17 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 446/287/24
провадження № 61-11185ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Харчук Володимир Миронович, на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 грудня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на спадкове майно,
У грудні 2024 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє
ОСОБА_4 , звернулися до суду з позовом до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_1 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог та заяви про зміну предмета позову просили:
визнати недійсним рішення Запитівської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 07 червня 2019 року № 20 про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, цільове призначення - для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,10 га, за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати в порядку спадкування право на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, площею 0,1325 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;
визнати недійсним рішення Запитівської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 25 червня 2012 року № 32 «Про відміну рішення від 22 січня 2009 року № 11 «Про передачу земельної ділянки у приватну власність для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства»».
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області рішенням від 17 грудня
2024 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 23 січня 2025 року про виправлення описки, позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , задовольнив частково.
Визнав недійсним рішення Запитівської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 25 червня 2012 року № 32 «Про відміну рішення від 22 січня 2009 року № 11 «Про передачу земельної ділянки у приватну власність, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства»».
Визнав недійсним рішення Запитівської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 07 червня 2019 року № 20 про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, цільове призначення - для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,10 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Стягнув з Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 сплачений судовий збір у сумі по 605,60 грн кожній.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_4 сплачений судовий збір у сумі по 605,60 грн кожній.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 оскаржили його в апеляційному порядку.
Львівський апеляційний суд постановою від 29 липня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 грудня 2024 року залишив без змін.
29 серпня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Харчук В. М., на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 грудня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 29 липня 2025 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом
до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Щодо підстав касаційного оскарження
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Харчук В. М., як на підставу касаційного оскарження судових рішень посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції застосував норми права без врахування висновків щодо їх застосування, викладених у вказаних у касаційній скарзі низці постанов Верховного Суду); у касаційній скарзі наведені відповідні обґрунтування цієї підстави оскарження.
Крім цього, заявниця вказує, що оскаржує судові рішення також з підстави, визначеної пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Так, згідно з пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У частинах першій, третій статті 411 ЦПК України зазначено, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:
1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;
4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;
5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;
6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;
8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або
2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або
3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або
4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Якщо заявниця вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку заявниці останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права (частина третя
статті 411 ЦПК України).
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
За змістом касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Харчук В. М., хоч і зазначає підстави, на яких подається касаційна скарга
(пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України), однак належним чином не обґрунтовує ці підстави, що порушує правило, встановлене пунктом 5
частини другої статті 392 ЦПК України.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій
статті 389 ЦПК України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене суд уважає необґрунтованими посилання
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Харчук В. М., на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження.
Способом усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Харчук В. М., на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 грудня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 липня 2025 року у справі № 446/287/24 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали в цій частині, касаційний суд, вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, не врахує як підставу касаційного оскарження судових рішень пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).
Щодо сплати судового збору
Разом з тим, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З огляду на зміст судових рішень, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , звернулися до суду у лютому 2024 року з позовними вимогами про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на спадкове майно (2 вимоги немайнового характеру).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено на 2024 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року - 3 028 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб(3 028 грн х 0,4 = 1 211,20 грн).
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру
(1 211,20 грн х 2 = 2 422,40 грн).
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (частина четверта статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року
у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22) зазначила, що «Верховний Суд застосовує коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в разі подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі. Особи, які після 04 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».
Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 1 937,92 грн (2 422,40 грн х 0,8) за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Верховний Суд звертає увагу, що за наявності визначених законом підстав, заявниця не позбавлена права звернутися до суду касаційної інстанції з клопотанням про відстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, обґрунтованим доказами (такими доказами можуть бути, зокрема довідки про доходи за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та / або іншого цінного майна тощо).
Щодо форми і змісту касаційної скарги
У порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), а саме: ОСОБА_3 .
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 43 ЦПК України передбачено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та / або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 29 Положення про ЄСІТС та / або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Так, касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Харчук В. М., сформована в системі «Електронний суд».
Отже, згідно з абзацом другим частини сьомої статті 43 ЦПК України заявниця має надати докази надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів у паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи. В іншому випадку засобами Електронного суду заявниця має проінформувати про відсутність в інших учасників справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху, а заявниці надати строк для усунення вказаних недоліків шляхом направлення до суду касаційної інстанції доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи (позивачці ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 ) копії касаційної скарги.
Необхідно звернути увагу заявниці на те, що відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надати: 1) уточнену касаційну скаргу, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судових рішень в цій справі (з урахуванням вимог частини другої статті 389 ЦПК України); 2) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 3) зазначити всіх учасників справи; 4) додати копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Харчук Володимир Миронович, на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 грудня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 липня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська