Справа № 11-813- 2006 р . Головуюча у 1-й інстанції:Шаманська Н.О.,
Категорія: ст. 121 ч.2 КК України Доповідач апел.інст.:Тимошевський В.П.,
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючого Карпія В.М.,
суддів Олєщук Т.Л., Тимошевського В.П.,
за участі прокурора Брек Г.С.,
засудженого ОСОБА_1
2 листопада 2006 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 червня 2006 року, яким
- ОСОБА_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України,з середньою освітою, проживаючого АДРЕСА_1 не судимого відповідно ст. 89 КК України,
-засуджено за ст. 121 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь управління державного казначейства Миколаївської області 42 грн. 95 коп. витрат, на відшкодування вартості стаціонарного лікування ОСОБА_2.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що в ніч з 15 на 16 серпня 2005 року, в невстановлену досудовим слідством точну годину, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання АДРЕСА_1, на фунті особистих неприязнених відносин у нього виникла сварка з своєю дружиною ОСОБА_2, в ході сварки ОСОБА_1 умисно наніс останній неодноразові удари руками і ногами в область голови і тулуба, внаслідок яких наступила смерть потерпілої, в результаті тяжкої закритої черепно-мозкової травми в виді: субдурального крововиливу, забиття речовини головного мозку скроневої і тім'яної долей правої півкулі.
З даних судово-медичного експерта №1349 від 26.09.2005року (а.с. 71-73) вбачається, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження- в області голови: крововиливу в області обличчя; саден на передній і боковій поверхні шиї зправа; ізольовані крововиливи в м'які покрови голови з сторони їх внутрішньої поверхні в правій скроневій, тім'яній, потиличній областях; забиття головного мозку скроневої долі правої півкулі; субдуральної гематоми скроневої області зправа.
По ступеню тяжкості ушкодження в області голови в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть.
Засуджений ОСОБА_1 в апеляції просить вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду, та змінити йому міру запобіжного заходу, з взяття під варту на підписку про невиїзд.
Посилається на те, що суд всебічно не дослідив обставини справи, внаслідок чого дав неправильну юридичну кваліфікацію його дій, допустив суттєве порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, а саме, відхилив його клопотання про фіксування ходу судового процесу технічними засобами і відмовив йому користуватися послугами громадського захисника.
В доповненнях до апеляції засуджений стверджує що злочину не вчиняв, що на досудовому слідстві у відношенні нього були застосовані недозволені методи, та було порушено його право на захист. Вважає, що справа розслідувана не повністю досудове слідство зфальсифікувало справу.
Апелянт також вважає, що суд не взяв до уваги пояснень даних свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та ОСОБА_7, щодо обставин події.
Стверджує, що в суді першої інстанції було порушено його право на захист, бо йому відмовили користуватися послугами захисника, і не задовольнили клопотання про проведення повторної незалежної експертизи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1 на підтримання апеляції, думку прокурора Брек Г.С, про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, з слідуючих підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним зазначеного у вироку злочину при обставинах встановлених судом відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні доказами детально викладеними у вироку, і зокрема, даними, що містяться в показаннях :
-свідка ОСОБА_3 яка стверджувала в судовому засіданні, що напередодні події приблизно о 17-й год., вона бачила ОСОБА_1 і його дружину які перебували в стані сильного алкогольного сп'яніння, тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 не було. Вона розмовляла з останньою, а ОСОБА_4, зробив зауваження ОСОБА_2 щоб не галасувала, а син потерпілої забрав її додому. Через деякий час ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знову ходили за спиртним. Пізніше чули крики в дворі, ОСОБА_1 сварився з потерпілою, потім вони зайшли в дім. Коли в середу вона побачила ОСОБА_1,той повідомив що ОСОБА_2 вже три дні без свідомості. Вони викликали швидку допомогу, коли ОСОБА_2 забирали в лікарню, вона бачила що у потерпілої все обличчя було розпухле, замість очей були два великих синці;
-свідка ОСОБА_4 який вказав, що напередодні він бачив ОСОБА_2, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння, сиділа на лавці. При ньому вона не падала. Він знає, що приїжджала швидка допомога забирали потерпілу, коли її виносили, то у останньої була розпухла голова;
-свідка ОСОБА_8 який стверджував, що знає сім'ю ОСОБА_1 8 років. Він бачив потерпілу напередодні вона була в стані алкогольного сп'яніння, тілесних ушкоджень на ній не бачив;
-свідка ОСОБА_5 який пояснив, що з сім'єю ОСОБА_1 він живе в однім дворі. Йому відомо, що вони вживали спиртне, лікувалися. Останній раз він бачив потерпілу за 1-2 дні до смерті, тілесних ушкоджень на ній не бачив. Зі слів сусідів знає, що ОСОБА_2 померла в лікарні, після операції від забиття голови.
З досліджених в судовому засіданні пояснень даних на досудовому слідстві ОСОБА_6 як свідком, протокол допиту від 29.08. 2005 року (а.с. 30-31) вбачається, свідок стверджував, що його батьки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 приблизно останні 8 років сильно зловживали спиртними напоями. На цьому грунті у них виникали сварки. 15. 08. 2005 року він прийшов додому, біля двору стояла мати в стані сильного алкогольного сп'яніння він сказав їй щоб йшла додому. Коли він пішов з дому то у матері на обличчі не було ніяких тілесних ушкоджень. Додому він повернувся 16.08. 2005 року приблизно в 1 год. ночі. Мати лежала на дивані, у неї були синці на обличчі і запечена кров. Він запитав у батька що трапилося, той відповів що мати вдарилася головою в дерево. Батько сказав що все буде добре, і вона відійде, і запевнив що допоможе їй, так як раніше у них були подібні ситуації. Вранці він підійшов до матері, вона була без свідомості. Батько запевнив що сам допоможе їй, так як раніше у них були подібні ситуації. 17.08.2005 року вранці сусіди викликали швидку допомогу так як батько сказав їм що мати два дні лежить без свідомості. 18.08. 2005 року він взнав, що мати померла.
Допитаний в судовому засіданні як спеціаліст Трюхан С.В.в судовому засіданні пояснив, що він проводив експертизу трупа ОСОБА_2. На трупі були багаточисельні крововиливи, садна в області обличчя, тулуба, кінцівок та сліди медичних маніпуляцій. Причина смерті закрита черепно-мозкова травма. Дані тілесні ушкодження по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень що спричинили смерть. Локалізація ушкоджень, їх кількість вказують на те, що вони не могли утворитися при падінні. Було виявлено три ізольованих крововиливи головного мозку, що свідчить про прижиттєвість отримання травм, було нанесено три окремих удари. Удари були в проекції склепіння черепа, скроневої і потиличної областях. Удари були нанесені тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею. Ці три ізольовані крововиливи виникли на протязі нетривалого проміжку часу, в межах декількох хвилин. Самоушкодження потерпілої виключаються.
З даних судово-медичного експерта №1349 від 26.09. 2005 року вбачається, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження :
-в області голови: крововиливу в області обличчя, саден на передній і боковій поверхні шиї зправа, ізольовані крововиливи в м'які покрови голови з сторони їх внутрішньої поверхні в правій скроневій, тім'яній, потиличній областях, забиття головного мозку скроневої долі правої півкулі, субдуральної гематоми скроневої області справа;
-в області тулуба і кінцівок: крововиливи в області грудної клітини, верхніх і нижніх кінцівок .
Ушкодження в області голови є прижиттєвими, на що вказують наявність крововиливів в місцях ушкоджень які виникли від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею і могли утворитися при неодноразових ударах в область голови тупим твердим предметом, яким могли бути рука, взута нога(ноги), причому удари наносилися з великою силою. По ступеню тяжкості ушкодження в області голови в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень що спричинили смерть потерпілого.
Локалізація і характер тілесних ушкоджень виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_2 вказують на те, що вони не могли утворитися при падінні потерпшої з стоячого положення і безпосереднім ударі в тверде покриття землі як з прискоренням так і без нього.
Утворення тілесних ушкоджень виявлених на тілі потерпілої з врахуванням їх локалізації і особливостей при ударі головою в нерухомий тупий предмет виключено.
Доводи апелянта про те, що суд не взяв до уваги пояснень даних свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо обставин події, є надуманими.
У суду першої інстанції не було підстав сумніватися в достовірності показань вищезазначених свідків, і він обгрунтовано взяв їх в основу вироку, оскільки вони послідовні, узгоджуються в подробицях з іншими встановленими по справі доказами і, зокрема показаннями спеціаліста Трюхана С.В. в судовому засіданні з яких вбачається, що він проводив експертизу трупа ОСОБА_2, на трупі були багаточисельні крововиливи, садна в області обличчя, тулуба , кінцівок та сліди медичних маніпуляцій. Причина смерті закрита черепно-мозкова травма. Локалізація ушкоджень, їх кількість вказують на те, що вони не могли утворитися при падінні.
З огляду на вищевикладене посилання апелянта що злочину він не вчиняв, є безпідставними.
Доводи апелянта про те, що суд всебічно не дослідив обставини справи внаслідок чого дав невірну юридичну кваліфікацію його дій, як і його доводи що справа розслідувана не повністю, що досудове слідство сфальсифікувало справу, є безпідставними.
Матеріалами справи встановлено, що судовий розгляд по ній проведено з дотриманням вимог ст.22 КПК України, а викладені у вироку висновки відповідають обставинам справи.
Дослідивши та проаналізувавши ці докази суд дав їм належну оцінку і обгрунтовано визнав ОСОБА_1 винним в умисному тяжкому тілесному ушкодженні ОСОБА_2, тобто умисному тілесному ушкодженню що спричинило смерть потерпілої, і його дії вірно кваліфікував за ч.2 ст. 121 КК України, а тому доводи ОСОБА_1 про фальсифікацію справи досудовим слідством, є надуманими.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд у відповідності з вимогами ст.ст. 65, 66, 67 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, те,що він вчинив його в стані алкогольного сп'яніння, посередню характерис тику з місця проживання, інші дані про особу винного.
За таких обставин визначене ОСОБА_1 покарання є справедливим, підстав для його пом'якшення немає.
Що стосується доводу апелянта про те, що суд допустив суттєве порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, відхилив його клопотання про фіксування ходу судового процесу технічними засобами і відмовив йому користуватися послугами громадського захисника є безпідставними.
З даних протоколу судового засідання від 20.02.2006 року (після а.с. 132, а.с. без/ номера ) вбачається, що головуючий оголосив заяву ОСОБА_1 про призначення йому як громадського захисника ОСОБА_9 і роз'яснив, що громадським захисником можуть бути допущені тільки близькі родичі.
Крім того, з даних протоколу судового засідання від 14.07.2006 року і відповідної постанови суду (а.с. 171-172) та протоколу судового засідання від 20.09. 2006 року (а.с. 186-187 ) і відповідної постанови суду видно, що зауваження засудженого ОСОБА_1 на протокол судового засідання, судом розглянуті.
Зауваження ОСОБА_1 в частині його незгоди з показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_7 відхилені в судовому засіданні 14.07.2006 року . Зауваження ОСОБА_1 щодо його клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами та про проведення повторної незалежної експертизи, відхилені в суді першої інстанції 20.09. 2006 року, як такі що в судових засіданнях при розгляді справи не заявлялися, і відповідно судом не розв'язувалися.
Так, з даних протоколу судового засідання видно,що підсудний взагалі не заявляв клопотання про фіксування ходу процесу технічними засобами.
Доводи апелянта про те,що в суді першої інстанції було порушено його право на захист, є безпідставними.
Як вбачається з даних протоколу судового засідання від 8.12.2005 року (а.с. 115) що в суді першої інстанції підсудний ОСОБА_1 заявив клопотання про надання йому можливості користуватися юридичною допомогою захисника, суд своєю постановою від 8.12.2005 року (а.с. 116) дане клопотання задовольнив.
В подальшому в судових засіданнях, підсудному ОСОБА_1 юридичну допомогу надавав захисник ОСОБА_10, згідно ордеру НОМЕР_1.
До того ж, з даних протоколу затримання підозрюваного від 30 серпня 2005 року (а.с. 39- 40) вбачається, що ОСОБА_1 затриманий за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України. Після роз'яснення підозрюваному процесуальних прав передбачених ст. 43-1 КПК України та прав згідно ст. ст. 28,55,56, 59, 62,63 Конституції України, ОСОБА_1 заявив що з правами ознайомлений, юридичної допомоги захисника не бажає.
З даних протоколів про об'явлення обвинуваченому про закінчення досудового слідства та про пред'явлення матеріалів справи від 25.10.2005 року (а.с. 100 та 101 ) видно, що обвинуваченому роз'яснено право знайомитися з матеріалами справи як самому так і з допомогою захисника. ОСОБА_1 виявив бажання знайомитися з матеріалами справи без участі захисника, клопотань про доповнення досудового слідства не заявляв.
Посилання апелянта про те, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися недозволені методи є безпідставними,оскільки ні на досудовому слідстві ні в судовому засіданні в присутності захисника ОСОБА_1 взагалі не вказував про застосування таких методів. До того ж, з самого початку досудового слідства ОСОБА_1 свою вину не визнавав.
Порушень кримінально-процесуального законодавства які могли б потягти скасування вироку, не встановлено.
Керуючись ст ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 червня 2006 року у відношенні ОСОБА_1, без зміни.