65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"04" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1088/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Керівника Чернівецької окружної прокуратури (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Конституційна, буд. 69) в інтересах держави в особі Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області (59300, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, м. Кіцмань, вул. Незалежності, буд. 83, код ЄДРПОУ 04062127)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Баранової Анни Сергіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про визнання недійсним пункту договору та стягнення 33333,33 грн., -
за участю учасників справи:
прокурор: Ейсмонт І.С.
від позивача: не з'явився
від відповідача: Баранова А.С., особисто
Суть спору: Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Баранової Анни Сергіївни, в якому просить суд: визнати недійсним пункт 3.2 договору №73-НП про закупівлю від 10.10.2024, укладеного між Кіцманською міською радою Чернівецького району Чернівецької області та Фізичною особою-підприємцем Барановою Анною Сергіївною в частині включення податку на додану вартість до загальної ціни договору; стягнути з Фізичної особи-підприємця Баранової Анни Сергіївни до бюджету Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області грошові кошти в сумі 33333,33 грн., які зарахувати в дохід місцевого бюджету на рахунок UA558999980314090544000024343, Чернів.ГУК/Кіцманська ТГ/24060300, код ЄДРПОУ 37836095.
В обґрунтування позовних вимог Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області вказує, зокрема, що сторонами договору №73-НП від 10.10.2024 безпідставно включено до ціни товару податок на додану вартість, чим порушено пункт 32, пункт 92 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України, як наслідок завищено вартість товару на суму 33333,33 грн., у зв'язку з чим, на думку прокурора, недотримання при укладенні договору про закупівлю №73-НП від 10.10.2024 вимог законодавства зумовлює існування підстав для визнання в судовому порядку такого договору недійсним в частині включення податку на додану вартість до загальної ціни договору, а також стягнення з відповідача 33333,33 грн. податку на додану вартість, як безпідставно збережених коштів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1088/22; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11.04.2025 о 14:15. У підготовчому засіданні 11.04.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 177 ГПК України про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів та у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 08.05.2025 о 12:30.
25.04.2025 за вх.№13351/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які долучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову та вказує, зокрема, наступне:
- відповідач зазначає, що оскільки замовником та кінцевим отримувачем товару є орган місцевого самоврядування - Кіцманська міська рада, який не звільнений від сплати ПДВ, у договорі відсутня вказівка на передачу товару ЗСУ або будь-якій військовій частині, а товар - окуляри нічного бачення постачалися в межах митної території України, то відповідач діяв у межах чинного податкового законодавства України, виставив рахунок із зазначенням суми ПДВ, належним чином склав податкову накладну та включив суму ПДВ до загальної вартості договору; усі дії відповідача відповідають вимогам ПКУ;
- відповідач вважає, що позовна заява прокурора базується на неправильному тлумаченні норм ПКУ та помилковому припущенні про автоматичне поширення податкової пільги, передбаченої п.32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, на всі закупівлі для потреб оборони, навіть якщо одержувачем товару виступає інший суб'єкт, який не передбачений пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі»;
- на думку відповідача вимоги прокуратури про стягнення з відповідача 33333,33 грн. є безпідставними, а твердження про наявність неправомірного збагачення - юридично некоректним та таким, що не ґрунтується на фактичних чи правових обставинах справи.
У підготовчому засіданні 08.05.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 28.05.2025 об 11:30.
19.05.2025 за вх.№15813/25 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив прокурор просить суд задовольнити позов та вказує, зокрема, наступне:
- прокурор зауважує, що визначено чіткий перелік товарів щодо класифікації за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість під час дії правового режиму воєнного стану; таким чином, враховуючи, що договір №73-НП про закупівлю товарів від 10.10.2024 укладений між Кіцманською міською радою та ФОП Барановою А.С. в період дії положень пункту 32 п.92 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України, операція з постачання згаданих окулярів нічного бачення до замовника повинна була здійснюватись без сплати ПДВ;
- прокурор звертає увагу, що як слідує з фактичних обставин справи, Кіцманською міською радою оголошено проведення закупівлі з особливостями щодо закупівлі на придбання окулярів нічного бачення (ідентифікатор закупівлі UA-2024-10-10-013714-а), підстава - підпункт 21 пункту 13 постанови №1178 від 12.10.2022 (нагальна потреба); у тендерній документації замовником зазначено конкретну марку та модель закуповуваного товару, відповідно до звернення військової частини НОМЕР_2 від 04.08.2024 за №2933, для якої закуповується та буде переданий даний товар; крім вказаних доказів реальна мета придбання зазначених окулярів нічного бачення підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, зокрема: платіжна інструкція №3367 від 21.10.2024 в якій зазначено призначення платежу - 0118240;3110; придбання окулярів нічного бачення для військових; акт прийому-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги від 14.10.2024; більше того, до укладеного договору №73-НП від 10.10.2024 Кіцманською міською радою додано обґрунтування підстави від 10.10.2024, у якій чітко зазначено підставу проведення закупівлі окулярів нічного бачення без використання електронної системи закупівель, зокрема на запит командування в/ч НОМЕР_2 №2933 від 04.08.2024; обґрунтування міською радою 10.10.2024 розміщено на веб-порталі публічних закупівель (ідентифікатор закупівлі закупівлі UA-2024-10-10-013714-a); таким чином, на думку прокурора, відповідач, укладаючи договір №73-НП від 10.10.2024, із подальшим внесенням змін до пункту 3.2 договору на підставі додаткової угоди №1 від 16.10.2024, володів відомостями про кінцевого отримувача товару;
- прокурор зазначає, що норми законодавства свідчать про те, що Кіцманська міська рада відноситься до суб'єктів, які забезпечують у межах відповідних видатків місцевих бюджетів фінансування заходів з оборони, у тому числі військових частин, у зв'язку із чим у період воєнного стану при придбанні окулярів нічного бачення в кількості 1 шт., користується пільгами щодо сплати ПДВ;
- прокурор вважає, що з огляду на викладені у позовній заяві обставини, зміст оспорюваного правочину в частині включення до ціни товару суми ПДВ суперечить актам іншого цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що в силу вимог ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання договору недійсним у частині включення суми ПДВ до вартості товару; оскільки ФОП Баранова А.С. отримала від Кіцманської міської ради суму ПДВ, попри те, що постачання товару звільнено від оподаткування ПДВ, це вказує на наявність умов для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення, а саме збільшення майна в однієї особи (ФОП Баранової А.С.) та втрата цього майна іншою особою (Кіцманською міською радою), що перебуває в причинному зв'язку, за відсутності достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи - відсутності підстав для включення суми ПДВ до вартості товару.
28.05.2025 за вх.№16945/25 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які прийнято судом до розгляду. У поданих запереченнях відповідач вказує, зокрема, наступне:
- у договорі між сторонами чітко вказані умови поставки, вартість товару, включно з ПДВ, та кінцевий отримувач - саме позивач; жодної згадки про здійснення позивачем закупівлі окулярів нічного бачення саме для потреб або в інтересах військової частини ЗСУ, ані оголошення UA-P-2024-10-10-016461-a від 10.10.2024, ані звіт про укладений договір від 10.10.2024, ані будь-які інші документи, що перебували у відкритому та необмеженому для відповідача доступі, не містили і не містять на теперішній час; без належного зі сторони позивача повідомлення та надання відповідачу первинних господарських документів, відповідач не мав юридичного права застосувати пільговий режим оподаткування;
- між сторонам було укладено договір про закупівлю, на який не розповсюджуються положення Закону України “Про оборонні закупівлі» та постанови КМУ від 11.11.2022 №1275, таким чином, режим оподаткування, визначений п.п.4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, не може застосовуватись до операції з постачання за договором, оскільки предметом договору є товар, який придбавався не у порядку оборонної закупівлі, не для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони та не державним замовником у сфері оборони;
- визначальним є те, що проект спірного договору про закупівлю та додаткова угода надавались відповідачу саме позивачем та одразу містила в собі всі суттєві та необхідні положення про предмет договору, строки та умови поставки, якість товару, ціну договору, строк дії договору, а також положення про ціну за одинцю товару, загальну вартість товару без ПДВ, суму та розмір ПДВ, загальну вартість товару з ПДВ; таким чином, Кіцманська міська рада, яка у справі №916/1088/25 виступає позивачем, самостійно включила до ціни товарів ПДВ, самостійно сплатило ціну товарів із ПДВ, а тепер намагається стягнути сплачений ним ПДВ, який до того ж вже сплачений відповідачем до Державного бюджету, за рахунок коштів відповідача.
У підготовчому засіданні 28.05.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 26.06.2025 о 10:15. Ухвалою суду від 17.06.2025 підготовче засідання призначено на 03.07.2025 о 10:00.
30.06.2025 за вх.№20520/25 до суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення додаткових доказів, яке судом у підготовчому засіданні 03.07.2025 у протокольній формі задоволено, а також додаткові документи, які судом долучено до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 03.07.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.07.2025 о 12:15.
14.07.2025 за вх.№22174/25 до суду від прокурора надійшли заперечення на клопотання відповідача про долучення доказів, які залучено судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 17.07.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 04.09.2025 об 11:45.
У судовому засіданні 04.09.2025 прокурор просить суд задовольнити позов.
Позивач у підготовчі та судові засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Відповідач у судовому засіданні 04.09.2025 просить суд відмовити у задоволенні позову.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Справа №916/1088/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
В судовому засіданні 04.09.2025 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 04.09.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та відповідача, господарський суд встановив:
10.10.2024 між Кіцманською міською радою (покупець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Барановою Анною Сергіївною (постачальник, відповідач), керуючись Бюджетним, Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України “Про публічні закупівлі», підпунктом 21 пункту 13 Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 року №1178, був укладений договір про закупівлю товарів №73-НП.
Відповідно до п.п. 1.1-1.3 договору постачальник зобов'язується поставити замовникові товар зазначений в специфікації, а замовник - прийняти і оплатити даний товар - окуляри нічного бачення Newcon Optik NVS-7 Gen 2+(NV 66-G2), код ДК 021:2015-38630000-0-Астрономічні та оптичні прилади; кількість товарів зазначена в специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору; обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Згідно з п.п. 3.1-3.3 договору валютою договору є українська національна валюта - гривня (UAH (980); ціна договору складається із загальної вартості товару відповідно до специфікації та становить - 200000 грн. (двісті тисяч грн. 00 коп.), без ПДВ; ціна товару визначена з урахуванням витрат постачальника на страхування, транспортування, завантажування, розвантажування, податки і збори та інші витрати, визначені законодавством.
За п.п. 4.1, 4.2 договору покупець оплачує поставлений постачальником товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника вказаний у договорі протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару; оплату вартості товару покупець здійснює на підставі ч.1 ст. 49 Бюджетного кодексу України - лише за фактично отриманий товар на підставі належним чином оформлених підтверджуючих документів; у випадку затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з дати отримання бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.
Відповідно до п.11.1 договору останній набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання.
Додатком №1 до договору №73-НП є Специфікація, яка визначає, зокрема, найменування товару - окуляри нічного бачення Newcon Optik NVS-7 Gen 2+(NV 66-G2) та ціну - 200000 грн., без ПДВ.
16.10.2024 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору №73-НП від 10.10.2024, якою сторони виклали п.3.2 договору в наступній редакції: ціна договору складається із загальної вартості товару відповідно до специфікації та становить - 200000 грн. (двісті тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ - 33333,33 грн.
В матеріалах справи наявна платіжна інструкція №3367 від 21.10.2024 про сплату позивачем на користь відповідача 200000 грн., в тому числі ПДВ - 33333,33 грн. із призначенням платежу: “придбання окулярів нічного бачення для військових; згідно договору №73-НП від 10.10.2024…».
На підтвердження заявлених позовних вимог прокурором надано, зокрема, наступні документи:
- протокол затвердження річного плану закупівель UA-Р-2024-10-10-016461-а, відповідно до якого: найменування та категорія замовника - Кіцманська міська рада, юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади; вид закупівлі - закупівля без використання електронної системи; назва предмета закупівлі, код, класифікатор - окуляри нічного бачення Newcon Optik NVS-7 Gen 2+(NV 66-G2), код ДК 021:2015-38630000-0-Астрономічні та оптичні прилади, КЕКВ: 3110 - придбання обладнання і предметів довгострокового користування; очікувана вартість - 200000 грн.;
- роздруківку з сайту Prozorro щодо закупівлі UA-Р-2024-10-10-016461-а із зазначенням підстави - п.п. 21 п.13 постанови №1178 від 12.10.2022 (нагальна потреба);
- звернення ВЧ НОМЕР_2 від 04.08.2024 №2933 до Кіцманської міської ради, в якому військова частина, з метою забезпечення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану, відвернення військової агресії російської федерації проти України та матеріально технічного забезпечення підпорядкованих підрозділів, які виконують завдання на території ведення бойових дій, у зв'язку із нагальною потребою, просила надати на безоплатній основі наступні матеріальні засоби - окуляри нічного бачення Newcon Optik NVS-7 Gen 2+ (NV 66-G2);
- обґрунтування підстави для здійснення закупівлі: у зв'язку із військовою агресією з боку російської федерації, запровадженням в Україні воєнного стану, у зв'язку з нагальною потребою, пов'язаною з невідкладним виконанням бойових завдань підпорядкованих підрозділів, які виконують завдання на території ведення бойових дій, командування в/ч № НОМЕР_2 звернулося до замовника із запитом №2933 від 04.08.2024 щодо можливості надання допомоги у вигляді засобів матеріально-технічного забезпечення згідно переліку; враховуючи вищенаведене, у зв'язку з відсутністю необхідних засобів у замовника та з подальшим кошторисним призначенням коштів на їх придбання, з метою забезпечення в/ч НОМЕР_2 , обґрунтованої нагальної потреби, що унеможливлює проведення відкритих торгів, замовник укладає договір на закупівлю ДК 021:2015 38630000-0 - Астрономічні та оптичні прилади (окуляри нічного бачення Newcon Optik NVS-7 Gen 2+ (NV 66-G2)) без використання електронної системи закупівель відповідно до підпункту 21 пункту 13 Особливостей;
- акт прийому-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги від 14.10.2024, підписаний між Кіцманською міською радою (сторона-1) та ВЧ НОМЕР_2 (сторона-2), відповідно до якого сторона-1 безоплатно передала, сторона-2 прийняла допомогу для потреб військових, згідно списку - окуляри нічного бачення Newcon Optik NVS-7 Gen 2+ (NV 66-G2), ціна - 200000 грн.;
- повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю UA-2024-10-10-013714-а (уточнення п.3.2 договору - в тому числі ПДВ 33333,33 грн.).
У листі від 30.12.2024 ГУ ДПС в Одеській області, на запит прокурора, повідомило, зокрема, що згідно бази даних єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) за період з 01.01.2024 по 25.12.2024 року ФОП Барановою А.С. було придбано окуляри Newcon Optik NVS-7 Gen 2+ у ТОВ “Європа Арм Спорт» на підставі податкової накладної №3230 від 23.10.2024, яка зареєстрована 11.11.2024 на загальну суму 154980 грн., в т.ч. ПДВ 25830 грн.; в подальшому придбані окуляри було реалізовано неплатнику ПДВ згідно податкової накладної №86 від 23.10.2024, яка зареєстрована в ЄРПН 13.11.2024 на загальну суму 200000 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33 грн.; вищенаведені операції (придбання/продаж) відображені в податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2024 року (декларація від 19.11.2024 №9350819988, додаток 1 до декларації від 19.11.2024 №9350819971), за результатами декларування нарахування до сплати в бюджет склали 118226 грн., податкові зобов'язання сплачено, згідно інтегрованої картка платника податків податковий борг з податку на додану вартість відсутній.
В матеріалах справи також наявні: податкова декларація Баранової А.С. за жовтень 2024 року; податкова накладна №3230 від 23.10.2024; податкова накладна №86 від 23.10.2024
У листі від 13.01.2025 прокурор просив позивача надати інформацію чи будуть Кіцманською міською радою вживатись заходи щодо стягнення із ФОП Баранової А.С. коштів в розмірі 33333,33 грн.
У листі від 20.01.2025 позивач повідомив прокурора, що у зв'язку зі складністю процесу повернення ПДВ не буде вживати заходи претензійного характеру щодо ФОП Баранової А.С. - договір №73-нп від 10.10.2024 (ідентифікатор закупівлі- UA-2024-10-10-013714-а), разом з тим не заперечує, що прокуратурою буде вжито претензійних заходів представницького характеру; повідомлено також, що дана закупівля була здійснена за запитом командира військової частини НОМЕР_2 від 04.08.2024 №2933; в річному плані даної закупівлі вказано обґрунтування для здійснення закупівлі: п.п.21 п.13 постанови №1178 від 12.10.2022 (нагальна потреба).
У повідомленні від 11.03.2025 №52/4-316Вих-25 прокурором повідомлено Кіцманську міську раду Чернівецького району Чернівецької області в порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» про те, що Чернівецькою окружною прокуратурою підготовлено проєкт позовної заяви в інтересах Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області до Фізичної особи-підприємця Баранової Анни Сергіївни про визнання недійсним пункту договору та стягнення коштів (ціна позову 33333 грн. 33 коп.).
Також в матеріалах справи наявна надана ДПС України відповідачу індивідуальна податкова консультація від 02.06.2025. У вказаній податковій консультації вказано, зокрема, наступне: у разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу ПКУ не застосовуються щодо таких операцій (пункт 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ); враховуючи викладене, якщо зазначені у зверненні товари класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» - «м» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належать до товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону №808 та при цьому постачальник товарів є виконавцем або співвиконавцем державного контракту (договору) у розумінні норм Закону №808, то операції з постачання на митній території України таких товарів підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ; якщо зазначені у зверненні товари належать до товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, і відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору кінцевим отримувачем таких товарів визначено суб?єкта, який зазначений у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то операції з постачання на митній території України таких товарів підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ; при цьому у разі якщо товари класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД, які не підпадають під дію підпунктів 4 та 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, або у разі недотримання інших умов, визначених ПКУ та Законом №808, операції з постачання таких товарів на митній території України підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
Вважаючи, що при укладенні договору про закупівлю №73-НП від 10.10.2024 не дотримано вимоги законодавства у бюджетній сфері, прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області до відповідача з відповідним позовом про визнання в судовому порядку договору недійсним в частині включення податку на додану вартість до загальної ціни договору, а також стягнення з відповідача 33333,33 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України “Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Як вказує прокурор, укладення договорів про закупівлю товарів за бюджетні кошти з порушенням вимог законодавства може призвести до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що порушує інтереси держави у бюджетній сфері; Кіцманська міська рада, як орган місцевого самоврядування, у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є головним розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля окулярів нічного бачення за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету та зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів державну бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель; при цьому, порушення вимог законодавства, наведені в позовній заяві, мають характер не формального недотримання процедури проведення закупівлі, а навпаки призвели до фактичних втрат бюджетних коштів на суму 33333,33 гривень, що засвідчує нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів та становить безумовне порушення інтересів держави у бюджетній сфері; укладення договору про закупівлю товару (окулярів нічного бачення) з порушенням вимог пункту 32 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України призвело до безпідставного вибуття з бюджету сільської ради 33333,33 грн.; у даних спірних правовідносинах інтереси держави та позивача повністю збігаються, Кіцманська міська рада є отримувачем коштів, які надійдуть у разі їх стягнення.
Прокурор звернувся до позивача з повідомленням від 11.03.2025 №52/4-316Вих-25 в порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» про намір звернутися до суду із відповідним позовом, а згодом звернувся до суду з даним позовом 17.03.2025. Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про дотримання прокурором вимог, передбачених ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» для представництва прокурором інтересів держави в суді та можливість розгляду позовних вимог по суті.
За ч.1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 11 Закону України “Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПК України.
За змістом підпунктів а) і б) пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Пунктами 30.1-30.2, 30.9 статті 30 ПК України визначено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.
Відповідно до підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» ПК України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України: товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі», що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД: і) групи 90 (тільки для біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів, захисних окулярів та аналогічних оптичних виробів, телескопічних прицілів та інших оптичних пристроїв для військової зброї, якщо вони не поставлені разом із військовою зброєю, для якої вони призначені, інші оптичні, навігаційні та топографічні прилади та інструменти, що використовуються в оборонних цілях); ї) групи 93, крім включених до товарної позиції 9303 та товарної підкатегорії 9304 00 00 00, а також 9305 (лише призначених для виробів товарних позицій 9303-9304), 9306 90 90 00 та 9307 00 00 00; й) тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення (біноклі та монокуляри), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8525 89 00 10, 8525 89 00 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з п.20 ч.1 ст. 282 МК України у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань оподаткування, при ввезенні на митну територію України або вивезенні за її межі від оподаткування митом звільняються: товари оборонного призначення, визначені такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі", що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД: тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення (біноклі та монокуляри), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8525 89 00 10, 8525 89 00 90 згідно з УКТ ЗЕД.
За п.29 ч.1 ст. 1 Закону України “Про оборонні закупівлі» товари оборонного призначення - озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв'язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп'ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої цієї статті, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Пунктами 2, 10 ч.1 ст. 1 Закону України “Про оборонні закупівлі» визначено, що виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі - виконавець державного контракту (договору) - суб'єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб'єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об'єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених цим Законом; державні замовники у сфері оборони (далі - державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України.
Згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» ПК України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України: товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель: тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення (біноклі та монокуляри), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8525 89 00 10, 8525 89 00 90 згідно з УКТ ЗЕД. У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпунктів 4 і 5 цього пункту (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.
Пунктом 92 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» ПК України визначено, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не більше ніж до 1 січня 2025 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) товарів, визначених пунктом 9-24 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України.
Відповідно до п.п. 9-24 розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення» МК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не більше ніж до 1 січня 2025 року, звільняються від оподаткування ввізним митом безпілотні літальні апарати, що класифікуються в товарній позиції 8806 згідно з УКТ ЗЕД (крім 8806 10, 8806 29 20 00, 8806 99 20 00), оптичні приціли, коліматорні приціли (коліматори), приціли нічного бачення або тепловізійні приціли, що класифікуються у товарних підкатегоріях 9013 10 90 00, 9013 80 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення (біноклі та монокуляри), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8525 89 00 10, 8525 89 00 90, 9005 10 00 00, 9005 80 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, далекоміри, що використовуються в оборонних цілях та класифікуються у товарній підкатегорії 9015 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, переносні радіостанції, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8517 62 00 00, 8517 69 30 90, 8517 69 90 00 згідно з УКТ ЗЕД, портативні радіоелектронні засоби виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам (антидронові рушниці), що класифікуються у товарній позиції 8543 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України для вільного обігу юридичними та фізичними особами, у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Порядок оформлення сертифіката кінцевого споживача регламентований Положенням про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов'язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.1999 №920.
Пункт 5 цього Положення визначає, що з метою оформлення гарантій щодо кінцевого використання імпортованих в Україну товарів використовуються міжнародний імпортний сертифікат, сертифікат підтвердження доставки, сертифікат кінцевого споживача та інші документи, які містять державні гарантії та гарантії кінцевого споживача щодо використання товарів у заявлених цілях.
Відповідно до пункту 15 вказаного Положення сертифікат кінцевого споживача - це документ, яким кінцевий споживач вказує на місце встановлення (використання) і ціль кінцевого використання товару та гарантує, що цей товар не буде використаний в інших цілях, ніж зазначені в сертифікаті, не буде переданий іншому суб'єкту підприємницької діяльності на території України або реекспортований без дозволу Держекспортконтролю, а також бере на себе інші гарантії щодо імпортованого в Україну товару у разі, коли це передбачено умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) згідно з вимогами держав - експортерів товарів (додаток 3).
Сертифікат кінцевого споживача оформляється у трьох примірниках. Перший і другий примірники направляються кінцевим споживачем імпортеру товару, який передає перший примірник іноземному експортеру, а другий примірник - Держекспортконтролю разом із заявою на видачу імпортного сертифіката або іншого документа. Третій примірник залишається у кінцевого споживача товарів (пункт 16 Положення).
Приписи частини 1 ст. 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
За ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: “баланс імовірностей» (balance of probabilities) або “перевага доказів» (preponderance of the evidence); “наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); “поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішенні Європейського суду з прав людини “Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Проніна проти України» від 18.07.2006 та у справі “Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним пункту 3.2 договору №73-НП про закупівлю від 10.10.2024, укладеного між Кіцманською міською радою Чернівецького району Чернівецької області та Фізичною особою-підприємцем Барановою Анною Сергіївною, в частині включення податку на додану вартість до загальної ціни договору (в редакції додаткової угоди №1 від 16.10.2024) та стягнення з відповідача 33333,33 грн. безпідставно збережених коштів. При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на безпідставне включення до ціни товару суми ПДВ в порушення п.п. 32, 92 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» ПК України.
Господарський суд зазначає, що операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України за умови, якщо: - товари, щодо яких здійснюються такі операції, належать до категорії товарів, які визначені у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК та класифікуються у товарних позиціях згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), визначеною Законом України “Про митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-IX; - кінцевим отримувачем відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами відповідного договору визначено суб'єктів, перерахованих у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України. У разі недотримання таких умов вказані операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. При цьому, визначальним для звільнення від оподаткування ПДВ за вказаною нормою є не лише категорія товарів та суб'єкт кінцевого отримувача таких товарів, а й документальне підтвердження особи такого суб'єкта відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору, в якому визначено осіб, зазначених у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК, кінцевими отримувачами.
Так, матеріали справи не містять, а сторони не надали сертифікату кінцевого споживача, в якому було б зазначено, що кінцевим отримувачем відповідних товарів буде будь-яка особа з переліку, визначеного підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Окрім того, умови укладеного між позивачем та відповідачем договору також не визначають, що кінцевим отримувачем відповідних товарів буде будь-яка особа з переліку, визначеного підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК. Таким чином, відсутність такого документального підтвердження суб'єкта кінцевого отримувача товарів відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору свідчить про відсутність підстав для звільнення операцій з постачання таких товарів від оподаткування ПДВ, відповідно про відсутність підстав стверджувати, що включення ПДВ до вартості (ціни) закуповуваних згідно з таким договором товарів та подальша його сплата постачальнику суперечить вимогам підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.
Таким чином, господарським судом не встановлено наявності сертифікату кінцевого споживача або визначення за умовами спірного договору, суб'єкта кінцевого отримувача товарів, що не створює підстав для обгрунтованості позову.
Водночас господарський суд зауважує, що наявні в матеріалах справи лист звернення військової частини від 04.08.2024 до голови Кіцманської міської ради щодо надання на безоплатній основі матеріальних засобів, акту прийому-передачі гуманітарної (благодійної допомоги) від 14.10.2024, а також посилання в платіжній інструкції (в призначенні платежу) №3367 від 21.10.2024 щодо придбання окулярів для військових не є тими документами, які відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України визначають (підтверджують) кінцевого отримувача товарів, що мало б наслідком звільнення операцій щодо їх постачання від оподаткування ПДВ, внаслідок чого можна було б стверджувати про те, що включення ПДВ до вартості (ціни) закуповуваних згідно з цим договором товарів на момент його укладення суперечить вимогам підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.
Таким чином, оскільки відсутнє визначене підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України документальне підтвердження суб'єкта кінцевого отримувача товарів відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору, яке є підставою для звільнення операцій щодо постачання таких товарів від оподаткування ПДВ, а лише за наявності такого документального підтвердження визначення відповідачем вартості (ціни) закуповуваних згідно з договором товарів мало б бути здійснене без включення ПДВ, відсутні підстави стверджувати, що операція не мала оподатковуватись ПДВ.
Наведені висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №910/8235/24.
Окрім того, підпункт 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» визначає, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України: товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі». При цьому п.29 ч.1 ст. 1 Закону України “Про оборонні закупівлі» визначає товари оборонного призначення, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої цієї статті, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а п.10 надає визначення, що державні замовники у сфері оборони (далі - державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України.
Таким чином, оскільки замовником за спірним договором є Кіцманська міська рада, яка не відноситься до замовників, визначених пунктом 10 частини першої Закону України “Про оборонні закупівлі» (який визначений у пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі»), а тому підпункт 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» до спірних правовідносин не може бути застосований.
Також cуд зауважує, що позивач як замовник відповідної закупівлі не був позбавлений можливості ініціювати включення до договору умов щодо суб'єкта кінцевого отримувача товарів, операції щодо постачання яких відповідно підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягають звільненню від оподаткування ПДВ за вищенаведених умов, що, в свою чергу, давало б підстави при укладанні договору погодити з постачальником вартість (ціну) закуповуваних згідно з цим договором товарів без ПДВ або у випадку незгоди відповідача в подальшому оскаржувати таке включення, та, відповідно, не витрачати бюджетні кошти на покриття суми ПДВ.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку про недоведення прокурором позовних вимог про визнання недійсним пункту 3.2 договору №73-НП про закупівлю від 10.10.2024, укладеного між Кіцманською міською радою Чернівецького району Чернівецької області та Фізичною особою-підприємцем Барановою Анною Сергіївною, в частині включення податку на додану вартість до загальної ціни договору (в редакції додаткової угоди №1 від 16.10.2024), а отже як наслідок відсутні і підстави для стягнення з відповідача 33333,33 грн. безпідставно збережених коштів.
Іншого прокурором не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Інші доводи та аргументи сторін не створюють підстав для зміни висновків суду по заявленому позову за встановлених судом фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на прокурора.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 16 вересня 2025 р.
Суддя Ю.С. Бездоля