосується питань захисту прав і свобод громадян України, які не надають згоду на обробку персональних даних, оскільки з мотивів релігійних переконань побоюються настання в результаті їх обробки негативних наслідків, пов'язаних із формуванням цифрових ідентифікаторів особи.
В спірному випадку, на підставі яких вона (справа) не може бути визначена як типова є, зокрема, те, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про видачу йому паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року у зв'язку з обміном паспортом через його непридатність. При зверненні до органу міграційної служби із заявою позивач не зазначив про наявність у нього релігійних переконань і приналежність до окремої суспільної групи, що зумовлювало би необхідність у відмові від обробки персональних даних та видачі паспорта із безконтактним носієм інформації.
Водночас, у постанові від 20.03.2024 у справі № 560/3366/23 Верховний Суд, оцінюючи подібні доводи відповідача та висновки суду апеляційної інстанції, вказав, що пунктом 13 Положення № 2503-ХІІ встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: (1) заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; (2) свідоцтво про народження; (3) дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; (4) у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Форма заяви, зазначеної у підпункті 1 пункті 13 Положення № 2503-ХІІ, була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 320 від 13.04.2012 "Про затвердження порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України", а саме Додаток 1. Однак вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу цього ж Міністерства від 01.03.2018 № 161. Відтак на сьогодні немає іншого зразка форми про видачу паспорта громадянина України, встановленого Міністерством внутрішніх справ України для реалізації пункту 13 Положення № 2503-ХІІ.
Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 456 від 06.06.2019 "Про затвердження Тимчасового порядку оформленні і видачі паспорта громадянина України" хоч і містить форму заяви про видачу паспорта громадянина України (додаток 1), проте цей наказ, виходячи із його суті і змісту, не може бути застосовано у спірних правовідносинах, оскільки на дату подання документів відсутнє на користь заявника рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Водночас, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об'єктивно необхідними для цього документами, зокрема для паспорта зразка 1994 року - двома фотокартками і свідоцтвом про народження (від 21.11.2018 у справі № 821/1974/17, від 26.06.2019 у справі № 0840/3992/18, від 19.07.2019 у справі № 2340/2876/18, від 25.07.2019 у справі №807/85/18, від 07.08.2019 у справі № 520/11053/18, від 29.11.2019 у справі № 260/1414/18, від 10.12.2020 у справі № 240/575/20).
Наведене свідчить про те, що до спірних правовідносин має бути застосоване Положення № 2503-ХІІ, а не Тимчасовий порядок № 456.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.07.2021 у справі № 280/851/20 за схожих обставин із цією справою.
Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до відповідача щодо обміну паспорта-книжечки позивач не дотримався вимог Положення № 2503-ХІІ та не подала встановлені цим нормативно-правовим актом документи.
Суд зазначає, що, реалізуючи право на отримання паспорта у формі книжки, позивач має дотримуватися встановленого порядку його оформлення і судове рішення не може змінювати або скасовувати норми чинного законодавства.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд доходить висновку, що відповідач не допустив порушення прав та законних інтересів позивача, роз'яснивши останньому порядок видачі (обміну) паспорта у вигляді книжечки, натомість позивач такого порядку не дотримався, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Фортечного відділу у місті Кропивницькому Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО