17 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/2886/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Міщенка І. С.,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 (Діброва Г. І. - головуюча, судді: Принцевська Н. М., Поліщук Л. В.) і рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 (суддя Волков Р. В.) у справі
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
до: (1) Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГТАРА" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна", (2) ОСОБА_1
про стягнення 1 594 532, 05 грн та визнання недійсним пов'язаного з предметом спору правочину,
до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 і рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 у справі № 916/2886/24, подана 27.08.2025.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Міщенко І. С.- головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на таке.
Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з пунктами 1 і 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання ж позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028,00 грн.
Виходячи з наведених положень, за подання позовної заяви у цій справі позивачеві належало сплатити 23 917, 98 грн судового збору, а тому за подання касаційної скарги на прийняті у цій справі рішення до сплати належить 43 113, 57 грн.
До касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі. Натомість скаржник заявив клопотання, у якому просить відстрочити йому сплату судового збору за подання касаційної скарги, обґрунтовуючи його тим, що сума його доходів за 2024 рік склала 34 250, 00 грн, а тому він не має можливості сплатити судовий збір.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Так, частиною першою статті 8 Закону "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу статті 8 Закону "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Верховний Суд зазначає, що положення статей ГПК України та Закону "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.
Верховний Суд також неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі № 922/1775/19 та інші).
На підтвердження свого фінансового становища скаржник надав суду довідку форми ОК-7, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 25.04.2025 та копію виписки по картковому рахунку в АТ "Ощадбанк" від 28.02.2025. При цьому, скаржник не надав інших документів, зокрема, документів щодо наявності інших банківських рахунків із зазначенням коштів на них, документів щодо наявності чи відсутності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо.
Оцінивши доводи, наведені в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, та докази додані до нього, врахувавши характер спірних правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування у даному випадку своїх повноважень, передбачених частиною першою статті 8 Закону "Про судовий збір" та, відповідно, про відмову у задоволенні поданого клопотання, оскільки вважає, що скаржник не вжив всіх можливих заходів задля доведення відсутності у нього реального доходу.
Оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, то касаційна скарга є такою, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.
Для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити 43 113, 57 грн судового збору за наведеними нижче реквізитами та надати суду докази на підтвердження сплати.
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- Код банку отримувача (МФО): 899998
- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102
- Судовий збір (Верховний Суд, 055)
- Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
За цим, керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 і рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 у справі № 916/2886/24 відмовити.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 і рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 у справі № 916/2886/24 залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Міщенко І. С.