Справа № 344/6875/25
Провадження № 2/602/263/2025
/заочне/
"16" вересня 2025 р. м. Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Наумчука В.А., за участю секретаря судового засідання Майхрук Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» або Товариство або позивач) через систему «Електронний суд» звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - позичальник або відповідач) про стягнення заборгованості за договором.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 07.06.2024 між Товариствомта відповідачем укладено кредитний договір №07.06.2024-100001068, за умовами якого позивач зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 13000,00 гривень строком на 98 днів. За користування кредитом відповідач мав сплачувати проценти у визначеному договором розмірі. Окрім того, згідно з кредитним договором позичальник мав сплатити комісії, пов'язані з наданням кредиту та обслуговуванням кредитної заборгованості. Також умовами договору передбачено сплату неустойки за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язань. Товариство свої договірні зобов'язання виконало у повному обсязі, перерахувавши позичальнику кредитні кошти. Однак всупереч умовам укладеного договору відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань, у зв'язку з чим у нього станом на 12.09.2024 утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 38480 грн, з яких: 13000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 16380 грн - сума заборгованості по процентам; 2600 грн - по комісії; та 6500 грн - сума неустойки. Зазначену суму заборгованості за кредитним договором позивач просить стягнути з відповідача.
Також разом із заборгованістю за договором позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, письмових заперечень проти позову до суду не подав.
Ухвалою суду від 26.05.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16 липня 2025 року.
Ухвалою суду від 16.07.2025 розгляд справи відкладено на 31 липня 2025 року.
Судове засідання, призначене на 31.07.2025 не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті. Призначене судове засідання на 16.09.2025.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, однак в позовній заяві просить розгляд справи проводити за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до статті 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою «Заочний розгляд справи» ЦПК України.
Ураховуючи те, що відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, повторно не з'явилася у судове засідання, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, то керуючись ст. 280, 281 ЦПК України суд постановив провести заочний розгляд цієї справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно зі частиною другою статті 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши та оцінивши письмові пояснення позивача у позовній заяві, інші матеріали справи, докази, які у них містяться, встановив фактичні обставини і відповідні спірні правовідносини та дійшов наступних висновків.
7 червня 2024 року о 12 год. 52 хв. ОСОБА_1 дистанційно, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, а саме: шляхом надсилання електронного повідомлення про накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, підписав: Пропозицію ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про укладення кредитного договору (оферту), Заявку кредитного договору №07.06.2024-100001068, Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №07.06.2024-100001068, Інформаційне повідомлення позичальника, Паспорт споживчого кредиту, що підтверджується доданими до позовної заяви належним чином засвідченими копіями зазначених документів (а.с. 12-20).
Станом на 07.06.2024 ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 37356833) було зареєстроване як фінансова установа та у нього була чинна ліцензія щодо надання коштів та банківських металів у кредит, що убачається з інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Національного банку України «Комплексна інформаційна система Національного банку України» за посиланням: https://kis.bank.gov.ua/.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Нормою частини 2 статті 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин третьої, шостої та сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Таким чином сторони уклали Кредитний договір № 07.06.2024-100001068 від 07.06.2024 (далі у тексті - Кредитний договір).
Умовами Кредитного договору передбачено наступне: сума кредиту становить 13 000,00 гривень; строк надання кредиту - 98 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 12.09.2024; період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту («черговий період»); фіксована незмінна процентна ставка «Стандарт» у розмірі 1,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 4 чергових періодів; фіксована незмінна процентна ставка «Економ» у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»; комісія, пов'язана з наданням кредиту - 650 грн., нараховується кредитором та обліковується у день видачі кредиту; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 650 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті (п. 12 Заявки), однак надання яких забезпечено кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов'язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит; неустойка 130 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання; спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5363-54ХХ-ХХХХ-5822.
Про виконання умов Кредитного договору зі сторони ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свідчить копія квитанції платіжного сервісу LIQPAY, зі змісту якої убачається, що грошові кошти в сумі 13000,00 грн було переказано 07.06.2024 о 12 год. 53 хв. платіжну картку, реквізити якої (маска картки) відповідають реквізитам електронного платіжного засобувідповідача, які той вказав Кредитному договорі, призначення платіжної операції - видача кредиту № 07.06.2024-100001068 (а.с. 9).
Отже, між сторонами на підставі укладеного Кредитного договору виникли кредитні правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1054 ЦК України на позичальника покладено обов'язок повернути кредит та сплатити проценти.
Відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування врегульовані, окрім ЦК України, також Законом України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 №1734-VIII (далі у тексті - Закон №1734-VIII).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону №1734-VIIIзагальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону №1734-VIIIдо загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, положення Закону №1734-VIII передбачають право кредитодавця - небанківської фінансової установи встановлювати у договорі про споживчий кредит комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, у т.ч. пов'язані з наданням кредиту та обслуговуванням кредитної заборгованості.
В матеріалах справи міститься надана позивачем довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 07.06.2024-100001068 від 07.06.2024 у якій зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором складає: 13000,00 грн - основний борг, 16380,00 грн - проценти; 2600,00 грн - комісії; 6500,00 грн неустойка, разом 38480,00 грн, проценти по кредиту нараховані за період з 07.06.2024 по 12.09.2024 (а.с. 8).
Суд, перевіривши правильність нарахувань сум заборгованості за тілом кредиту, процентів та комісій у доданому до позовної заяви розрахунку, дійшов висновку, що вони здійснені позивачем відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства: у розмірі, які передбачені Кредитним договором; суми процентів за користування кредитом нараховані у період строку надання кредиту.
З огляду на наведене вище, за відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо погашення боргу відповідачем та спростування зазначеного розміру заборгованості, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача за Кредитним договором у розмірі 31 980,00 гривень, з яких: 13000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16380,00 грн - заборгованість за процентами, 2600,00 грн заборгованість за комісіями.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог у частині стягнення неустойки в розмірі 6500,00 гривень за невиконання/неналежного виконання зобов'язання відповідачем, суд зазначає наступне.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX (далі у тексті - Закон №2120-IX), який набрав чинності 17.03.2022, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Зазначена вище редакція п. 18 ЦК України залишається чинною до сьогодні.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і який триває дотепер.
Кредитний договір був укладений між позивачем та відповідачем 07.06.2024 на строк до 12.09.2024, і відповідно за вказаний період позивачем нарахована неустойка за невиконання/неналежного виконання договірного зобов'язання відповідачем, тобто в період дії воєнного стану.
Таким чином в силу положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойки за прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за Кредитним договором, а нарахована неустойка підлягає списанню кредитодавцем (позивачем) і останній не вправі вимагати від відповідача її сплати.
Відтак у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача суми неустойки слід відмовити.
Отже, позов слід задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень, сплачений ним згідно платіжної інструкції № СЦ00011598 від 15.04.2025.
Відповідно до частин першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у розмірі 83,1% від заявленої суми (31980 х 100 / 38480), то з відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 013,01 грн (2422,40 х 83,1%).
На підставі наведеного вище, статей 207, 525, 526, 629, 638, 1054, 1055, п.18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись статтями 12, 13, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 273-275, 279-281, 354, 355 ЦПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 07.06.2024-100001068 від 07.06.2024 в розмірі 31 980,00 (тридцять одну тисячу дев'ятсот вісімдесят) гривень, з яких: борг по тілу кредиту - 13000,00 грн, борг по процентам - 16380,00 грн, борг за комісією - 2600,00 грн.
3. У решті позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2 013,01 грн (дві тисячі тринадцять гривень 01 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте Лановецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: В. А. Наумчук