65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"04" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2223/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Санаторія “Одеса» Служби безпеки України (65067, Одеська обл., м. Одеса, Французький бульвар, буд. 52, код ЄДРПОУ 20000025)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будстейт Груп» (43023, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Конякіна, буд. 2, код ЄДРПОУ 42382898)
про розірвання договору, -
за участю представників сторін: не з'явились
Суть спору: Санаторій “Одеса» Служби безпеки України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будстейт Груп», в якому просить суд розірвати договір підряду між Санаторієм “Одеса» Служби безпеки України та ТОВ “Будстейт Груп» від 24.03.2022 №42.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що між сторонами був укладений договір підряду від 24.03.2022 №42, проте в березні 2024 року в рамках обстеження були виявлені недоліки виконаних робіт в межах гарантійного строку, на підставі цього позивач направляв на адресу відповідача листи з пропозицією прибуття на місце розташування об'єкта для усунення виявлених недоліків; разом з тим, з березня 2024 року до теперішнього часу, жодний представник зі сторони відповідача на об'єкт капітального ремонту, що розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 52, не прибув, у зв'язку з чим відповідач допустив істотні порушення умов договору, що на думку позивача є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2223/25; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.06.2025 о 16:00. Ухвалою суду від 17.06.2025 підготовче засідання призначено на 04.07.2025 о 13:45. У підготовчому засіданні 04.07.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 177 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 18.07.2025 о 14:45. Ухвалою суду від 18.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.09.2025 о 16:00.
04.09.2025 за вх.№27540/25 до суду від позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності представника позивача.
У судове засідання 04.09.2025 позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Відповідач у підготовчі та судове засідання 04.09.2025 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, повідомлявся шляхом направлення ухвал суду у справі засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, що значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується поштовими повідомленнями з довідкою Укрпошти “адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом. За таких обставин судом забезпечено відповідачу можливість на вчинення дій, подання позицій по суті справи під час розгляду справи судом, оскільки судом належним чином повідомлено відповідача про розгляд справи і в такий спосіб забезпечено відповідачу належні процесуальні гарантії для можливості вчинення відповідачем процесуальних дій. Натомість відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Справа №916/2223/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
В судовому засіданні 04.09.2025 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 04.09.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
24.03.2022 між Санаторієм “Одеса» Служби безпеки України (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будстейт Груп» (підрядник, відповідач) був укладений договір підряду №42.
Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується відповідно до проектно-кошторисної документації, у порядку та на умовах, визначених цим договором, залученими силами і засобами на власний ризик або з залученням субпідрядних організацій виконати роботи згідно проекту та технічного завдання (дефектного акту), викладеного в тендерній документації; найменування робіт: Капітальний ремонт будівлі Лікувального корпусу санаторію “Одеса» СБ України, розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 52, визначених згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021 2015, наступної категорії - 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт; місце розташування об'єкта та виконання робіт: 65067, м. Одеса, Французький бульвар, 52; строк виконання робіт: до 20 грудня 2023 року.
Згідно з п.п. 1.2-1.9 договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені на підставі проектно-кошторисної документації; початок та закінчення ремонтних робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (додаток №3) та умовами договору; підрядник може забезпечити достроково завершення виконання робіт і здачу їх замовнику, тільки за згодою замовника; строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі: обставин непереборної сили; відсутності фінансування; замовник може у разі необхідності прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення виконання робіт із внесенням у встановленому порядку змін у договір, у тому числі до календарного графіка виконання робіт, договірної ціни; підрядник гарантує, що предмет договору відповідає видам діяльності, передбаченим його статутом та документами дозвільного характеру; замовник зобов'язується прийняти в строк виконані відповідно до п.1.2 роботи та оплатити їх за рахунок бюджетних коштів; обсяг закупівлі робіт може бути зменшено залежно від фактичного фінансування видатків замовника.
За п.п. 2.1-2.3 договору договірна ціна робіт визначається на основі приблизного кошторису, що є невід'ємною частиною зведеного кошторисного розрахунку по об'єкту; зазначена договірна ціна є динамічною і складає: 18791928 грн., у тому числі ПДВ - 3131988 грн., у тому числі: в тому числі по роках: - 2022 рік - 10000000 грн., в т.ч. ПДВ 1666666,67; - 2023 рік - 8791928 грн. в т.ч. ПДВ 1465321,33 грн.; договірна ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін залежно від реального фінансування видатків замовника.
Пунктами 3.1.1, 3.1.6, 3.1.9, 3.1.10 договору передбачено, що підрядник зобов'язаний своїми силами, засобами та з власних матеріалів, виконати роботи належно у встановлені договором строки, відповідно до проектної-кошторисної документації, умов договору; нести відповідальність за якість виконаних робіт, застосовуваних матеріалів, устаткування; своєчасно та за власний рахунок усувати недоліки, неякісно та/або виконані з відхиленням від технічних норм та правил і технічного завдання роботи, допущені з його вини; відшкодувати відповідно до законодавства та договору завдані замовнику збитки.
Відповідно до п.п. 4.2.7-4.2.9 договору замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим; відмовитися від договору в будь-який час до закінчення капітального ремонту об'єкта, оплативши підряднику виконану частину робіт; ініціювати внесення змін у договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (безоплатного виправлення недоліків) за наявності істотних порушень підрядником умов договору, повідомивши про це його у 5-денний строк.
Згідно з п.п. 13.1, 13.7 договору приймання-передача виконаних робіт здійснюється відповідно до вимог законодавчих, нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію, та умов договору, а саме актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідок про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3; у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах недоліків (дефектів) замовник після їх виявлення повідомить про це підрядника і запросить його для складання акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів); якщо підрядник не з'явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, замовник має право залучити до складання акта третіх осіб, повідомивши про це підрядника; акт, складений без участі підрядника, надсилається йому для виконання протягом 2 днів після складання.
За п.п. 14.1, 14.3, 14.4, 14.5 договору підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у кошторисній документації та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку; підрядник гарантує якість робіт, прямо передбачених даним договором, на термін 36 місяців та відповідно до Державних Будівельних Норм за умови дотримання правил експлуатації конструкції, обладнання та матеріалів, застосованих при виконанні робіт; підрядник гарантує, що всі матеріали, вироби та конструкції, які використовуються при виконанні робіт, сертифіковані відповідно Постанови КМУ від 20.12.2006 №1764 (Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд); перебіг гарантійних строків починається з моменту прийняття замовником всіх робіт за договором; в разі дострокового припинення договору або в разі якщо за договором будуть виконані не всі роботи, передбачені договором, гарантійний строк починається з моменту такого дострокового припинення договору або з моменту погодження сторонами зменшення кількості робіт, що виконуються за договором, відповідно; гарантійний строк продовжуються на час, протягом якого результати закінчених робіт не могли експлуатуватися внаслідок виявлених недоліків, відповідальність за які несе підрядник, якщо він не доведе, що недоліки виникли внаслідок: невиконання вимог інструкцій щодо експлуатації змонтованих конструкцій та обладнання об'єкту експлуатуючою організацією; інших незалежних від підрядника обставин.
Згідно з п.п. 14.6-14.10 договору протягом гарантійного строку замовник має право пред'являти підряднику вимоги, пов'язані з порушенням останнім умов цього договору, дефектами, недоліками, виявленими у результатах робіт; у випадку виявлення недоліків або відступів від умов договору, яких замовник не міг встановити при звичайному способі їхнього прийняття (приховані недоліки), у т.ч. ті, що були умисно приховані підрядником під час гарантійного періоду, замовник негайно інформує про це підрядника і представниками сторін складається дефектний акт; підрядник ліквідує такі недоліки за власні кошти у строки, що зазначені в дефектному акті; при ухиленні підрядника від цих обов'язків замовник має право залучити до цієї роботи іншого виконавця за рахунок підрядника; якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акту, замовник має право в порядку, визначеному договором, скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику; підрядник зобов'язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення; відшкодування видатків на усунення недоліків замовником та/або третіми особами, а також відшкодування збитків здійснюється в наступному порядку: замовник надає підряднику рахунок на суму таких видатків та/або на суму збитків, а також відповідні підтверджувальні документи, а підрядник повинен перерахувати замовнику кошти, визначені у рахунку, протягом 7 (семи) робочих днів з дати отримання рахунку та підтверджувальних документів; якщо між замовником з однієї сторони і підрядником з другої сторони виникне спір щодо усунення недоліків або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу; фінансування витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, покладається на підрядника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов договору підряду підрядником або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками; у такому випадку витрати, пов'язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за згодою сторін, такі витрати покладаються на обидві сторони в рівних частинах.
Відповідно до п.15.2 договору підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за договором: у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (пеню) у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочки; крім сплати штрафних санкцій підрядник компенсує замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором; за порушення строків виконання робіт стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка їх вартості за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості; у разі виявлення недоліків (дефектів) у виконаних роботах - сплачує штраф у розмірі 20 відсотків від вартості робіт, виконаних з недоліками (дефектами); у разі порушення строків усунення недоліків (дефектів), виявлених замовником чи контролюючими органами протягом гарантійного строку експлуатації - сплачує штраф у сумі 1000 грн. за кожний день затримки; крім сплати штрафних санкцій підрядник компенсує замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором.
Пунктами 17.7-17.10 договору передбачено, що замовник має право ініціювати розірвання договору, якщо підрядник за своєї вини: не розпочав виконання робіт протягом 10 днів з дня, коли він повинен згідно з договором розпочати їх виконання; допустив відставання темпів виконання робіт від передбачених графіком на 30 днів за відсутності порушення умов договору замовником; виконав роботи з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений замовником строк; допустив недоліки (дефекти), які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником; підрядник має право ініціювати розірвання договору у разі якщо замовник: не забезпечує виконання своїх договірних зобов'язань щодо строків передачі будівельного майданчика, проектної документації та оплати виконаних робіт; у разі якщо рішення про розірвання договору приймається відповідно до умов пункту 17.6 або 17.7, договір вважається розірваним з дня одержання іншою стороною повідомлення про таке рішення; у разі розірвання договору за обставинами, визначеними в п.17.6 та п.17.7, замовник повинен протягом 30 днів після прийняття відповідного рішення за актом прийняти від підрядника будівельний майданчик, виконані роботи, устаткування.
Відповідно до п.п. 18.1, 18.3, 18.4 договору цей договір набирає чинності з моменту підпису повноважними представниками сторін і діє до 20 грудня 2023 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором; закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору; договір вважається виконаним після введення об'єкту в експлуатацію та закінчення всіх взаєморозрахунків між сторонами за цим договором.
Згідно з п.19.10 договору будь-які зміни та доповнення договору вважаються дійсними, якщо вони оформлені в письмовій формі та підписані сторонами.
Пунктом 20.1 договору визначено, що на момент підписання цього договору, його невід'ємними частинами є наступні додатки: протокол погодження договірної (динамічної) ціни додаток №1; договірна(динамічна) ціна додаток №2; графік виконання робіт додаток №3; локальний кошторис додаток №4; об'єктний кошторис додаток №5; графік фінансування робіт додаток №6.
Розділ 21 договору визначає адреси, реквізити та підписи сторін.
28.03.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №42 від 24.03.2022, якою викладено п.п. 1.1, 4.1.4, 4.2.3 договору у новій редакції.
08.06.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору №42 від 24.03.2022, якою внесено зміни до договору підряду №42 від 24.03.2022 та додатки до нього, а саме: в усіх випадках після слів та символів “Капітальний ремонт будівлі Лікувального корпусу санаторію “Одеса» СБ України, розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 52» доповнити словом та символами “(коригування)».
08.12.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору №42 від 24.03.2022, якою викладено у новій редакції протокол погодження договірної (динамічної) ціни (додаток №1), договірна (динамічна) ціна (додаток №2), графік виконання робіт (додаток №3), локальний кошторис (додаток №4), об'єктний кошторис (додаток №5), графік фінансування робіт (додаток №6) до договору, які додаються до цієї додаткової угоди та є її невід'ємною частиною.
08.12.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору №42 від 24.03.2022, якою викладено п.2.2 договору у новій редакції.
29.09.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору №42 від 24.03.2022, якою викладено розділ 21 договору у новій редакції.
29.09.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №6 до договору №42 від 24.03.2022, якою викладено п.2.2 договору у новій редакції, внесено зміни та викладено у нових редакціях додатки №№ 1, 3, 4 договору, а також викладено у новій редакції п.1.1 договору - строк виконання робіт до 20 грудня 2024 року, а також п.18.4 договору - цей договір набирає чинності з моменту підпису повноважними представниками сторін і діє до 31 грудня 2024 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
09.10.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №7 до договору №42 від 24.03.2022, якою викладено розділ 21 договору у новій редакції.
13.10.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №8 до договору №42 від 24.03.2022, якою викладено розділ 21 договору у новій редакції.
16.11.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №9 до договору №42 від 24.03.2022, якою викладено п.2.2 та додатки №№ 1, 6 до договору у нових редакціях.
06.12.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №10 до договору №42 від 24.03.2022, якою викладено п.2.2 та додатки №№ 1, 6 до договору у нових редакціях.
26.12.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №11 до договору №42 від 24.03.2022, якою викладено розділ 21 до договору у новій редакції.
В матеріалах справи наявні складені до договору підряду №42 від 24.03.2022: акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в; підсумкові відомості ресурсів; довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3.
У листі від 06.03.2024 №83/235 позивач повідомив відповідача про те, що за договором №42 від 24.03.2022 на теперішній час відбувається сповільнення виконання робіт, а також наголосив на відсутності на об'єкті журналу виконаних робіт, у зв'язку з цим просив негайно прибути на об'єкт капітального ремонту: м. Одеса, Французький бульвар, 52 для вирішення питання щодо подальшого проведення ремонтно-відновлювальних робіт.
У листі від 24.04.2024 №83/394 позивач повідомив відповідача про те, що під час незавершеного капітального ремонту на об'єкті виявлені недоліки покрівельних робіт, які виконані підрядником та оплачені замовником згідно договору за рахунок цільових бюджетних коштів, у зв'язку з цим повідомив про необхідність у строк не пізніше наступного робочого дня з отримання цього листа з'явитись на об'єкт для складання акту щодо виявлених недоліків та в подальшому прийняти заходи відповідно умов договору та діючого законодавства щодо їх усунення. До вказаного листа додані матеріали фотофіксації.
У листі від 22.05.2024 позивач повідомив відповідача про те, що 17.05.2024 в рамках обстеження лікувального корпусу Санаторію комісією у складі працівників Санаторію, інженера з технічного нагляду ФОП Павла Сорокіна та представника авторського нагляду ДП “Проектний інститут “Одеський Промбудпроект» були виявлені недоліки виконаних робіт в межах гарантійного строку, а саме протікання даху; в результаті вищезазначеного обстеження комісією було складено акт обстеження стану будівельної конструкції з зазначенням виявлених недоліків; враховуючи, що на теперішній час замовник не може використовувати об'єкт для вказаної в договорі мети, просив відповідача негайно прибути на об'єкт капітального ремонту для усунення виявлених недоліків.
В матеріалах справи наявний акт обстеження стану будівельної конструкції від 17.05.2024, який складено комісією у складі у складі: голови комісії - заступника начальника санаторію з господарського забезпечення - полковника Сергія Калініна та членів комісії: медичного директора, майора Медичної служби Олени Гоженко, інженера І категорії ремонтно-будівельної дільниці - Ігоря Швеця, інженер з технічного нагляду ФОП - Павла Сорокіна, представника з авторського нагляду ДП “Проектний інститут “Одеський Промбудпроект» головного інженера проекту - Сергія Слободянюка про те, що:
- комісією проведено огляд приміщення покрівлі Лікувального корпусу санаторію та в результаті обстеження виявлено недоліки, зокрема: наявні плями жовтого кольору по всій площі стелі, наявні сліди замовкання кутів по периметру приміщення, затоплення кутів, відшарування гіпсової штукатурки;
- встановлено, що причиною такого стану стало протікання даху Лікувального корпусу та попадання атмосферних опадів на поверхню стелі; у 2022 році Генеральним підрядником ТОВ “БУДСТЕЙТ ГРУП» виконано капітальний ремонт даху Лікувального корпусу, проте, наявні свіжі плями жовтого кольору від затоплення приміщення під час випадання опадів у січні 2024 року на ділянках стін, що свідчить про неякісне виконання покрівельних робіт Генеральним підрядником;
- окрім того, комісія обстежила покрівлю та виявила наступне: неякісне виконання покрівельник робіт та порушення герметизації стиків улаштування листової сталі по всій площині та порушення прилягання у місцях улаштування листової сталі до парапетів;
- вищезгадані недоліки покрівельних робіт були оплачені замовником підряднику за рахунок цільових бюджетних коштів у травні-вересні 2022 року, що передбачено згідно умов договору підряду №42 від 24.03.2022 року, з боку ТОВ “БУДСТЕЙТ ГРУП» гарантійні зобов'язання на термін 36 місяців.
У листі від 13.08.2024 №83/720 позивач повторно повідомив відповідача про виявлені недоліки виконаних робіт в межах гарантійного строку, а саме протікання даху, складання акту та необхідність відповідачу негайно прибути на об'єкт капітального ремонту для усунення виявлених недоліків.
У листі від 09.09.2024 №83/798 позивач повторно повідомив відповідача про виявлені недоліки виконаних робіт в межах гарантійного строку, а саме протікання даху, складання акту та необхідність відповідачу негайно прибути на об'єкт капітального ремонту для усунення виявлених недоліків.
В матеріалах справи наявні докази надсилання відповідачу вищевказаних листів засобами поштового зв'язку.
Вважаючи, що відповідач допустив істотні порушення умов договору підряду від 24.03.2022 №42, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про розірвання вказаного договору у судовому порядку.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).
В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України “Про судоустрій і статус суддів» є принцип верховенства права.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч.1 ст. 611, ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до ст. 621 ЦК України у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
Частиною 1 ст. 623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно з ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 ст. 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який
Відповідно до ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно з ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
За ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.
Відповідно до ст.ст. 859, 860 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду. Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За ст. 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.
Відповідно до ст. 885 ЦК України договором будівельного підряду може бути передбачений обов'язок підрядника усувати на вимогу замовника та за його рахунок недоліки, за які підрядник не відповідає. Підрядник має право відмовитися від виконання цього обов'язку, якщо усунення недоліків не пов'язане безпосередньо з предметом договору або не може бути здійснене підрядником з незалежних від нього причин.
У відповідності до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
За ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
За ч.ч. 2-5 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до ст. 188 ГК України (який діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: “баланс імовірностей» (balance of probabilities) або “перевага доказів» (preponderance of the evidence); “наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); “поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є розірвання договору підряду, укладеного між Санаторієм “Одеса» Служби безпеки України та ТОВ “Будстейт Груп» від 24.03.2022 №42. При цьому, заявляючи вказану вимогу, позивач із посиланням на ст. 188 ГК України та ст. 651 ЦК України вказує на обставину допущення відповідачем істотних порушень умов договору, зокрема, виявлення недоліків виконаних робіт, які зафіксовані в акті обстеження від 17.05.2024, ігнорування відповідачем листів позивача про необхідність прибуття на об'єкт капітального ремонту для усунення виявлених недоліків в межах гарантійного строку, визначеного договором.
Верховний Суд у постановах від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 у справі № 910/16750/18, від 12.05.2020 у справі № 911/991/19, від 14.07.2021 у справі №911/1442/19, від 21.06.2022 у справі №911/3276/20, від 05.07.2022 у справі №922/2469/21, від 16.09.2022 у справі №913/703/20, від 14.09.2023 у справі №910/4725/22 неодноразово викладав висновок про те, що за змістом зазначених норм розірвати можна лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.
Одним із наслідків розірвання договору є припинення зобов'язань сторін, що виникли у сторін такого договору відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 та ст. 509 ЦК України. Відтак за змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Відповідно, право замовника відмовитись від договору, передбачене ст. 849 ЦК, зокрема, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч.2), якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином (ч.3) або передбачене ч.4 цієї статті безумовне право відмовитись від договору до закінчення роботи виникають лише щодо тих договорів, які на момент такої відмови були чинними. Відповідний висновок також міститься у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20.
Як було встановлено судом, 29.09.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду №6 до договору №42 від 24.03.2022, якою, зокрема, викладено у новій редакції п.1.1 договору - строк виконання робіт до 20 грудня 2024 року, а також п.18.4 договору - цей договір набирає чинності з моменту підпису повноважними представниками сторін і діє до 31 грудня 2024 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Отже, станом на день подання позову (06.06.2025) строк дії спірного договору вже закінчився 31.12.2024, у зв'язку з цим він не може бути розірваний, у тому числі із підстав істотного порушення умов договору. В матеріалах справи відсутні додаткові угоди, які б підтверджували зміну (продовження) сторонами строку дії договору (в порядку п.19.10 договору) після 31.12.2024.
Також в матеріалах справи відсутні листи/повідомлення позивача до відповідача про розірвання договору з власної ініціативи в порядку п.п. 17.7, 17.9 договору в межах дії такого договору, з урахуванням того, що обставини наявності недоліків виконаних робіт були зафіксовані в акті обстеження від 17.05.2024, тобто ще в межах дії договору.
Окрім того, господарський суд вважає за необхідне звернути увагу, що договором регламентовано дії підрядника/замовника у випадку коли замовник виявить недоліки прийнятих робіт, а також дії замовника коли підрядник не вчиняє дії щодо їх усунення, зокрема, у розділі 14 договору (п.п. 14.6-14.10 договору).
Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, зокрема, щодо того, що право на розірвання договору в судовому порядку стосується лише тих договорів, які на момент такої вимоги були чинними, та оскільки позовна вимога про його розірвання була заявлена після закінчення строку його дії, господарський суд, оцінивши наявні матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання в судовому порядку договору підряду №42 від 24.03.2022, строк якого закінчився, а отже про відмову у задоволенні позовних вимог Санаторія “Одеса» Служби безпеки України в повному обсязі.
Іншого позивачем не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Санаторія “Одеса» Служби безпеки України - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 16 вересня 2025 р.
Суддя Ю.С. Бездоля