17 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 446/287/24
провадження № 61-11185ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокатка Мельницька Ганна Володимирівна, на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 грудня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 29 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на спадкове майно,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє
ОСОБА_3 , звернулися до суду з позовом до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_4 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог та заяви про зміну предмета позову просили:
визнати недійсним рішення Запитівської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 07 червня 2019 року № 20 про надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, цільове призначення - для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,10 га, за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати в порядку спадкування право на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, площею 0,1325 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;
визнати недійсним рішення Запитівської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 25 червня 2012 року № 32 «Про відміну рішення від 22 січня 2009 року № 11 «Про передачу земельної ділянки у приватну власність для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства»».
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області рішенням від 17 грудня
2024 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 23 січня 2025 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , задовольнив частково.
Визнав недійсним рішення Запитівської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 25 червня 2012 року № 32 «Про відміну рішення від 22 січня 2009 року № 11 «Про передачу земельної ділянки у приватну власність, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства»».
Визнав недійсним рішення Запитівської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 07 червня 2019 року № 20 про надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, цільове призначення - для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,10 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Стягнув з Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 сплачений судовий збір у сумі по 605,60 грн кожній.
Стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 сплачений судовий збір у сумі по 605,60 грн кожній.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 оскаржили його в апеляційному порядку.
Львівський апеляційний суд постановою від 29 липня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишив без задоволення. Рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 грудня 2024 року залишив без змін.
29 серпня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокатка Мельницька Г. В., на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 грудня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 липня 2025 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом
до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 43 ЦПК України передбачено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та / або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 29 Положення про ЄСІТС та / або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Так, касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокатка Мельницька Г. В., сформована в підсистемі «Електронний суд».
Проте, заявники не надали докази надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, а саме - позивачці
ОСОБА_3 .
В іншому випадку засобами Електронного суду заявники мають проінформувати про відсутність в інших учасників справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху, а заявникам надати строк для усунення вказаних недоліків шляхом надання доказів надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи (позивачці ОСОБА_3 ).
Необхідно звернути увагу заявників на те, що відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокатка Мельницька Ганна Володимирівна, на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 грудня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 29 липня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська