65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про розгляд вимог кредитора
"08" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4257/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.
за участі секретаря судового засідання Олефіренко О.О.,
дослідивши матеріали справи
за заявою кредиторів фізичних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
до боржника: Державного підприємства «Дослідне господарство «Андріївське" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" (67742, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Андріївка, вул. Леніна, буд. 58; код ЄДРПОУ 00855308)
про визнання банкрутом
за участі
Національної академії аграрних наук України
Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України
Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін та учасників:
від заявника: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄКЄТА" - Тельпіс Я.І.;
від кредиторів: ТОВ “Укрзернопром-Лан», ТОВ “Сонячне-Агро» та ПрАТ “Дружба» - Шувалова Лейла Габіл Гизи;
від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса): Кремізіон Н.М. (приймала участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду);
керуючий санацією: арбітражний керуючий Вудуд Г.І.
Судове засідання 08.09.2025 р. проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою підготовчого засідання суду від 15.11.2023р. з урахуванням ухвали Господарського суду Одеської області від 29.11.2023р. відкрито провадження у справі про банкрутство ДП “ДГ “Андріївське» ІКОСГ НААН»; визнано вимоги фізичних осіб до ДП “ДГ “Андріївське» ІКОСГ НААН»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ДП “ДГ “Андріївське» ІКОСГ НААН» строком на 170 календарних днів до 03.05.2024р.; призначено розпорядником майна боржника ДП “ДГ “Андріївське» ІКОСГ НААН» арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.
Ухвалою попереднього засідання суду від 14.02.2024р. визнано грошові вимоги кредиторів; визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2024р. затверджено план санації ДП “ДГ “Андріївське» ІКОСГ НААН», погоджений Національною академією аграрних наук України (Постанова №11/16 від 17.07.2024р.); введено процедуру санації ДП “ДГ “Андріївське» ІКОСГ НААН» до 30.11.2026р.; призначено керуючого санацією ДП “ДГ “Андріївське» ІКОСГ НААН» арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЄКЄТА" звернулося до господарського суду із заявою (вх. №3-666/25 від 04.08.2025 р.), що сформована в системі "Електронний суд" 03.08.2025 р., про визнання грошових вимог до Державного підприємства «Дослідне господарство «Андріївське" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" в сумі 101 335,16 грн.
У заяві з грошовими вимогами, ТОВ "ВЄКЄТА" посилається на наявність непогашеної боржником заборгованості, яка виникла на підставі договору поставки сільськогосподарської продукції №РС-22075 зі специфікацією №1 від 14.10.2022 р. та додатковою угодою №1 від 21.10.2022 р. на загальну суму 101 335,16 грн.
До заяви надано копії: договору №РС-22075 від 14.10.2022 р. з додатковою угодою до нього №1 від 21.10.2022 р., специфікацією №1 від 14.10.2022 р.; видаткової накладної №1254 від 22.10.2022 р.; видаткової накладної №1247 від 18.10.2022 р.; акту звірки взаємних розрахунків за період 2022 р.; виписки по рахунку; листів-вимог про повернення коштів від 09.12.2024 р. та 18.06.2024 р.; доказів надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна; повноважень директора заявника.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 р. прийнято до розгляду заяву (вх. №3-666/25 від 04.08.2025 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄКЄТА" про визнання грошових вимог до Державного підприємства «Дослідне господарство «Андріївське" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" у загальній сумі 101 335,16 грн. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄКЄТА" з грошовими вимогами до Державного підприємства «Дослідне господарство «Андріївське" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" призначено до розгляду в судовому засіданні на "08" вересня 2025 р. о 10:30 год., про що повідомлено заявника та керуючого санацією арбітражного керуючого Вудуда Г.І.
Керуючим санацією ДП “ДГ “Андріївське» ІКОСГ НААН» арбітражним керуючим Вудудом Г.І. подано повідомлення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄКЄТА" з грошовими вимогами, відповідно до якого вимоги заявника визнаються у повному обсязі, а саме у розмірі 101 335,16 грн.
На виконання п. 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду від 06.08.2025 р., заявником подано до суду заяву (вх. №27741/25 від 08.09.2025 р.) про надання оригіналів документів, доданих до заяви з грошовими вимогами для огляду у підготовчому засіданні суду.
Копія вказаної ухвали була направлена, зокрема, ТОВ "ВЄКЄТА" та керуючого санацією арбітражному керуючому Вудуду Г.І. до їх електронних кабінетів користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується довідкою секретаря судового засідання про доставку електронного листа.
Таким чином, ухвала Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 р. була надіслана у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства, а тому вказані учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи.
Розглянувши матеріали справи, заяву кредитора, відзив керуючого санацією боржника з доданими до них документами/доказами, суд встановив
14.10.2022 р. між ТОВ "ВЄКЄТА" (покупець) та ДП “ДГ “Андріївське» ІКОСГ НААН» (постачальник) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №РС-22075 зі специфікацією №1 від 14.10.2022 р.
Відповідно до п. 3. Договору, предметом договору є поставка товару, а саме кукурудзи українського походження урожаю 2022 р. (100 тон), на суму 689 999,82 грн.
Специфікацію №1 узгоджено поставку кукурудзи українського походження врожаю 2022 року в кількості 100,00 т +/- 10%, загальною вартістю 689 999, 82 грн. з ПДВ.
П. 6-7 укладеного правочину визначено, що умови та строки поставки погоджуються специфікацією. Покупець здійснює передоплату у розмірі вартості товару без врахування суми ПДВ.
Умовами договору сторони погодили, що крайнім днем поставки товару (кукурудзи українського походження урожаю 2022 р.) є 24.10.2022 р.
21.10.2022 р. між сторонами укладено додаткову угоду, якою змінено ціну на частину товару, після чого погоджена ціна частини товару в кількості 25 тон склала 6100 грн. з ПДВ за 1 тону.
На виконання умов договору, ТОВ "ВЄКЄТА" сплатило на користь ДП “ДГ “Андріївське» ІКОСГ НААН» 605 263,16 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку заявника.
ДП “ДГ “Андріївське» ІКОСГ НААН» поставило ТОВ "ВЄКЄТА" товар на суму 503 928,00 грн., про що свідчать видаткові накладні №1247 від 18.10.2022 р. та №1254 від 22.10.2022 р.
24.10.2022 р. сплинув погоджений термін поставки, в результаті ведення перемовин сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків, з якого вбачається заборгованість Постачальника на суму 101 335,16 грн.
У зв'язку із несплатою боржником вказаної заборгованості, ТОВ "ВЄКЄТА" на адресу боржника було направлено листи від 18.06.2024 р. та від 09.12.2024 р., у якій заявник вимагав повернути кошти за непоставлений товар у загальному розмірі 101 335,16 грн.
Листи ТОВ "ВЄКЄТА" щодо оплати заборгованості було направлено на електронну адресу ДП “ДГ “Андріївське» ІКОСГ НААН», однак жодних дій на погашення заборгованості останній не вчинив, відповідей на адресу заявника не надходило, що стало підставою для звернення до Господарського суду Одеської області із заявою про визнання грошових вимог.
Норми права, що підлягають застосуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання (борг), згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом( ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України)
Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст. 611 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки порушення зобов'язання, встановлені договором або законом.
Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження за якими: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18); - завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16). Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).
Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).
Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).
Ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Ст. 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Висновки суду.
Оцінюючи надані Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЄКЄТА" докази в сукупності, зокрема, дослідивши та перевіривши подані кредитором документи, відзив керуючого санацією ДП “ДГ “Андріївське» ІКОСГ НААН» арбітражного керуючого Вудуда Г.І., суд вважає, що вимоги кредитора є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд визнає грошові вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЄКЄТА" до Державного підприємства «Дослідне господарство «Андріївське" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" в сумі 101 335,16 грн., що складаються із основної заборгованості, із задоволенням в 4 (четверту) чергу вимог кредиторів.
П. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, підлягають задоволенню у першу чергу вимог кредиторів.
Таким чином, витрати ТОВ "ВЄКЄТА", пов'язанні зі сплатою судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами у розмірі 4 844,80 грн. враховуються у першу чергу задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст. ст. 1, 45, 46, 50 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 120, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄКЄТА" (65062, Одеська обл., м. Одеса, Французький бульвар, 66/1, оф. 303В, код ЄДРПОУ: 38294827) до Державного підприємства «Дослідне господарство «Андріївське" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" у сумі 101 335,16 грн. (основна сума заборгованості), із задоволенням у 4 (четверту) чергу вимог кредиторів. Решту вимог, які складаються з витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в сумі 4 844,80 грн. врахувати в 1 (першу) чергу вимог кредиторів.
2. Визнані у п. 1 даної ухвали суду вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника, однак не надають Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЄКЄТА" право вирішального голосу на зборах кредиторів.
Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили 08 вересня 2025 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повну ухвалу складено 15 вересня 2025 року.
Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": керуючого санацією арбітражного керуючого Вудуда Г.І.; Національної академії аграрних наук України; Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства; Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); ТОВ “Укрзернопром-Лан»; Ерастівської дослідної станції Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України; Головного управління ДПС в Одеській області; Головного управління ПФУ в Одеській області; Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарство; ТОВ “Лекстер ЛТД»; Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення; представнику Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Козиреву С.В.; ДП “Дослідне господарство “Дніпро» Державної установи інституту зернових культур Національної академії агарних наук України»; ТОВ “Сонячне-Агро»; ПрАТ “Дружба»; СВК “Дружба народів»; Торговий Дім “Червона Калина»; ТОВ “Нетафім Україна»; ПАТ “Завод “Фрегат»; представнику ТОВ “Укрзернопром-Лан», ТОВ “Сонячне-Агро» та ПрАТ “Дружба» Шуваловій Лейлі; ДП “Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції»; ТОВ “Ерідон Буд»; ТОВ “ЛІНДАР»; ТОВ “МУСТАНГ МОТОРС»; ТОВ "ВЄКЄТА".
Суддя Л.І. Грабован