про відмову в забезпеченні позову
17 вересня 2025 року м. Київ № 320/22958/25
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись із заявою і доданими до нього матеріалами про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у невнесенні інформації про відстрочку після продовження строку проведення загальної мобілізації згідно Указу Президента України №27/2025 від 14.01.2025 та №236/2025 від 15.04.2025 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 у зв'язку із наявністю в нього батька з інвалідністю II групи, у якого відсутні інші особи, які зобов'язані її утримувати, що передбачено пунктом 13) частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести інформацію про відстрочку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 у зв'язку із наявністю в нього батька з інвалідністю II групи, у якого відсутні інші особи, які зобов'язані її утримувати, що передбачено пунктом 13) частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відділом документообігу (канцелярією) Київського окружного адміністративного суду 17.09.2025 зареєстровано та передано до розгляду судді заяву представника позивача про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 та іншим ТЦК та СП вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , до набранням законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивачем зазначено про унеможливлення виконання рішення суду у разі призову його на військову службу, оскільки позивач набуде статусу військовслужбовця, внаслідок чого відстрочка не буде продовжена, а рішення суду для позивача буде не актуальним.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведених положень КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Підстави забезпечення позову, передбачені частини другої статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі №580/2403/19.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.
Обґрунтовуючи підстави для забезпечення позову, позивач посилається на неможливість виконання рішеннясуду у разі призову його на військову службу, з приводу чого суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування). Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов'язок і військову службу» та цим Порядком.
Пунктом 6 Порядку № 560 передбачено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та-резервістів;
проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Відповідно до пункту 63 Порядку № 560 військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Згідно пунктів 81, 82, 88, 89 Порядку № 560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють резервістів та військовозобов'язаних - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Наказ про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається: керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи); командиром військової частини, керівником розвідувального органу або визначеним ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, Головою СБУ, його заступниками чи керівником підрозділу, органу, закладу, установи СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ).
На основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектуванні та соціальної підтримки під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання такої повістки або невиконання вимог щодо прибуття для відправлення до військової частини (установи) у визначений у повістці час та місце такі особи несуть відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України.
З аналізу наведених норм вбачається, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема, документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації та відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Водночас, документальне оформлення призову включає в себе, зокрема, прийняття наказу про призов військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, твердження позивача про подальшу його мобілізацію базуються виключно на припущеннях.
Варто відзначити, що обставини правомірності бездіяльності відповідача щодо невнесення інформації про відстрочку після продовження строку проведення загальної мобілізації згідно Указу Президента України №27/2025 від 14.01.2025 та №236/2025 від 15.04.2025 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідження усіх доказів, наданих як позивачем так і відповідачем.
Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
Сам факт прийняття суб'єктом владних повноважень (відповідачем) рішень, вчинення дій чи бездіяльності, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення дії/бездіяльність є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. від 17.09.2025 №58881) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.
Суддя Перепелиця А.М.