17 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 450/2534/23
провадження № 61-11137ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна, про визнання незаконними та скасування свідоцтв,
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. (далі - приватний нотаріус Львівського МНО), про визнання незаконними та скасування свідоцтв, зареєстрованих в реєстрі за № 101
та № 102, виданих приватним нотаріусом Львівського МНО Львівської області Барбуляк Х. М. 13 січня 2023 року, про те, що ОСОБА_3 належить на праві власності майно, що складається з будівлі механічної майстерні «Б-1», приміщення котельні «Г-1», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Пустомитівський районний суд Львівської області рішенням від 07 лютого
2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив.
Не погодившись з рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 лютого 2024 року, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
Львівський апеляційний суд постановою від 03 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 лютого 2024 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнив.
Визнав незаконним та скасував свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 101, видане приватним нотаріусом Львівського МНО Львівської області
Барбуляк Х. М. 13 січня 2023 року про те, що ОСОБА_3 належить на праві власності майно, що складається з будівлі механічної майстерні «Б-1»,
за адресою:
АДРЕСА_1 .
Визнав незаконним та скасував свідоцтво, зареєстроване в реєстрі
за № 102, видане приватним нотаріусом Львівського МНО Львівської області Барбуляк Х. М. 13 січня 2023 року про те, що ОСОБА_3 належить на праві власності майно, що складається з приміщення котельні «Г-1», за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з постановою Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року, ОСОБА_3 оскаржила її в касаційному порядку.
Верховний Суд постановою від 30 липня 2025 року касаційну скаргу
ОСОБА_3 залишив без задоволення. Постанову Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року залишив без змін (провадження № 61-15075св24).
25 серпня 2025 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року.
Щодо поновлення строку на касаційне оскарження
У касаційній скарзі ОСОБА_1 міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин.
Заявник зазначає, що він є особою, яка не брала участі у справі, проте оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, а тому він має право подати касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року. Повний текст постанови апеляційного суду заявник отримав 23 серпня 2025 року разом з вимогою ОСОБА_3 про повернення коштів у зв'язку з примусовим виконанням рішення Пустомитівського районного суду міста Львова
від 04 травня 2017 року у справі № 450/1858/15-ц (докази додаються).
Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належному судовому процесі.
Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами окремої особи. Дотримання строків стосується всіх учасників спору, які мають право на справедливий суд.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.
Щодо сплати судового збору
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З огляду на зміст судових рішень, предметом спору у цій справі є дві вимоги немайнового характеру про визнання незаконними та скасування свідоцтв.
З позовом ОСОБА_2 звернулася у травні 2023 року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено на 2023 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року - 2 684 грн.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 0,4 = 1 073,60 грн).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми(1 073,60 грн х 200 % = 2 147,20 грн), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру (2 684 грн х 10 = 26 840 грн), а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 5 = 13 420 грн).
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» уразі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру
(2 147,20 грн х 2 = 4 294,40 грн).
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 4 294,40 грн за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська