65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"05" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/589/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Скворцова Дмитра Олександровича за вх.№2-969/25 від 24.06.2025 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі у справі №916/589/23
за позовом: Державної установи “Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів “Укрспортзабезпечення» (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 30-Б, код ЄДРПОУ 03767831)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Скворцова Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 175131 грн., -
за участю учасників справи:
від позивача: Майборода Ю.В., діє на підставі довіреності
від відповідача: Скворцов Д.О., особисто
Суть спору: Державна установа “Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів “Укрспортзабезпечення» звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Скворцова Дмитра Олександровича про стягнення 175131 грн., з яких: 40931 грн. пені та 134200 грн. штрафу.
Позовні вимоги Державна установа “Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів “Укрспортзабезпечення» обґрунтувала порушенням відповідачем умов договору №214/1731 від 19.11.2021 про закупівлю товарів, а саме: не поставкою товару, за що п.5.3 договору передбачена відповідальність у вигляді нарахування штрафу (20% від вартості непоставленого товару), який позивач просив стягнути з відповідача.
У поданому відзиві та у процесуальних позиціях у справі відповідач заперечив проти поданого позову, просив відмовити у його задоволенні, з огляду на, зокрема, наступне: тендер двічі відкладали, терміни поставки різко скоротилися; за умовами договору термін постачання товару був встановлений 10.12.2021, проте у зв'язку з тим, що замовлення товару у постачальників (Компанія JVD, Голландія) могло бути здійснене тільки після підписання договору, то у відповідача залишалось лише 20 днів; відповідач наголошував, що у такі терміни не можна було вкластися, тому що не весь товар знаходився на складі в Європі і потрібен був додатковий час на поставку товару з США від виробника (Компанія Hoyt); також відповідач вказав, що Компанія JVD є ексклюзивним постачальником продукції Hoyt у Європі, а ФОП Скворцов Д.О. є офіційним дилером JVD в Україні; окремо відповідач вказав, що 09.12.2021 ним було написано листа до Укрспортзабезпечення на продовження договору до 24.12.2021 та договір було продовжено; 09.12.2021 компанія JVD повідомила, що частина товару може бути поставлена до України лише у лютому 2022 року; відповідач зазначив, що після повідомлення від компанії JVD інформації про неможливість поставки товару в короткі терміни, було вирішено звернутися до виробника безпосередньо як виняток, проте як виявилося пізніше, сервер компанії Hoyt був зламаний і все листування з партнерами було в доступі у хакерської групи, яка виставила рахунок на постачання товару безпосередньо зі США; 07.12.2021 було вирішено сплатити рахунок через відділення Альфа Банку, проте працівник банку виявила невідповідність рахунку виставленого хаккерською групою та реальними реквізитами Компанії Hoyt та гроші вдалося заблокувати на кореспондентському рахунку, і вони повернулися на рахунок відповідача; 04.01.2022 Компанія JVD надіслала офіційного листа про причини затримки поставок, де було згадано, що це пов'язано з ковідом та брексітом у Європі; відповідач таким чином наголошував, що ним були зроблені всі можливі кроки для доставки вантажу до збірної України, окремо він звертався до ТПП України в Одеській області, проте його заяву не було прийнято через захворювання керівника, який міг підписати документ, крім того відповідач посилався на те, що ТПП Одеської області просили надати довідку від ТПП Голландії, що через ковід вантаж не може бути відправлений у строк.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.06.2023 у справі №916/589/23 позовні вимоги Державної установи “Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів “Укрспортзабезпечення» задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Скворцова Дмитра Олександровича на користь Державної установи “Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів “Укрспортзабезпечення» 5000 грн. штрафних санкцій та 2684 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 апеляційні скарги Державної установи “Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів “Укрспортзабезпечення» та Фізичної особи-підприємця Скворцова Дмитра Олександровича на рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2023 по справі №916/589/23 залишені без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2023 по справі №916/589/23 залишено без змін.
24.06.2025 за вх.№2-969/25 до суду від Фізичної особи-підприємця Скворцова Дмитра Олександровича надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить суд: переглянути рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі №916/589/23 за нововиявленими обставинами; скасувати рішення в частині стягнення 5000 грн. штрафу та 2684 грн. судового збору; звільнити ФОП Скворцова Д.О. від відповідальності за договором №214/1731 від 19.11.2021 на підставі форс-мажору, з огляду на неможливість отримання сертифіката ТПП і наявність інших доказів. В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує, зокрема, наступне:
- після ухвалення рішень відповідачем отримано лист від Нідерландської торгово-промислової палати (Kamer van Koophandel) від 24.08.2021, отриманий 07.04.2025 (засвідчено нотаріусом Тополян О.В., реєстр №2573), що є нововиявленою обставиною відповідно: лист підтверджує, що Нідерландська ТПП не має повноважень засвідчувати декларації про форс-мажор, а в Нідерландах немає органу з такими повноваженнями; вказані обставини не були відомі до отримання листа через затримку міжнародної кореспонденції, що унеможливило їх подання суду раніше;
- після укладання договору №214/1731 від 19.11.2021 відповідач звернувся до Одеської регіональної торгово-промислової палати (ОРТПП) для отримання сертифіката про форс-мажор; ОРТПП вимагала сплату 8000 грн. та надання довідки від ТПП Нідерландів про форс-мажор, що пізніше виявилося неможливим, як підтверджує лист від Нідерландської торгово-промислової палати; однак через воєнний стан в Україні, який розпочався 24 лютого 2022 року, а також після рішення апеляційного суду від 20.09.2023, робота судів часто переривалася через повітряні тривоги, збої в базах даних, відсутність доступу до комп'ютера та перебої з електропостачанням; вказане суттєво ускладнило дії заявника як підприємця, окрім того ОРТПП тривалий час не функціонувала через внутрішні організаційні конфлікти, про що згадується в матеріалах суду та підтверджується офіційним повідомленням, отриманим через архівний сайт; в таких умовах відповідач реально зміг звернутися до Нідерландської ТПП та отримати офіційну відповідь лише у 2025 році, що відображено в даті отримання листа (04.04.2025 або 07.04.2025); ці обставини є непереборною силою, що виправдовує затримку;
- додатковими нововиявленими обставинами на думку відповідача є: переписка на сайті ProZorro у рамках тендеру UA-2025-04-04-010723-a (звернення від 05.04.2025, відповідь від 08.04.2025), де Укрспортзабезпечення визнало, що сертифікат ТПП не є єдиним доказом форс-мажору, посилаючись на ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України; архівні дані сайту ОРТПП від 19.10.2021 (https://web.archive.org/web/20211019114524/https://orcci.odessa.ua/services/iuridichni-poslugi), що підтверджують безкоштовність консультацій і спрощену процедуру засвідчення форс-мажору; лист Укрспортзабезпечення від 24.12.2021, який зазначає, що сертифікат для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно відповідно до ст. 14-1 Закону “Про торгово-промислові палати в Україні», що суперечить практиці ОРТПП; переписка з ОРТПП (05.07.2023, 06.07.2023, 07.07.2023, 08.07.2023) із підтвердженням доставки та прочитання (10.07.2023), де відповідач запитував сертифікат і вартість послуг, але ОРТПП не відповіла, порушуючи ст. 20 Закону “Про звернення громадян»; відповідь ОРТПП від 13.05.2025, яка підтверджує, що сертифікат ТПП не є єдиним доказом, і форс-мажор може бути встановлено судом, що суди попередніх інстанцій не врахували; офіційне рішення уряду Нідерландів від 18.12.2021 (про яке відповідач дізнався, переклав і нотаріально засвідчив 10.06.2025), що підтверджує факт локдауну із 19.12.2021 по 14.01.2022, який безпосередньо вплинув на поставку товару постачальником JVD; лист JVD від 04.01.2022, який підтверджує затримки через COVID-19, Brexit і логістичні проблеми;
- таким чином, відповідач наголошує, що доказами форс-мажору є: -лист JVD від 04.01.2022 (затримки через COVID-19 та логістику); рішення уряду Нідерландів від 18.12.2021 (локдаун 19.12.2021-14.01.2022); лист Нідерландської ТПП від 24.08.2021 (неможливість засвідчення); суперечлива позиція ОРТПП.
Ухвалою суду від 30.06.2025 прийнято заяву Фізичної особи-підприємця Скворцова Дмитра Олександровича за вх.№2-969/25 від 24.06.2025 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №916/589/23 до розгляду; відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі №916/589/23 та вирішено розглядати заяву в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 18.07.2025 о 10:50.
09.07.2025 за вх.№21671/25 та 10.07.2025 за вх.№21879/25 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях позивач просить суд залишити рішення суду у справі №916/589/23 без змін та вказує, зокрема, наступне:
- відповідно до пункту 6.3 договору постачальником має бути наданий відповідний документ уповноваженого органу про настання обставин непереборної сили та строку їх дій; відповідно до статті 14-1 Закону України “Про Торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю; сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видаються безкоштовно;
- відповідачем відповідно до матеріалів справи зазначено, що ФОП Скворцов Д.О. звертався до Одеської регіональної торгово-промислової палати (далі - ОРТПП), але остання йому відмовила у наданні сертифікату про форс-мажорні обставини, у зв'язку із ненаданням довідки від ТПП Нідерландів; як вбачається зі змісту листа ОРТПП від 13.05.2025 №248, який поданий відповідачем: “Посилання заявника на те, що дії ОРТПП призвели до унеможливлення своєчасного отримання довідки у 2021-2022 році не відповідають дійсності, адже ФОП Скворцов Д.О. із передбаченою заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання і належними додатками у 2021-2022 році до ОРТПП не звертався, не зважаючи на відповідне роз'яснення, зокрема у листі від 19.02.2025; окрім того, у журналі вхідної кореспонденції ОРТПП за 2023 рік відсутня відповідна заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання за договірними зобов'язаннями ФОП Скворцова Д.О., а у зв'язку з перебуванням починаючи з 13.09.2024 про грудень місяць 2024 року, у приміщенні ОРТПП за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 47, таких осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Богля С.С, ОСОБА_3 частина листування, що перебувала на електронній пошті ОРТПП відсутня»; у зв'язку з вищевикладеним, ОРТПП не мала можливості засвідчити форс-мажорні обставити чи їх спростувати без відповідної заяви від ФОП Скворцова Д.О., також ця заява і відповідь з відмовою відсутня у матеріалах справи для ознайомлення;
- як вбачається зі сталої практики, при порушенні умов договорів, у разі наявності форс-мажорних обставин, для звільнення від штрафних санкцій, постачальники отримують і надають до Управління сертифікати про форс-мажорні обставини, які засвідчуються ТПП відповідного регіону України за місцем знаходження постачальника; дійсно, сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами; докази надані відповідачем у цій справі, які мали підтверджувати наявність форс-мажорних обставини без відповідного сертифікату ТПП, судами першої та другої інстанції були відхилені і не були взяті до уваги;
- договір між Управлінням та ФОП Скворцовим Д.О. укладено відповідно до законодавства України та регулюється виключно нормами права України і не має жодного відношення до законодавства Королівства Нідерландів; позивач вважає, що відповідь від Нідерландської ТПП від 24.08.2021 не є суттєвим доказом по суті справи №916/589/23 і тим більше не є нововиявленою обставиною.
09.07.2025 за вх.№21672/2525 та 10.07.2025 за вх.№21881/25 до суду від позивача надійшли клопотання про відкладення судового засідання.
11.07.2025 за вх.№22032/25 до суду від відповідача надійшли заперечення на пояснення відповідача, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях відповідач вказує, зокрема, наступне:
- відповідач наголошує, що лист Нідерландської ТПП підтверджує відсутність у Нідерландах державного органу для засвідчення форс-мажору, що робить вимогу ОРТПП про довідку незаконною; нотаріально засвідчене рішення уряду Нідерландів від 18.12.2021 підтверджує локдаун (19.12.2021-14.01.2022), який збігається з періодом поставки (до 24.12.2021), що є прямим доказом форс-мажору;
- ОРТПП вимагала 8000 грн. за сертифікат (суперечить ст. 14-1 Закону “Про торгово-промислові палати в Україні» і листу 24.12.2021) і довідку від Нідерландської ТПП, що було неможливо; переписка 05.07.2023-08.07.2023 і лист від 20.04.2025 підтверджують їхнє умисне ухилення від відповіді, попри доставку і прочитання; їхня відписка на лист від 20.04.2025 ігнорує факти, а недієздатність через судові тяжби у 2023- 2024 роках і комерційний статус виключають їх як “державний орган».
У судовому засіданні 17.07.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 05.09.2025 о 10:20.
22.07.2025 за вх.№23104/25 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просив суд визнати дії позивача спрямованими на умисне затягування судового процесу шляхом неявки під надуманим приводом; накласти на позивача штраф за неявку на судове засідання 18 липня 2025 року без поважних причин у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та витребувати докази для перевірки поважності причин неявки.
28.07.2025 за вх.№23667/25 до суду від відповідача надійшло уточнене клопотання про застосування до позивача заходів за зловживання процесуальними правами, в якому відповідач просив суд витребувати у позивача: оригінали заяв юристів О.П. Дубенко та ОСОБА_4 на відпустку з підписами та датами; оригінал журналу реєстрації вхідної документації за червень-липень 2025 року; графік відпусток на 2025 рік, затверджений до 03.01.2025; накласти на позивача штраф у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму за неявку 18 липня 2025 року.
01.09.2025 за вх.№27049/25 до суду від відповідача надійшло повторне клопотання про витребування доказів та накладення штрафу.
У судовому засіданні 05.09.2025, розглянувши клопотання відповідача від 22.07.2025 за вх.№23104/25, від 28.07.2025 за вх.№23667/25 та від 01.09.2025 за вх.№27049/25 щодо зловживання процесуальними правами, витребування доказів щодо відпусток працівників позивача та накладання штрафу, господарський суд у протокольній формі відмовив у їх задоволенні, оскільки суд ще у засіданні 18.07.2025 розглянув клопотання позивача про відкладення судового засідання і зважив повідомлені позивачем причини неявки та надані позивачем накази про відпустки працівників, і відповідно немає підстав вважати дії позивача щодо заявлення клопотання про відкладення зловживанням його процесуальними правами, що можуть мати наслідком застосування заходів процесуального примусу. За таких обставин суд дійшов висновку, що подані відповідачем клопотання є безпідставними та не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні 05.09.2025 представник позивача просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідач у судовому засіданні 05.09.2025 просить суд заяву задовольнити.
Заява Фізичної особи-підприємця Скворцова Дмитра Олександровича за вх.№2-969/25 від 24.06.2025 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №916/589/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Розглянувши заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №916/589/23, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 та від 22.01.2019 у справі №127/10129/17, нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов?язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами (такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20, від 25.09.2024 у справі №910/4490/22).
Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію (ухвала від 03.11.2020 у справі №910/8113/16) та зазначила, що суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв?язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з'ясування обставин справи, раніше не був та не міг бути відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
При цьому питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17).
Згідно з ч.ч. 3-7 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду. Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, видаються або надсилаються учасникам справи у порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі. Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
Господарський суд зазначає, що на підтвердження нововиявлених обставин та існування у спірних правовідносинах форс-мажору, який прямо вплинув на можливість виконання відповідачем договірних зобов?язань, відповідач надав до поданої заяви, зокрема, наступні документи:
- лист Нідерландської торгово-промислової палати (Kamer van Koophandel) від 24.08.2021, який був отриманий відповідачем, перекладений та засвідчений після ухвалення рішення у справі у зв'язку із затримкою міжнародної кореспонденції; у вказаному листі вказано, зокрема, наступне: “У Торгово-промисловій палаті Нідерландів ми щороку видаємо приблизно 800000 документів, що стосуються міжнародної торгівлі. Із них 550000 - це сертифікати походження. Інші 250000 документів - це торговельні документи, такі як рахунки-фактури та пакувальні листи. На цих документах ми засвідчуємо підпис. Однак ми не можемо легалізувати підпис на всіх типах документів. Торгово-промислова палата Нідерландів є палатою публічного права, і ми можемо проставляти штампи лише на тих документах, на які поширюються наші повноваження. Наприклад, ми не маємо права ставити штамп на сертифікатах про вільний продаж, товарно-транспортних накладних та митних деклараціях. Також декларація про форс-мажорні обставини є типом документа, який ми не можемо легалізувати (завірити штампом), тобто ми не маємо повноважень на проставлення штампа на деклараціях про форс-мажорні обставини. У Нідерландах не існує жодної державної організації, яка б мала відповідну компетенцію в цій сфері для проставлення штампа на деклараціях про форс-мажорні обставини»;
- повідомлення про рішення Уряду Нідерландів від 18.12.2021, в якому визначено, зокрема, що Нідерланди перейдуть в режим локдауну з 19 грудня і щонайменше до 14 січня 2022 року. Про вказане рішення відповідач за його посиланнями дізнався напередодні подання заяви за нововиявленими обставинами, вказане рішення не оприлюднювалось на українських ресурсах і про його існування на момент розгляду справи відповідачу не було відомо;
- листування відповідача з ОРТПП щодо обставин надання/не надання відповідачу Одеською регіональною торгово-промисловою палатою відповідача сертифікату про настання форс-мажору у відносинах сторін у справі з приводу виконання договору №214/1731 від 19.11.2021. Зокрема, окрім наявного у справі листування відповідача з ОРТПП, відповідачем додатково надано лист ОРТПП від 13.05.2025, в якому зазначено, зокрема, що зважаючи на Регламент, законодавчо розмежовано оплату послуг за розгляд заяви і наданих документів та оплату за засвідчення форс-мажорних обставин та видачу Сертифікату про форс-мажорні обставини; дійсно, відповідно до ст. 14-1 ЗУ “Про торгово-промислові палати в Україні» видача сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб?єктів малого підприємництва є безкоштовною, однак зважаючи на те, що відповідно до Закону України “Про Торгово-промислові палати в Україні» ОРТПП є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка діє на підставі статуту, ОРТПП встановлено плату за розгляд заяви і наданих документів про видачу відповідного сертифікату; посилання заявника на те, що дії ОРТПП призвели до унеможливлення своєчасного отримання “довідки» у 2021-2022 році не відповідають дійсності, адже ФОП Скворцов Д.О. із передбаченою заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб?єктів господарювання і належними додатками у 2021-2022 році до ОРТПП не звертався, не зважаючи на відповідне роз?яснення зокрема у листі від 19.02.2025; окрім того, у журналі вхідної кореспонденції ОРТПП за 2023 рік відсутня відповідна заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб?єктів господарювання за договірними зобов?язаннями ФОП Скворцова Д.О., а у зв?язку з перебуванням починаючи з 13.09.2024 по грудень місяць 2024 року, у приміщенні ОРТПП за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 47, таких осіб: Крикливий М.Ф., Нестеренко Г.М., Богля С.С., Платонов О.І. частина листування, що перебувала на електронній пошті ОРТПП відсутня.
Таким чином, у заяві про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2023 у справі №916/589/23 за нововиявленими обставинами Фізична особа-підприємець Скворцов Дмитро Олександрович зазначає, що приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд послався на обставину того, що відповідачем було порушено його договірні зобов?язання в частині поставки товару, за що до нього позивачем були застосовані штрафні санкції, розмір яких був зменшений судом, натомість нововиявлені обставини доводять той факт, що у спірних правовідносин сторін за договором діяв форс-мажор і відповідно відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафних санкцій, а у позові слід відмовити. При цьому заявник посилається на те, що приймаючи рішення про часткове задоволення позову суди не застосували форс-мажор виключно у зв?язку з ненаданням відповідачем сертифікату торгово-промислової палати, надати який відповідач був позбавлений можливості, оскільки ТПП просило у нього документи від нідерландської сторони. Натомість на момент розгляду справи існувала також обставина неможливості надання документів Нідерландської ТПП, яка не була і не могла була бути відомою заявнику на час розгляду справи у зв?язку з тривалістю листування з нідерландською стороною, а отже ця обставина є нововиявленою і є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Судом береться до уваги, що рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2023 у справі №916/589/23 про часткове задоволення позову мотивоване наступним:
- предметом спору у даній справі є стягнення неустойки (пені та штрафу) за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №214/1731 від 19.11.2021;
- виходячи з наявних матеріалів справи, умов укладеного договору та позицій сторін, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано належним чином своїх зобов'язань за договором та не поставлено у строк, визначений договором, товар, з огляду на що є підстави стягнути з відповідача передбачений договором штраф;
- натомість, приймаючи до уваги, що відповідач є офіційним дилером компанії, яка здійснює поставку відповідного товару в України, враховуючи, зокрема, лист компанії JVD Archery від 04.01.2022 щодо причин неможливості поставки товару у відповідні строки, а також, що дії відповідача свідчили про намагання здійснити відповідну поставку, а з матеріалів справи не вбачається умисна недобросовісність відповідача та у позивача відсутні збитки, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій до 5000 грн.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, додатково зазначив щодо форс-мажору, що:
- Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Сovid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантинні обмеження. З 2020 року Урядом вводились різного роду обмеження, в залежності від рівня захворюваності;
- у відповідності до п.п. 6.1-6.4 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які не мали місця під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, війна, дії органів державної влади тощо); сторона, що не має об'єктивної можливості виконувати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, зобов'язана, не пізніше 2 (двох) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі; доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи та акти уповноважених державних органів; у випадку, коли строк дії обставин непереборної сили триває більше ніж 10 (десять) робочих днів, кожна із сторін в установленому законодавством та умовами цього договору порядку має право розірвати цей договір, попередивши письмово про це іншу сторону протягом 3 (трьох) календарних днів;
- частиною першою статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб?єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб?єктів малого підприємництва видається безкоштовно;
- тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб?єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати;
- таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов?язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних;
- колегією суддів враховується, що форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) чи оплату за нього, та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору;
- судова колегія зазначає, що оскільки на дату укладення договору поставки товару вже діяли карантинні обмеження введені Урядом 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19", а також діяли обмеження в країні-виробника товару, відповідач мав усвідомлювати всі ризики неможливості виконання договору на дату його укладання;
- таким чином, з огляду на вищевикладене, твердження відповідача про наявність форс-мажорних обставин не беруться апеляційним господарським судом до уваги, а доводи відповідача в цій частині відхиляються.
Таким чином, при розгляді справи господарським судом не було застосовано до спірних правовідносин сторін обставину форс-мажору, а обставини неможливості засвідчення Нідерландською ТПП декларації про форс-мажорні обставини та наявності в період виконання договору рішення Уряду Нідерландів з приводу запровадження локдауну з 19 грудня 2021 року по 14 січня 2022 року мають істотне значення для правильного вирішення спору та існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається, а отже наявні підстави для перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2023 у справі №916/589/23 за нововиявленими обставинами.
Зазначені обставини містять наявність всіх складових для розуміння їх як нововиявлених: по-перше, існування на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могла бути відомі відповідачу та суду на час розгляду цієї справи, по-третє, істотність обставин для розгляду цієї справи. Вказаним спростовуються заперечення позивача щодо відсутності підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
З огляду на визнання судом зазначених відповідачем обставин щодо можливості застосувати до спірних правовідносин невиконання договору форс-мажору, нововиявленими обставинами, суд вважає за необхідне заяву позивача про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2023 у справі №916/589/23 за нововиявленими обставинами задовольнити та здійснити такий перегляд з урахуванням наведеного.
При цьому судом враховується, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення (правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13, постанові Верховного Суду від 12.04.2022 у справі №904/3923/20).
Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лиш перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення (висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.12.2024 у справі №907/310/22). При цьому господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Водночас прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення (правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 25.09.2024 у справі № 910/4490/22).
Судом враховується, що при ухваленні рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2023 у справі №916/589/23 у суду були відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин форс-мажору, оскільки:
- відповідачем не було надано до суду ані сертифікату торгово-промислової палати;
- ані інших доказів наявності форс-мажору, який мав би звільнити відповідача від відповідальності за неналежне виконання ним умов господарського договору, за що позивачем нараховано відповідачу штраф.
Таким чином, враховуючи зазначене, у зв'язку з нововиявленими обставинами, аналізуючи обставини справи і подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги таке.
Звертаючись з позовом, позивач просив суд стягнути з відповідача нараховані на підставі п.5.3 договору №214/1731 від 19.11.2021 про закупівлю товарів штрафні санкції (20% від вартості непоставленого товару).
Відповідач, заперечуючи проти позову, просив, зокрема, застосувати до спірних правовідносин сторін форс-мажор, наголошував на об?єктивній неможливості виконання умов договору у встановлений строк і відповідній відсутності підстав для нарахування та стягнення штрафних санкцій.
З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2021 між Державною установою “Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів “Укрспортзабезпечення» (покупець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Скворцовим Дмитром Олександровичем (постачальник, відповідач) за результатами проведення переговорної процедури закупівлі (UA-2021-10-27-006184-а) укладений договір №214/1731 про закупівлю товарів, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю плечі - 11 пар, рукоятка - 11 штук для стрільби з лука, код ДК 021:2015:37460000-0 Ігри на влучність, настільні ігри та інвентар (далі - товар), а покупець - прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором; найменування, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю, вартість, технічні характеристики/параметри, показники якості товару, що закуповується та поставляється за цим договором, зазначаються у Специфікації товару (додаток 1 до договору).
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору ціна цього договору становить 671000 грн., без ПДВ; закупівля товарів здійснюється у межах обсягів бюджетних асигнувань, передбачених покупцю в Державному бюджеті України на 2021 рік.
Згідно з п.п. 3.1, 3.2, 3.5 договору строк поставки товару до 10.12.2021; місце поставки товару покупцеві: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 30-б; при передачі товару уповноваженому представнику покупця постачальник має надати покупцю видаткову накладну на товар, оформлену відповідно до Специфікації товару (додаток 1 до договору), у 2 (двох) примірниках.
За п.п. 5.1, 5.3 договору за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору винна сторона несе відповідальність у порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України; якщо постачальник не поставить товар у строк, визначений пунктом 3.1 цього договору, він на вимогу покупця сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару.
У відповідності до п.п. 6.1-6.4 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які не мали місця під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, війна, дії органів державної влади тощо); сторона, що не має об'єктивної можливості виконувати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, зобов'язана, не пізніше 2 (двох) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі; доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи та акти уповноважених державних органів; у випадку, коли строк дії обставин непереборної сили триває більше ніж 10 (десять) робочих днів, кожна із сторін в установленому законодавством та умовами цього договору порядку має право розірвати цей договір, попередивши письмово про це іншу сторону протягом 3 (трьох) календарних днів.
Згідно з п.п. 11.1, 11.5 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє по 27.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань; за домовленістю сторін у цей договір можуть бути внесені зміни та/або доповнення, які оформлюються додатковою угодою до договору, яка стає його невід'ємною частиною та набирає чинності після її підписання сторонами.
Додаток №1 до договору №214/1731 від 19.11.2021 - Специфікація товару, визначає найменування товару, одиницю виміру, кількість одиниць та ціну, яка склала 671000 грн., без ПДВ.
Додаток до Специфікації до договору №214/1731 від 19.11.2021 визначає технічні (якісні) вимоги до предмету закупівлі.
10.12.2021 сторонами договору №214/1731 від 19.11.2021 укладено додаткову угоду №1, в якій сторони вирішили викласти п.3.1 договору в наступній редакції: строк поставки товару до 24.12.2021.
У листі від 21.12.2021 за №211221 відповідач повідомив позивача про наступне:
- ФОП Скворцов Д.О. підтверджує, що всі товари, з приводу тендеру UA-2021-10-27-006184-а, договір №214/1731 від 19.11.2021 не можуть бути поставлені в строк до 24 грудня у зв'язку з тим, що виробник товарів, компанія Хойт не має можливості відправити товар своєчасно на своїх дистриб'юторів у Європі; це пов'язано з тим, що пандемія ковід-19 змусила багато компаній різко скоротити виробництво;
- протягом кількох тижнів ФОП Скворцов Д.О. намагався знайти шляхи вирішення проблеми екстреного постачання замовлення в Україну, проте ані виробник, ані його ексклюзивний дистриб'ютор у Європі не змогли забезпечити повного обсягу замовленого товару;
- ФОП Скворцов Д.О. не мав можливості зробити попереднє замовлення в літній період через тривалу тендерну процедуру, а реальний договір з Міністерством був підписаний наприкінці жовтня;
- ФОП Скворцов Д.О. спробував піти на контакт з виробником через особисті зв'язки з керівництвом компанії Хойт і надіслав офіційний лист через їх сайт, проте сервер Хойт був зламаний хакерами;
- у списку невиконаних замовлень від постачальника JVD міститься 83 позицій раніше замовлених товарів та нажаль прискорити процес наразі неможливо; постачання луків для збірної України протягом найближчих 3-6 місяців не вбачається за можливе, оскільки обставини неможливості знаходиться поза контролем ФОП Скворцов Д.О. і відповідають форс-мажорним обставинам; ФОП Скворцов Д.О. просив розірвати договір №214/1731 від 19.11.2021.
У листі від 24.12.2021 за №05-2890/21 позивач повідомив відповідача про наступне:
- відповідно до п.5.3 договору про закупівлю товарів №214/1731 від 19.11.2021 якщо постачальник не поставить товар у строк, визначений пунктом 3.1 цього договору (тобто до 24.12.2021), він на вимогу покупця сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару; станом на сьогоднішній день постачальник не поставив покупцю товар згідно договору, ціна договору становить 671000 грн., без ПДВ;
- Управління вимагає сплатити штраф за договором у сумі 134200 грн. (20% від вартості непоставленого товару) шляхом перерахування коштів на відповідний розрахунковий рахунок;
- у разі якщо обставини, які склалися, є форс-мажором, то на виконання пункту 6.3 договору постачальником має бути наданий відповідний документ уповноваженого органу про настання обставин непереборної сили та строку їх дії; після сплати постачальником штрафу відповідно до умов договору, Управління готове розглянути питання щодо підписання відповідної додаткової угоди до договору.
У листі від 01.02.2022 за №010222 відповідач повідомив позивача про те, що для підтвердження форс-мажорних обставин звернувся до Торгово-промислової палати України в Одеській області, проте через хворобу керівника юридичного відділу, який візує висновки, не має можливості вчасно надіслати необхідний документ до Міністерства та просив продовжити розгляд документів на 14 днів (до 15.02.2022).
У листі від 26.02.2022 за №260222 відповідач повідомив позивача про те, що всі товари, з приводу тендеру UA-2021-10-27-006184-а, договір №214/1731 від 19.11.2021 не можуть бути поставлені через форс-мажорну ситуацію; введення військового стану через вторгнення військ рф в Україну; просив скасувати претензії щодо штрафних санкцій.
На підтвердження обставин та позиції у даній справі відповідачем було надано:
- електронне листування ФОП Скворцов Д.О. з приводу постачання товарів;
- сертифікат про те, що ФОП Скворцов Д.О. є офіційним дилером компанії Hoyt Archery в Україні;
- виписку по особовому рахунку ФОП Скворцов Д.О. з 24.02.2022 по 06.04.2023;
- нотаріальний переклад електронного листа компанії JVD Archery від 04.01.2022 до ФОП Скворцова Д.О., в якому зазначено: “глобальні обмеження, пов?язані з Covid-19, y поєднанні з іншими мінливими геополітичними проблемами, такими як Brexit, призводять в багатьох компаніях, включно з JVD Group, до таких проблем, як терміни виконання робіт вище середнього, а також проблеми з логістикою. Наші постачальники стикаються з проблемами з сировиною та ланцюгами постачання, тому терміни виробництва значно збільшилися. Крім того, транспортні компанії, від яких ми залежимо, такі як UPS i TNT, стикаються з проблемою надзвичайно довгих термінів доставки та обробки. Це значною мірою вплинуло на поставки JVD і рівень запасів, і ми докладаємо всіх зусиль, щоб усунити ці проблеми і якнайкраще обслуговувати наших клієнтів, в тому числі вас. Однак на даний момент не завжди вдається дотримуватись початкових планів. Ми розуміємо, що це може спричинити незручності для вас і ваших клієнтів, і ми розуміємо ситуацію, з якою ви зіткнулися в цьому відношенні. Проте ми просимо вас і ваших клієнтів підійти до цієї ситуації з розумінням і високо цінуємо ваше терпіння. Ситуація, коли ви не отримуєте поставку так швидко, як ми всі сподівалися, безпосередньо пов?язана з вищезазначеним, і ми всі можемо зробити висновок, що це форс-мажор. Будь ласка, знайте, що компанія JVD робить усе, що в її силах, щоб гарантувати вам і всім нашим клієнтам найкраще обслуговування. Ми робимо все можливе, щоб ваше відправлення було доставлене якнайшвидше. Сподіваємось, цієї інформації достатньо, та дякуємо за ваше терпіння».
Позов обґрунтований несплатою відповідачем заявлених до стягнення штрафних санкцій за договором поставки №214/1731 від 19.11.2021, які нараховані за порушення умов договору, а саме: не поставку товару.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За ч.1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
У відповідності до ч.1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з п.п. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це становлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
У відповідності до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У відповідності до ч.1 ст. 230 ГК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов?язання.
За ч.ч. 1, 2 ст. 232 ГК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Частиною першою статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На момент укладення договору в Україні діяв карантин і були застосовані відповідні карантинні обмеження, запроваджені Урядом 11.03.2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19», а також діяли обмеження в країні-виробника товару, які відповідав мав усвідомлювати. Натомість саме з 19 грудня 2021 року, тобто в момент тривалості і завершення дуже короткого строку виконання зобов?язання по поставці товару, Урядом Нідерландів був введений локдаун, про що не було і не могло було бути відомо відповідачу в момент укладення договору і що безумовно вплинуло на неможливість поставки товару за договором. Окрім того, докази цих обставин, так само як і документи Нідерландської ТПП, які могли були бути покладені в основу засвідчення форс-мажору при виконанні українського контракту, не були загальновідомомими в Україні і відповідно не були взяті судом до уваги при розгляді справи і оцінці доводів відповідача про форс-мажор і звільнення його від відповідальності за неможливість виконання зобов?язання у вигляді нарахованих позивачем штрафних санкцій, отримав їх відповідач вже після розгляду справи по суті.
Локдаун (англ. lockdown) - це нагальний протокол дій і система обмежувальних заходів, що вводяться з метою стримання поширення захворюваності. Локдаун зазвичай забороняє людям вільно відвідувати або залишати певну зону. Під час локдауну діє режим ізоляції населення, обмежується свобода пересувань і дій в межах певної зони (визначення вказаного терміну міститься на вебсайті Вікіпедії).
Виходячи з наявних матеріалів справи та позицій обох сторін, обставини введення локдауну вже після тривалості карантинних обмежень, а також обставини неможливості Нідерландською ТПП засвідчити сертифікати задля отримання відповідних документів в наступному в Україні, не було відомі заявнику і наразі оцінюються судом і беруться судом до уваги. При цьому ці обставини входять до предмета доказування у справі; обґрунтовують заперечення відповідача проти позову в частині наявності форс-мажору; впливають на висновки суду і мають істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до пункту 6.1 договору відповідач має бути звільнений від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у зв?язку з форс-мажором. Про обставини, які унеможливили виконання договору, відповідач позивача неодноразово повідомляв. Також судом береться до уваги листування та позиція ОРТПП в частині нарахування плати за засвідчення форс-мажорних обставин, та позиція нідерландської сторони, перекладена і надана до суду заявником.
Враховуючи все вищевикладене, виходячи з сукупності доказів, заявником доведено суду настання форс-мажору та відповідні підстави для звільнення його від відповідальності за невиконання умов договору в частині поставки товару, а отже відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача відповідних штрафних санкцій за не поставку товару.
Таким чином, позовні вимоги Державної установи “Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів “Укрспортзабезпечення» є недоведеними, безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Заяву Фізичної особи-підприємця Скворцова Дмитра Олександровича за вх.№2-969/25 від 24.06.2025 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі у справі №916/589/23 - задовольнити.
2.Рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2023 у справі №916/589/23 - скасувати.
3.У задоволенні позову Державної установи “Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів “Укрспортзабезпечення» - відмовити.
4.Стягнути з Державної установи “Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів “Укрспортзабезпечення» (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 30-Б, код ЄДРПОУ 03767831) на користь Фізичної особи-підприємця Скворцова Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 3220 /три тисячі двісті двадцять/ грн. 80 коп. судового збору, сплаченого за перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 15 вересня 2025 р.
Суддя Ю.С. Бездоля