Справа № 380/12854/24
Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
16 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про стягнення заробітної плати,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про стягнення заробітної плати.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.08.2018 по 19.01.2023.
Стягнуто з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в загальному розмірі 167982,76 грн, з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2024, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції в частині суми стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та зазначити "в розмірі 303875,32 грн" замість "в розмірі 167982,76 грн".
Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та надав неповну оцінку доказам наявним в матеріалах справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області. Наказом начальника ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 15.08.2018 №427 був звільнений зі служби з 15.08.2018.
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі №560/14136/23 відповідач 15.05.2024 виплатив позивачу кошти в сумі 106787,49 грн, що доводиться письмовими доказами у справі.
Позивач вважаючи, що з ним вчасно не проведено остаточний розрахунок при звільненні, звернувся в суд з даним позовом.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини щодо стягнення на корись позивача середнього заробітку за період з 16.08.2018 по 18.07.2022 (до набрання чинності Законом №2352-ІХ) регулюється статтею 117 КЗпП України в редакції, до внесення у неї змін Законом №2352-ІХ, а за період з 19.07.2022 по 15.05.2024 - статтею 117 КЗпП України у редакції Закону № 2352-ІХ з 19.07.2022 з застосуванням обмеження виплати шістьма місяцями.
Водночас, вирішуючи зазначений спір, суд дійшов висновку, що середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні з 16.08.2018 по 18.07.2022 та з врахуванням принципу співмірності становить 107591,36 грн. (326,44 грн х 1433 календарних днів х 0,23).
Під час визначення суми середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 19.07.2022 по 15.05.2024 суд врахував обмеження періоду стягнення шістьма місяцями, запроваджене статтею 117 КЗпП України у редакції Закону № 2352-ІХ), що становить 185 календарних днів (з 19.07.2022 по 19.01.2023). Тому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за вказаний період складає 60391,40 грн (326,44 грн х 185 календарних днів).
Щодо зазначених висновків суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно із статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
19.07.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 №2352-IX, яким внесено зміни до статті 117 КЗпП України за змістом яких роботодавець повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Спірний період стягнення середнього заробітку у цій справі варто умовно поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ (19.07.2022) і після цього.
Період до 19.07.2022 (до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-ІХ) регулюється редакцією статті 117 Кодексу законів про працю України, до внесення у неї змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ, тобто без обмеження строком виплати у 6 місяців.
Проте, період з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 117 Кодексу законів про працю України, яка передбачає обмеження виплати такому працівникові шістьма місяцями.
Згідно статті 27 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.
Пунктами 5, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середньомісячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до довідки Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про середньоденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , середній заробіток позивача складає 326,44 грн (19912,80 : 61 день).
Таким чином, сума середнього заробітку, яка підлягає відшкодуванню позивачу за період з 18.08.2018 по 18.07.2022 складає 467788,52 грн (326,44 грн х 1433 днів), а за період з 19.07.2022 по 19.01.2023 - 60391,40 грн (326,44 грн х 185 дні).
Водночас, за висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені в постанові від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково. Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Верховний Суд у постанові від 06.12.2024 у справі № 440/6856/22 вказав, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, належить застосовувати при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні виключно за період до 19.07.2022.
Отже, суму середнього заробітку позивача, розраховану до 19.07.2022, належить зменшити.
Відповідно наданого відповідачем розрахунку при звільненні позивачу виплачено 98376,79 грн.
На виконання судових рішень відповідач виплатив 106787,49 грн.
З урахуванням несвоєчасно виплачених сум, до виплати на момент виключення зі списків особового складу позивачу належало 205164, 28 грн.
Отже, сума виплаченого із затримкою грошового забезпечення складає 52,05%% від загальної суми, яка підлягала виплаті в день звільнення (( 106787,49 грн / 205164,28 грн) х 100%).
Виходячи з принципу пропорційності, сума середнього заробітку позивача, розрахована до 19.07.2022, складає 243483,92 грн, тобто 52,05% від 467 788,52 грн.
Зокрема, встановивши, що істостність частки складових заробітної плати в порівнянні із середнім заробітно за час затримки розрахунку становить 0,23 (106787,49 грн / 467788,52 грн), суд першої інстанції інстанції не врахував, що частка простроченої заборгованості роботодавця має вираховуватися від всіх належних до виплати працівнику сум при звільненні.
Виходячи з вищезазначеного, враховуючи зазначені вище висновки Верховного Суду, що спрямовані для формування єдиної правозастосовчої практики - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - період з 16.08.2018 року по 18.07.2022 року, виходячи з принципу пропорційності становить 243 483,92 грн.
За період з 19.07.2022 до 19.01.2023 розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку становить 60391,4 грн (326,44*185), де 185 це кількість днів (піврічний термін) передбачений вимогами 117 КЗпП України.
Таким чином, зважаючи на висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі №560/11489/22, від 30 листопада 2023 року у справі №380/19103/22, від 29 січня 2024 року у справі №560/9586/22, від 15 лютого 2024 року у справі №420/11416/23, від 22 лютого 2024 року у справі № 560/831/23, з урахуванням наведених вище обставин, доводів в апеляційної скарги, методики розрахунку висвітленою Верховним Судом, колегія суддів дійшла висновку, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку становить 303875,32 грн.
При цьому, сума визначена судом є тією сумою коштів, з яких в подальшому роботодавцем здійснюються утримання податку з доходів та інших обов'язкових платежів. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду 08 листопада 2018 у справі №805/1008/16-а.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції в частині методики обрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку і періоду протиправної бездіяльності відповідача є помилковими, що і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.08.2018 по 19.01.2023.
Стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.08.2018 по 19.01.2023 у сумі 303875,32 (триста три тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн 32 коп.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.